Рішення № 24793810, 15.06.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 червня 2012 р. Справа № 2/28/2012/5003

за позовом: Дочірнього підприємства "Калинівкаводоканал" Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" 22400, Вінницька область, Калинівський район, селище Калинівка друга

до: Квартирно- експлуатаційного відділу м.Вінниця 21000, мВінниця, вул.Червоноармійська, 87

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Військова частина А1119, Вінницька область, м.Калинівка - 4

позов на суму 272 380,52 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : ОСОБА_1 - за довіреністю;

відповідача : ОСОБА_2 - за довіреністю;

третя особа : не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 272 380,552 грн. - заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення відповідно до договорів № 4 від 01.01.2010 року та від 16.02.12 р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.05.12 р. порушено провадження у справі № 2/28/2012/5003.

Представник відповідача в судовому засіданні з наданих усних пояснень позовні вимоги визнав.

Розглянувши матеріали справи, давши їм оцінку, заслухавши представників сторін, судом встановлено, що 01.01.2010 року за № 4 був заключений договір приєднання для надання послуг з водопостачання та водовідведення між ДП "Калинівкаводоканал" КП "Вінницяоблводоканал", в/ч А1119 (Споживач) та КЕВ м.Вінниці (Платник).

16 лютого 2012 року за № 4 укладено договір про закупівлю послуг з розподілу води між ДП "Калинівкаводоканал" КП "Вінницяоблводоканал" та КЕВ м.Вінниці.

Сторони домовились, що розрахунки за послуги водопостачання та водовідведення здійснюється у відповідності з чинним законодавством за затвердженими тарифами органами місцевого самоврядування, на час дії цих договорів Споживач (в/ч А 1119) виконує оплату через платника КЕВ м.Вінниці, наданих йому послуг.

Після отримання рахунку, відповідач на протязі 3-х банківьких днів проводить оплату шляхом перерахування коштів на р/р позивача, що вказаний в договорі.

З січня місяця 2010 року по 01 квітня 2012 року підприємство надавало послуги з водопостачання та водовідведення Споживачу - в/ч А 1119, однак зобов''язання по оплаті наданих послуг Платник - КЕВ м.Вінниці виконує не належним чином, свідомо ігноруючи виконання своїх договірних зобов''язань, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 272 380,52 грн.

04.04.12 р. на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою сплатити виниклий борг за послуги водопостачання, яка останнім залишена без належного реагування.

Добровільна несплата відповідачем у строки, встановлені договорами, плати за використану воду спонукало позивача звернутись з даним позовом до суду.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач погасив основний борг в сумі 65 000,00 грн. після порушення провадження у справі, про що позивач подав відповідне клопотання № б/н від 15.06.2012 року (вх.№ 08-46/6963/12) про припинення провадження у справі в цій частині.

Розглянувши подану позивачем заяву № б/н від 15.06.2012 року, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними відповідними змінами та доповненнями господарський суд припиняє провадження у справі у зв''язку із відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв''язку з цим не залишилось неврегульованих питань.

В силу ж п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Судом встановлено, що після порушення провадження у справі відповідач здійснив сплату основної суми боргу в розмірі 65 000,00 грн., що вбачається із виписок від 18.05.12 р. на суму 23 717,62, від 22.05.12 р. на суму 1 282,38 грн. та платіжного доручення № 243 від 12.06.12 р. на суму 40 000,00 грн., які знаходяться в матеріалах справи № 2/28/2012/5003.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення боргу в сумі 65 000,00 грн., оскільки відповідач погасив заборгованість перед позивачем на зазначену суму, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню послуг водопостачання та водовідведення належним чином, про що свідчать підписані сторонами акти за період з листопада 2010 року по квітень 2012 року.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повної оплати за надані послуги згідно умов укладених договорів № 4 від 01.01.2010 року та від 16.02.2012 року, а здійснив оплату лише частково у сумі 65 000,00 грн. Підтвердженням цьому є відсутність доказів повної оплати відповідачем згідно вказаних актів за період з листопада 2010 р. по квітень 2012 р., у зв"язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 207 380,52 грн. (272 380,52 грн. - 65 000,00 грн. = 207 380,52 грн.)

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, з припиненням провадження у справі в частині стягнення 65 000,00 грн. основного боргу.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до положень ч. 2 ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 527, 610, 611, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, п.1-1 ст. 80, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-екплуатаційного відділу м.Вінниці Західного територіального квартиро-екплуатаційного управління Міністерства оборони України (21011, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, 87, код ЄДРПОУ 08320218) на користь Дочірнього підприємства "Калинівкаводоканал" Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (22400, Вінницька область, Калинівський район, селище Калинівка, код 36657927) 207 380,52 грн. заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення та 5 447,61 грн. судового збору.

3. Припинити провадження по справі в частині стягнення 65 000,00 грн. основного боргу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам та третій особі по справі рекомендованим листом.

Повне рішення складено 19 червня 2012 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 22400, Вінницька область, Калинівський район, селище Калинівка друга

3 - відповідачу 21000, мВінниця, вул.Червоноармійська, 87

4- третій особі Вінницька область, м.Калинівка - 4