Ухвала суду № 24770309, 24.05.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Хохленков О.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 року справа №2а/0570/3524/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Шишова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Селидіввугілля" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/3524/2012 за позовом Державного підприємства "Селидіввугілля" до Відділу Державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області про визнання неправомірною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство (далі - ДП) «Селидіввугілля» звернулося до суду із позовом до відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції України у Донецькій області про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо прийняття постанови від 15.02.2012 року про арешт коштів боржника та визнання недійсною постанови.

Підставою звернення до суду стало те, що, на думку позивача, державний виконавець при винесенні постанови про арешт коштів боржника порушив вимоги Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-ХІV), а також норми Закону України від 23.06.2005 № 2711-ІV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (далі - Закон № 2711-ІV).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 5 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/3524/2012 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Пунктом 1 частини другої статті 17 Закону № 606-ХІV передбачено, що виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 11 Закону № 606-ХІV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частиною третьою статті 65 цього ж Закону передбачено право державного виконавця звертати стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом.

Щодо посилання на ту обставину, що позивача включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711-ІV, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду.

Так, згідно статті 2 Закону № 2711-ІV дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Пункт 1.3 статті 1 вказаного закону до учасників розрахунків відносяться підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим законом.

Згідно пункту 1.4 статті 1 Закону № 2711-ІV до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена власниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) с податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожити енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Наведеною нормою встановлений вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні Закону № 2711-ІV, на які поширюється пункт 15 статті 34 Закону № 606-ХІV щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження. Дія цього закону поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в пункті 1.3 статті 1 наведеного Закону щодо заборгованості, що виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.

Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість позивача складається із сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та не є заборгованістю із розрахунків за енергоносії.

Частина перша статті 7 Закону № 606-XIV передбачає, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до Закону № 606-XIV державний виконавець має право на винесення постанов, актів та інших процесуальних документів у виконавчому провадженні, а тому вимоги про визнання дій державного виконавця неправомірними не підлягають задоволенню.

Тобто, державний виконавець, при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 15.02.2012 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом № 606-ХІV.

Що стосується тієї обставини, що в оскаржуваній постанові вказаний код ЄДРПОУ, який не відповідає коду ДП «Селидіввугілля».

Ця обставина дійсно має місце в постанові від 15.02.2012 року вказаний код ЄДРПОУ 35527931. Цей код належить інший юридичній особі ДП «Шахта ім.. Коротченка». Код ЄДРОПУ ДП «Селидіввугілля» є 33426253.

Відповідно до пояснень представника відповідача, ця помилка є простою технічною опискою.

Окрім цього, як пояснив представник відповідача, згідно із доповіді ПАТ «Державний ощадний банк України», ця банківська установа повідомляє, що вона повернула оскаржувану постанову без виконання саме з тих підстав, що в неї невірно вказаний код ЄДРПОУ підприємства боржника.

Таким чином, ця постанова була не прийнята до виконання та повернута відповідачу.

Отже, як встановлено судом, постанова від 15.02.2012 року по своєї суті відповідає вимогам Закону № 606-ХІV. Що стосується форми, то не відповідність коду ЄДРПОУ позивача, потягло за собою не прийняття цієї постанови до виконання та її повернення відповідачеві.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог ДП «Селидіввугілля» до відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції України у Донецькій області про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо прийняття постанови від 15.02.2012 р. про арешт коштів боржника та визнання недійсною постанови.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Селидіввугілля" - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/3524/2012 за позовом Державного підприємства "Селидіввугілля" до Відділу Державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області про визнання неправомірною та скасування постанови - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.О.Шишов