Рішення № 24778499, 20.06.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-3400/2011 року

Провадження № 2/0907/757/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

02 березня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Бойчука О.В.

секретаря Кондратів Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №185К від 19.06.2007 року в сумі 2856 грн. 01 коп., посилаючись на те, що 19.06.2007 року відповідач ОСОБА_1 отримала в позивача кредит в розмірі 54000,00 грн. з терміном погашення до 18.06.2012 року зі сплатою за користування кредитом 29,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та зобов'язався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення зобов'язань за кредитним договором станом на 18.05.2010 року за відповідачем наявна заборгованість в розмірі 2856,01 грн. а саме: заборгованість за кредитом в розмірі 1569,34 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 664,33 грн, заборгованість по комісії в розмірі 216,00 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 32,24 грн., штраф (фіксована частина) в розмірі 250,00 грн., штраф (процентна складова) - 124 грн. 10 коп. Умовами договору встановлено, що внаслідок порушення позичальником зобов'язань є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, банку має право згідно з умовами договору застави транспортного засобу звернути стягнення на предмет застави.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву, за змістом якої, заявлені вимоги підтрималав повному обсязі з мотивів, викладених в позовній заяві, просила розглядати даний спір у відсутності представника.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, хоч про час і місце судового розгляду повідомлені встановленому порядку, а тому, виходячи зі змісту ч.І ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідач та представник відповідача про причини неявки суд не повідомили і не надійшла заяви про розгляд справи за їх відсутності, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можна провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник із кредитного договору, забезпеченого заставою, умовами якого передбачено право заставодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених

1

і договором а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

19.06.2007 року між "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №185К (а.с. 7-9), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримала кредит в сумі 54000,00 грн. та зобов'язалась погасити кредит до 18.06.2012 року.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач систематично порушувала строки сплати кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №185К від 19.06.2007 року (а.с. 5-6).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 18.05.2010 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №185К від 19.06.2007 року, відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача перед банком за кредитними зобов'язаннями в розмірі 2856 грн. 01 коп., а саме: заборгованість за кредитом в розмірі 1569,34 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 664,33 грн, заборгованість по комісії в розмірі 216,00 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 32,24 грн. штраф (фіксована частина) в розмірі 250,00 грн., штраф (процентна складова) - 124 грн. 10 коп. Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором відповідачем не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення виконання даного кредитного договору від 19.06.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 19.06.2007 року укладено договір застави рухомого майна (а.с. 10-13), відповідно до п. 34.4 якого відповідач передав у заставу ЗАТ КБ "ПриватБанк" транспортний засіб марки FAW СА1041К26L2К5, 2006 року випуску, тип ТЗ Бортовий-С, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1

Згідно п. 34.5 договору застави рухомого майна заставна вартість предмету застави складає 67 700 грн. 00 коп. Відповідно до п. 15.1 вказаного договору заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими кредиторами Застодавця (на праві вищого пріоритету).

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спосіб реалізації предмета застави встановлений ст. 591 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527 ч. 1, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 589, 590, 591, 611, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст. З, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат задовольнити.

Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №185К від 19.06.2007 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1, в сумі 2856 грн. 01 коп. на предмет застави згідно договору застави рухомого майна від 19.06.2007 року - транспортний засіб марки марки FAW СА1041К26L2К5, 2006 року випуску, тип ТЗ Бортовий-С, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з зарахуванням на р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 - 51 грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Бойчук О.В.