Ухвала суду № 24759360, 06.06.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-766/12/2770

06.06.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Лядової Т.Р. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Мазнєв Ю.М.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя- Бойко Ірина Валеріївна, довіреність № 44/9/10-039 від 15.03.12;

представник відповідача, Державного підприємства Міністерства оборони України"102 Підприємство електричних мереж"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "102 Підприємство електричних мереж" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кравченко М.М. ) від 03.04.12 по справі № 2а-766/12/2770

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37,Севастополь,99011)

до Державного підприємства Міністерства оборони України"102 Підприємство електричних мереж" (вул. 4-а Бастіонна, 32,Севастополь,99007)

про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 03.04.2012 позовні вимоги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Держаної податкової служби до Державного підприємства Міністерства оборони України "102 Підприємство електричних мереж" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, - задоволено.

Визнано обґрунтованим рішення начальника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Держаної податкової служби Борисова С.В. від 29.03.2012 про повний арешт майна платника податків Державного підприємства Міністерства оборони України "102 Підприємство електричних мереж".

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 03.04.2012 та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Держаної податкової служби відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 06.06.2012, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату. час та місце апеляційного розгляду сповіщений своєчасно, належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

29.03.2012 о 15 годині 33 хвилини начальником ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС було прийнято рішення про застосування повного арешту майна платника ДП МОУ „102 ПЕМ", який полягає у забороні платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. Зазначене рішення було надіслано платнику поштою 29.03.2012.

Пунктом 94.10 ст. 94 Податкового Кодексу України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Державна податкова інспекція Ленінського району м. Севастополя звернулася до суду з поданням до Державного підприємства Міністерства оборони України "102 Підприємство електричних мереж" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Суд першої інстанції подання задовольнив.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство Міністерства оборони України „102 Підприємство електричних мереж" (далі - ДП МОУ „102 ПЕМ") є юридичною особою, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є платником податків та перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС з під №5961 з 14.04.1994.

На підставі п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»№ 2181 (чинний на момент виникнення податкової заборгованості відповідача вперше, далі - Закон №2181) на адресу ДП МОУ „102 ПЕМ" було виставлено першу (№ 1/94 від 03.03.2010 р.) та другу (№ 2/138 від 19.04.2010 р.) податкові вимоги.

З метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення ( п.8.1 статті 8 Закону № 2181, положення якого аналогічні відповідним нормам ст.88 Податкового Кодексу України (чинний з 01.01.2011).

Право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу (п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону №2181 та відповідно п.89.2 ст.89 Кодексу).

Згідно Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №26558691 від 19.03.2010 (а.с.11) активи платника було введено у податкову заставу, що повністю узгоджується з вимогами ст.8 Закону 2181 та відповідно п.89.2 ст. 89 Кодексу.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що у добровільному порядку сума податкової заборгованості ДП МОУ „102 ПЕМ" не погашалася, у зв'язку з чим вказану суму податкової заборгованості у розмірі 754 938,14 грн. було заявлено ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя до стягнення у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 08.12.2011 року у справі № 3046/11/2770 адміністративний позов ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя про стягнення з ДП МОУ „102 ПЕМ" задоволено повністю, з урахуванням уточнень - на суму 275 666,32 грн. Відомостей про оскарження в апеляційному порядку постанови на адресу податкового органу не надходило.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що заборгованість платником не сплачувалася, станом на 28.03.2012 року збільшилася до 288 028,70 грн..

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п.87.2 статті 87).

На момент виникнення права податкової застави у 2010 року об'єктом обтяження стало усе майно ДП МОУ „102 ПЕМ" на загальну суму 309 800,00 грн., та майно, право на яке підприємство набуде у майбутньому, що відповідає вимогам п.89.2 Кодексу ( який набрав чинності з 01.01.2011)

Згідно абз.4 п.89.2 статті 89 Кодексу, у разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Отже, у зв'язку зі збільшенням суми заборгованості ДП МОУ „102 ПЕМ" станом на 09.11.2011 року до 355 727,00 грн. ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя було спрямовано лист від 10.11.2011 №317/24-042) з проханням розглянути питання про повне погашення податкової заборгованості або про виділення майна для складання відповідного акту опису та внесення його до податкової застави. Лист було отримано уповноваженою особою підприємство 18.11.2011 року.

З метою перевірки поточного стану активів платника податків, які могли б стати джерелом погашення податкового боргу, ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя було спрямовано запит до органів БТІ ДРОНМ та МВС України Управління МВС України в м. Севастополі Управління ДАІ. Згідно з відповіддю останнього № 15/459 від 23.01.2012 року за ДП МОУ „102 ПЕМ" зареєстрований перелік транспортних засобів.

Відповідно до п.89.5 статті 89 ПКУ платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити орган державної податкової служби про наявність такого майна. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

У разі якщо орган державної податкової служби приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків з повідомленням про вручення.

До прийняття відповідного рішення органом державної податкової служби платник податків не має права відчужувати таке майно.

У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законом.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, платником податків не було надано жодних документів, що підтверджують право, за яким обліковуються виявлені транспортні засоби (власності, господарського відання, оперативного управління), та документів, які б підтвердили, що вказане майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З врахуванням зазначених обставин, 22.03.2012 на адресу Підприємства було надіслано повідомлення про дату та місце (м. Севастополь, вул. 4-та Бастіонна,32 - юридична адреса платника) здійснення перевірки (обстеження) території платника, а також про опис його майна у податкову заставу, із проханням забезпечити присутність посадових осіб підприємства та надати необхідні документи щодо наявності/відсутності майна. Вказане повідомлення було отримано уповноваженій особі платника 26.03.2011, про що свідчить підпис на картці поштового відправлення (а.с.16,17).

За приписами п. 89.3 ст. 89 Кодексу, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Крім того, пунктом 89.4. статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим керуючим було вжито заходи щодо опису майна боржника у податкову заставу, проте, податкового керуючого не було допущено до проведення опису майна, та не надано необхідних документів для такого опису про що був складений акт відмови платника податків від опису майна в податкову заставу за №56/19-0 від 28.03.2012 (а.с.18).

Пунктом 91.4 ст. 94 Кодексу передбачено, що у разі, якщо платник податків, який має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає ат про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.

У зв'язку з відмовою відповідачем у допуску податкового керуючого до виконання його законних повноважень, що фактично є перешкоджанням платника виконанню посадовою особою податкового органу законних повноважень, податковим керуючим у присутності двох понятих складено Акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податкового керуючого від 28.03.2012 №55-19/062(а.с.19).

Заявником апеляційної скарги не враховано, що відповідно до п.п. 94.2.7 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Згідно з п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

За приписами п.94.6. ст. 94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Виходячи з наведеного колегія суддів зазначає, що обов'язковою умовою застосування до платника податків адміністративного арешту майна є наявність однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті.

Таким чином, за наявності у відповідача узгодженої податкової заборгованості та за умов невжиття ним заходів щодо погашення податкового боргу у добровільному порядку протягом тривалого періоду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності у позивача обґрунтованих підстав для вжиття заходів передбачених статтею 94 Податкового Кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтю 72 цього Кодексу.

Однак, відповідачем, в порушення вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не наведено суду доказів, які б спростовували доводи позивача та не надані докази погашення суми заборгованості, що обумовило виникнення права податкової застави, та свідчить про наявність підстав для застосування адміністративного арешту активів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що подання Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 03.04.2012 у справі № 2а-766/12/2770 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, рішення не може бути скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 03.04.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "102 Підприємство електричних мереж" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кравченко М.М. ) від 03.04.12 у справі № 2а-766/12/2770 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 червня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис Т.Р.Лядова

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль