Ухвала суду № 24776162, 13.06.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/2112/12 13.06.2012 13.06.2012 13.06.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - ц/1490/1458/12 Суддя суду першої інстанції Біцюк А.В. Доповідач апеляційної інстанції Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

13 червня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Вовненко Г.Ю.,

суддів: Серебрякової Т.В., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Шпонарською О.Ю.,

за участю: заявниці ОСОБА_3, її представника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 27 березня 2012 року про відмову у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту перебування на території України,

установила:

22 березня 2012 року ОСОБА_3 в порядку окремого цивільного провадження подала до суду заяву про встановлення факту її перебування на території України.

Заявниця вказувала, що з 01 лютого 1989 року по 01 квітня 1991 року була членом колгоспу імені Чапаєва Казанківського району Миколаївської області та працювала в колгоспі дояркою.

З 08 лютого по 08 листопада 1991 року перебувала в республіці Молдова, після чого повернулася в Україну, де до теперішнього часу проживає в АДРЕСА_1.

З 02 січня 1992 року по 10 лютого 2005 року була членом колишнього колгоспу імені Щорса Казанківського району Миколаївської області, а з 02 березня 2005 року по 25 лютого 2006 року перебувала на обліку у Казанківському районному центрі зайнятості, де отримувала допомогу.

Як член колишнього колгоспу імені Щорса Казанківського району Миколаївської області вона отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 8, 48 га умовних кадастрових гектарів від 12 грудня 1996 року.

Оскільки вона не була громадянкою України, Троїцько-Сафоновська сільська рада заборонила їй користуватися земельною ділянкою.

27 березня 2011 року їй виданий паспорт громадянина України.

Посилаючись на те, що вона має можливість відновити своє право на земельну частку (пай), після встановлення вказаного юридичного факту, а законодавством не визначено іншого порядку його встановлення, заявниця просила встановити факт її перебування на території України починаючи з 10 лютого 1989 року по теперішній час.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 27 березня 2012 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_3, у зв'язку із тим, що встановлення юридичного факту її перебування на території України з 10 лютого 1989 року пов'язано з вирішенням спору про право.

Заявниця ОСОБА_3, подала на цю ухвалу апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а також те, що встановлення юридичного факту їй необхідно і для встановлення трудового стажу для пенсії, просила її скасувати, а матеріали позову направити для розгляду по суті.

Апеляційну скаргу слід відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_3, суддя суду першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що її заява не повинна розглядатися в порядку окремого цивільного провадження, оскільки встановлення факту перебування на території України пов'язане з наступним вирішенням спору про право на земельну частку (пай).

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з таким висновком суду 1 інстанції, вважає його вірним, обґрунтованим і законним.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Положеннями ст. 256 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Як вбачається з матеріалів заяви, на підставі рішення Казанківської райдержадміністрації від 12 грудня 1996 року за № 427-р на ім'я заявниці, як громадянці України - члену КСП «Щорса» Казанківського району Миколаївської області, виданий сертифікат на право на земельну частку (пай), розміром 8, 48 в умовних кадастрових гектарах, серії МК № 0066875 (а.с.7).

Проте, заявниця на час видачі вказаного сертифіката не була громадянкою України, а 27 березня 2011 року отримала паспорт громадянина України.

Оскільки встановлення факту перебування ОСОБА_3 на території України пов'язане з наступним вирішення спору про право заявниці на земельну частку (пай), тому вирішення цих вимог повинно розглядатися за правилами позовного провадження.

Оскільки суддя суду першої інстанції був тієї ж думки і з цих же підстав відмовив у відкритті провадження у справі, тому підстави для скасування ухвали відсутні.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що крім визнання права на земельну частку (пай) їй необхідно встановлення вказаного факту і для подальшого встановлення трудового стажу для пенсії не приймаються до уваги, оскільки така мета встановлення юридичного факту нею не була зазначена у заяві.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 27 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і з цього часу протягом 20 днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча Судді: