Ухвала суду № 24789058, 02.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2012 р.Справа № 2а-7597/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Загрибельного Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2011р. по справі № 2а-7597/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Втеріс"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Втеріс» (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

- скасувати податкові повідомлення рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, від 16.06.2011р. №0001132302, від 16.06.2011р. №0001122302 та від 15.07.2011р. №0001312302.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 року адміністративний позов ТОВ "Втеріс" до ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень задоволено.

Скасовано в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова №0001122302 від 16.06.2011р., №0001132302 від 16.06.2011р., №0001312302 від 15.07.2011р.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2011 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі міста Харкова №0001122302 від 16.06.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 49.931,25грн. (основний платіж 39.945,00грн., штраф 9.986,25грн.) та №0001132302 від 16.06.2001р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 39.945,00грн. (основний платіж 31.956,00грн., штраф 7.989,00грн.) були винесені суб'єктом владних повноважень з посиланням на акт від 12.05.2011 р. №1839/23/212/34333673, а спірне податкове повідомлення-рішення №0001312302 від 15.07.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 19.783,00грн. (основний платіж 19.782,00грн.. штраф 1,00грн.) з посиланням на акт від 01.07.2011 р. №2259/23-212/34333673.

Згідно з висновками, викладеними суб'єктом владних повноважень в акті від 12.05.2011р. №1839/23/212/34333673, в діяльності ТОВ «Втеріс» податковим органом виявлено порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: до складу валових витрат обігу і виробництва, а також податкового кредиту з ПДВ безпідставно віднесено грошові суми, сплачені на користь контрагентів: ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Промспец-консалтинг», ТОВ «Електроспецтех» за нікчемними правочинами.

Згідно з висновками, викладеними суб'єктом владних повноважень в акті від 01.07.2011р. №2259/23-212/34333673, в діяльності ТОВ «Втеріс»податковим органом виявлено порушення п.п.198.2, 198.3, п.198.6 ст.198, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, а саме: до складу валових витрат обігу і виробництва, а також податкового кредиту з ПДВ безпідставно віднесено грошові суми, сплачені на користь контрагентів: ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Промспец-консалтинг», ТОВ «Електроспецтех» за нікчемними правочинами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемних, на думку відповідача, договорів, укладених з ТОВ «Промспец консалтинг», ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ "Промбуд-монтажінвест", які не спричиняють реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договорів, укладених з вказаними контрагентами, грунтувалися на висновках актів перевірок, проведених відносно контрагентів позивача в яких зазначено про відсутність реальності угод, укладених між ТОВ «Промспец консалтинг», ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ "Промбуд-монтажінвест" та їх контрагентами.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладених позивачем з ТОВ «Промспец консалтинг», ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ "Промбуд-монтажінвест" договорів без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Втеріс» та ТОВ «Техенергоресурс» 13.09.10 було укладено договір № 13/09 за предметом якого є розробка робочих та збіркових креслень.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується технічним завданням, протоколом погодження договірної ціни, актом прийому-здачі робіт, податковою накладною, банківськими виписками.

06.08.2010 між ТОВ «Втеріс» та ТОВ «Техенергоресурс» було укладено договір 06/08-04, предметом якого є розробка формулярів-карт вимірів при проведенні ремонтних робіт на турбінах.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується технічним завданням, протоколом погодження договірної ціни, актом прийому-здачі робіт, податковою накладною, банківськими виписками.

Як вбачається з пояснень позивача та матеріалів справи, укладання зазначених договорів було обумовлено у зв'язку з укладеними договорами між ТОВ «Втеріс» та ЗАТ НПП «Турбознергосервис» (договір №08-09 від 03.08.2009 та договір №09-10 від 10.09.2010), що підтверджується технічним завданням, протоколом погодження ціни, планом виконання робіт, актом прийому-здачі робіт, податковими накладними, банківськими виписками.

Крім того, між ТОВ «Втеріс» та ТОВ «Електроспецтех» було укладено договори: від 14.09.10 р. №1-14-09, предметом якого є капітальний ремонт млина; 02.08.10 р. №1-02-08, предметом якого є заміна радіальної броні вуглерозмільних млинів; 30.10.10 р. №1-30-10, предметом якого є технічне керівництво монтажем та налаштуванням обладнання; 01.11.10 р. №1-01-10, предметом якого є ремонт турбогенератора; 02.02.09 р.№02/02, предметом якого є ремонт ТГ-4; 02.03.09 р. №02/03, предметом якого є ремонтні роботи енергетичного обладнання; 31.03.09 р. №31/03, предметом якого є ремонт турбоагрегата; 02.11.09 р. №1-02-11,предметом якого є капітальний ремонт проточної частини ЦВД та ЦСД ТГ-8; 02.09.09 р. №02/09, предметом якого є підготовка енергетичного обладнання до пуску; 04.09.09 р. 04/08, предметом якого є реконструкція ущільнювачів проточної частини ЦВД; 30.04.09 р.№30/04, предметом якого є капітальний ремонт млинів; 29.04.09 р. №29/04, предметом якого є перекупорка фланців та ремонт ТГ-7; 02.04.09 р. №02/04, предметом якого є поточний ремонт допоміжного обладнання турбоагрегата; 01.04.09 р. №01/04, предметом якого є монтаж броні трубопроводу та металоконструкцій.

