Вирок № 24764066, 12.06.2012, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 1607/586/2012

Номер провадження 1/1607/50/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" червня 2012 р. м. Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого -судді Должко С.Р., при секретарі Удовенко О.Я., з участю прокурора Саєнко А.Г., адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Зінькова кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, освіта професійно-технічна, не працює, раніше судимий 25.11.2009 року вироком Зіньківського районного суду за ч.3 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 24.03.2010 року вироком Зіньківського районного суду за ч.2 ст.186, ст.69 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України остаточно засуджений до 2 років 3 місяців позбавлення волі; 29.12.2011 року умовно достроково-звільнений на підставі постанови Автозаводського районного суду м.Кременчука від 21.12.2011 року з не відбутим строком покарання 6 місяців 3 дня, відданого до суду за ч.2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, на шлях виправлення не став і в період не відбутого строку покарання вчинив тяжкий умисний злочин за наступних обставин.

Так 14.01.2012 року, близько 16 год. 30 хв., ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та знаходячись на території господарства за місцем свого проживання, а саме в АДРЕСА_1, в ході сварки, з причин неочікувано виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_3, діючи з прямим умислом на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, та передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння у вигляді смерті потерпілого, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, перебуваючи в положенні стоячи, з достатньою силою завдав одного удару металевим ломом в область голови ОСОБА_3, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на голові з крововиливом в підлягаючі тканини зі сторони їх внутрішньої поверхні в тім'яній області зліва, підшкірної гематоми, гематоми над твердою мозковою оболонкою, лінійного перелому лівої тім'яної кістки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 11 від 21.02.2012 року утворилися від одноразової дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею та переважаючим довжником, який діяв із силою, достатньою для утворення даних тілесних ушкоджень, та кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.

В результаті отриманого удару металевим ломом в область голови потерпілий ОСОБА_3 впав на землю, після чого не міг здійснювати активні самостійні дії (розмовляти, пересуватися, тощо), але ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свій умисел, спрямований на заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень, а саме: знаходячись в положенні стоячи, з достатньою силою завдав не менше трьох ударів ногами у взутті в область тулуба та голови ОСОБА_3, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді переломів 9-10-11 ребер зліва з крововиливами в м'які тканини в місцях переломів, крововиливу в підшлункову залозу, голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в тім'яно-скроневій області з права та в тім'яно-потиличній області з права, з пропитуванням правого скроневого м'язу кров'ю, крововиливу під фіброзну та в жирову капсулу лівої нирки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №11 від 21.02.2012 року утворилися від дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути нога людини у взутті, чи інший схожий за характером предмет, та які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.

Всі виявлені в потерпілого ОСОБА_3 тілесні ушкодження за своїм характером являються прижиттєвими, утворилися незадовго до настання смерті на протязі короткого проміжку часу, і як в своїй сукупності, так і окремо по кожній групі кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Причиною смерті ОСОБА_3 стала закрита черепно-мозкова травма з переломом кісток склепіння черепа та крововиливом над оболонки головного мозку, що підтверджується даними, отриманими при судово-медичній експертизі трупа та результатами додаткових методів досліджень.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав частково, а саме визнав, що 14.01.2012 року він завдав ударів ОСОБА_3, але не бажав спричинити йому тяжкі тілесні ушкодження та не бажав настання його смерті.

ОСОБА_2 суду пояснив, що 14.01.2012 року близько 10 год. він зі свого господарства, яке розташоване в АДРЕСА_1, пішов до магазину ПП ОСОБА_11, де купив пляшку пива об'ємом 1 л, яку сам випив в період до 13 год. Після чого, знову повернувся до вказаного магазину, де придбав пляшку пива об'ємом 0,5 л, яку випив, і близько 14 год. 20 хв. разом зі своїми знайомим ОСОБА_5 та чоловіком на ім'я ОСОБА_6 пішов до магазину, розташованого на місці колишньої аптеки в с.Шилівка, де втрьох купили і випили пляшку горілки об'ємом 0,5 л. Близько 15 год. до магазину зайшов незнайомий йому чоловік, як пізніше він дізнався, то був ОСОБА_3, житель с.Шилівка, який на вигляд був випивши, і який приєднався до них, і на чотирьох вони купили пляшку горілки об'ємом 0,5 л, яку там же розпили. Близько 15 год 30 хв. ОСОБА_2 зі своїми знайомими вийшов з магазину, і пішов в напрямку свого господарства разом із ОСОБА_3, але потім через декілька хвилин вони вдвох повернулися до того самого магазину, де купили бокал пива об'ємом 0,5л, частину якого по дорозі до господарства за місцем проживання ОСОБА_2 випили. Близько 16 год., ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 прийшли до вказаного господарства, де в кухні будинку сіли за стіл і допили пиво з бокалу та викурили по дві цигарки.

