Рішення № 24757040, 19.06.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" червня 2012 р.Справа № 22/5025/567/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" м. Хмельницький

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Красилів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області

про виселення з нежитлового приміщення площею 124,10 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2

Представники сторін:

позивач ОСОБА_3 представник за довіреністю №02-132 від 20.02.2012р.

відповідач ОСОБА_4 представник по нотар. посв. довіреності від 31.05.2012р.

ОСОБА_5 - представник за довіреністю від 25.05.2012 р.

третя особа ОСОБА_6 представник за довіреністю №1814 від 17.04.2012р.

Рішення приймається 19.06.2012 р. оскільки в судовому засіданні 29.05.2012 р. та 12.06.2012 р. оголошувалась перерва.

Повне рішення складено 19.06.2012 р.

Суть спору: позивач Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта", м. Хмельницький звернулося до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Красилів про виселення з нежитлового приміщення площею 124,10 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2

В обґрунтування позову зазначає, що між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення від 01.04.2004р. №14-9, що належить до державної власності, площею 124,10 кв.м., яка розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та перебуває на балансі Хмельницької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Згідно акту приймання-передачі позивач передав, а відповідач прийняв в користування визначене договором нерухоме майно.

Відповідно до п.п. 10.1, 10.5. даний договір був укладений строком на 1 рік до 01.05.2005р., а у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Таким чином, стверджує позивач, договір діяв до 01.05.2012р.

Листами №19-600 від 02.03.2012р., №19-1271 від 14.05.2012р. відповідача було повідомлено про необхідність укладення договору оренди за участю регіонального відділення Фонду державного майна по Хмельницькій області та про припинення терміну дії договору оренди №14-9 від 01.04.2004 р.

Крім того, відмічає позивач, що дані листи скеровувались орендарю у зв'язку з тим, що останній систематично не виконував умов договору, а саме: всупереч п.п. 1.1., 5.1. договору використовував орендоване майно не з метою розміщення магазину продовольчих товарів, а з метою розміщення магазину непродовольчих товарів (дане порушення підтверджується актом обстеження приміщення); всупереч п. 5.5. договору не застрахував орендоване майно в порядку визначеному законодавством.

Також відповідно до ч.1 ст. 5 закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавцем державного майна є фонд державного майна, його регіональні відділення та представництва, а тому Договір №14-9 від 01.04.2004р. продовжувати без порушення вказаного закону було би неможливо.

У листі №19-600 від 02.03.2012р. орендареві було запропоновано укласти договір оренди даного приміщення через Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області.

Станом на 15.05.2012р. орендар займане приміщення добровільно звільнити відмовляється, тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими поданими доказами. В письмових поясненнях від 19.06.2012 р. позивач з посиланням на норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 2.4, 2.5, 5.7 договору вказує що договір пролонгованим не може бути.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, в усній формі зазначив, що договір оренди був пролонгований ще на 1 рік, тобто по 2013р. У відзиві на позов відповідач вказує, що за власні кошти зроблений капітальний ремонт вказаного приміщення на загальну суму 335290 грн., про що було повідомлено позивача, а тому перед пред'явленням позову позивачу необхідно було компенсувати зазначені кошти. Крім того, відповідач зазначає, що п. 10.6 договору реорганізація орендодавця чи орендаря або перехід права власності не визначається підставою для зміни або припинення права власності.

Також відповідачем заявлено клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, оскільки позивачем долучено до матеріалів справи договір оренди нежитлового приміщення від 01.05.2004 р.

В задоволенні даного клопотання належить відмовити, з огляду на те, що проведення даної експертизи не вплине на суть розгляду спору, є спробою затягнути строки вирішення спору, а також в даному випадку для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору суд не потребує спеціальних знань, що виключає можливість проведення судової експертизи, з огляду на ст. 41 ГПК України.

Окрім того, згідно з письмової позиції відповідача, у разі прийняття за основу договору, який знаходиться у відповідача (датований 01.04.2004 р. до 01.04.2005 р.) відпадає необхідність у проведенні даної експертизи.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Згідно п. 3.3 положення "Про Хмельницьку дирекцію Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" затвердженого наказом генерального директора від 25.09.2006 р. №426 Хмельницька дирекція УДППЗ "Укрпошта" має право від імені підприємства здавати в оренду відповідно до законодавства України юридичним та фізичним особам будівлі, споруди, приміщення, обладнання, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, які знаходяться на її балансі.

Пунктом 4.2 статуту українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном згідно з законодавством України та цим статутом.

