Ухвала суду № 24758384, 18.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-235/11/17/0170

18.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-235/11/17/0170 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 10.10.11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська транспортна компанія" (вул. Чкалова, 65, м. Сімферополь, с. Фонтани, Автономна Республіка Крим, 97570)

до Державної податкової інспекція в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.11 позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекція в м. Сімферополі АР Крим від 17.06.10 №0009271502/0 (від 10.08.10 №00092711502/1, від 22.09.10 №00092711502/0, від 0612.10 №0009271502/3).

Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.11 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач посилається на виявлення в ході перевірки недотримання позивачем вимог податкового законодавства в частині необґрунтованого заповнення рядку 4 колонки А податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 р., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 66 317,00 грн. Позивачем порушені норми пп. "в" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195,197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська Транспортна Компанія" - суб'єкт господарювання, що здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого в новій редакції 15.05.09, відповідно до затвердженого загальними зборами учасників протоколу від 14.04.09 № 2 , ідентифікаційний код юридичної особи 30691999, зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 03.04.09, з 15.04.09 за адресою: 95024, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ак'яр, мікрорайон Фонтани, б. 10., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.25.28).

Відповідно до ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України серії АВ № 477507 ТОВ "Сімферопольська Транспортна Компанія" дозволено надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт" щодо внутрішніх перевезень пасажирів автобусами на строк з 01.07.09 по 30.06.14 (а.с.26).

Позивач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим платником податків, зборів, інших обов'язкових платежів, зареєстрований платником податку на додану вартість у ДПІ у м. Сімферополі АР Крим з 07.05.09, індивідуальний податковий номер 306919901092.

За результатами камеральної перевірки податкової декларації за березень 2010 року по ТОВ "СТК", складено акт перевірки від 10.06.10 № 8873/15-2/31898522, висновками якого встановлено порушення пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України від 03.04.97р. № 168/97 "Про податок на додану вартість" методологічну помилку, а саме необґрунтоване включення в значення рядка 4 колонки А (операції, які звільнені від оподаткування) сумі 2 041 698 грн. та рядка 10.2 колонки А - сумою 1 422 808 грн. (не підлягають відшкодуванню (п. 3.2 ст. З Закону) або/та звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти). Підлягає зменшенню ряд. 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) у сумі 123 779 грн., з урахуванням даних перевірки декларації за лютий 2010 року.

На підставі акту перевірки від 10.06.10 № 8873/15-2/31898522, відповідачем встановлено порушення пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України від 03.04.97 р. № 168 "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим за платежем по податку на додану вартість позивачу податковим повідомленням-рішенням від 17.06.10р. № 0009271502/0 нараховані грошові зобов'язання за основним платежем - податок на додану вартість - сумою 66 137 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями сумою 135 581 грн., а всього загальною сумою 201 178 грн.

Подані позивачем скарги залишені без задоволення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, ДПА в АР Крим, ДПА України, прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.08.10 р. № 0009271502/1 - ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, від 22.09.10 р. № 0009271502/2 - ДПА в АР Крим, від 06.12.10 № 0009271502/3 - ДПА України (а.с. 14-23).

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

На час виникнення прийняття оскарженого позивачем до суду прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, законодавчо встановленими нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, є Закон України від 03.04.97 № 168 "Про податок на додану вартість", Закон України від 21.12.00 № 2181"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Закону України віл 21.05.1997 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" Закону України віл 05.04.01 № 2344 "Про автомобільний транспорт".

Підпункт "а" пункту 2 частини першої статті 28 Закону України від 21.05.1997р. 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Відповідні положення кореспондуються з положень статті 35 Закону України від 05.04.01р. № 2344 "Про автомобільний транспорт", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, згідно яких перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування може здійснюватися у режимах: звичайному, експресному, маршрутного таксі.

Крім того, згідно Листа Міністерства юстиції України від 15.02.2007 № 20-35-1 "Щодо повноважень органів місцевого самоврядування у сфері регулювання цін/тарифів на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі "маршрутного таксі" повідомляється, що відповідно до частини третьої статті 35 Закону України "Про автомобільний транспорт" перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Згідно з частинами першою та другою статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Так, до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності (підпункт "а" пункту 2 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Отже, тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі маршрутного таксі, підлягають регулюванню органами місцевого самоврядування.

З Рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27.06.08 № 1524 "Про узгодження тарифу на проїзд на міських автобусних маршрутах" вбачається: узгоджено тариф на проїзд на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі маршрутного таксі до 2,00 грн.

Зважаючи на заперечення представників відповідача, матеріальні норми вищевказаних нормативно-правових актів суд ототожнює терміни "встановлення",

Положення підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" є бланкетними та, не визначаючи компетенції органу місцевого самоврядування щодо регулювання тарифів перевезення, відсилають до іншого нормативно-правового акту, що встановлює відповідну компетенцію, яким у даному випадку є Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Звільнення від оподаткування, сплати податку на додану вартість, відповідно до пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону застосовується до операцій з надання послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі "маршрутного таксі" у випадку, якщо такі послуги надаються за тарифами, які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

За таких підстав, дії позивача з невідображення у податковій звітності при формуванні сум ПДВ, внаслідок звільнення від оподаткування, є правомірними, оскільки позивач при наданні послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом керувався узгодженим єдиним тарифом на проїзд в міських автобусних маршрутах загального користування, працюючих у режиму маршрутного таксі, який нормативно та економічно обґрунтовано єдиним тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування - Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що з боку позивача не було порушень пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України від 03.04.97р. № 168/97 "Про податок на додану вартість" та висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є правильним.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.11 у справі № 2а-235/11/17/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко