Постанова № 24792900, 06.06.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2012 р.Справа № 2-а/1570/7115/11

Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні мережі»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні мережі»до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2011 року ТОВ «Інженерні мережі» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Южному Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000032310/0 та №0000022310/0 від 11.02.2011р.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що висновки податкової інспекції про порушення позивачем п.п.4.3.1 п.4.1, п.п.7.6.1, п.п.7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п.8.1.1, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є безпідставними, оскільки в ході проведення перевірки товариством надано всю первинну документацію, на підставі якої здійснювалась господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит, а також надано документи, які підтверджують факт оплати за поставлену продукцію. Неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача у зв'язку з тим, що вони ліквідовані за рішенням суду, не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови щодо отримання такого кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру. Обґрунтованість віднесення ТОВ «Інженерні мережі»до податкового кредиту сум ПДВ підтверджується тим, що на момент здійснення господарських операцій продавці були в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ та вели господарську діяльність.

ДПІ у м. Южному Одеської області проти позову заперечила, зазначивши, що всі податкові накладні ТОВ «Будівельно-інженерна група МП», ПП «С.Т.К.Л», ПК «Профі БМП», ПП «Ізобуд БФ», представлені позивачем як підстава для нарахування податкового кредиту з ПДВ є такими, що не відповідають вимогам Закону та Наказу ДПА України №165, а тому не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту з ПДВ. Чинним законодавством чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до Державного бюджету України. Оскільки факт надмірної сплати податку контрагенту в ціні товару відсутній, позивач не має права на формування податкового кредиту. ДПІ у м. Южному Одеської області вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними; в задоволенні позову просила відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2011р. позов ТОВ «Інженерні мережі»залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ТОВ «Інженерні мережі»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування судом обставин справи, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення №207 від 16.11.2010р. у період з 17.11.2010р. по 28.12.2010р. посадовими особами ДПІ у м.Южному Одеської області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Інженерні мережі»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено акт перевірки №5/2 2/23-1008/32500990 від 26.01.2011р.

В матеріалах перевірки вказується на порушення товариством п.п.4.1.3 п.4.1, п.п.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 169014 грн. (у тому числі за 4 квартал 2008р. в сумі 111864 грн., за 2 квартал 2009р. в сумі 57150 грн.); п.п.7.2.1, 7.3.6, 7.2.6, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 162696,14 грн. (в тому числі за серпень 2008р. в сумі 19277 грн., за квітень 2009р. в сумі 24997,50 грн., за червень 2009р. в сумі 70569,47 грн., за жовтень 2009р.в сумі 38812,01 грн., за червень 2010р. в сумі 9040,16 грн.); п.п.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 65,17 грн.

На підставі вказаного акту перевірки 11.02.2011р. ДПІ у м.Южному Одеської області винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000032310/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 203370,18 грн. (в тому числі за основним платежем -162696,14 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -40674,04 грн.);

- №0000022310/0, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 211268,50 грн. (в тому числі за основним платежем -169014 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -42253,5 грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову ТОВ «Інженерні мережі»про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Будівельно-інженерна група МП», ПП «С.Т.К.Л», ПК «Профі БМП», ПП «Ізобуд БФ», а податкові накладні, видані вказаними контрагентами позивача, не являються доказами правильності відображення податкового кредиту, оскільки видані з порушенням законодавства. Колегія суддів не погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою достовірності відображених показників у рядку 10.1 Декларацій «придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у господарській діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткування за ставкою 20%, за нульовою ставкою»встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларації всього у сумі 162696,14 грн. В порушення п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: у серпні 2008р. ТОВ «Інженерні мережі»включило до реєстру отриманих податкових накладних від ТОВ «Будівельно-інженерна група МП»податкову накладну №1339 від 25.08.2008р. на суму 115662 грн. (у т.ч. ПДВ - 19277 грн.) за виконані роботи; у квітні 2009р. ТОВ «Інженерні мережі»включило до реєстру отриманих податкових накладних від ПП «С.Т.К.Л»податкову накладну №1704904 від 17.04.2009р. на суму 149985 грн. (у т.ч. ПДВ 24997,50 грн.) за бентоніт; у червні 2010р. ТОВ «Інженерні мережі»включило до реєстру отриманих податкових накладних від ПК «Профі БМП»податкову накладну №240604 від 24.06.2010р. на суму 43067,47 грн. (у т.ч. ПДВ 7177,91 грн.) за будівельні матеріали та податкову накладну №240607 від 24.06.2010р. на суму 11173,50 грн. (у т.ч. ПДВ 1862,25 грн.) за будівельні матеріали; у червні та жовтні 2009р. ТОВ «Інженерні мережі»включило до реєстру отриманих податкових накладних від ПП «Ізобут БФ.»податкову накладну №062293 від 30.06.2009р. на суму 423416,83 грн. (у т.ч. ПДВ 70569,47 грн.) за виконані роботи та податкову накладну №10294 від 29.10.2009р. на суму 232372,06 грн. (у т.ч. ПДВ 38812,01 грн.) за виконані роботи.

Посилаючись в акті перевірки на неправомірність включення сум по вказаних накладних до складу податкового кредиту ДПІ у м.Южному зазначила, що згідно даних ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 13.12.2010р. №97331/7/23-509/09 провести зустрічну перевірку ТОВ «Будівельно-інженерна група МП»з питань правових відносин з позивачем не має можливості, оскільки стан платника податку «припинено»; згідно даних ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 06.12.2010р. №94136/7/23-509 та від 09.12.2010р. №95786/7/23-509/09 провести зустрічну перевірку ПП «С.Т.К.Л»та ПК «Профі БМП»відповідно з питань правових взаємовідносин з ТОВ «Інженерні мережі»немає можливості, оскільки стан платника податку «порушено провадження у справі про банкрутство»; згідно даних ДПІ у Суворовському районі м.Одеси від 12.01.2011р. №905/7/23-219 провести зустрічну перевірку ПП «Ізобуд БФ.»з питань правових відносин з ТОВ «Інженерні мережі»немає можливості, оскільки стан платника податку «припинено (ліквідовано, закрито)».

Відповідно до п.п.7.4.1п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

До складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до складу податкового кредиту будь-яких витрат, не підтверджених податковими чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно п.198.6 мст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої із подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використання кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата тримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. З матеріалів справи вбачається, що і не заперечується відповідачем, під час проведення перевірки ТОВ «Інженерні мережі» були надані податкові накладні на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у період з 01.04.2008р. по 30.06.2010р. В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України. Більше того, при укладенні договорів позивач переконався у тому, що підприємства-контрагенти були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зареєстровані як платники податку на додану вартість. Законом не передбачено надання даних податкових декларацій контрагентів платників податків і не ставить в залежність отримання податкового кредиту платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податків до бюджету.

Якщо податкова служба не має можливості провести зустрічні перевірки контрагентів платника податків у зв'язку з тим, що вони ліквідовані за рішенням суду, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме до цих контрагентів. Вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них чи за ліквідацію таких контрагентів за рішенням суду.

На думку ДПІ у м.Южному Одеської області наявність у ТОВ «Інженерні мережі»належним чином оформлених документів, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», не є безумовною підставою для віднесення їх сум до складу податкового кредиту при відсутності реальних взаємовідносин між собою у позивача зі своїми постачальниками. Однак, колегія суддів доводи відповідача щодо відсутності реальних господарських взаємовідносин між ТОВ «Інженерні мережі»та ТОВ «Будівельно-інженерна група МП», ПП «С.Т.К.Л», ПК «Профі БМП», ПП «Ізобуд БФ»вважає необґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що серпні 2008р. ТОВ «Інженерні мережі»до складу податкового кредиту віднесено вартість послуг по влаштуванню прохідного каналу методом ГНБ 410 мм з затяжкою поліетиленового батогу 315 мм загальною довжиною 116 пог.м. для водопроводу по вул.Базарна в м.Одесі, отриманих від ТОВ «Будівельно-інженерна група», про що було укладено Договір субпідряду №6/08-08 від 06.08.2008р. Отримання послуг підтверджується актом №1 приймання виконаних робіт за серпень 2008 року, кінцевою відомістю та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008р. Правомірність віднесення суд ПДВ з вартості отриманих послуг є податкова накладна №1339 від 25.08.2008р. на загальну суму 115662 грн., виписана ТОВ «Будівельно-інженерна група». В якості додаткових доказів позивач надано схему виконання робіт, а саме: протокол буріння, план прокладки труби під водопроводом методом ГНБ, з якого чітко вбачається, на якій відстані прокладені труби під землею, довжина скважин, глибина кабелів від поверхності землі та відстані між кабелями, однак судом першої інстанції вказані докази до уваги не було взято.

У квітні 2009р. ТОВ «Інженерні мережі»до складу податкового кредиту віднесено вартість придбання бетоніту у ПП «С.Т.К.Л». Підтвердженням отримання товару і, як наслідок, реальності здійснених операцій, є видаткова накладна №РН22049/03 від 22.04.2009р. та товарно-транспортна накладна серії 10ААА від 22.04.2009р., виписана вантажовідправником ПП «С.Т.К.Л». Правомірність віднесення сум ПДВ з вартості купленого товару (бетоніту) є податкова накладна №1704904 від 17.04.2009р., виписана контрагентом позивача на загальну суму 149985 грн. Також, в матеріалах справи містяться акт приймання виконаних робіт за серпень 2009р. та кінцева відомість ресурсів з переліком матеріалів, які використовувались в роботі.