01 квітня 2004 р. між Українським державним підприємством поштового зв'язку в особі директора Хмельницької дирекції Бойко Д.О. (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення. Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - будівлю магазину площею 124,10 кв.м., розміщене за адресою - АДРЕСА_2, що знаходить на балансі ХД УДППЗ "Укрпошта", вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить 16977,00 грн. Майно передається з метою розміщення магазину продовольчих товарів.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указану договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. У разі припинення дії цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій особі стороні договору (розділ 2 договору).

Згідно п. 5.7 договору орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з врахуванням нормального зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря.

Цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 01.04.2011 р. по 01.04.2005 р. включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема закінчення строку на який його було укладено (п. 10.1, п.10.5, п. 10.7 договору).

Відповідно до розрахунку плати за перший місяць оренди (який є невід'ємною складовою договору згідно п. 12) та п. 3.1 договору плата за перший місяць оренди - квітень 2004 року становить 116,95 грн.

Актом приймання-передачі нежитлових приміщень орендодавець передав, а орендар прийняв згідно договору №14-9 від 01.04.2001 р. будівлю магазину загальною площею 124,1 кв.м. в АДРЕСА_2

Листом №19-600 від 02.03.2012 р. позивач, у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди №14-9 від 01.04.2004 р., просив відповідача укласти договір оренди даного приміщення через Регіональне відділення Фонду державного майна України. У разі відмови необхідно повернути орендоване майно по акту приймання-передачі.

Про направлення даного листа відповідачу свідчить копія журналу відправленої кореспонденції позивача за 02 березня 2012 р. та пояснення інженера групи будівництва ХД УДППЗ "Укрпошта" Минзул О.В. про те, що лист №19-600 відправлено без повідомлення про вручення у зв'язку зі сподіваннями досудового вирішення даного питання та відправка рекомендованою кореспонденцією спричинила б додаткові витрати для позивача.

Заявою №19-1271 від 14.05.2012 р. (отримання якої відповідачем не заперечується), позивач повідомив відповідача про те, що договір оренди розірваний з 01.05.2012 р. При цьому вказавши дану дату позивач виходив з того, що згідно оригіналу договору №14-9 нежитлового приміщення наявного у ХДУДППЗ "Укрпошта" п. 10.1 викладений в редакції, відповідно до якої договір діє з 01.05.2004 р. до 01.05.2005 р.

Заявою від 30.05.2012 р. №14-1448 позивач повторно повідомив відповідача про припинення договору оренди.

Актами обстеження від 11.05.2012 р. та 29.05.2012 р., складеними позивачем, зафіксовано факт знаходження ПП ОСОБА_1 в нежитловому приміщенні переданому по акту приймання-передачі.

Зважаючи на те, що відповідач не звільнив нежитлове приміщення будівлю магазину площею 124,10 кв.м., розміщене за адресою - АДРЕСА_2, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана (п.1 ст. 785 ЦК України).

Частиною 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 3 цього ж Закону визначено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 5 даного Закону орендодавцями є підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна площею до 200 кв. м. (в редакції на час укладання договору оренди).

Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено (ч.2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна").

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно ч.4, 5 п. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення та примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно п. 5.7 договору орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві або підприємству вказаному орендодавцем. У разі припинення дії цього договору майно повертається орендарем орендодавцю (розділ 2 договору).

В ч.2 п.12 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 року № 02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що частиною 2 ст.17 Закону встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди.

Судом встановлено, що договір оренди №14-9 нежитлового приміщення від 01.04.2004 р. діє з 01.04.2004 р. та був продовжений до 01.04.2012 р., останній факт не заперечується самими сторонами. Доводи позивача про те, що строк дії договору оренди до 01.05.2005 р. та відповідно до 01.05.2012 р., судом до уваги не приймаються, оскільки згідно оригіналу договору наданого відповідачем строк дії до 01.04.2005 р. та розрахунок плати за перший місяць оренди складений саме за квітень місяць 2004 р., при цьому розрахунок орендної плати є невід'ємною частиною самого договору (п.12).

Пунктом 10.5 договору (що кореспондується зі ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна") сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Тобто, даним пунктом встановлений лише конкретний період до якого сторони можуть подати заяви визначені п. 10.5 договору, з огляду на викладене пункт даного договору передбачає можливість звернення сторін про припинення його дії в будь-який місяць чинності договору, в тому числі в березні 2012 р.

