Справа № 2-2632/2011р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2011р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.
при секретарі - Омарбековій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк" до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
23.06.2009р. ЗАТ КБ „Приватбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
11.09.2009р. справу передано в провадження судді Ткаченко Н.В. у зв'язку з переведенням судді Чорнобук В.І. до іншого суду.
Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 15.09.2009р. було замінено сторону позивача -замість ЗАТ КБ «ПриватБанк» - ПАТ КБ «ПриватБанк» (в липні 2009р. відбулась офіційна зміна назви банку з ЗАТ КБ «ПриватБанк»на ПАТ КБ «ПриватБанк»).
В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що 18.04.2008р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DNN0GA00000014, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 129860 грн., з терміном повернення до 18.04.2028р. та зі сплатою згідно графіку погашення щомісячно та відсотків у розмірі 17,04% на рік за користування кредитом. На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № DNN0GA00000014, з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»укладено договір поруки № 467 від 12.01.2009р. та додаток № 1 до нього на виконання обов'язків за кредитним договором тільки у загальному розмірі 200 грн. Зі свого боку, позивач виконав передбачені кредитним договором умови та передав відповідачу грошові кошти в розмірі 129860 грн., проте відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед банком. Станом на 01.06.2009р. відповідач мав заборгованість у розмірі 111487,05 грн., яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 104936,76 грн.; за відсотками за користування кредитом у розмірі 1000,29 грн.; крім того, відповідачу була нарахована пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 3,00 грн., та штрафні санкції в загальному розмірі 5547 грн.
Представник позивача -ОСОБА_2 (яка діє на підставі доручення від 26.09.2011р.), в наданій суду 09.11.2011р. заяві просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості перед банком в розмірі 111487,05 грн., а також судові витрати в доход держави. З відповідачів ТОВ «УФА «Верус»та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»стягнути солідарно 200 грн. Крім того, в заяві від 09.11.2011р. представник позивача просила розглядати справу з винесенням рішення за її відсутності.
Представник відповідача - ТОВ «УФА«Верус» - ОСОБА_3 (яка діє на підставі довіреності від 10.06.2011р.) в судове засідання не з'явилась, про дату та час слухання справи була повідомлена належним чином. Своєю заявою від 09.11.2011р. позовні вимоги в межах стягнення солідарно з ТОВ «УФА «Верус»та відповідача 200 грн., визнала в повному обсязі, просила розглядати справу за її відсутності.
Відповідач -ОСОБА_1 - ні в попереднє судове засідання 19.05.2011р., ні в судове засідання 09.11.2011р. не з'явився, про час та місце розгляду справи кожного разу повідомлявся шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації, що підтверджується відповіддю ЦАС, в справі є поштові повідомлення про завчасне отримання відповідачем судової повістки, як в попереднє, так і в судове засідання, про причини неявки відповідач суд двічі не сповістив, заперечень проти позову не надіслав.
За таких обставин, суд вважає, що на підставі ч. 4 ст. 74, ч.1 ст. 76, ч.2 ст. 77 ЦПК України (зі змінами від 07.07.2010р.), відповідач є належним чином повідомленим про день та час судового засідання і таким, що відсутній без поважних причин, що є підставою для вирішення справи за відсутністю відповідача на підставі наявних в справі доказів.
За таких обставин, на підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін. З урахуванням того, що одним із відповідачів, а саме, ТОВ «УФА «Верус, по справі висловлена думка щодо визнання позовних вимог, суд вважає за можливе винести рішення на загальних підставах, встановлених ЦПК України.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, заявами сторін про підтримання позову, його визнання, розгляд справи за відсутністю сторін, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.04.2008р. між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DNN0GA00000014, відповідно до якого позичальник отримав кредит у розмірі 129860 грн., з терміном повернення до 18.04.2028р. та зі сплатою згідно графіку погашення щомісячно та відсотків у розмірі 17,04% на рік за користування кредитом.
