Ухвала суду № 24769972, 24.05.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 року справа №2а/0570/1003/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Лях О.П.,

суддів Компанієць І.Д., Попова В.В.

при секретарі - Турко І.Б.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_2 за довіренністю

представника відповідача 1 - ОСОБА_3 за довіренністю

представника відповідача 2 - ОСОБА_4 за довіренністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку та Державної податкової служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/1003/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Гіпс Донбас» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про результати розгляду повторної скарги, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/1003/2011 задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Гіпс Донбас» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про результати розгляду повторної скарги.

В апеляційній скарзі відповідачі та під час апеляційного розгляду справи представники відповідачів просили скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача про скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2011 року №0001051312/45548/10/15-16-23/3 яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 60 118 180.00 грн. та №0001041312/45546/10/15-16-23/3 яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 10 077 097,00грн. та закрити провадження в частині оскарження рішення Державної податкової служби України від 13 січня 2012 року №821/6/10-2415 про результати розгляду повторної скарги. Апеляційну скаргу мотивують неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається із матеріалів 04.11.2011 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку здійснена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток про виявлення помилок (порушень), наслідки якої викладені в акті перевірки №723/15-16-23/3/31279540. (а.с.64)

Зазначеним актом встановлено порушення позивачем вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень», пункту 150.1 статті 150 ПК України, а саме: неправомірно у рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 60 118 180грн., що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток за II квартал 2011 року у сумі 10 077 097,00грн.

За результатами перевірки керівником податкового органу 21.11.2011 року згідно з п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58, п.З підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, відповідно до п. 150.1 ст.150 Податкового кодексу України, прийняті податкові повідомлення - рішення №0001051312/45548/10/15-16-23/3 яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 60 118 180,00грн. та №0001041312/45546/10/15-16-23/3 яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 10 077 097,00грн. (а.с.60,62)

З наведеного в акті перевірки розрахунку вбачається, що спірним моментом є, зокрема, те, що до рядку 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за І квартал 2011 року позивач неправомірно відніс суму в розмірі 60 118 180,00грн.

Об'єктом оподаткування у розумінні ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (який діяв до 01.04.2011 року) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України №334/94-ВР, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України від 20.05.2010 року №2275-УІ, який набрав чинності 16.06.2011 року, пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Цим же Законом статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено пунктом 22.4, згідно із яким у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Оскільки Закон №2275-УІ набрав чинності 16.06.2010 року, порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п.22.4 Закону застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

Як вбачається з податкової декларації з податку на прибуток за 2009 рік (а.с. 162), за підсумками цього року позивач мав від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі «-77 346 595,00 грн.» (рядок 08).

У відповідності до абз. 1 п.22.4 ст.22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010 року №2275-УІ, в декларації за 2010 року (а.с. 181) у складі валових витрат позивач враховував 20% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток. Але, як вбачається з пояснень позивача в третьому кварталі 2010 року, виявивши, що серед суми 77 346 595,00грн. від'ємного значення, яке декларувалось в 2009 році, у позивача відсутні правові підстави для декларування суми від'ємного значення в розмірі 2 198 870,00грн. за вказаний податковий період. Таке від'ємне значення у вказаний податковий період не мало документального та правового підтвердження. У зв'язку з виявленою помилкою позивач в декларації за 3 квартали 2010 року декларував 20% від від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року з розрахунку загальної суми від'ємного значення, що зменшена на помилково відображені 2 198 870.00грн. Тобто 20%, позивач розрахував, виходячи з суми в розмірі 75 147 725,00грн. (77 346 595,00 - 2 198 870,00)

Таким чином, позивач в третьому кварталі 2010 року декларував 20% від суми від'ємного значення попереднього року не в розмірі 15 469 319,00грн. (77 346 595,00грн. х 20%), а правильну суму в загальному розмірі 15 029 545,00грн.

Станом на 1 січня 2010 року утворилася сума від'ємного значення у розмірі 15 029 545,00грн., тобто (75 147 725,00грн. х 20%) та відображена у рядку 04.9 податкової декларації.

