Рішення № 24760162, 14.06.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №412/1939/2012

2-412-2529-2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого -судді Браги А.В.

при секретарі -Лампікі О.В.

представника позивача -ОСОБА_1

представника відповідача -Пелих Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про визнання кредитного договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року позивач звернулась до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, в якому просила суд визнати недійсним кредитний договір від 08 червня 2006 року №ZPJOQK00000001, укладений між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк»з моменту його вчинення, визнати недійсним договір іпотеки від 08 червня 2006 року, укладений між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк»з моменту його вчинення.

13 лютого 2012 року ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська було відкрито провадження по даній цивільній справі в частині позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору.

У відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним іпотечного договору було відмовлено (а.с.1-2).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав за обставин, викладених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні надав суду письмові заперечення на позов, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на його необґрунтованість (а.с.26-29).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

08 червня 2006 року між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк»було укладено кредитний договір №ZPJOQK00000001. За умовами якого відповідач надав позивачу кредитні кошти в сумі 15 000,00 доларів США, для придбання нерухомості, з кінцевим строком повернення до 09 червня 2012 року, під заставу, згідно іпотечного договору від 08 червня 2006 року, житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Позивач по справі, вважаючи дані договори незаконними та протиправними, посилаючись на те, що у предметі кредитного договору суму зафіксовано у іноземній валюті, звернулась до суду про визнання кредитного договору №ZPJOQK00000001 від 08 червня 2006 року недійсним.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, врегульовані нормами ЦК України, ЗУ «Про банки та банківську діяльність», Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Обґрунтовуючи висновок про неправомірність вираження зобов'язання у договорі в іноземній валюті, позивач послалась на положення ст. 524 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України -гривні, у зв`язку з чим просила суд визнати недійсним кредитний договір від 08 червня 2006 року №ZPJOQK00000001, укладений між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк»з моменту його вчинення.

Втім, така позиція не може прийнятися судом до уваги, як достатня підстава для визнання кредитного договору №ZPJOQK00000001 від 08 червня 2006 року недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і порядку, встановлених законом.

Частиною 2 ст. 524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Судом встановлено, що діючим банківським законодавством банкам не заборонено надавати кредити в іноземній валюті. Більше того, за кредитним договором, відповідно до ст. 1054 ЦК України, банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, кредит можуть бути наданий, згідно із ЦК України, як в грошової одиниці України гривні, так і в іноземній валюті, що виступатиме предметом зобов'язань.

Законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, є: ЗУ «Про банки і банківську діяльність», Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закон України «Про Національний банк України». Зазначені нормативні акти визначають, що банк має право здійснювати свою діяльність на підставі виданої НБУ ліцензії.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»встановлено, що банк має право здійснювати операції з валютними цінностями.

Під валютними операціями згідно ст. 1 Декрету розуміються, зокрема, операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засіб платежу; з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності.

Отже, декрет відокремлює операції пов'язані з використанням валютних цінностей як засобу платежу та операції з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності.

Отже, можливість надання і погашення кредиту в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Необхідно зазначити, що, укладаючи договір, позивач зобов'язався повернути кредит та сплатити нараховані банком проценти та інші платежі у порядку та терміни, встановлені Договором.

Судом встановлено, що підстави, на які посилається позивач ніяким чином не пов'язані з умовами договору.

Банк свої зобов'язання перед позичальником виконав, надав кредитні кошти згідно з умовами договору, позивач в свою чергу власноручно підписав договір та отримав те, на що розраховував.

При укладенні договору було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними.

На момент укладення вказаного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами та печатками сторін, правочин був спрямований на отримання кредиту та у його погашенні згідно умов даного договору.

Договори про надання кредиту укладаються па власний розсуд кредитора і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства та правил.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст.ст. 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає в себе й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Згідно ст. 632 ЦК України, ціна договору встановлюється за домовленістю сторін, тобто вільною.

Позивач звернувся до банку з проханням про видачу кредиту у іноземній валюті. З свого боку банком потреби позивача було задоволено та надано кредитні кошти у іноземній валюті.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе у задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 192, 203, 215, 524, 526, 527, 530, 627, 632, 1054 ЦК України, ст. ст. 47, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 128, 212 -215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»про визнання кредитного договору недійсним, - відмовити.

Судові витрати у справі, понесені ОСОБА_3, що складаються з судового збору у сумі 214,60 гривень, покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя : А.В. Брага