Рішення № 24766335, 25.10.2011, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 2-3853/11

(2/3908/11)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25.10.2011 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

„25" жовтня 2011 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого -судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коломієць Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 10.10.2006 р. між Закритим акціонерним товариством "ПроКредит Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк", та ОСОБА_1 (надалі по тексту Відповідач-1) був укладений кредитний договір 12.9311, відповідно до п.1.1 якого позивачем відповідачу-1 були надані кредитні кошти в розмірі 1 100,00 дол. США на строк користування 18 місяців в розмірі 24 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році; факт одержання відповідачем-1 кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки від 10.102.006 р. № 2480_37. Як зазначається позивачем при зверненні до суду, відповідно до п. 2.1 кредитного Договору-1 Відповідач-1 взяв на себе зобов'язання здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування в порядку та строки згідно з Графіком повернення кредиту і сплати відсотків (Додаток №1 до Кредитного договору). 15 січня 2007 р. між Позивачем та ОСОБА_1 було укладено інший кредитний договір, а саме №12.10133. Відповідно до п.1.1. Кредитного Договору-2 Позивачем Відповідачу-1 були надані грошові кошти в розмірі 2 500,00 (дві тисячі п'ятсот) доларів США на строк користування 24 місяці зі сплатою відсотків в розмірі 24 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Факт одержання Відповідачем-1 кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки від 10.10.2006 р. № 1999_25. Відповідно до п.2.1. Кредитного Договору-2 Відповідач-1 взяв на себе зобов'язання здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування в порядку та строки згідно з графіком повернення кредиту і сплати відсотків (Додаток №1 до Кредитного договору-2).

Відповідно до п. 5.1 кредитних договорів ці договори діють до повного погашення позичальником кредитної заборгованості за ними, Отже, кредитний договір-1 та Кредитний договір -2 продовжують дію; кредитними договорами передбачено ставку за користування кредитними коштами в розмірі 24; річних, а отже ці проценти повинні сплачуватися за весь час прострочення (користування кредитними коштами).

Відповідно до п. 2.2. Кредитних договорів у разі прострочення позичальником зобов'язань за кредитним договором та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього Договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь Кредитора пеню. За домовленістю сторін пеня встановлюється в розмірі 0,5 %, але не менше подвійної ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього Договору, буде меншою 15 грн. за кожен день прострочення, сума пені автоматично вважається такою, що становить 15% за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, відповідач -1 порушив умови Кредитного Договору-1 в частині своєчасної сплати кредиту та відсотків, у зв'язку з чим станом на 27.08.2010 р. за ним враховується заборгованість з врахуванням курсу долару США до гривні 7,8900, встановленого НБУ 27.08.2010 р. 12 030,14 грн., з яких: заборгованість по капіталу - 357,88 дол. США (еквівалентно 2 823,67 грн.), заборгованість по процентам по Графіку - 53,93 долари США (еквівалентно 425,51 грн.), заборгованість по процентам за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом -68,58 дол. США (еквівалентно 541,10 грн.), пеня -8 239,86 грн.

Разом з тим, відповідач -1 порушив також умови Кредитного Договору-2 в частині своєчасної сплати кредиту та відсотків у зв'язку з чим станом на 27.08.2010 р. за ним враховується заборгованість, розрахована з врахуванням курсу дол. США до гривні 7,8900, встановленого НБУ 27.08.2010 р. у розмірі 36 556,85 грн., де: заборгованість по капіталу 1 367,53 дол. США (еквівалентно 10 789,81 грн.), заборгованість по процентам по Графіку - 208,36 дол. США (еквівалентно 1 643,96 грн.), заборгованість по процентам за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом - 298.03 долари США (еквівалентно 2351,46 грн.), пеня 21 771,62 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним Договором-1 було укладено 2 договори поруки між Позивачем та ОСОБА_2 (договір поруки від 10.10.2006 р., надалі за текстом договір поруки -1) та ОСОБА_3 (договір поруки від 11.06.2007 р., надалі по тексту договір поруки-2). В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним Договором-2 було укладено 2 договори поруки між позивачем та ОСОБА_2 (договір поруки від 15.01.2007 р. № 12.10133, надалі договір поруки-3), та ОСОБА_3 (договір поруки від 11.06.2007 р. № 12.10133-ДП1, надалі договір поруки-4).

