Ухвала суду № 24800676, 21.06.2012, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

403/705/12 Р І Ш Е Н Н Я Справа №2-403/1878/2012р.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2011 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Решетніка М.О.

при секретарі - Медведєвій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Завод «Дніпропрес»«Про стягнення заборгованості з заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди», -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути на її користь заборгованість із заробітної плати, вихідну допомогу, компенсацію за невикористану відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та суму моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що працювала у ВАТ «Завод «Дніпропрес» у відділі кадрів з 19 вересня 2005р. по 23 вересня 2011р. на посадах старшого інспектора відділу кадрів, провідного інженера, начальника відділу кадрів, директора з персоналу згідно до наказів №377-к від 20.06.2003р., №604-к від 01.09.2003р., №605-к від 02.09.2005р., №751-к від 23.09.2011р.

Вказує, що протягом восьмирічного періоду її праці на підприємстві адміністрацією відповідача систематично порушувалося чинне трудове законодавство, що полягало у систематичній несвоєчасній виплаті заробітної плати, виплати її з порушеннями термінів, встановлених ст.115 КЗпП України та колективним договором підприємства, порушенням вимог ст.24 Закону України „Про оплату праці", яке полягало у невиплаті заробітної плати в повному обсязі два рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. А у порушення ч.1 ст.21 Закону України «Про відпустки»та ч.4 ст.115 КЗпП України заробітна плата працівникам підприємства за весь час щорічної відпустки не виплачувалася за три дні до початку відпустки.

Наказом №751-к від 23.09.2011р. її було звільнено з займаної посади на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з невиконанням адміністрацією відповідача законодавства про працю, умов колективного та трудового договору.

Вказує на те, що у день звільнення розрахунку не отримала.

На день подання позовної заяви відповідач частково здійснив з нею розрахунок, та залишок заборгованості становить 15442,17грн., що складається з: 42,37грн. -заборгованість по заробітній платі, 15399,80грн. -сума вихідної допомоги.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Позивачка у поданій до суду заяві просила задовольнити позов у повному обсязі та розглянути справу без її участі за поданими доказами. Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про перенесення судового засідання у зв'язку з його хворобою, але будь-які підтверджуючі хворобу документи не надав, у зв'язку з чим судом ухвалено про заочний розгляд справи в порядку ст.224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Частиною першою ст.21 КЗпП України визначено, що трудовий договір -це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка знаходилася з відповідачем у трудових відносинах, працюючи у відділі кадрів з 19 вересня 2005р. на посадах старшого інспектора відділу кадрів, провідного інженера, начальника відділу кадрів, директора з персоналу згідно до наказів №377-к від 20.06.2003р., №604-к від 01.09.2003р., №605-к від 02.09.2005р., №751-к від 23.09.2011р., що підтверджується записами у трудовій книжці (а.с.9-11).

Судом встановлено, що Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2008р. було порушено провадження по справі №Б15/365-08 про банкрутство ВАТ «Завод «Дніпропрес»та введено процедуру розпорядження майном підприємства (а.с.24), а Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011р. по справі №Б15/365-08 ВАТ «Завод «Дніпропрес»було визнано банкрутом, стосовно нього було відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора -арбітражного керуючого Барановського О.М. (а.с.25-27).

На виконання даної Постанови 14 липня 2011р. ліквідатором видано накази:

- №1 «Про виконання обов'язків»(а.с.28), згідно з яким Барановський О.М. повідомив про початок виконання своїх обов'язків ліквідатора (п.1.), зобов'язав відповідних посадових осіб передати йому печатки та штампи підприємства, бухгалтерську та іншу документацію, у тому числі….. інформацію про заборгованість по заробітній платі перед працівниками підприємства станом на момент порушення справи про банкрутство та поточну заборгованість (списки працівників та суми заборгованості по кожному… (п.2), а відділ кадрів -попередити персонально всіх працівників про звільнення не пізніше ніж за два місяці до дати звільнення (п.3 наказу).

- №2 «Про заплановане вивільнення працівників»(а.с.29), відповідно до якого директор по персоналу, яким була позивачка, зобов'язана була в строк до 18.07.2011р. попередити письмово усіх працівників про їх звільнення 19.09.2011р. на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства (п.1 наказу) та подати до центру зайнятості «Звіт про заплановане вивільнення працівників»(ф.№ 4-ПН).

