Постанова № 24796009, 14.06.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2012 р. № 5017/1499/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Бєляновського В.В.

Будішевської Л.О.

при секретарі судового засідання Литовчук Г.П.

за участю представників сторін:

від „SP Brand Holding EEIG" -ОСОБА_2 -за довіреністю, виданою ОСОБА_5 в порядку передоручення від Компанії „SP Brand Holding EEIG" (еСПi Бренд Холдінг II Айджі);

від Південної митниці - не з'явився;

від ПП „КЕПСТАР" -ОСОБА_4 -по довіреності

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „КЕПСТАР"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 21 травня 2012 року № 5017/1499/2012

про вжиття запобіжних заходів

за заявою Компанії „SP Brand Holding EEIG"

особи, щодо яких вжито заходи, Південна митниця та Приватне підприємство „КЕПСТАР"

(особи зазначені згідно оскарженої ухвали)

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 14.06.2012р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

15.05.2012р. Компанія „SP Brand Holding EEIG" (надалі -заявник) звернулась до господарського суду Одеської області з заявою, особа щодо якої просив суд вжити запобіжні заходи -Південна митниця, про вжиття запобіжних заходів до порушення провадження у справі шляхом накладення арешту на товар -шини пневматичні гумові нові для легкових автомобілів, 284 штуки, торговельна марка DUNLOP, який заявлений Приватним підприємством „КЕПСТАР" до митного контролю та митного оформлення у режимі „імпорт" за ВМД № 500040011/2012/011043 від 24.04.2012 р., та знаходиться на митному оформленні у Південної митниці; заборону Південній митниці здійснювати митне оформлення вказаного товару.

Заявник з посиланнями на положення ст.495 ЦК України, п.5 ч.4 ст.16 ЗУ „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", ст.ст.1, 256, 257 Митного кодексу України мотивує свої вимоги тим, що Компанія „SP Brand Holding EEIG" згідно Свідоцтва на знаки для товарів і послуг НОМЕР_1 є власником торговельної марки DUNLOP, який має виключне право дозволяти та забороняти використання торговельної марки DUNLOP (на території України право на використання цієї торговельної марки має ТОВ „Гудйеар Данлоп Таєрс Україна" -офіційний імпортер компанії), зазначена торговельна марка внесена до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності за №358. Південна митниця листом №15/42-4.2/12129 від 25.04.2012р. повідомила заявника про призупинення, на підставі ст. 257 Митного кодексу України та даних Реєстру, митного оформлення товару, заявленого у режимі „імпорт" згідно із ВМД № 500040011/2012/011043 від 24.04.2012р., а саме: шин пневматичних гумових, нових для легкових автомобілів, у кількості 284 шт., торговельна марка DUNLOP, країна виробництва E, виробник - Dunlop Tires Germany GmbH, імпортер товару Приватне підприємство „КЕПСТАР". Компанія „SP Brand Holding EEIG" запропонувала ПП „КЕПСТАР" в досудовому порядку вирішити дане питання шляхом укладення угоди про відновлення порушених прав на торговельну марку, надав проект угоди для підписання, однак останній станом на 11.05.2012р. не надав відповіді щодо врегулювання спірного питання. Заявник вважає, що невжиття запобіжного заходу у спосіб заборони Південній митниці здійснювати митне оформлення товару до розгляду справи по суті повністю відповідає чинному законодавству України.

Заявник просив розгляд заяви провести без повідомлення осіб, щодо яких просить вжити запобіжні заходи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.05.2012р. на підставі ст.ст. 433, 435 ГПК України заяву Компанії „SP Brand Holding EEIG" (Бельгія) про вжиття запобіжних заходів залишено без руху, запропоновано Компанії „SP Brand Holding EEIG" (Бельгія) в строк до 25.05.2012р. виправити недоліки в заяві про вжиття запобіжних заходів, зазначивши в ній Приватне підприємство „КЕПСТАР" особою, відносно якої просять вжити запобіжні заходи, його адресу, та надавши копію примірника заяви для Приватного підприємства „КЕПСТАР".