Відповідно до п.п. 2.1 договорів поруки поручителі взяли на себе на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання відповідати перед позивачем по зобов'язаннях Відповідача-1 в повному обсязі цих зобов'язань, які виникають з умов Кредитних Договорів, та як солідарні із позичальником боржники.

Посилаючись у позові на те, що позивачем неодноразово проводились заходи щодо позасудового урегулювання спору шляхом телефонних звернень спеціалістів Банку до Відповідачів, направленням вимог про дострокове погашення кредиту, а відповідачі від такого урегулювання ухиляються, вимоги про дострокове погашення заборгованості ігнорують, на контакт не йдуть, порушення умов кредитного договору, у зв'язку з чим у позові й заявлено відповідну вимогу про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариста «ПроКредит Банк» заборгованості, яка утворилася станом на 27.08.2010 р. за Кредитним Договором від 10 жовтня 2006 р. № 12.9311, в сумі 12 030 (дванадцять тисяч тридцять) грн. 14 коп., про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» заборгованості, яка утворилася станом на 27.08.2010 р. за кредитним договором від 15 січня 2007 р. № 12.10133 в сумі 36 556, 85 грн., про вирішення питання про розподіл судових витрат.

У судове засідання позивач не з'явився, утім, в особі представника за довіреністю надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, та в якій не заперечував проти заочного розгляду справи та в якій просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

У судове засідання відповідачі, належним чином повідомлені, повторно не з'явилися, причини неявки не повідомили, не надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, не скористалися правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Врахувавши заяву представника позивача та дослідивши докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, виходячи з наступного.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст.ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за кредитним договором передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування.

Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю; водночас, при ухваленні рішення враховується те, що відповідачі не скористалися правом брати участь у судових засіданнях та правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд мав би змогу дійти до іншого висновку у справі.

Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення суми заборгованості, яка утворилася, розмір якої зазначався вище. Утім, частково задовольняючи позов, суд виходить з того, що позивач надав докази щодо солідарного обов'язку поручителів за зобов'язаннями основного боржника (ОСОБА_1.), тому для суду відсутні підстави для покладення солідарного обов'язку виконання договірного зобов'язання на боржника та обох поручителів. Саме тому для суду вбачаються підстави для ухвалення про стягнення з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»заборгованості за кредитним договором №12.9311 від 10.10.2006 р., в розмірі 12 030 грн. 14 коп., яка утворилася станом на 27.08.2010 р., та складається з наступного: заборгованість по капіталу - 357,88 дол. США (еквівалентно 2 823,67 грн.), заборгованість по процентам по Графіку - 53,93 долари США (еквівалентно 425,51 грн.), заборгованість по процентам за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом -68,58 дол. США (еквівалентно 541,10 грн.), пеня -8 239,86 грн, та підстави для ухвалення про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»заборгованості за кредитним договором №12.10133 від 15.01.2007 р., розмір якої станом на 27.08.2010 р. складає 36 556,85 грн., з яких: заборгованість по капіталу 1 367,53 дол. США (еквівалентно 10 789,81 грн.), заборгованість по процентам по Графіку - 208,36 дол. США (еквівалентно 1 643,96 грн.), заборгованість по процентам за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом - 298.03 долари США (еквівалентно 2351,46 грн.), пеня 21 771,62 грн.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до вимог ст.ст. 88, 215 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнит частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(ЄДРПОУ 21677333) заборгованості за кредитним договором №12.9311 від 10.10.2006 р., в розмірі 12 030 грн. 14 коп., яка утворилася станом на 27.08.2010 р., та складається з наступного: заборгованість по капіталу - 357,88 дол. США (еквівалентно 2 823,67 грн.), заборгованість по процентам по Графіку - 53,93 долари США (еквівалентно 425,51 грн.), заборгованість по процентам за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом -68,58 дол. США (еквівалентно 541,10 грн.), пеня -8 239,86 грн,

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(ЄДРПОУ 21677333) заборгованості за кредитним договором №12.10133 від 15.01.2007 р., розмір якої станом на 27.08.2010 р. складає 36 556,85 грн., з яких: заборгованість по капіталу 1 367,53 дол. США (еквівалентно 10 789,81 грн.), заборгованість по процентам по Графіку - 208,36 дол. США (еквівалентно 1 643,96 грн.), заборгованість по процентам за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом - 298.03 долари США (еквівалентно 2351,46 грн.), пеня 21 771,62 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (ЄДРПОУ 21677333) судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 485,87 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень.

В задоволенні вимог позову до ОСОБА_3 відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя