Рішення № 24794700, 13.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/5372-2012 13.06.12

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»доПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО»провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 6712,61 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача -ОСОБА_2 (представник за довіреністю);від відповідача -ОСОБА_3 (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

У травні 2012 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» (далі -позивач або СК «Наста») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО»(далі -відповідач або «Гарант-АВТО») 6712,61 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.07.2011 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який був застрахований у СК «Наста». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якої за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля «Mitsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована в «Гарант-АВТО», то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 27.04.2012 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 28.05.2012.

Відповідач позов визнав частково, зазначивши при цьому, що позивачем не було враховано коефіцієнт фізичного зносу замінених деталей, який дорівнює 29,88%, а також суму франшизи, передбаченої полісом ВС/1369134.

У судовому засіданні призначеному на 28.05.2012 оголошувалась перерва до 13.06.2012.

У судовому засіданні 13.06.2012 представником позивача подана заява про зменшення позовних вимог на суму франшизи у розмірі 510 грн. Отже, позивач просить стягнути з відповідача 6202,61 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, а також судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

1 липня 2011 року приблизно о 21 годині 10 хв. у дворі будинку № 3 по вул. Урлівська в м. Києві була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Mitsubishi», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі -автомобіль «Mitsubishi»), яким керувала ОСОБА_4, із автомобілем «Volkswagen Passat», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі -автомобіль «Volkswagen»). Дана обставина підтверджується розгорнутою довідкою Дарницького ВДАІ м. Києва та постановою Дарницького районного суду м. Києва від 03.08.2011 у адміністративній справі №3-6441/2011, копії яких містяться у матеріалах справи.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_4 пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вищезазначеними розгорнутою довідкою Дарницького ВДАІ м. Києва та постановою Дарницького районного суду м. Києва від 03.08.2011. Вказаною постановою суду ОСОБА_4 визнано винною у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено, зокрема, автомобіль «Volkswagen», який належить ОСОБА_5.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №210.0061109 від 15.09.2010, укладеного між СК «Наста»та ОСОБА_5 (далі -Договір добровільного страхування).

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, страхового акта №2011-07-01/010 від 19.07.2011, розрахунку страхового відшкодування до страхового акта 2011-07-01/010 від 14.07.2011 та рахунку № С4136167 від 11.07.2011, позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 6712,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 872 від 22.07.2011.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, СК «Наста», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 6712,61 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно ОСОБА_4 внаслідок експлуатації автомобіля ».

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина ОСОБА_4, яка керувала автомобілем », встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована на підставі договору (полісу) № ВС/1369134 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3), відповідно до якого ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»взяла на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля hi», -і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 (Страхувальника). Вказаним договором (полісом № ВС/1369134) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза -510 грн. (пункт 2), строк дії з 22.07.2010 до 21.07.2011 (пункт 3).

Пунктом 1.3 Статуту СК «Гарант-АВТО»передбачено, що товариство несе права та обов'язки відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»до повного їх виконання.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВС/1369134 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої ОСОБА_4 під час експлуатації автомобіля »на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як убачається зі звіту № 85 про оцінку автомобіля «Volkswagen», складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «ЕкспертПлюс»13.07.2011, вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників (Сврз) автомобіля «Volkswagen»у результаті його пошкодження при ДТП складає 10 884,95 грн.

При цьому, вартість ремонтно-відновлювальних робіт (Ср) складає 3226,80 грн., вартість необхідних для ремонту матеріалів (См) складає 1649,60 грн., а вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту (Сс) -6008,55 грн.

Заперечуючи проти позову в частині, відповідач зазначає, що позивачем не було враховано коефіцієнт фізичного замінених деталей (Ез), який дорівнює 29,88%.

Суд зазначає, що навіть при врахуванні зазначеного коефіцієнту, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen»складе:

Сврз = Ср + См + Сс х (1,00 - Ез) = 3226,80 грн. + 1649,60 грн. + 6008,55 грн. х (1 -0,2988) = 9089,60 грн. Тобто суму в межах заявленої позивачем до вимоги -6202,61 грн. (з урахуванням франшизи).

З матеріалів справи вбачається, що позивач з метою отримання коштів в порядку регресу за полісом № ВС/1369134, звернувся до відповідача із регресною вимогою за № 5422 від 26.10.2011. Дана вимога із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем 28.10.2011, про що свідчить відбиток штемпеля відповідача на даній регресній вимозі (вх. № 7а-5626).

Проте, відповідач у встановлений законом строк суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.

Судом враховано, що позов до відповідача заявлений у межах лімітів його відповідальності за спірним страховим випадком.

Враховуючи зазначене, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, ідентифікаційний код 16467237) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» (01025, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 5-Б, ідентифікаційний код 35893575) 6202 (шість тисяч двісті дві) грн. 61 коп. відшкодування матеріальної шкоди, а також 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.06.2012

СуддяСташків Р.Б.