17.05.2012р. заявник подав клопотання з заявою про вжиття запобіжних заходів, усунувши недоліки попередньої заяви.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2012 р. прийнято заяву Компанії „SP Brand Holding EEIG" (Бельгія) про вжиття запобіжних заходів від 15.05.2012р. до розгляду, призначено розгляд на 21.05.2012р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2012р. (суддя Лічман Л.В.) заяву Компанії „SP Brand Holding EEIG" (Бельгія) про вжиття запобіжних заходів (15.05.2012 р. за № 10/2012) задоволено частково; накладено арешт на товар -шини пневматичні гумові нові для легкових автомобілів, 284 штуки, торговельна марка DUNLOP, який заявлений Приватним підприємством „КЕПСТАР" до митного контролю та митного оформлення у режимі „імпорт" за ВМД № 500040011/2012/011043 від 24.04.2012 р., який знаходиться на митному оформленні у Південної митниці (код ЄДРПОУ 35819019, 65078, м. Одеса, вул. Гайдара,21-а), а саме:

РозмірІндекс загрузкиІндекс швидкостіМодельКількість245/55R19103ТSIGNATURE CS40 шт225/65R17102HSIGNATURE CS65 шт215/60R1796HGrandTrek ST2040 штP265/60R18110HGrandTrek AT2020 штP235/55R19101VGRANDTREK TOURING A/S40 штP245/60R18104HSIGNATURE CS10 штP225/60R1899HSPORT SIGNATURE8 шт235/50R1897WSPORT SPTMAX TT20 штP265/65R17110TROVER H/T40 шт285/35R18101WWINTER SPRT 3D XL ROI1 штУ задоволенні решти заяви відмовлено.

Суд першої інстанції з посиланням на положення ст. 495 ЦК України ч.4 ст.16 ЗУ „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" дійшов висновку, що оскільки Компанія „SP Brand Holding EEIG" (Бельгія), яка є власником прав на торговельну марку DUNLOP (свідоцтво України на знаки для товарів та послуг № 5373), не надавала дозвіл на використання торговельної марки DUNLOP ПП „КЕПСТАР", яке відбулось у формі імпорту товару, то названа у ВМД № 500040011/2012/011043 продукція можливо імпортується (ввозиться) на територію України з порушенням прав інтелектуальної власності.

Стосовно вимоги заявника щодо заборони Південній митниці здійснювати митне оформлення товару, то суд першої інстанції відмовив в цій частині заяви з тих підстав, що такий спосіб не передбачений ст.432 ГПК України, де міститься виключний перелік запобіжних заходів, серед яких заборона особам вчиняти дії відсутня.

30.05.2012р. суд першої інстанції відповідною ухвалою здійснив виправлення вступної частини ухвали господарського суду Одеської області від 22.05.2012р. №5017/1499/2012, виклавши її в наступній редакції: „21 травня 2012р. №5017/1499/2012 Господарський суд Одеської області у складі: судді Лічмана Л.В., при секретарі судового засідання Глєбовій К.В., за участю представників: від заявника: ОСОБА_2, від Південної митниці та Приватне підприємство „КЕПСТАР": не з'явились, розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяву (ареєстрована 15.05.2012 р. вх. № 10/2012) Компанії „SP Brand Holding EEIG" (Бельгія) про вжиття запобіжних заходів в порядку розділу V-1 ГПК України, особи, щодо яких просять вжити заходи, -Південна митниця та Приватне підприємство „КЕПСТАР".