14.01.2012 року в період з 10 год до 16 год ОСОБА_2 випив приблизно 2 л пива і 300 грам горілки. З часу знайомства з ОСОБА_3, якого він до 14.01.2012 року не знав, ОСОБА_2 з ним не сварився і не конфліктував. Близько 16 год 15 хв. ОСОБА_2 провів ОСОБА_3 до веранди, щоб той вийшов з будинку, а сам повернувся до будинку, і зайшов до кімнати зали, де на той час перебувала його сестра ОСОБА_7 зі своїм малолітнім сином. Приблизно за одну хвилину ОСОБА_7 повідомила, що вона почула звук відкриття воріт гаража їхнього господарства, тому ОСОБА_2 вийшов з будинку на подвір'я господарства, і побачив, що ОСОБА_3 із гаража, ворота до якого не замикалися, вивів його мопед «Верховина»і повів в напрямку виходу з господарства. ОСОБА_2 побіг до нього, і став говорити, щоб ОСОБА_3 залишив мопед, але ОСОБА_3 не послухався, і носаком ноги у взутті вдарив ОСОБА_2 в область ребер справа, від чого ОСОБА_2 впав на землю, вкриту снігом, присівши на зад. Тим часом ОСОБА_3 продовжив свій рух, тримаючи мопед руками, тому з метою зупинити ОСОБА_3, щоб він не викрав мопеда, ОСОБА_2 піднявшись, взяв в праву руку металевий лом довжиною приблизно 1 м, та окликнув ОСОБА_3, який обернувся обличчям до нього. ОСОБА_2 відразу замахнувся металевим ломом в область його лівого плеча, маючи намір звалити його з ніг, але як дізнався пізніше ОСОБА_2 він потрапив металевим ломом по голові ОСОБА_3 Від отриманого удару ОСОБА_3 впав на землю обличчям вниз, і мопед впав йому на ноги. ОСОБА_2 відкинув металевий лом в сторону, і сказав ОСОБА_3 підніматися, тримаючи його руками за верхній одяг, після чого ОСОБА_3 самостійно піднявся, і ОСОБА_2 наказав йому підняти мопед, що він і зробив і поставив його на ніжку. Потім ОСОБА_3 замахнувся кулаком правої руки, щоб вдарити ОСОБА_2, який кулаком правої руки відразу вдарив в обличчя ОСОБА_3, і відразу завдав удару ліктем правої руки в його обличчя. Після другого удару ОСОБА_3 впав лівою стороною тулуба на землю, і ударів ОСОБА_2 не завдавав і не замахувався, щоб його вдарити. ОСОБА_3 лише намагався піднятися, зводячись на ноги, але ОСОБА_2, стоячи біля його спереду, біля його ніг, тильною поверхнею стопи правої ноги взутої у валянок з галошею наносив удари ногами, цілячись по ногам ОСОБА_3, зокрема по лівій нозі. При цьому ОСОБА_2 не відкидає того факту, що замахуючись правою ногою, щоб нанести удар по лівій нозі ОСОБА_3, він міг його вдарити по тулубу. Всього ОСОБА_2 завдав ОСОБА_3 три удари правою ногою, і більше ударів йому не завдавав.

Суд покази ОСОБА_2 розцінює, як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення та намагання підсудного уникнути від відповідальності за вчинений злочин оскільки його покази частково спростовуються матеріалами кримінальної справи.

Крім визнання ОСОБА_2 своєї вини частково, його вина повністю підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме:

Показами потерпілої ОСОБА_8, яка суду показала, що 14.01.2012 року після обіду ОСОБА_3, взявши дома грошей, повідомив її, що піде в гості до свого товариша, ОСОБА_9, жителя АДРЕСА_2. Після чого ОСОБА_8 більше його не бачила. В той же день, а саме близько 21 год. від доньки дізналася, що ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями доставлений до Зіньківської ЦРЛ. ІНФОРМАЦІЯ_2, коли вона перебувала в Зіньківській ЦРЛ, їй повідомили, що її син, ОСОБА_3 помер. Як вона пізніше дізналася, тілесні ушкодження її синові, які спричинили його смерть, завдав ОСОБА_2, житель АДРЕСА_2, на території свого господарства.

Свідок, ОСОБА_6 суду показав, що він працює на посаді оперативного уповноваженого КМСД Зіньківського РВ УМВС. В період з 25.01.2010 року по 24.08.2010 року, ОСОБА_2, житель АДРЕСА_2, перебував на профілактичному обліку неповнолітніх.

29.12.2011 року ОСОБА_2 умовно-достроково звільнився з місць позбавлення волі, і повернувся проживати в АДРЕСА_2.

14.01.2012 року близько 18 год. 30 хв. по мобільному телефонові до ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_2, який повідомив, що він на території свого господарства затримав чоловіка, який намагався викрасти з його гаража мопед. Просив, щоб приїхали працівники міліції. Про те, що ОСОБА_2 завдав тілесних ушкоджень даному чоловікові, ОСОБА_2 не говорив. ОСОБА_6 повідомив про дану подію до чергової частини Зіньківського РВ УМВС, і до господарства за місцем проживання ОСОБА_2, в АДРЕСА_1, виїхала слідчо-оперативна група. На місці події, у дворі господарства Бабич, працівники міліції виявили на снігу, ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_2, в тяжкому стані, тому відразу викликали швидку допомогу, автомобілем якої він був доставлений до лікарні. В ході огляду місця події працівники міліції виявили та вилучили металевий лом з нашаруваннями речовини бурого кольору, та плями крові на снігу. Біля гаража знаходився мопед «Верховина-5», передньою частиною розвернутий до хвіртки, і ворота гаража були відчинені, біля яких на снігу було видно сліди мопеда та сліди взуття.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що вона є приватним

підприємцем і здійснює торгівлю в магазині, який розташований в центрі АДРЕСА_2.

14.01.2012 року близько 10 год. 45 хв. до магазину прийшов ОСОБА_2, житель АДРЕСА_2, який купив пляшку пива, об'ємом 1 л, яку випив і перебував там приблизно 40 хв., після чого вийшов. Близько 14 год ОСОБА_2 знову прийшов до магазину де зустрів місцевих жителів, ОСОБА_5 і ОСОБА_12. Всі втрьох вони пішли в напрямку магазину ПП ОСОБА_13 в с.Шилівка. ОСОБА_3 з ними не було. Про смерть ОСОБА_3 дізналася наступного ранку.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що 14.01.2012 року в обідню пору до магазину прийшло два чи три чоловіка місцевих чоловіка, ОСОБА_12 і ОСОБА_5, а чи був іще з ними хтось іще він не пам'ятає. Сварки та бійки між ними не було. Вони побувши який час в магазині вийшли і більше він їх не бачив.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що 14.01.2012 року

близько 12 год. він в центрі с.Шилівка зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_12, з яким пішли до магазину по вул. Гагаріна в с.Шилівка, щоб купити цигарок. Біля магазину зустрів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які на вигляд обоє були випивши. В них була пляшка горілки об'ємом 0,5 л, і вони запропонували йому,ОСОБА_5 та ОСОБА_12 випити з ними горілки, а так як вони відмовилися, то ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на майданчику біля магазину розпили вдвох пляшку горілки. ОСОБА_2 зібрався додому і ОСОБА_5 пішов разом з ним. На той час ОСОБА_12 та ОСОБА_3 залишалися на вулиці біля магазину. Коли ОСОБА_5 приїхав додому, то нікуди більше не ходив, а ІНФОРМАЦІЯ_2 дізнався, що 14.01.2012 року ОСОБА_2 в своєму господарстві побив ОСОБА_3, який помер в лікарні.