До 18.07.2011р. позивачку письмово повідомили про звільнення 19.09.2011р. за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства, але 19.09.2011р. відповідач розрахунок з нею не провів, трудову книжку та копію наказу про звільнення не видав і вона продовжувала працювати по 23.09.2011р. включно у звичайному режимі, виконуючи свої функціональні обов'язки, оформлюючи документи на звільнення іншим працівникам підприємства, а 19.09.2011р. вона подала заяву про звільнення за власним бажанням згідно з ч.3 ст.38 у зв'язку з невиконанням адміністрацією законодавства про працю та умов колективного та трудового договору з 23.09.2011р. (а.с.30).

23.09.2011р. ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади на підставі наказу №751-к від 23.09.2011р. за ч.3 ст.38 КЗпП України та видано трудову книжку (а.с.31), однак розрахунок при звільненні з нею проведено не було.

Як вбачається з матеріалів даної справи, заробітна плата працівникам відповідача виплачувалася несвоєчасно, виплати її здійснювалися з порушеннями термінів, встановлених ст.115 КЗпП України та колективним договором, допускались порушення вимог ст.24 Закону України „Про оплату праці", яке полягало у невиплаті заробітної плати в повному обсязі два рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, а також не виконувалися вимоги ст.116 КЗпП України щодо строків розрахунків при звільненні.

У порушення ч.1 ст.21 Закону України «Про відпустки»та ч.4 ст.115 КЗпП України заробітна плата працівникам підприємства за весь час щорічної відпустки не виплачувалася за три дні до початку відпустки.

Даних висновків суд дійшов на підставі дослідження наступних документів:

- вимоги прокуратури Дніпропетровської області №07/1-4406-09 від 16.06.2010 р. (а.с.12);

- листа ВАТ «Завод «Дніпропрес»від 16.06.2010р. №821 щодо відповіді на вимогу прокуратури Дніпропетровської області №67/1-4406-09 (а.с.13);

- припису прокуратури Бабушкінського району м.Дніпропетровська від 19.12.2010р. №937 (а.с.14);

- припису прокуратури Бабушкінського району м.Дніпропетровська від 16.03.2011р. №1516 (а.с.15);

- вимоги прокуратури Дніпропетровської області №07/1-304 від 28.03.2011р. (а.с.16);

- вимоги прокуратури Бабушкінського району м.Дніпропетровська від 08.08.2011р. №1435 (а.с.17);

- вимоги прокуратури Бабушкінського району м.Дніпропетровська від 22.03.2011р. №1434/1 (а.с.18);

- повторної вимоги прокуратури Бабушкінського району м.Дніпропетровська від 09.08.2011р. №1434 (а.с.19);

- листа ВАТ «Завод «Дніпропрес»від 23.03.2011р. №387 щодо відповіді на вимогу прокуратури Дніпропетровської області №07/1/1-278 (а.с.20);

- листа ВАТ «Завод «Дніпропрес»від 23.03.2011р. №386 щодо відповіді на вимогу прокуратури Бабушкінського району м.Дніпропетровська №1434/1/ (а.с.21);

- листа ВАТ «Завод «Дніпропрес»від 23.03.2011р. №386/1 щодо відповіді на вимогу прокуратури Бабушкінського району м.Дніпропетровська №1434/1/ (а.с.22);

- листа ВАТ «Завод «Дніпропрес»від 23.03.2011р. №387/1 щодо відповіді на вимогу прокуратури Дніпропетровської області №07/1/1-278 (а.с.23).

Таким чином позивачка мала всі обґрунтовані підстави вимагати свого звільнення саме за ч.3 ст.38 КЗпП України у зв'язку з невиконанням адміністрацією законодавства про працю та умов колективного та трудового договору та, у відповідності зі ст.44 КЗпП України, отримати суму трьохмісячної вихідної допомоги у розмірі середнього заробітку.

Судом також встановлено, що заробітна плата працівникам відповідача виплачувалася шляхом перерахування грошових коштів на особисту електронну картку (зарплатна картка), що знаходиться на обліку та обслуговуванні в ПАТ «Юнекс Банк»у м.Дніпропетровську.

Як вбачається із витягу з особового рахунку, виданого ПАТ «Юнекс Банк»у м.Дніпропетровську 14.12.2011р., останнє зарахування грошових коштів на рахунок позивачки було здійснено відповідачем 06.12.2011р. та 07.12.2011р. у розмірі 7454,68грн. (а.с.33).

