Ухвала суду № 24785892, 19.06.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 р. Справа № 44386/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Матковської З.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Шаблій Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ТзОВ «Техінверст» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 року у справі за позовом ТзОВ «Техінверст» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення,-

встановила:

У січні 2011 року ТзОВ «Техінверст» звернулося з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення.

Позивач зазначав, що 03.03.2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Техінверст» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.08.2007 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 07.08.2007 року по 30.09.2009 року за результатами якої складено акт №206/25/23-118/35327985.

На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000602300/3/31932 від 31.12.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача із податку на прибуток підприємства в сумі 33 448,50 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000612300/3/31930 від 31.12.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в сумі 27 234,67 грн.

Вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення безпідставним і необґрунтованим позивач звернувся до суду та просив їх скасувати.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду оскаржив позивач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги апелянтів слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Техінверст» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.08.2007 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 07.08.2007 року по 30.09.2009 року за результатами якої складено акт №206/25/23-118/35327985 від 03.03.2010 року.

В акті перевірки зафіксовані наступні порушення: п.п.5.2.1. п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 року № 283/97 ВР із внесеними змінами і доповненнями в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 22299 грн., в т.ч. за 4 кв. 2007 року, сумі 1592 грн., за 1 кв. 2008 року. в сумі 7200 грн., за 2 кв. 2008 року в сумі 688 грн., за 3 кв.2008 в сумі 4282 грн., за 4 кв. 2008 року 1458 грн., за 1 кв. 2009 в сумі 6506 грн., за 2 кв. 2009 р. в сумі 573 грн.; п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 ВР від 03.04.97 (із змінами та доповненнями) в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 18156, 45 грн., в т.ч. за грудень 2007 року в сумі 333, 33 грн., за лютий 2008 року в сумі 1233, 34 грн., за червень 2008 р. в сумі 550 грн. за липень 2008 р. в сумі 1166, 67 грн., за серпень 2008 року в сумі 2916, 67 грн., за вересень 2008 р. в сумі 509, 43 грн., за листопад 2008 року в сумі 1166, 67 грн., за лютий 2009 року в сумі 500 грн., за травень 2009 р. в сумі 4704, 81 грн., за липень 2009 року в сумі 5075, 53 грн.; п.п. 16.3.2. п.16.3 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003 року із змінами та доповненнями несвоєчасно перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 6000, 00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення №0000602300/3/31932 від 31.12.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача із податку на прибуток підприємства в сумі 33 448,50 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000612300/3/31930 від 31.12.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в сумі 27 234,67 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржував їх в порядку адміністративному порядку, проте, скарги залишені без задоволення.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Техінверт» у І кварталі 2008 року віднесено до складу валових витрат навантажувально розвантажувальні роботи надані ПП ОСОБА_1 на суму 16800 грн., без ПДВ по договору № 4 від 19.02.2008 року. В акті прийняття передачі виконаних робіт підписаних позивачем (Замовник) та ПП ОСОБА_1 (Виконавець) зазначено, що виконавець, виконав наступні роботи організація навантажувально розвантажувальних робіт на виставці «Intertool 2008». Позивачем під час проведення перевірки не представлено наказ по підприємству про направлення працівника на виставку «Intertool 2008», авансових звітів про відрядження працівника безпосередньо на вищевказану виставку з відмітками про прибуття та вибуття. У позивача наявні лише накази по підприємству та авансові звіти про відрядження на ТОВ «Міжнародний виставковий центр» та ДП «МСІ».

Також при перевірці встановлено, що ТОВ «Техінверт» у І кварталі 2009 року віднесено до складу валових витрат послуги згідно акту приймання виконаних робіт від 16.03.2009 року по договору № 04/08 від 01.08.2008 року надані ТОВ «НВФ КМТ 2002» на суму 28228, 83 грн.. Згідно з актом приймання виконаних робіт від 16.03.2009 року по договору № 04/08 від 01.08.2008 року, вартість послуг наданих ТОВ «НВФ КМТ 2002» (виконавець) на суму становить 28228, 83 грн., в. т.ч. 4704, 81 грн., ПДВ. У вказаному акті приймання виконаних робіт зазначено, що до 16.03.2009 року виконавцем знайдено покупця на верстат вартістю 336057, 50 грн., (ПДВ 67211, 50 грн.). 15.01.2009 року згідно з накладною № 57 було відвантажено верстат ФОП ОСОБА_2 (м. Кременчук). (. Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_2 18.09.2008 року здійснив попередню оплату за верстат в сумі 322615, 20 грн., (виписка банка від 18.09.2008 року). Згідно з наказом по підприємству від 09.01.2009 року № 1-В до м. Кременчука було відряджено працівника ТОВ «Техінверст» ОСОБА_3 для проведення переговорів щодо продажу станків, тобто до дати підписання акту виконаних робіт, укладеного між позивачем та ТОВ «НВФ КМТ 2002».

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України ««Про оподаткування прибутку підприємств» суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно з п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996 - ХІV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Встановлено, що ТОВ «Техінверт» віднесло до складу валових витрат транспортні послуги по вантажних перевезеннях на загальну суму 48872 грн., в т.ч. у 4 кв. 2007 року в сумі 6367 грн., за І кв. 2008 року в сумі 12000 грн., за 2 кв. 2008 року в сумі 2750 грн., за 3 кв. 2008 року в сумі 17130 грн., за 4 кв. 2008 року 5833 грн., за І кв. 2009 р. в сумі 2500 грн., за 2 кв. 2009 р., в сумі 2292 грн. Вартість транспортних послуг придбаних у ПП ОСОБА_4, ТОВ «Автотранс Електрон», ПП ОСОБА_5, ТОВ «Логімекс», ТОВ «Мастер Карго» на загальну суму 48872 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті „б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта власних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Законність висновків відповідача викладених в акті перевірки не підтверджується належними доказами.

Встановлено, що господарські відносини були реальними.

За таких підстав постановлена постанова залишатись не може та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -

постановила:

Апеляційну скаргу ТзОВ «Техінверст» задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 року у справі №2а-595/11/1370 - скасувати та прийняти нову постанову,якою позов задоволити.

Византи нечинними податкові повідомлення-рішення №0000602300/31932 від 31.12.2010 року та №0000612300/3/31930 від 31.12.2010 року.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: В. Каралюс

З. Матковська

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.06.2012 року