Фактичне виконання робіт підтверджується кошторисами, актами виконаних робіт, податковими накладними, банківськими виписками.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, укладання зазначених договорів було обумовлено у зв'язку з укладеними договорами між ТОВ «Втеріс» та ТЗЦ №3 (Договір № 02/02 від 02.02.2009), Одеська ТЗС (Договір 02/03 от 02.03.2009), Креміньчужською (Договір №1-01-10 від 01.10.2010), Криворіжською ТЗС (Договір №1-01-10 від 01.10.2010), СЦ «Металург» (Договір №1-30-10 від 30.10.10), Кіровоградською ТЗЦ №3 (Договір №31/03 від 31.03.2009), Трипольською ТЗС (Договір №1-14-09 від 14.09.2009), Запоріжська ТЗС (Договір №01/04 від 01.04.2009), Київська ТЗС №5, (Договір №02/04 від 02.04.09), Славянською ТЗС (Договір №29/04 від 29.04.2009), Краматорська ТСС (Договір 30/04 від 30.04.2009), Севастопольською ТЗС, Добротворською ТЗС (Договір 04/08 від 04.08.2009 та договір №02/09 від 02.09.09), Бурштинською ТЗС (Договір № 1-02-11 від 02.11.2009) та Змиївською ТЗС Харківської області (Договір № 1-02-08 від 02.08.2010).

Також, між ТОВ «Втеріс» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» було укладено договори: 08.12.2010 р. №1-08-12, предметом якого є поточний ремонт електронасосів; 07.12.10 р. №11-07- 12, предметом якого є технічне керівництво монтажем та налаштуванням обладнання; 06.12.10 р. №1-06-12 р., предметом якого є капітальний ремонт ротора низького тиску турбіни; 03.12.10 р. №1-03- 12, предметом якого є ремонт енергетичного обладнання; 01.12.10 р. №1-01- 12, предметом якого є ремонт енергетичного обладнання; 01.12.10 р. №2-01- 12, предметом якого є ремонт енергетичного обладнання.

Фактичне виконання робіт підтверджуються кошторисами, актами приймання робіт, податковими накладними, банківськими виписками.

Виконання зазначених договорів було обумовлено у зв'язку з укладеними договорами між ТОВ «Втеріс» та з Луганською ТЗС (договір № 1-06-12 от 06.12.10), Одеською ТЗС (Договір № 1-01-12 от 01.12.10), Кременчужською ТЗС (договір №1-03-12 від 03.12.10), Криворіжскою ТЗС (договір № 2-01-12 від 01.12.10), СЦ «Металург» (договір № 1-07-12 від 07.12.10), Харківською ТЗЦ №3 (договір № 1-08-12 від 08.12.10) та Трипольскою ТЗС (договір № 1-09-12 від 09.12.10)

Також, 12.10.2010 р. між ТОВ «Втеріс» та ТОВ «Промспец-консалтинг» було укладено договір №1-12-10, предметом якого є купівля-продаж будівельних матеріалів.

Фактичне виконання умов договору підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Придбані у ТОВ «Помспец Консалтинг» будівельні матеріали по договору купівлі-продажу матеріалів були передані для проведення ремонтних робіт на Криворіжській та Кременчуцькій ТСС.

Крім того, на здійснення робіт підвищеної небезпеки контрагенти позивача мали відповідні дозволи та ліцензії на право займатися будівельною діяльності.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність вищевказаних договірних відносин.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на акти перевірки ТОВ «Техенергоресурс» від 23.11.2010 року № 3057/23-03-05/34566972, ТОВ «»Електроспецтех» від 23.11.2010 р. № 3058/23-03-05/34689962,ТОВ «Промспец Консалтинг» від 10.03.2011 р. № 349/23-03-05/37091549, на підставі яких відповідач посилається на нікчемність угод, укладених між позивачем та вказаними контрагентами, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки протиправний характер призначення і проведення цих перевірок встановлено судовими рішеннями, а саме постановою постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 року, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 року, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010 року, які набрали законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність договорів підряду та поставки, укладених з ТОВ «Промспец консалтинг», ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» слугував акт перевірки за висновками якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, в якому викладені твердження відповідача про те, що господарська діяльність позивача із його контрагентами містить ознаки нікчемності.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірні договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірних правочинів.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість за операціями, проведеними на підставі договорів підряду та поставки, укладених з ТОВ «Промспец консалтинг», ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ "Промбуд-монтажінвест" виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

Між тим, колегія суддів зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки визначальною умовою для віднесення сум ПДВ на підставі податкових накладних до податкового кредиту є реальність господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі реальних господарських операцій, а тому мав право на формування податкового кредиту.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ «Промспец консалтинг», ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ "Промбуд-монтажінвест" податкових накладних.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Промспец консалтинг», ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ "Промбуд-монтажінвест" і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Промспец консалтинг», ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ "Промбуд-монтажінвест" за спірними договорами підтверджено матеріалами справи, а тому витрати понесені позивачем в рахунок оплати поставленого товару та виконаних підрядних робіт правомірно віднесені останнім до валових витрат спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Враховуючи те, що відповідачем не надано інших відомостей, які б свідчили про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та до валових витрат витрат, сплачених на підставі укладених з ТОВ «Промспец консалтинг», ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ "Промбуд-монтажінвест" договорів підряду та поставки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2011р. по справі № 2а-7597/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 09.04.2012 р.