На момент подання даного позову залишок заборгованості відповідача перед позивачкою становив 15442,17грн., що складається з: 42,37грн. -заборгованість по заробітній платі, 15399,80грн. -сума вихідної допомоги, виходячи з розрахунків згідно з розрахунковою відомістю позивачки за вересень 2011р. (а.с.32):

а) сума заборгованості по заробітній платі

Нараховано:

4404,55 грн. + 545,44 грн. + 545,44 грн. + 386,46 грн. = 5 881,79грн. (коди 141,144,150,160);

Утримано: 15% ПДФО + 3,6% ЄСВ = 18,6%.

5881,79грн. -18,6% = 4787,78грн.

Виплачено: 3727,34грн.

Залишок заборгованості: 1060,44грн.;

б) сума компенсації за невикористану відпустку (код 186) з розрахунку:

Нараховано: 3328,34грн.;

Утримано: 15% ПДФО + 3,6% ЄСВ = 18,6%.

3328,34грн. - 18,6% = 2709,27грн.

Виплачено: 3727,34грн.

Переплата: 3727,34грн. - 2709,27грн. = 1018,07грн.

Отже дану переплату можливо зарахувати у рахунок погашення заборгованості з заробітної плати.

Таким чином заборгованість з заробітної плати становить: 1060,44грн. - 1018,07грн. = 42,37грн., а звідси сума вихідної допомоги становить: 15442,17грн. - 42,37грн. = 15399,80грн. (з урахуванням обов'язкових утримань), що підтверджується тією ж розрахунковою відомістю за вересень 2011р.

Статтею 47 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. А ст.117 КЗпП України визначено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно з довідкою №1705 від 23.09.2011р. середньомісячна заробітна плата відповідачки становить 5270грн.06коп. (а.с.36), а відповідно до довідки №1703 від 23.09.2011р. середньоденна становить 245,83грн. (а.с.35).

Кількість робочих днів, які підлягають компенсації за час затримки розрахунку при звільненні, становить: вересень 2011р. (з 24.09. по 30.09.) -5 днів, жовтень 2011р. (з 01.10 по 31.10) -21 день, листопад 2011р. (з 01.11 по 30.11.) -22 дні, грудень 2011р. (з 01.12.по 31.12.) -22 дні, січень 2012р. ( з 01.01 по 31.01) -20 днів , лютий 2012р. (з 01.02. по 06.02.) - 4 дні, а всього -94 робочих дні.

Звідси сума компенсації за затримку розрахунку при звільненні становитиме: 245,83грн. (середньоденна заробітна плата) х 94 р/дні = 23108,02грн.

Статтею 237-1 КЗпП України встановлено, що якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя то власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати моральну шкоду працівнику.

Необхідно погодитись, що затримкою виплати заробітної плати позивачці завдано моральну шкоду, яка полягає у тому, що вона постійно знаходиться у стресовому стані, відчуває себе приниженою, в неї погіршився стан здоров'я, вона тривалий час була позбавлена конституційного права на отримання заробітної плати та вихідної допомоги, внаслідок чого вона втратила нормальні життєві зв'язки, та змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер, обсяг й глибину фізичних та душевних страждань, характер немайнових втрат (їх тривалості і можливості відновлення), стану здоров'я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також керується принципами розумності та справедливості. При цьому, суд враховує, що мова йде про розумне і справедливе відшкодування (компенсації) моральної шкоди, якого б вистачило для морального задоволення позивача з боку відповідача, а не про покарання відповідача за неправомірні дії, що не відповідає принципам цивільного законодавства, визначених ст.3 ЦК України. Виходячи з цього, суд вважає за можливе визначити доведеною суму відшкодування моральної шкоди позивача в розмірі 3000грн., а у стягненні іншої частини необхідно відмовити у зв'язку з недостатньою обґрунтованістю та перебільшенням.

Крім того, на підставі ст.88 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача і судовий збір в сумі 385грн.50коп., оскільки при подачі позову позивачка була звільнена від його оплати.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.3,10,11,57,60,212-215,224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес»на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 42грн.37коп. за вересень 2011р., трьохмісячну суму вихідної допомоги у розмірі 15399грн.80коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.09.2011р. по 06.02.2012р. у сумі 23108грн.02коп., на відшкодування моральної шкоди 3000грн., а всього 41550грн.19коп.

Стягнути з Товариства з акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес»на р/р 31210206700004 УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, код платежу 22030001, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 37989274, код ЄДРПОУ суду 02891368, МФО банку 805012, судовий збір в сумі 385грн.50коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його постановив, за письмовою заявою відповідачів, котра може бути подана протягом десяти днів із дня отримання копії заочного рішення.

Суддя