Не погодившись з ухвалою господарського суду Одеської області від 21.05.2012р., Приватне підприємство „КЕПСТАР" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів відносно ПП „КЕПСТАР", посилаючись на неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які визнано встановленими, невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що оскаржувана ухвала постановлена всупереч положень Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року (із змінами та доповненнями), яка 25.12.1991р. набрала чинності в Україні; неправильно застосовані норми матеріального права, а саме -ст.495 ЦК України, ст. 16 ЗУ „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", ст.ст. 1, 257 Митного кодексу України, адже ці норми не можуть бути застосовані, оскільки заявник не надав і не міг надати докази того, що шини пневматичні гумові, нові, для легкових автомобілів в кількості 284шт., торговельної марки DUNLOP, є контрафактних товаром й незаконно спорядженні товарним знаком. ПП „КЕПСТАР" було подано до митного контролю та митного оформлення сертифікат відповідності від 23.04.2012р. Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, зареєстрований в реєстрі за №UA1.182.0060970-10 та сертифікати про походження товару від 04.02.2012р. Згідно цих сертифікатів зазначена продукція відповідає вимогам стандартів ДСТУ UN/ECE R 30-02:2005, ДСТУ UN/ECE R 54-00:2004, виробник продукції -компанія „Dunlop Tires Germany GmbH". Місцевий суд помилково не застосував ст.419 ЦК України. Скаржник вважає, що суд задовольняючи заяву про вжиття заходів, порушуючи вимоги ст.10bis, ст.10ter Конвенції, порушуючи приписи цих статей про запобігання проявам недобросовісної конкуренції, створив умови для монопольної діяльності ТОВ „Гудйеар Данлоп Таєрс Україна", яке має право використання торговельної марки DUNLOP на території України. Заявником не наведено жодного доказу про необхідність вжиття запобіжного заходу у вигляді накладення арешту, не надано доказів щодо порушення або загрози порушення прав останнього. Вживши заходи шляхом накладення арешту, господарський суд порушив права та охоронювані законом інтереси третіх осіб, а саме -інтереси та права держави Україна, яка не отримала до державного бюджету відповідних надходжень у вигляді митних платежів. В порушення п.16 розділу ІІІ Рекомендацій президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 10.06.2004 р. N 04-5/1107 в оскаржуваній ухвалі не зроблено обов'язкового зазначення про те, що у разі неподання заявником відповідної заяви у п'ятиденний строк, встановлений ч.3 ст.433 ГПК України, запобіжний захід припиняється згідно з п.1 ст.439 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу представник заявника зазначає, що оскаржена ухвала спрямована на забезпечення зберігання доказів (імпортованих шин), недопущення порушення прав інтелектуальної власності, а доводи скаржника є неспроможними, оскільки Митницею як компетентним державним органом встановлені ознаки контрафактності товару, скаржник не надав суду жодного документа, який би підтвердив законність використання торговельної марки DUNLOP.

У засіданні суду апеляційної інстанції присутні представники заявника та особи, щодо якої вжито запобіжні заходи - ПП „КЕПСТАР" підтримали наведені позиції по предмету апеляційного розгляду.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про задоволення вимог апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів заяви про вжиття запобіжних заходів, звертаючись з нею до господарського суду Одеської області 15.05.2012р. заявник вказував на порушення права інтелектуальної власності SP Brand Holding EEIG (СП Бренд Голдінг ЕЕІГ) у зв'язку з здійсненням ПП „КЕПСТАР" імпорту шин пневматичних гумових, нових для легкових автомобілів, 284 шт., торговельної марки DUNLOP, правовласником якої є SP Brand Holding EEIG (СП Бренд Голдінг ЕЕІГ), котре не надавало ПП „КЕПСТАР" дозволу на використання торговельної марки DUNLOP.

Відповідно до ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 43-2 цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову.

За змістом статті 1 ГПК право на звернення до господарського суду для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають виключно особи, зазначені в частині першій цієї статті, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, у тому числі доказів наявності у нього права вимоги (відомості про реєстрацію права, контракт тощо).

Таким чином, право звернення до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів належить, серед іншого, іноземним юридичним особам, які при цьому повинні обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з дотриманням вимог ст. 33 ГПК України. Перш за все, будь-який заявник, зацікавлений у вжитті запобіжних заходів, повинен надати докази наявності у нього права вимоги, у даному випадку -доказів реєстрації права на торговельну марку DUNLOP згідно з законодавством України.