За умовами кредитного договору № DNN0GA00000014, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання по поверненню щомісячно кредитних коштів рівними частинами, які в свою чергу включають заборгованість за кредитом, відсотки, винагороду. Враховуючи те, що відповідач належним чином не виконував своїх обов'язків за кредитним договором, станом на 01.06.2009р. виникла заборгованість у розмірі 111487,05 грн., яка складається із заборгованості за: кредитом у розмірі 104936,76 грн.; за відсотками за користування кредитом у розмірі 1000,29 грн.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 3,00 грн., та штрафні санкції в загальному розмірі 5547 грн.
Як вбачається з наданої ПАТ КБ «Приватбанк»суду довідки, на день винесення рішення, тобто на 09.11.2011р., заборгованість відповідача перед ПАТ КБ «Приватбанк»не зменшилася, а навпаки, значно зросла (більше, ніж у 2 рази) та складає 270607,20 грн., в тому числі є прострочена заборгованість по сплаті кредиту 3139,74 грн. та відсотків 59075,11 грн., виходячи з чого, суд приходить до висновку, що на день винесення рішення зобов'язання по договору ОСОБА_1 належним чином не виконуються.
Згідно ст. 1054 ЦК України, обов'язком позичальника за кредитним договором є зокрема повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.
Згідно ст. ст. 526, 530, 610 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням викладеного, дослідивши письмові матеріали справи, з огляду на те, що відповідач не виконує належним чином взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, має значну суми заборгованості, в тому числі прострочену по сплаті кредиту та відсотків, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" підлягає заборгованість за кредитним договором № DNN0GA00000014 від 18.04.2008р. станом на 01.06.2009р. в розмірі 111487 грн. 05 коп., оскільки уточнень (збільшення суми) позовних вимог на день винесення рішення від позивача до суду не надходило.
В розрахунках ціни позову (судових витрат) суд також буде враховувати первісну ціну позову, оскільки банк позовні вимоги не уточнював.
На забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»укладено договір поруки № 467 від 12.01.2009р. та додаток №1 до нього на виконання обов'язків за кредитним договором тільки у загальному розмірі 200 грн.
Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником його обов'язку, а у випадку порушення такого обов'язку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Але, приймаючи до уваги ті обставини, що договір поруки № 467 від 12.01.2009р., яким передбачено стягнення суми 200 грн. солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», не є трьохстороннім договором, суд вважає, що в задоволені частини позовних вимог, яка стосується стягнення з відповідачів солідарно 200 грн. на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" слід відмовити.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що для позивача ухвалою судді Чорнобук В.І. від 23.06.2009р. була відстрочена сплата цих витрат, а даним рішенням позовні вимоги задоволено частково, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1114 грн. 87 коп. (1% від ціни позову з урахуванням змін щодо розміру судового збору, встановлених Законом України «Про судовий збір», що 01.11.2011р. набрав законної сили), відмовивши у стягненні судових витрат з ТОВ „УФА „Верус", оскільки даним рішенням в задоволені позовних вимог до цього відповідача відмовлено.
Щодо витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то з огляду на те, що 01.11.2011р. набрав законної сили Закон України «Про судовий збір», згідно якого ст. 81 ЦПК України «Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи»виключена з цивільно-процесуального кодексу України, суд не находить підстав для стягнення з відповідача на користь держави цих витрат, не дивлячись на те, що ухвалою судді Чорнобук В.І. від 23.06.2009р. стягнення витрат на ІТЗ було відстрочено до винесення рішення по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 553, 610, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 74, 76, 77, 88, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк" до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість по кредитному договору № DNN0GA00000014 від 18.04.2008р. станом на 01.06.2009р. в розмірі 111487 грн. 05 коп. (сто одинадцять тисяч чотириста вісімдесят сім грн. 05 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1114 грн. 87 коп.
В задоволені іншої частини позовних вимог ПАТ КБ „Приватбанк" -відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя: Ткаченко Н.В.
Судове рішення № 24761213, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 09.11.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-2632/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: