Ухвала суду № 24792363, 13.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18705/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: Міщука М.С. Гром Л.М., Денісова А.О. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Комунального підприємства «Шляхово-Експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району міста Києва»(далі Підприємство або позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі ДПІ або відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2011 року Підприємство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010952312 від 05 грудня 2011 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 16 лютого 2012 року позов Підприємства задовольнив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ДПІ посилається на те, що позивач відноситься до групи підприємств -платників збору за спеціальне водокористування, в частині використання водних ресурсів для власних потреб.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ 21 січня 2010 року було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01 жовтня 2008 року по 30 червня 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 17 листопада 2011 року за № 1482/23-6/03359115.

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем ряду порушень законодавства в тому числі встановлено не подання розрахунків по збору за спеціальне користування водними ресурсами за І-ІІ кв. 2011 рік, в зв'язку з чим в порушення статті 326 Податкового кодексу України занижено податкове зобов'язання по збору за спеціальне користування водними ресурсами в сумі 1241 грн. 00 коп.

У зв'язку зі встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень законодавства ДПІ 05 грудня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення за № 0010952312 яким за позивачем визначено суму грошового зобов'язання за платежем збір за використання водних ресурсів в розмірі 1582 грн. 00 коп., в тому числі 1241 грн. 00 коп. за основним платежем та 341 грн. 00 коп. штрафні санкції.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено, що позивач здійснює спеціальне водокористування, а тому підстав для сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів не має.

Колегія погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ВАТ «Акціонерною компанією Київводоканал»укладено договір №01827/1-5-06 від 12 грудня 2003 року на послуги водопостачання та водовідведення.

Відповідно до статті 1 Водного Кодексу України від 6 червня 1995 року № 213/95-ВР (далі Кодекс №213/95-ВР) водокористування є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Згідно статті 48 Кодексу №213/95-ВР спеціальне водокористування -це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Не належать до спеціального водокористування, зокрема, роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.

Стаття 49 Водного кодексу України передбачає, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу і є платним.

З наявної в матеріалах справи копії Статуту Підприємства вбачається, що предметом діяльності позивача є благоустрій об'єктів комунальної власності, що перебувають на його балансі. Інших видів економічної діяльності крім благоустрою Підприємство не здійснює.

Крім того слід зауважити, що у відповідності до підпункту 324.4.3. пункту 324.4 статті 324 Податкового кодексу України збір не справляється за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41,160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Денісов А.О.