Постанова № 24795951, 18.06.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2012 року Справа № 6/5005/8251/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Тищик І.В. (доповідач),

суддів - Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.

при секретарі - Єрьоміна К.В.

за участю представників

позивача: Горб С.А.

відповідача: не з'явився

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства „Дніпропромсервіс", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2011р. у справі № 6/5005/8251/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Софіт-Люкс", м. Київ

до приватного підприємства „Дніпропромсервіс", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 112 619,24 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми 128 656,15 грн. (з урахуванням клопотання про збільшення суми позову), що складається з 103 347,12 грн. заборгованості за договором поставки від 24.01.2011р., 7 152,39 грн. пені за порушення строку виконання грошових зобов'язань, 13 843,35 грн. 30% річних за користування чужими грошовими коштами та 4 313,29 грн. інфляційних втрат.

В забезпечення позову позивач просив накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2011 року у справі № 6/5005/8251/2011 (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги були задоволені частково; з відповідача на користь позивача було стягнуто у повному обсязі суму заборгованості, компенсаційних виплат та штрафних санкцій; в задоволенні клопотання щодо забезпечення позову відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про доведеність факту заборгованості та правомірність нарахування штрафних санкцій та компенсаційних виплат, що є підставою для задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому скаржник посилається на неповне з'ясування судом обставин справи. Спростовуючи висновки місцевого суду та доводи позивача, відповідач заперечує факт підписання керівником ПП „Дніпропромсервіс" (ОСОБА_2В.) накладної № 0202-1/16 від 02.02.2011 року про отримання товару на загальну суму 120 590,86 грн.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.2011 року між ТОВ „Софіт-Люкс" (Постачальник) та ПП „Дніпропромсервіс" (Покупець) був укладений договір поставки товару № 2401-140/016, згідно якого Постачальник зобов'язався поставити товар, а Покупець -прийняти товар та сплатити його вартість.

Умовами договору сторони узгодили, що

- поставка товару здійснюється в асортименті та у строки, визначені в специфікації за згодою сторін;

- оплата поставленого товару проводиться не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару на підставі цього договору та виставленого позивачем рахунку-фактури;

- за порушення грошових зобов'язань за цим договором сторонами встановлена відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та сплати 30% річних за користування чужими грошовими коштами.

Позивач стверджує, що на виконання спірного договору відповідачу був відвантажений товар на загальну суму 123 347,12 грн., у тому числі: за видатковою накладною № 0202-11/16 від 02.02.11р. на суму 2756,26 грн. та за видатковою накладною № 0202-1/16 від 02.02.11р. на суму 120 590,86 грн., оплату якого відповідач здійснив частково і заборгованість складає 103 347,12 грн.

Вимоги про стягнення вказаної заборгованості становлять предмет даного спору.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач факт отримання товару за видатковою накладною № 0202-1/16 від 02.02.11р. на суму 120 590,86 грн. заперечує та стверджує, що підпис отримувача товару, вчинений на спірній видатковій накладній, не відповідає підпису представника підприємства-відповідача ОСОБА_2

Згідно висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 01.12.2011р. №44/04-142, наданого відповідачем, та висновку судової почеркознавчої експертизи Дніпропетровського НДІСЕ від 22.05.2012р. № 952-12, проведеної на вимогу апеляційного суду, підпис від імені ОСОБА_2 в графі „Отримала" накладної №0202-1/16 від 02.02.2011р. виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням її справжнього підпису.

Дана обставина позбавляє суд можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні спірної господарської операції (отримувала товар) та позбавляє надану позивачем видаткову накладну доказової сили.

За вказаних обставин факт отримання відповідачем товару за видатковою накладною № 0202-1/16 від 02.02.11р. на суму 120 590,86 грн. не може вважатися доведеним, а висновок господарського суду щодо стягнення даної суми - правомірним.

Посилання позивача на акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.11р. не приймається до уваги колегією суддів.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність/відсутність заборгованості боржника повинна бути підтверджена первинними бухгалтерськими документами, що встановлюють цивільно-правові відносини між кредитором і боржником та свідчать про зобов'язання сторін. Акт звірки взаєморозрахунків є документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій і не може замінити чи змінити дані первинного бухгалтерського документу, яким є видаткова накладна. В наданому позивачем акті звірки відсутні посилання як на номер спірного договору, так і на конкретні поставки (їх дати, обсяги, суми), внаслідок чого зазначений акт не є належним доказом заборгованості відповідача за спірним договором.

Задоволення місцевим судом позову в частині стягнення пені за порушення строку виконання грошових зобов'язань у сумі 7 152,39 грн. та 4 313,29 грн. інфляційних втрат колегія суддів також вважає безпідставним.

Як убачається з матеріалів справи, фактично товар був отриманий відповідачем лише на суму 2756,26 грн. за видатковою накладною № 0202-11/16 від 02.02.2011р., що доведено документально і не заперечується відповідачем.

Відповідно до умов договору оплату отриманого товару відповідачу належало здійснити протягом 30 календарних днів з дати поставки товару на підставі виставленого позивачем рахунку-фактури.

Дати отримання товару видаткова накладна № 0202-11/16 від 02.02.11р. не містить; дату виписки накладної не можна вважати датою отримання товару, оскільки довіреність на представника відповідача, який отримував товар, виписана 04.02.2011р. Таким чином, дати, з якої належить обраховувати 30-денний термін оплати (відповідно, термін прострочення строку виконання грошового зобов'язання), первинні документи не містять.

З банківської виписки Київської регіональної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль" (т.І а.с.99) убачається, що 01.04.2011р. відповідачем були перераховані позивачу грошові кошти у сумі 20 000,0 грн. з призначенням платежу „оплата рахунку № 853528 від 01.04.2011р. за електротовари". Таким чином, вартість отриманого товару на суму 2756,26 грн. була оплачена відповідачем у повному обсязі в день надання постачальником відповідного рахунку-фактури, тобто, без порушення узгоджених договором термінів оплати.

За вказаних обставин правових підстав для застосування штрафних санкцій та нарахування інфляційних втрат не убачається.

Підстави для нарахування та стягнення з відповідача 30% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 13 843,35 грн. також відсутні. Оскільки позивач відвантажував відповідачу товар (а не перерахував кошти), користування чужими грошовими коштами з боку приватного підприємства „Дніпропромсервіс" місця не мало.

З огляду на невідповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про його скасування являються підставними і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати на сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги та витрати на проведення судової експертизи покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Дніпропромсервіс" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2011 року у справі № 6/5005/8251/2011 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Софіт-Люкс" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8А оф. 311, код ЄДРПОУ 32591365) на користь Приватного підприємства „Дніпропромсервіс" (51928, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, пр-т Дружби Народів, 61А, кв. 94, код ЄДРПОУ 32540551) 650,0 грн. витрат на сплату судового збору та 1324, 08 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В.Тищик

Судді: Т.А.Верхогляд

Л.М.Білецька