Згідно з матеріалами справи, позивач листом від 02.03.2012 р. №19-600 (в межах строку передбаченого ст.17 вказаного Закону) повідомив відповідача про закінчення терміну дії договору оренди №14-9, тобто припинення його дії та повернення орендованого майна по акту-приймання передачі. Про направлення даного листа відповідачу свідчить копія журналу відправленої кореспонденції станом на 02.03.2012 р. та пояснення інженера групи будівництва ХДУДППЗ "Укрпошта", останнє в свою чергу спростовує доводи відповідача в частині неотримання даного листа. Крім того, суд критично оцінює вказані вище доводи відповідача, оскільки про намір припинення дії договору та неможливість існування договору оренди в даній редакції, свідчили неодноразові звернення позивача до відповідача (листи від 01.06.2009 р. №14-1491, №14-3408 від 19.11.2009 р.). Окрім того, у заявах від 14.05.2012 р. №19-1271 та від 30.05.2012 р. (отримання яких не ставиться під сумнів відповідачем) в черговий раз повідомлялось приватного підприємця про припинення строку дії договору. При цьому в даних заявах позивач вказавши дату 01.05.2012р. виходив з того, що згідно оригіналу договору №14-9 нежитлового приміщення наявного у ХДУДППЗ "Укрпошта" п. 10.1 викладений в редакції, відповідно до якої "договір діє з 01.05.2004 р. до 01.05.2005 р.".

Враховуючи викладене, Договір між позивачем та відповідачем закінчив свою дію і відповідно у відповідача відсутні підстави для користування спірним майном (аналогічна позиція в постанові Вищого господарського суду України від 24.05.2012 р. по справі № 5004/1804/11).

Доводи відповідача викладені у відзиві на позов щодо компенсування коштів вкладених в ремонт приміщення не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що стягнення поліпшень орендованого майна передбачені п. 10.4 договору не є предметом розгляду даної справи, а також умовами договору не передбачалась обов'язкова умова припинення договору лише після компенсування коштів. Окрім того, відповідач не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб, у разі виконання капітального ремонту орендованого майна, стягнути кошти витрачені на поліпшення.

Доводи позивача з посиланням на п. 10.6 договору судом до уваги не приймаються, оскільки в даному випадку не відбулося реорганізації сторін, а права власності не перейшло до інших осіб, оскільки форма власності даного майна залишилася державною. При цьому в даному випадку договір припинився в зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, що не суперечить вимогам самого договору та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до статті 167 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин та може створювати юридичні особи публічного права та юридичні особи приватного права.

Відповідно до Статуту позивача він є державним унітарним комерційним підприємством, що засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку.

За інформацією Фонду державного майна України та довідки позивача №19-1628 від 18.06.2012 р., майно яке було предметом договору перебуває на балансі позивача, а тому, враховуючи ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції 2004 року) та вимоги п.3.3 положення "Про Хмельницьку філію УДППЗ "Укрпошта", зважаючи що майно належить позивачу на праві господарського відання (п. 4.2 статуту), позивач в 2004 році, як орендодавець, передав майно відповідачу в користування. З огляду на викладене саме позивачу (орендодавцю) підлягає повернення даного майна (в даному випадку враховані позиції викладені у постанові Вищого господарського суду України по справі № № 5010/2049/2011-14/105 від 08.05.2012 р.). При цьому враховано, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно нежиле приміщення в АДРЕСА_2 належить власнику Хмельницькій дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" з формою власності - державна.

Відповідно до ч.ч.2-5 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на встановлені судом факти, беручи до уваги те, що строк дії договору оренди нежитлового приміщення від 01.04.2004 р. закінчився 01.04.2012 р., позовні вимоги про виселення відповідача з нежитлового приміщення є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення судом приймається до уваги, що договір оренди нежитлового приміщення №14-9 від 01.04.2004 р. у будь-якому випадку не може існувати у даній редакції, зважаючи на норми ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки позивач може бути орендодавцем в 2012 р. лише щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство. На сьогоднішній день площа зданого в оренду нерухомого майна Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" значно перевищує 200 кв.м.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта", м. Хмельницький до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Красилів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області про виселення з нежитлового приміщення площею 124,10 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 задовольнити.

Виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, (м. Красилів, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з нежитлового приміщення площею 124,10 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (м. Красилів, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" (м. Хмельницький вул. Проскурівська 90, код 21344146) 1073,00 грн. (одну тисячу сімдесят три гривні 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Суддя С.В. Заверуха

повне рішення складено 19.06. 2012 р.

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 90),

3 - відповідачу (АДРЕСА_1),

4 - третій особі (м. Хмельницький, вул. Соборна, 75).