Рішення № 24794922, 14.06.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2012 р. Справа № 24/038-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1про стягнення 3 309, 52 грн.за участю представників:

позивача:не з'явились відповідача:не з'явились суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 3 309, 52 грн. за договором поставки № 1164 бц від 02.08.2011 р., з яких: 2 840, 35 грн. -основного боргу, 263, 91 грн. -20 % річних та 205, 26 грн. -пені.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.05.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 17.05.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.05.2012 р. розгляд справи відкладено на 01.06.2012 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

Представник відповідача у судове засідання 01.06.2012 р. повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог суду не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 14.06.2012 р.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 14.06.2012 р. не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 08.05.2012 р., від 17.05.2012 р. та від 01.06.2012 р. у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом було зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що станом на 08.05.2012 р. місце проживання відповідача: 09200, АДРЕСА_1, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).

Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників позивача та відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

02.08.2011 р. між сторонами було укладено договір поставки № 1164 бц, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукти харчування та інші товари (надалі по тексту - товар), а відповідач -прийняти і оплатити його на умовах даного договору відповідно до виписаних накладних.

Відповідно до п. 1.2 договору сума товару, що передається відповідачу, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору. Доставка товару здійснюється за рахунок позивача у зазначені у заявці терміни.

Згідно з п. 3.1 договору замовлення на придбання товару здійснюється відповідачем шляхом подачі заявки через торгівельного представника позивача.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до накладної позивача за участю експедитора позивача. Датою одержання товару вважається дата зазначена у накладній. При отриманні товару відповідач засвідчує факт прийняття товару, його якість та кількість. Після прийняття товару -товар поверненню та обміну не підлягає.

Відповідно до п. 3.4 договору прийом-передача товару здійснюється повноважними представниками позивача та відповідача за адресою: АДРЕСА_2 магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Згідно з п. 3.5 договору при прийомі товару оформляється накладна, що підписується представниками сторін. Накладна засвідчує: факт поставки товару, його якість та кількість. Сторони у цьому договорі погодили, що представник відповідача, який підписав накладну, є уповноваженою особою на підписання накладних з урахуванням асортименту, кількості, якості та ціни продукції, що поставляється.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що якщо при прийомі-передачі товару буде виявлено неякісний товар помітка про це робиться в накладній та в подальшому позивач здійснює його заміну. За погодженням сторін заміна неякісного товару не здійснюється, а проводиться зменшення замовлення.

Відповідно до п. 3.7 договору сторони домовились проводити звірку взаємних розрахунків і підписувати акти звірок один раз на місяць. Дані, підтвердженні в актах звідки, є підставою для остаточних взаєморозрахунків.

Згідно з п. 3.12 договору позивач має право надати відповідачу комерційний кредит відповідно до ст. 1057 ЦК України, шляхом поставки продукції з відстрочкою оплати її вартості строком до 14 календарних днів з дати поставки продукції на склад відповідача. Сума комерційного кредиту не може перевищувати 5 000, 00 грн. (ліміт кредиту). У разі потреби відповідача в поставках продукції з перевищенням ліміту кредиту, відповідач зобов'язаний зробити 100 % попередню оплату суми, на яку поставляється продукція з перевищенням ліміту кредиту. Ліміт кредиту не звільняє відповідача від виконання зобов'язань по розрахунках передбачених п. 4.2 договору. На суму ліміту кредиту розповсюджується відповідальність відповідача передбачена розділом 5 договору.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що відповідач здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару окремо шляхом перерахування 100 % вартості отриманого товару на поточний рахунок позивача протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100 % вартості отриманого товару готівкою в касу позивача протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до п. 4.4 договору товар вважається оплаченим відповідачем при надходженні коштів на поточний рахунок або до каси позивача.

Згідно з п. 4.5 договору за погодженням сторін позивач може проводити розрахунок через торгових представників позивача, діючих на підставі договору доручення, шляхом отримання готівкових коштів за поставлену продукцію та здачу їх в касу позивача, після отримання коштів від відповідача торговий представник ставить свій підпис на корінці договору-доручення, при цьому другий екземпляр вказаного документу залишається у відповідача, що є підтвердженням оплати.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що при порушенні відповідачем п. 4.2 даного договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р., крім цього, збитки від інфляції та 20 % річних від суми боргу за весь час прострочення.

Відповідно до п. 6.1 договору даний договір вважається укладеним і набирає чинність з моменту його підписання сторонами і діє до 02.08.2012 р., а в частині зобов'язань -до повного їх виконання.

На виконання умов договору, позивач по видаткових накладних № БФ-0085117 від 19.10.2011 р. на суму 1 513, 48 грн., № БФ-0087533 від 26.10.2011 р. на суму 1 438, 67 грн., № БФ-0005458 від 20.01.2012 р. на суму 288, 20 грн. поставив відповідачу товар на загальну суму 3 240, 35 грн., а відповідач вказаний товар отримав. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме у розмірі 400, 00 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 194067 від 29.01.2012 р. на суму 250, 00 грн., фіскальним чеком № 183053 від 15.12.2011 р. на суму 50, 00 грн., фіскальним чеком № 193904 від 19.01.2012 р. на суму 100, 00 грн., у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 2 840, 35 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3.6 договору передбачено, що якщо при прийомі-передачі товару буде виявлено неякісний товар помітка про це робиться в накладній та в подальшому позивач здійснює його заміну. За погодженням сторін заміна неякісного товару не здійснюється, а проводиться зменшення замовлення.

З матеріалів справи вбачається, що сторони погодили у процесі поставки зменшити товар на суму 17, 47 грн., про що зроблено помітку -позиція № 27 у видатковій накладній № БФ-0087533 від 26.10.2011 р.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення повністю не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 1164 бц від 02.08.2011 р. підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 822, 88 грн.

Крім того, позивач на підставі п. 5.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р., яка за розрахунком позивача складає -205, 26 грн. за період з 03.11.2011 р. до 25.04.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судом було здійснено власний розрахунок пені від суми простроченого платежу за заявлений позивачем період, відповідно до якого стягненню підлягає 205, 09 грн. пені.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 20 % річних у розмірі 263, 91 грн. за період 03.11.2011 р. до 25.04.2012 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що при порушенні відповідачем п. 4.2 даного договору, відповідач сплачує позивачу 20 % річних від суми боргу за весь час прострочення.

За розрахунком суду сума 20 % річних є більшою, ніж зазначена позивачем.

Оскільки, в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд не може виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, з відповідача на користь позивача стягненню підлягають 20 % річних в розмірі 263, 91 грн.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 1164 бц від 02.08.2011 р. підлягають частковому задоволенню у розмірі 3 291, 88 грн., з яких: 2 822, 88 грн. - основного боргу, 263, 91 грн. -20 % річних та 205, 09 грн. -пені.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков»задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09200, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Торговий Дім Поляков»(18005, місто Черкаси, вулиця Чехова, будинок 41, ідентифікаційний код - 32268131) 2 822 (дві тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 88 коп. - основного боргу, 263 (двісті шістдесят три) грн. 91 коп. -20 % річних, 205 (двісті п'ять) грн. 09 коп. -пені, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Т.В. Лутак