Свідок ОСОБА_14 суду показала, що 14.01.2012 року вранці її брат, ОСОБА_3 пішов «посипати», а повернувшись близько 11 год. 30 хв. сказав, що піде в гості до свого друга ОСОБА_9, і коли він пішов, то після цього ОСОБА_14 його більше не бачила. Близько 18 год. 30хвилин, приїхали працівники міліції та повідомили, що ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями доставлений до Зіньківської ЦРЛ. Того ж вечора ОСОБА_14 дізналася, що дані тілесні ушкодження ОСОБА_3 завдав ОСОБА_2, з яким її брат не підтримував ніяких стосунків.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що 14.01.2012 року близько 12 год., коли він знаходився вдома в с.Шилівка, до нього прийшов його друг ОСОБА_3. Так як ОСОБА_9 доглядав за сином то вони поговорили в нього дома,. Після чого, ОСОБА_3 пішов, повідомивши, що піде додому, і більше ОСОБА_9 його не бачив.

ІНФОРМАЦІЯ_2 вранці ОСОБА_9 дізнався від сестри ОСОБА_3, що ОСОБА_2 побив ОСОБА_3 і той помер.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що бажає відносно свого брата не давати свідчення згідно ст.. 63 Конституції України.

Показами свідка ОСОБА_12, який повідомив,, що 14.01.2012 року близько 14 год. він зайшов в магазин ПП ОСОБА_11, розташований в центрі АДРЕСА_2, де зустрів місцевих жителів ОСОБА_2 та ОСОБА_5, в ході розмови з якими домовився піти до магазину ПП ОСОБА_13. Горілки вони не купували, так як пляшка горілки об'ємом 0,5 л була в ОСОБА_5, і яку вони втрьох стали розпивати на майданчику біля магазину ПП ОСОБА_13. Через декілька хвилин до них приєднався ОСОБА_3, який також став пити горілку. Коли вони випили дану пляшку горілки, то ОСОБА_12 пішов з магазину додому, а ОСОБА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_3 залишилися біля магазину. Про те, що 14.01.2012 року ОСОБА_2 завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_3, від яких він помер, ОСОБА_12 дізнався наступного дня. (а.с.152-153).

Експерт ОСОБА_15 суду показав, що між спричиненням тілесних ушкоджень ОСОБА_3 1 та 2 групи пройшов дуже невеликий проміжок часу. Перша група тілесних ушкоджень: забійна рана на голові з крововиливом в підлягаючі тканини зі сторони їх внутрішньої поверхні в тім'яній області зліва, підшкірна гематома, гематома над твердою мозковою оболонкою, лінійний перелом лівої тім'яної кістки, які утворилися від одноразової дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею та переважаючим довжником, який діяв з силою, достатньою для утворення даних тілесних ушкоджень. Друга група тілесних ушкоджень: перелом 9-10-11 ребер зліва з крововиливами в м'які тканини в місцях переломів, крововилив в підшлункову залозу, голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в тім'яно-скроневій області справа та в тім'яно-потиличній області справа, з пропитуванням правого скроневого м'язу кров'ю, крововилив під фіброзну та в жирову капсулу лівої нирки, які утворилися від дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути нога людини у взутті, чи інший, схожий за характером предмет. Всі виявлені тілесні ушкодження за своїм характером являються прижиттєвими, утворились незадовго до настання смерті на протязі короткого проміжку часу і, як в своїй сукупності, так і окремо по кожній групі, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення. Причиною смерті ОСОБА_3 стала закрита черепно-мозкова травма з переломом кісток склепіння черепа та крововиливом над оболонки головного мозку, що підтверджується даними, отриманими при судово-медичній експертизі трупа та результатами додаткових методів досліджень. Після отримання потерпілим ОСОБА_3 черепно-мозкової травми, яка стала безпосередньою причиною смерті, можливість потерпілим здійснювати активні самостійні (розмовляти, пересуватися, тощо), вкрай маловірогідно, так як це потребує більше фізичного навантаження, а фізичні дані ОСОБА_3 не були спортивними, та не мали відповідного життєвого тонусу. Крім того, тілесні ушкодження 2 групи отримані ОСОБА_3 говорять про те, що вони отримані не під час того, що ОСОБА_3 захищався, а що отримував їх лежачи, коли тіло його били.

Висновком судово-імунологічної експертизи № 124 від 24.01.2012 року, згідно з яким кров на змиві, вилученому 14.01.2012 року в ході огляду місця події в АДРЕСА_1, може походити від ОСОБА_3 (а.с.69-72).

Висновком судово-цитологічної експертизи № 30 від 09.02.2012 року, згідно з яким на металевому ломі, вилученому 14.01.2012 року в ході огляду місця події в АДРЕСА_1, виявлена кров людини, яка може походити від громадянина, ОСОБА_3 (а.с.78-82).

Висновком трасологічної експертизи № 13 від 24.01.2012 року, згідно з яким слід взуття, який був виявлений та зафотографований 14.01.2012 року в ході огляду місця події в АДРЕСА_1, залишений взуттям з такою ж конструкцією, формою та розміром підошви, що і черевики, вилучені в ОСОБА_8 (а.с.92-97).

Висновком судово-медичної експертизи №9 від 17.01.2012 року, згідно з яким в ОСОБА_2 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено, що говорить про те, що ОСОБА_3 не міг після удару ломом по голові здійснювати які не будь рухи. (а.с.119-120).

Протоколом відтворення обстановки і обставин події, в ході проведення якого

підозрюваний ОСОБА_2 на місці вчинення злочину розповів та показав, що „ статист, відтворюючи дії ОСОБА_3, відповідно до показань підозрюваного, носак лівої ноги приставив до правої частини тулуба ОСОБА_2, імітуючи нанесення удару. ОСОБА_2 після цього присів на землю, вкриту снігом, імітуючи своє падіння від удару ОСОБА_3 Потім підозрюваний ОСОБА_2 піднявся на ноги, пішов до порогу будинку, де за його словами знаходився металевий лом, який під час слідчої дії був змінений на дерев'яну палицю довжиною 1 м, яку ОСОБА_2 взяв в праву руку, і пішов в сторону статиста. Статист на той момент пішов вперед, до хвіртки, і зупинився, розвернувшись обличчям до ОСОБА_2, який підійшов з дерев'яною палицею в правій руці. Статист не випускав мопед зі своїх рук, відстань від осі заднього колеса мопеда до правого краю гаража склала 2,90 м, а відстань від осі переднього колеса до хвіртки склала 8,5 м. Знаходячись навпроти статиста, обличчям до нього, ОСОБА_2 замахнувся дерев'яною палицею в область лівого плеча статиста, вказавши, що удар ломом ОСОБА_3 він наніс зверху вниз справа наліво. Дерев'яну палицю ОСОБА_2 не прикладав ні до плеча, ні до голови статиста, оскільки сам не знає, куди прийшовся удар ОСОБА_3 металевим ломом.

Відповідно до показань підозрюваного про падіння ОСОБА_3 від отриманого удару металевим ломом, статист ліг на землю обличчям вниз, а потім піднявся, і стоячи навпроти підозрюваного відтворив замахування кулаком правої руки ОСОБА_3 Продовжуючи свої показання, ОСОБА_2 кулак правої руки приставив до лівої частини обличчя статиста, а потім відразу лікоть правої руки також приставив до лівої частини обличчя статиста, імітуючи нанесення ударів в обличчя ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_2 показав, що він відразу викликав по телефону працівників міліції. Під час відтворення статист ліг лівою стороною тулуба на землю, відтворюючи падіння ОСОБА_3 від отриманих ударів в обличчя, а ОСОБА_2 став біля нього спереду, біля ніг, і праву ногу приставив до лівої ноги, вказавши, що завдав ОСОБА_3 три удари тильною стороною поверхні стопи правої ноги, замахуючись по ногам, можливо удар прийшлися і по тулубу. Статист свої руки схрестив на тулубі, імітуючи захист від ударів ОСОБА_2, який зазначив, що він більше не завдавав ударів ОСОБА_3, в якого обличчя було в крові, він був в свідомості, але більше не піднімався, і пізніше його автомобілем „швидкої допомоги" було доставлено до Зіньківської ЦРЛ." (а.с.38-51).

Висновком судово-медичної експертизи № 11-а від 24.01.2012 року, згідно з яким показання підозрюваного ОСОБА_2, дані ним при проведенні відтворення обстановки та обставин події, та які зафіксовані в протоколі проведення даної слідчої дії, в частині способу нанесення, локалізації, характеру, та механізму утворення тілесних ушкоджень гр-ну ОСОБА_3, об'єктивним даним судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 відповідають повністю. (а.с.55-56).

