Рішення № 24799190, 19.06.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/2701/2012

пр. № 2/412/2707/2012

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого -судді Галічого В.М.

При секретарі -Баштаненко І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач у лютому 2012 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до кредитного договору від 26.10.2006 р. № СNL-300/3028/2006, укладеного між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та відповідачем ОСОБА_1, останньому був наданий кредит у розмірі 200.000, 00 доларів США з кінцевим терміном повернення 26.10.2021 р.

Крім того, 10.11.2006 р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна»та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № СNL-300/3049/2006, відповідно до якого останньому був наданий кредит у розмірі 100.000, 00 доларів США з кінцевим терміном повернення 10.11.2016 р.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 р. та № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 р. з відповідачем ОСОБА_2 були укладені договори поруки № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 р. та № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 р.

Оскільки зобов'язання позичальника не виконувалися належним чином, станом на 17.05.2011 р. утворилась заборгованість за вищезазначеними кредитними договорами у розмірі 6.972.296,34 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав з викладених у ньому підстав.

Відповідачі до суду не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с. 73), про причини неявки суд не повідомили, що згідно ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України є підставою для вирішення справи на підставі заявлених у ній даних і доказів, без їх участі у заочному порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору від 26.10.2006 р. № СNL-300/3028/2006, укладеного між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та відповідачем ОСОБА_1, останньому був наданий кредит у розмірі 200.000, 00 доларів США з кінцевим терміном повернення 26.10.2021 р. (а.с. 8-11).

Крім того, 10.11.2006 р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна»та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № СNL-300/3049/2006, відповідно до якого останньому був наданий кредит у розмірі 100.000, 00 доларів США з кінцевим терміном повернення 10.11.2016 р. (а.с. 13-16).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 р. та № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 р. з відповідачем ОСОБА_2 були укладені договори поруки № СNL-300/3028/2006 від 26.10.2006 р. та № СNL-300/3049/2006 від 10.11.2006 р. (а.с. 18-20, 21-23).

Оскільки зобов'язання позичальника не виконувалися належним чином, станом на 17.05.2011 р. утворилась заборгованість за вищезазначеними кредитними договорами у розмірі 6.972.296,34 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с. 38, 39), правильність якого відповідачами не спростована.

12.11.2010 р. між АКБ «Райффайзенбанк Україна»та ТОВ «ОТП Факторинг Україна»був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким право вимоги за вищезазначеними договорами перейшло до останнього.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Так, згідно ст. 1054 ЦК України, обов'язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником його обов'язку, а у випадку порушення такого обов'язку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання повинне бути виконане у гривнях, а у випадку визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. ст. 1050, 1054 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Згідно ст. ст. 512-516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні може бути здійснена шляхом передання ним свого права вимоги іншій особі за правочином, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора на умовах та в обсязі, що існувало на час передання. Згода боржника на зміну кредитора не є необхідною.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та змісту вищезазначених положень закону суд вважає позовні вимоги -обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення, пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 512-516, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 131, 166, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»6.972.296, 34 грн. (шість мільйонів дев'ятсот сімдесят дві тисячі двісті дев'яносто шість гривень 34 коп.).

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»3.219, 00 грн. (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень 00 коп.).

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.М. Галічий