Ухвала суду № 24762735, 17.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 28/19 Головуючий у 1-й інстанції: Митрохіна А.В.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Аліменка В.О., при секретарі -Акуленко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 30 травня 2011 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Совинтертрейд»до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та першої податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Совинтертрейд»звернулось до суду з позовом, яким просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 212/26-062/0 від 11.05.2004 р. та № 212/26-062/1 від 08.07.2004 р., якими позивачеві визначено зобов'язання із сплати податку на додану вартість в розмірі 974 709 грн., а також першу податкову вимогу № 1/6946 від 29.12.2004 р.

Постановою Господарського суду м. Києва від 30 травня 2011 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом попередньої інстанції встановлено, що у період з 26.04.2004 р. по 07.05.2004 р. посадовцями УПМ ДПА у м. Києві проведено позапланову документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ «Совинтертрейд»при здійсненні взаємовідносин з ПП «Сакка-Трейдінг»за період з 01.11.2000 р. по 01.12.2001 р.

Результати перевірки оформлено актом № 33/26-20/22959051 від 07.05.2004 р.

Цим актом зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок віднесення до складу податкового кредиту витрат з оплати товару за договором укладеним з ПП «Сакка-Трейдінг».

Такий висновок податкового органу мотивовано наступним.

28.11.2000 р. між ТОВ «Совинтертрейд»та ПП «Сакка-Трейдінг»укладено договір №7 за умовами якого позивач придбав товари на загальну суму 7 852 890 грн. 27 коп., в тому числі 1 308 815 грн. 03 коп. ПДВ.

Товар оплачено позивачем шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачений в його ціні податок на додану вартість віднесено до складу податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних.

Разом з тим, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10.10.2003 р. Статут ПП «Сакка-Трейдінг», Свідоцтво про державну реєстрацію та Свідоцтво платника ПДВ визнано недійсними.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 212/26-062/0 від 11.05.2004 р., яким позивачеві визначено податкове зобов'язання із сплати податку на додану вартість в сумі 974 709 грн., в тому числі 649 806 грн. за основним платежем та 324 903 грн. за штрафними санкціями.

За результатами апеляційного оскарження відповідачем прийнято рішення № 212/26-062/1 від 08.07.2004 р. Визначена сума податкового зобов'язання залишилась незмінною.

29.12.2004 р. відповідачем прийнято першу податкову вимогу № 1/6946.

На момент виникнення спірних правовідносин, питання, пов'язані з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулювались статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом -Закон № 168/97-ВР).

Так, підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на наявність у останнього належним чином оформлених податкових накладних.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що господарським судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а посилання скаржника на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10.10.2003 р. є помилковим, оскільки це рішення скасовано рішенням Апеляційного суду м. Києва від 13.07.2006 р.

Крім того, подальше визнання недійсними Статуту, Свідоцтва про державну реєстрацію та Свідоцтва платника ПДВ ПП «Сакка-Трейдінг»не впливає на правильність формування податкового кредиту позивачем.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 30 травня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.