Ухвала суду № 24789620, 13.06.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 р.Справа № 2а-598/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2012р. по справі № 2а-598/12/2070

за позовом ПНВФ "Анкор-Теплоенерго"

до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2012р. адміністративний позов ПНВФ "Анкор-Теплоенерго" задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Ленінському районі м. Харкова № 14 від 10.01.2012 року "Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ПНВФ "Анкор-Теплоенерго".

ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2012р. та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (надалі -ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з пп.75.1.2. п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 78.4 ст.78Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки та за наявності за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно з п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України обставини, які є підставами для прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки діяльності платника податків, визначені ст.ст.77 і 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, серед інших, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п. 78.4. ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Отже, однією з підстав для проведення документальної невиїзної перевірки є не надання платником податків пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби.

Відповідно до абз.2 п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Відповідно до абз.5 п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до п. 42.2ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 14.12.2011 року за вихідним номером 8907/10/26-007 на адресу позивача направлено лист про надання інформації та її документального підтвердження стосовно господарських операцій із ПП « Інтер-буд-комфорт».

Як вбачається з матеріалів справи, письмовий запит від 14.12.2011р. № 8907/10/26-007 направлений позивачу не завірений печаткою ДПІ у Ленінському районі м. Харкова.

Письмовий запит від 14.12.2012 р. складено на підставі отримання податкової інформації, а саме на підставі акту ДПІ у Київському районі м. Харкова "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інтер - Буд - Комфорт " від 16.12.2011р. №1037/233/35702465.

Але, даний даний запит органу складений та направлено позивачу саме 14.12.2011 року, а акт ДПІ у Київському районі м. Харкова "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Інтер - Буд - Комфорт ", на підставі якого складений запит № 8907/10/26-007 датований 16.12.2011 року, тобто пізніш ніж складений зазначений запит.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача станом на день складання та направлення запиту від 14.12.2011р. взагалі не було підстав для направлення такого запиту позивачу.

Крім того, відповідач у письмовому запиті № 8907/10/26-007 від 14 грудня 2011 року посилається на "встановлення сумнівності у факті здійснення операцій (існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань"). Однак, при цьому в даному запиті ДПІ у Ленінському районі м. Харкова не вказано, які саме обставини та докази свідчать про встановлення сумнівності у факті здійснення операцій, що свідчить про необґрунтованість та незаконність запиту. Також у зазначеному запиті не вказано, які саме розбіжності існують та у яких саме деклараціях з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що запит № 8907/10/26-007 від 14 грудня 2011 року не є в розумінні положень п.п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України обов'язковим письмовим запитом, на який позивач повинен був надати пояснення та документальне підтвердження протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту, а отже відповідно і не приймається судом як належний доказ дотримання відповідачем вказаної норми.

Оскільки судовим розглядом встановлений факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування, то поданий позов підлягає задоволенню стосовно скасування наказу, бо спірний наказ був виданий за відсутності визначених законом обставин, а отже є незаконними.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2012р. по справі № 2а-598/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.