У червні 2010р. позивачем до складу податкового кредиту віднесено вартість послуг по придбанню бетону В20ПЗМ 250, заставних деталей, дошки необрізаної, гідравлічного масла, труби стальної та полімеру, отриманих від ПП «ПК «ПРОФІ БМП», про що укладено договір поставки матеріалів№2/06-10 від 02.06.2010р., Протокол погодження ціни поставки продукції до договору №1 та №2, Додаткова угода до вказаного договору. Підтвердженням отримання товару є видаткова накладна №240606 від 24.06.2010р. та видаткова накладна №240603 від 24.06.2010р. В додаткових поясненнях від 31.10.2011р. позивачем детально описано яким чином було придбано товар у ПП «ПК «ПРОФІ БМП»та використано його у господарській діяльності ТОВ «Інженерні мережі»по всьому ланцюгу господарських операцій.

У червні та жовтні 2009р. ТОВ «Інженерні мережі»до складу податкового кредиту віднесено вартість послуг по реконструкції кабельних мереж від проектуючуї кабельної естакади, розміщеної на території ОТЕЦ до ГПП «Морская»та перевлаштуванню зовнішніх мереж каналізації при будуванні транспортної естакади порту по вул. Кутузова до проектуючої демпферної площадки в м.Одесі, про що між ТОВ «Інженерні мережі»та ПП «Ізобуд БФ»були укладені договори підряду №28/05 від 28.05.2009р. та №1/10-09 від 01.10.2009р. На підтвердження виконаних робіт в матеріалах справи містяться акт приймання виконаних робіт за червень 2009р., акт приймання виконаних робіт за жовтень 2009р., податкова накладна №06293 від 29.06.2009р., податкова накладна №10294 від 29.10.2009р.

На думку колегії суддів вказані обставини свідчать про те, що купівля-продаж товарів та послуг від ТОВ «Будівельно-інженерна група МП», ПП «С.Т.К.Л», ПК «Профі БМП», ПП «Ізобуд БФ»мають реальний характер, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі накладними та платіжними дорученнями про оплату отриманого товару, податковими накладними, договорами, план-схемами, дозволами на проведення робіт, актами виконаних робіт тощо.

Факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності й йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або якщо одержати податкову вигоду можна лише тоді, коли на одному з етапів придбання товару, який експортується, ПДВ до державного бюджету не сплачується, а експортер вживає заходів до відшкодування податку з бюджету, тобто без участі експортера податкова вигода не може бути одержана; або якщо діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з надання податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема, у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Жодних з вищевказаних випадків в ході проведення перевірки ДПІ не було встановлено.

З огляду на вказане колегія суддів приходить до висновку, що висновок контролюючого органу про не підтвердження ТОВ «Інженерні мережі»права на податковий кредит з огляду на стан контрагентів позивача «припинено (ліквідовано, закрито)»та «порушено провадження у справі про банкрутство»є помилковим, оскільки зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови для його отримання та має всі документальні підтвердження його розміру.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ДПІ у м.Южному Одеської області не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 11.02.2011р. №0000032310/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 203370,18 грн., а тому воно підлягає скасуванню.

Щодо висновку контролюючого органу про порушення ТОВ «Інженерні мережі»п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4, п.п.7.6.1, 7.6.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині не включення до складу валового доходу операцій з продажу векселів на загальну суму 676052 грн. колегія суддів приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді між позивачем та ПП «Комбуд-2005»укладено договір зарахування заборгованості №27/05-09 від 27.05.2009р. та складено акт приймання передачі векселів від 29.05.2009р. на загальну суму 228597,99 грн.; договір №1/10-08 від 01.10.2008р. з ТОВ «Мітхокер»та складено акт приймання передачі векселів від 03.10.2008р. на загальну суму 447454,46 грн. Перевіряючими зроблено висновок про те, що ТОВ «Інженерні мережі»повинно було включити до складу валового доходу операції з продажу векселів на загальну суму 676052 грн. вважаючи, що результат такого відчуження повинен відображатися як дохід від операції з цінним папером.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий дохід -загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно п.4.1.1 п.4.1 ст.4 вказаного Закону валовий дохід включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону передбачено, що платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому, облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Витрати на придбання окремого виду цінних паперів не включаються до валових витрат, а доходи від їх продажу -до валових доходів. Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта, що донарахування валового доходу по операціях з векселями прямо суперечить вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Як наслідок, податкове повідомлення-рішення від 11.02.2011р. №0000022310/0, яким ТОВ «Інженерні мережі»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 211268,50 грн. є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.3 ч.1ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 185, 197, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні мережі»задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні мережі»задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області від 11 лютого 2011 року №0000032310/0 та №0000022310/0.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.