Ухвала суду № 24770136, 17.05.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Юрченко В.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року справа №2а/0570/1634/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: Юрченко В.П., Старосуд М.І., Чебанов О.О., при секретарі судового засідання Мартакові О.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківській фарфоровий завод» до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Донецької області про визнання недійсними податкового повідомлення - рішення від 04 січня 2012 року №0000012320,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружківській фарфоровий завод» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Донецької області про визнання недійсними податкового повідомлення - рішення від 04 січня 2012 року №0000012320.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківській фарфоровий завод» задовольнив у повному обсязі. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Донецької області від 04 січня 2012 року №0000012320, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Дружківській фарфоровий завод» зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року на 49 302 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12 325, 50 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що відповідачем не доведено нікчемність договору №Г-12 на постачання природного газу від 20 жовтня 2010 року, укладеного між ТОВ «Баварія Груп» та ТОВ «Дружківській фарфоровий завод». Натомість позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат по придбанню товару за вказаним договором із господарською діяльністю ТОВ «Дружківській фарфоровий завод» та фактичне використання товару у його власній господарській діяльності.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення з відмовою у задоволенні позову у повному обсязі.

Апелянт вказує, що перевіркою встановлено п. 198.1 а), п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість ТОВ «Дружківській фарфоровий завод» за липень 2011 року включено ПДВ у сумі 49302 грн., за серпень 2011 року - 64032 грн. по операціям придбання природного газу від постачальника ТОВ «Баварія Груп», які не підтверджуються даними податкових розрахунків у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки контрагента в результаті чого не підтверджено здійснення операцій купівлі - продажу (передачі у власність підприємства) природного газу за липень, серпень 2011 року та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за липень 2011 року на 49 302 грн., за серпень 2011 року на 64032 грн. та завищенням суми бюджетного відшкодування ПДВ у серпні 2011 року на 49 302 грн.

Крім того, контрагент позивача - ТОВ «Баварія Груп» не має у достатній кількості трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, тому вказані обставини вказують на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності - операцій купівлі - продажу газу та може свідчити про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту по операціях, які фактично не мають реального товарного характеру.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення аналогічні тим, що викладені в скарзі. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод» (ідентифікаційний код № 32616997) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Дружківської міської ради Донецької області 19.11.2003 року та перебуває на обліку відповідача як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.04.2008 року.

Державною податковою інспекцією у м. Дружківці Донецької області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Дружківський фарфоровий завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку за серпень 2011 року з урахуванням виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, в результаті отримання податкової інформації та за наслідками перевірки постачальника ТОВ «Баварія Груп», за наслідками якої складено акт № 553/2300/32616997 від 08.12.2011 року.

В ході проведення даної перевірки податковим органом встановлено, порушення п. 198.1 а), п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України у вигляді віднесення до складу податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за липень 2011 року у сумі 49302 грн., за серпень 2011року - 64032 грн. по операціях з придбання природного газу від постачальника ТОВ «Баварія Груп», які не підтверджуються даними податкових розрахунків у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки з контрагентом, в результаті чого не підтверджено фактичне здійснення операцій купівлі-продажу природного газу, а укладений правочин між позивачем та ТОВ «Баварія Груп» є нікчемним.

Згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.п. б) п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у м. Дружківці Донецької області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012320 від 04 січня 2012 року, яким «Дружківський фарфоровий завод» зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за серпень 2011 року на 49 302 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 25% - 12325, 50 грн.

20.10.2010 року між ТОВ «Баварія Груп» (постачальником) та ТОВ «Дружківський фарфоровий завод» (покупцем) було укладено договір № Г-12 на постачання природного газу, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти і оплатити на умовах цього Договору природний газ Постачальника, у тому числі у липні та серпні 2011 року об'ємом по 140 тис. куб. м (п. 1.1 договору). Ціна газу встановлена у договорі у розмірі 2674,38 грн. відповідно до Постанови КМУ від 18.12.1998 "Про удосконалення порядку формування цін" (п. 5.1 договору). Загальна вартість газу визначається загальною вартістю об'ємів поставленого природного гашу на підставі актів приймання-передачі та момент укладання даного Договору (п. 5.2. договору). Розрахунок за поставку природного газу здійснюється на умовах 100% попередньої оплати вартості обсягу передачі газу до 23 числа місяця, попереднього до місяця, в якому здійснюється постачання, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок (п. 6.1).

До вказаного договору сторонами були укладені додаткові угоди від 30.12.2010, 01.04.2011, 30.06.2011, 30.09.2011, у яких ціна на газ переглядалася.

Згідно до додаткової угоди № 4 від 01.11.2011 договір від 20.10.2010 № Г-12 між сторонами було розірвано.

На підтвердження фактичного виконання умов цього договору у липні - серпні 2011року, позивачем надано податкові накладні від 02.08.2011 року № 2, від 26.08.2011 року № 25, від 30.08.2011 року № 33, від 31.07.2011 року № 27, від 28.07.2011 року № 23, від 27.07.2011 року № 20, виписаними за наслідками господарських операцій поставки природного газу у липні-серпні 2011року; видаткові накладні; акти про надання послуг по транспортуванню природного газу від 31.07.2011 року, від 31.08.2011 року; акти приймання передачі природного газу від 31.07.2011 року, 31.08.2011 року; рахунки на оплату поставленого газу; рахунок - фактура від 31.07.2011 року № 22; виписки банку, якими підтверджено оплату за постачання газу.

Суми ПДВ згідно зазначених вище податкових накладних позивач відніс до складу податкового кредиту, що відобразив у податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди. Копії зазначених декларацій наявні у матеріалах справи.

Також на підтвердження використання придбаного газу у власній господарській діяльності позивачем надано дані про витрати газу по споживачам за липень-вересень 2011 року, звіти про показання лічильників за липень-вересень 2011 року, виписки банку щодо продажу природного газу споживачам.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про фактичне виконання обома сторонами договору на постачання природного газу, що свідчить про спрямованість укладених договорів на настання реальних правових наслідків, а також підтверджує зв'язок придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю.

Стосовно доводів апеляційної скарги щодо нікчемності укладених правочинів у акті перевірки та неможливості підтвердження місцезнаходження ТОВ «Баварія Груп», відсутності підтвердження господарських операцій податковими розрахунками, неможливості проведення зустрічної звірки зазначеного підприємства, а також те, що основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля паливом, а не природним газом.

Колегія суддів зазначає, що зазначені в Акті Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 06.12.2011 року № 10820/23-11/37264220 обставини щодо можливої відсутності необхідних умов для ведення господарської діяльності у контрагента позивача не може бути підставою для висновку про нікчемність укладеного з ним договору на підставі ч.ч 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України. Зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до п.п. а) п. 198.1 ст. 198 ПКУ, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 цієї ж статті, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На підставі п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПКУ, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дотримано норм матеріального та процесуального права, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 11, 160, 184, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 211, 212, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року у справі №2а/0570/1634/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2012 року у справі №2а/0570/1634/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення її у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 22 травня 2012 року.

Колегія суддів: В.П. Юрченко

М.І. Старосуд

О.О. Чебанов