Як вбачається з заяви про вжиття запобіжних заходів від 15.05.2012р., за наслідками розгляду якої постановлена оскаржувана ухвала, Компанія SP Brand Holding EEIG (СП Бренд Холдінг ЕЕІГ), від імені якої подано заяву, заявляє, що є власником прав на торговельну марку DUNLOP згідно із свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг НОМЕР_1, зареєстрованим для товарів 12 класу МКТП (шини для коліс транспортних засобів). Посилаючись на положення ст.495 ЦК України, ч.ч. 4, 5 ст. 16 ЗУ „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", заявник вказує, що він має виключне право дозволяти використання торговельної марки DUNLOP та право використання на території України належить ТОВ „Гудйеар Данлоп Таєрс Україна" (офіційний імпортер SP Brand Holding EEIG в Україні).

В підтвердження належності заявнику прав інтелектуальної власності на торговельну марку DUNLOP (надалі -ТМ) з заявою подана виписка з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва НОМЕР_1 станом на 25.01.2012р.

Відповідно до цієї виписки з 03.03.1997р. власником ТМ DUNLOP є (цифровий код 732 згідно п.2.2. розділу 2 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2002 року N 10, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 січня 2002 р. за N 64/6352 із змінами і доповненнями - надалі Положення) СП Бренд Голдінг ЕЕІГ - повне найменування власника згідно з п.2.2. Положення, адреса -Калліганлаан 2А, В-1831, Дієгем, Бельгія (ВЕ).

З заяви від 15.05.2012р. вбачається, що її підписано від імені SP Brand Holding EEIG(СП Бренд Голдінг ЕЕІГ) представником компанії SP Brand Holding EEIG за довіреністю ОСОБА_5.

Згідно довіреності від 31.08.2011р., нотаріально засвідчений переклад якої з апостілем доданий до заяви, довіреність на ім'я ОСОБА_5 видана еСПі Бренд Холдінг ІІ АйДжі (SP Brand Holding EEIG) -юридичною особою, що створена та існує за законами Бельгії, розташована за адресою: Калліганлаан 2А, 1831, Дієгем, Бельгія.

Таким чином, ідентифікувати особу, від імені якої до суду з заявою звернулась представник ОСОБА_5, як власника свідоцтва НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг DUNLOP неможливо, позаяк є відмінності у повному найменуванні особи та в її адресі в довіреності у порівнянні з даними виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, при цьому остання не містить повного найменування правовласника англійською мовою.

Поряд з цим, до заяви про вжиття запобіжних заходів не були додані установчі документи SP Brand Holding EEIG в належним чином завіреній копії з нотаріально посвідченим перекладом українською мовою, що у сукупності з вищевикладеним свідчить про недоведеність обставини звернення до суду з заявою саме власника ТМ DUNLOP, вказаного в виписці стосовно свідоцтва НОМЕР_1 -СП Бренд Голдінг ЕЕІГ.

На спростування цієї невизначеності представником еСПі Бренд Холдінг ІІ АйДжі (SP Brand Holding EEIG) за довіреністю від 14.05.2011р., виданої в порядку передоручення ОСОБА_5 ОСОБА_2, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції останнім не було надано будь-яких доказів та переконливих пояснень, крім посилань на неправильність (неточність) перекладу українською мовою.

За цих обставин колегія суддів дійшла висновку, що особою, яка фактично звернулась до суду з заявою про вжиття запобіжних заходів, не була доведена приналежність SP Brand Holding EEIG (еСПі Бренд Холдінг ІІ АйДжі) прав інтелектуальної власності на торговельну марку DUNLOP, власником якої згідно свідоцтва України на знаки для товарів НОМЕР_1 є СП Бренд Голдінг ЕЕІГ (Калліганлаан 2А, В-1831, Дієгем, Бельгія).

В аспекті встановлення наявності підстав, визначених ст.43-1 для вжиття запобіжних заходів, ненадання доказів на підтвердження права вимоги (відомості про реєстрацію права) особою, яка звернулась до суду, виключає можливість позитивного вирішення питання про вжиття запобіжних заходів та усуває необхідність здійснення оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування судом з врахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3; імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб, як то зазначається в п.14-1 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності від 10.06.2004 р. N 04-5/1107.

Представник ПП „КЕПСТАР" в засіданні апеляційного господарського суду звернув увагу на ту обставину, що суд першої інстанції не направив йому копію заяви, не повідомив про час і місце розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів.

Колегія суддів з цього приводу зауважує, що незважаючи на обов'язок заявника подати копії заяви відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи (ст.43-3 ГПК України), процесуальні норми не зобов'язують суд розсилати копії заяви про вжиття запобіжних заходів. Такі копії можуть вручатися заінтересованим особам під час розгляду відповідної заяви, здійснюваного відповідно до статті 43-4 ГПК. Неодержання особою, щодо якої просять вжити запобіжних заходів, копії заяви або відмова цієї особи від одержання такої копії не є перешкодою для розгляду заяви.

Частина 1 ст. 43-4 ГПК України зобов'язує господарський суд повідомити заінтересованих осіб про розгляд судом заяви про вжиття запобіжних заходів. У зв'язку з цим необхідно мати на увазі таке. Згідно з частиною другою статті 43-3 ГПК разом із заявою про вжиття запобіжних заходів подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжні заходи. Однак наведена норма не зобов'язує господарський суд здійснювати розсилання цих копій. Копії заяви можуть вручатися заінтересованим особам під час її розгляду, здійснюваного відповідно до статті 43-4 ГПК. Неодержання особою, щодо якої просять вжити запобіжних заходів, копії відповідної заяви або її відмова від одержання такої копії не є перешкодою для розгляду заяви. Повідомлення заінтересованих осіб про час і місце розгляду заяви здійснюється господарським судом шляхом винесення відповідної ухвали з додержанням вимог статті 86 ГПК, а в разі необхідності - також шляхом надіслання телефонограми, телетайпограми, використання засобів електронного зв'язку тощо. Заяву про вжиття запобіжних заходів може бути розглянуто без участі особи, щодо якої просять вжити таких заходів, зокрема, коли існує вірогідність того, що будь-яка затримка у вжитті запобіжних заходів завдасть невиправної шкоди заявникові або існує ризик того, що докази про порушення права інтелектуальної власності будуть знищені або втрачені (п.14 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності від 10.06.2004 р. N 04-5/1107).

В матеріалах провадження суду першої інстанції по заяві про вжиття запобіжних заходів відсутні докази повідомлення ПП „КЕПСТАР" про розгляд цієї заяви судом.

Разом з цим, приймаючи заяву до розгляду ухвалою від 18.05.2012р., суд першої інстанції не вирішував клопотання заявника про розгляд його заяви в порядку ст.43-4 ГПК України лише за його участю, без повідомлення ПП „КЕПСТАР" як особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи.

Натомість ухвалою від 18.05.2012р. було запропоновано учасникам процесу надати письмові пояснення по суті заяви з доказами на їх підтвердження та повідомлено про можливість розгляду заяви при неявці учасників процесу, що свідчить про розгляд судом заяви в загальному порядку, який вимагає повідомлення особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, про такий розгляд.

Наведене є підставою для висновку, що суд першої інстанції допустив процесуальне порушення, розглянувши заяву без повідомлення ПП „КЕПСТАР", оскільки не було вирішено питання про застосування іншого порядку розгляду заяви за клопотанням заявника.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення та неправильне застосування судом норм процесуального права при постановленні оскарженої ухвали від 21.05.2012р. за заявою SP Brand Holding EEIG про вжиття запобіжних заходів, що призвело до неправильного вирішення по суті порушеного заявником питання, який не довів своє право звернення до суду з такою заявою.

При цьому, враховуючи мотиви, з яких суд відмовив в задоволенні решти вимог заяви (про заборону Митному органу здійснювати митне оформлення товару), відповідну частину резолютивної частини ухвали від 21.05.2012р. (пункт 3) не можна визнати такою, що може бути залишена без змін.

Відтак, ухвала від 21.05.2012р. №5017/1499/2012 підлягає скасуванню у повному обсязі з ухваленням нового рішення по заяві SP Brand Holding EEIG про вжиття запобіжних заходів про відмову в її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 43-8, 99, 101-105, 106 ГПК України, колегія суддів -

Постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 21 травня 2012 року № 5017/1499/2012 скасувати.

У задоволенні заяви „SP Brand Holding EEIG" про вжиття запобіжних заходів відмовити.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя Л.О. Будішевська