Згідно з висновком комплексної психолого-психіатричної експертизи № 96 від

10.02.2012 року ОСОБА_2 в даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням чи

тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає, а виявляє ознаки легкої розумової

відсталості. В період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння, ОСОБА_2 не страждав будь-яким хронічним психічним захворюванням, не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності, а знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння. Ступінь наявного у ОСОБА_2 зниження інтелекту не позбавляв його здатності в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними у вказаний період часу і не позбавляє такої здатності в даний час. Враховуючи індивідуальні особливості ОСОБА_2, рівень його інтелектуального розвитку та конкретні умови в яких було здійснено протиправне діяння він міг правильно сприймати, запам'ятовувати і, в наступному, правильно відтворювати факти події, що мають значення по даній кримінальній справі, а також міг повністю усвідомлювати значення своїх протиправних дій та їх наслідків. У момент скоєння інкримінованого йому діяння ОСОБА_2 не знаходився в стані фізіологічного афекту ( як психологічної підстави сильного душевного хвилювання ) або в іншому особливому емоційному стані, який міг істотно вплинути на його свідомість і діяльність у досліджуваній ситуації. ОСОБА_2 під дію ч.2, ч.З ст. 19 та ст.20 КК України не підпадає. Застосування примусових заходів медичного впливу не потребує. (а.с. 130-135).

Висновком судово-медичної експертизи № 11 від 21.02.2012 року, згідно з яким в ОСОБА_3 виявлено дві групи тілесних ушкоджень:

- перша група тілесних ушкоджень: забійна рана на голові з крововиливом в підлягаючі тканини зі сторони їх внутрішньої поверхні в тім'яній області зліва, підшкірна гематома, гематома над твердою мозковою оболонкою, лінійний перелом лівої тім'яної кістки, які утворилися від одноразової дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею та переважаючим довжником, який діяв з силою, достатньою для утворення даних тілесних ушкоджень;

- друга група тілесних ушкоджень: перелом 9-10-11 ребер зліва з крововиливами в м'які тканини в місцях переломів, крововилив в підшлункову залозу, голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в тім'яно-скроневій області справа та в тім'яно -потиличній області справа, з пропитуванням правого скроневого м'язу кров'ю, крововилив під фіброзну та в жирову капсулу лівої нирки, які утворилися від дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути нога людини у взутті, чи інший, схожий за характером предмет.

Всі виявлені тілесні ушкодження за своїм характером являються прижиттєвими, утворились незадовго до настання смерті на протязі короткого проміжку часу і, як в своїй сукупності, так і окремо по кожній групі, кваліфікуються як ТЯЖКІ тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.

Причиною смерті гр-на ОСОБА_3 стала закрита черепно-мозкова травма з переломом кісток склепіння черепа та крововиливом над оболонки головного мозку, що підтверджується даними, отриманими при судово-медичній експертизі трупа та результатами додаткових методів досліджень.

Після отримання потерпілим ОСОБА_3 черепно-мозкової травми, яка стала

безпосередньою причиною смерті, можливість потерпілим здійснювати активні самостійні

(розмовляти, пересуватися, тощо), вкрай маловірогідно. (а.с.32-36).

На основі викладено, суд критично оцінює покази ОСОБА_2, так як під час досудового слідства він їх частково змінював, а саме, згідно пояснення від 14.01.2012 року ОСОБА_2 показав, що „вдарив із розмахом по голові ОСОБА_3. Він випустив мопед і впав. Після цього я вдарив його кулаком в лице і потім ліктем в лице. Після цього я декілька раз вдарив його по ногах".

Під час допиту як обвинуваченого 20.01.2012 року ОСОБА_2 показав, що спочатку він наніс удар ломом, а потім побачив, „ що ОСОБА_3 замахнувся кулаком правої руки, щоб мене вдарити, я його випередив, і кулаком правої руки завдав йому удару в обличчя, і відразу удар ліктем правої руки в обличчя" а щоб ОСОБА_3 більше не піднявся, стоячи спереду перед ним завдав три удари по його ногах, допускаючи, що удари могли бути нанесені і по тулубу.

Змінені покази як обвинувачений він дав 23.02.2012 року, де вказував, що ОСОБА_3 піднімався після удару ломом самостійно на свої ноги, підняв мопед і поставив його на ніжку та намагався нанести удар ОСОБА_2.

В судовому засіданні ОСОБА_2 показав, що він наніс удар ломом ОСОБА_3 по голові, а потім відбувалася між ними бійка.