Залишок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування склав 80%, тобто, 60 118 180.00грн. (75 147 725.00 - 15 029 545,00).

У відповідності до абз.2 п.22.4 ст.22 наведеного Закону, у декларації за І квартал 2011 року (а.с.96) позивач включив до складу валових витрат суму від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат (в даному випадку 80% - 60 118 180,00грн.) та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, що за даними декларації 2010 року складає 90 167 421,00грн. (а.с.56), всього 60 118 180,00грн. та відобразив цю суму у рядку 04.9 декларації за І квартал 2011року.

Аналіз норм п.6.1 ст.6 та п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить про те. що до 16.06.2010 року до складу валових витрат 1-го кварталу наступного року платник податків мав право включати всю суму збитків, отриманих у попередньому році. При цьому, об'єкт оподаткування наступного року розраховується з урахуванням цього від'ємного значення у складі валових витрат наростаючим підсумком (тобто у І, II, II, VI кв.) до повного погашення такого від'ємного значення.

16.06.2010 року до даної норми були внесені обмеження і дозволено платнику податків включати до складу валових витрат лише 20% від'ємного значення, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

В 2011 році платнику податків знову дозволено включати до складу валових витрат і суму від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат 2010 року, а також сам збиток, який виник у 2010 році без обмежень, встановлених самим п.22.4 ст.22 Закону.

З огляду на викладене колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем вірно включено до складу від'ємного значення 1-го кварталу 2011 року суму 60 118 180,00грн. (80% залишку суми, яка не була врахована у складі валових витрат 2010 року - 60 118 180,00грн.).

Позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1-й квартал 2011 року «-71 161 086,00грн.» з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року 60 118 180,00грн.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України. Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Згідно до п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, зазначена норма дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Разом з тим пунктом 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками І кварталу 2011 року (а.с.96) є від'ємне значення в сумі «-71 161 086,00грн.» (рядок 08).

Зазначену суму цього від'ємного значення позивач у відповідності до норм пункту З підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України включив до витрат 2-го календарного кварталу 2011 року та відобразив її у декларації за 2-й квартал 2011 року у рядку 06.6 (а.с.102).

Відповідно до п.1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011 року, який згідно з п.1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п. З підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які і регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2-го кварталу 201Іроку.

В нормі п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 року №2275-УІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень п. З підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1-му кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2-го кварталу 2011 року.

Зазначена норма не містить обмеження щодо витрат, які мають бути враховані у складі валових витрат 2-го кварталу 2011 року.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Стосовно спірного рішення Державної податкової служби України (далі по тексту ДПСУ) від 13 січня 2012 року №821/6/10-2415 про результати розгляду повторної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Право позивача оскаржувати будь-які рішення податкових органів закріплене в підпункті 17.1.7 Податкового кодексу, яким встановлено, що платник податків має право, зокрема, оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.

Порядок оскарження рішень Державної податкової служби України , прийнятих за результатами розгляду скарг платників податків в судовому порядку прямо визначений і в пункті 56.10 Податкового кодексу України, відповідно до якого рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Згідно до приписів пункту 15 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 23 грудня 2010 року №1001, за результатами проведення процедур адміністративного оскарження приймається рішення, зокрема, про задоволення чи часткове задоволення скарги або про відмову в задоволенні вимог чи клопотання, викладених у скарзі, про збільшення суми податкового зобов'язання або податкового боргу або залишення скарги без розгляду.

Посилання на можливість оскарження в судовому порядку міститься у самому рішенні Державної податкової служби України від 13.01.2012 року №821/6/10-2415 про результати розгляду повторної скарги.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційних скарг відповідачів про те, що оскаржуване рішення не може бути предметом розгляду в адміністративному суді .

Колегія суддів вважає , що доводи апеляційної скарги відповідача зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198,п.1 ч.1 статті 205, статтями 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку та Державної податкової служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від12 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/1003/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Гіпс Донбас» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про результати розгляду повторної скарги - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/1003/2011 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 25 травня 2012 року.

Колегія суддів О.П. Лях

І.Д. Компанієць

В.В. Попов