Згідно показів судово-медичного експерта ОСОБА_15, після отриманого удару по голові, ОСОБА_3 не міг більше наносити удари а міг маловірогідно - здійснювати активні самостійні дії у вигляді (розмовляти, пересуватися). Тілесні ушкодження ОСОБА_3 отримані в положенні лежа, що говорить про те, що ОСОБА_2 сам контролював дії ОСОБА_3 і наносив тілесні ушкодження по його тілу куди хотів і скільки хотів.

Суд також критично оцінює показання підсудного в тій частині, що ОСОБА_2 намагався затримати ОСОБА_3, наносив удари ногами і руками, в область всього туловища, а ОСОБА_3 не намагався вирватись від нього, бо не мав такої можливості та не чинив опір.

Суд бере до уваги показання ОСОБА_2 на досудовому слідстві в якості підозрюваного (а.с. 170-172 ) та обвинуваченого ( а.с. а.с. 180-181, 190-191), в яких хоча і є суперечності щодо участі його в вчиненні злочину, але він повідомляв поряд з викладенням подій такі незначні деталі вчиненого, про які його ніхто не запитував і які узгоджуються з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, в тому числі з протоколом огляду, висновками експертів, протоколами відтворення обстановки і обставин події злочину з його участю.

Та іншими матеріалами кримінальної справи у своїй сукупності.

Своїми умисними діями, які виразились у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України.

Органами досудового слідства, дії ОСОБА_2, кваліфіковано вірно, за ч.2 ст.121 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання, яке необхідно призначити, ОСОБА_2, достатнє і необхідне для його виправлення і недопущення в подальшому скоєння ним злочинів, суд враховує, його майновий стан і вважає цю обставину, такою, що пом'якшує покарання.

Згідно зі ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2 - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів.

З врахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами, внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 10.12.2004 року, №8 від 12.06.2009 року, №11 від 06.11.2009 року, те, що цей злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, характеру вчиненого злочину, суспільної небезпеки скоєного злочину, обставин справи та наслідків, а також особи ОСОБА_2, думки потерпілої, яка просить суд вибрати сувору міру покарання, суд вважає що виправлення підсудного та попередження ним нових злочинів можливе лише в ізоляції від суспільства, а тому обрати йому покарання передбачене чинним законодавством. Саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Згідно медичного висновку ОСОБА_2, працездатний, може виконувати любу фізичну працю. Взятий на облік нарколога внаслідок вживання алкоголю і потребує лікування від алкоголізму.

Цивільний позов до ОСОБА_2, який заявлений прокурором в інтересах та на користь держави в особі фінансового відділу Зіньківської районної державної адміністрації, районний бюджет, в сумі 125, 10 грн. витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_3 -підлягає задоволенню.

Речові докази у вигляді: слід взуття в опечатаному паперовому конверті; металевий лом з нашаруванням п'ятна бурого кольору; змив крові на марлевому тампоні та контрольний змив в опечатаному паперовому конверті; пара валянок з галошами, що належать ОСОБА_2; змиви і контрольні змиви з металевого лома; пара чоловічих туфель, що належали потерпілому ОСОБА_3, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Зіньківського РВ УМВС України в Полтавській області -знищити. (а.с.113)

Судові витрати за проведення судово-трасологічних експертиз стягти із ОСОБА_2 в сумі 225 грн. 12 коп..

Запобіжний захід підсудному слід залишити попередній, тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 323 - 341 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні зло чину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Зіньківського районного суду від 24.03.2010 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років три місяці.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2, рахувати з 15.01.2012 року, з часу затримання, як встановлено в судовому засіданні.

Стягти із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, уродженця та жителя АДРЕСА_1, на користь держави в особі фінансового відділу Зіньківської районної державної адміністрації, районний бюджет, 24060300, р/р 31410544700121 ГУДК в Полтавській області, МФО 831019 код 34698427 - 125, 10 грн. витрачених на лікування потерпілого від злочинних дій.

Стягти із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, уродженця та жителя АДРЕСА_1, на користь держави 225 грн.12 копійок витрат за проведення судово-трасологічних експертиз.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, ОСОБА_2, залишити попередній -тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Зіньківський районний суд на протязі 15 діб, засудженим з моменту вручення його копії вироку, іншим учасникам з моменту проголошення.

Вироку виготовлено 13.06.2012 року.

Суддя: підпис

З оригіналом вірно.

Суддя Зіньківського

районного суду С.Р.Должко