Рішення № 24756584, 13.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/5610-2012 13.06.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»Простягнення 97 956,93 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 -дов. № 21-12/11-3 від 21.12.12 р.

ОСОБА_4 -дов. № 07-05/12 від 07.05.12 р.

від відповідача: ОСОБА_5 -дов. № б/н від 28.05.12 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»про стягнення 97 956,93 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № LC596-05/11.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.12 р. за даним позовом порушено провадження у справі № 5011-37/5610-2012, розгляд справи було призначено на 23.05.12 р.; зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 23.05.12 р. надав господарському суду документи на виконання вимог ухвали від 03.05.12 р., які були зареєстровані службою діловодства Господарського суду м. Києва та залучені до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 23.05.12 р. не з'явився, письмового відзиву на позов не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином. Про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 10.05.12 р., згідно з яким відповідач отримав 15.05.12 р. ухвалу суду про порушення провадження у даній справі.

Враховуючи наведене, з метою надати відповідачу можливість реалізувати своє право на правовий захист, а також у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, суд ухвалою від 23.05.12 р. відклав розгляд даної справи на 13.06.2012 р.; зобов'язав позивача надати господарському суду оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви, докази виконання ним договору фінансового лізингу (відповідний акт), а також письмові пояснення, за яким саме договором він просить стягнути з відповідача заборгованість; повторно зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвали суду від 03.05.12 р. № 5011-37/5610-2012.

У судовому засіданні 13.06.12 р. представник відповідача відзив на позов не надав, повідомив, що до судового засідання не готовий та заявив клопотання про відкладення розгляду даної справи для надання йому можливості підготуватися до судового засідання.

Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача, у зв'язку з чим, а також враховуючи, що у відповідача було достатньо часу для підготовки до судового засідання і він був повідомлений про судовий розгляд справи вчасно, то суд його відхилив.

Також представник позивача у судовому засіданні 13.06.12 р. повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.04.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»(лізингоодержувач) був укладений договір оренди (фінансового лізингу) № L596-04/07 (договір), згідно з п. 1.1 якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в спеціфікації (додаток № 2 до договору) (предмет лізингу), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором лізингу.

У відповідності до статті 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Фінансовий лізинг означає операцію з купівлі предмета лізингу лізингодавцем безпосередньо у продавця/лізингоодержувача, та подальша передача предмета лізингу лізингоодержувачу в користування на строк (який у будь-якому випадку не повинен бути менше 1 (одного) календарного року) та на умовах, погоджених в договорі фінансового лізингу, з передачею предмета лізингу лізингоодержувачу у власність згідно з цим або окремо укладеним сторонами договором купівлі-продажу, якщо це необхідно, після закінчення строку лізингу та після виконання лізингоодержувачем всіх своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу.

18.05.2007 р. лізингодавець свої зобовязання виконав за зазначеним договором фінансового лізингу згідно з актом прийманя-передачі предмету лізингу (додаток № 3 до договору), а лізингоодержувач прийняв предмет лізингу.

У звязку з наявністю у лізингоодержувача простроченої заборгованості за договором та враховуючи, що лізингоодержувачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до договору, про що була укладена відповідна угода від 25.09.09 р.

У відповідності до п. 2 вказаної угоди від 25.09.09 р., сторони погодили внести зміни до договору, погодивши його та додатки 1, 2 та 4 до нього у новій редакції. Ця угода набрала чинності з дня її підписання. З моменту підписання цієї угоди та договору в новій редакції попередня редакція договору втратила чинність.

25.09.09 р. між лізингодавцем та лізингоодержувачем був укладений договір фінансового лізингу № LC596-04/07 (договір у новій редакції) за умов, передбачених угодою. До договору у новій редакції були підписані додатки 1, 2 та 4 до нього.

В подальшому, у лізингоодержувача неодноразово виникала заборгованість за договором № LC596-04/07, в результаті чого, за ініціативою останнього, сторони укладали ряд угод про внесення змін до основного договору, серед яких:

- угода про внесення змін від 01.04.10 р.;

- угода про внесення змін від 01.10.10 р.;

- угода про внесення змін від 26.05.11 р.

В зв'язку з проведенням реструктуризації заборгованості відповідача перед позивачем та внесення відповідних змін до договору в новій редакції, номер договору змінився на № LC596-04/10 (п. 4 угоди про внесення змін від 01.04.10 р.).

В подальшому. З метою реструктуризації існуючої заборгованості відповідача перед позивачем, сторони уклали угоду про внесення змін до договору в новій редакції від 26.05.11 р.

Пункт 4 вищезазначеної угоди передбачає, що номер договору змінюється на № LC596-05/11. З моменту підписання цієї угоди лізингодавець зобов'язався виставляти рахунки-фактури на сплату поточних лізингових платежів за договором з урахуванням нового номеру Договору. Предмет лізингу, переданий у тимчасове володіння та користування лізингоодержувачу, вважається переданим за договором фінансового лізингу № LC596-05/11.

Відповідно до п. п. 1.1 та 4.1 договору у новій редакції та п. 8.1.4. Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору у новій редакції (Загальні умови), лізингоодержувач зобов'язався за цим договором сплачувати відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі.

Згідно з п. 4.3 договору у новій редакції, лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця.

Пунктом 4.4 договору у новій редакції передбачено, що розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього договору, від заборгованості лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно графіку (додаток 1 до договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту (п. 4.3. договору у новій редакції змінений на підставі п. 3 угоди про внесення змін від 26.05.11 р.).

Комісія лізингодавця розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості лізингоодержувача згідно даних колонки «С»графіку (додаток 1 до договору).

Перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється лізингодавцем за курсом розрахунку платежів плюс ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку, та комісія АТ «Райффайзен Банк Аваль»з купівлі валюти, згідно офіційного сайту лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua (п. 4.5 договору у новій редакції).

Згідно з п .4.6 договору у новій редакції, оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок лізингодавця.

Пунктом 4.8 договру у новій редакції передбачено, що всі додаткові послуги, визначені в Загальних умовах, а також ті, які не визначені цим договором та необхідність в яких може виникнути у лізингоодержувача, оплачуються лізингоодержувачем окремо за тарифами лізингодавця, розміщеними на офіційному лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: : http://www.rla.com.ua. Такі умови договору у новій редакції повністю відповідають ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», яка передбачає, що до складу лізингових платежів можуть включатися:

а) сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсація відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням

договору лізингу.

Згідно з Загальними умовами фінансового лізингу - додаток № 4 до договору в новій редакції (Загальні умови), лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі у новій редакції електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно.

В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п. 5.3, п. 5.4 Загальних умов).

Крім того, відповідно до п. 6.1. Загальних умов, лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):

- У випадку зміни встановленого на день укладення договору розміру ставки EURIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.8 договору сторони обрали валюту - Євро) або розміру ставки USD LIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.8. договору сторони обрали валюту - долари США) розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу. При цьому для значення LIBOR на період 3 місяці застосовується календарний квартал.

- У випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з предметом лізингу та/або виконанням лізингодавцем своїх обов'язків за зговором, за умови, якщо ці зміни призводять до збільшення витрат лізингодавця (п. 6.1.2. зі змінами відповідно до п. 6 угоди про внесення змін від 25.09.09 р.).

- У разі перевищення розміру комісії лізингодавця за договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим дговором, розраховану від вартості предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20%, нарахованому на таке перевищення.

- В інших випадках, визначених договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним.

Відповідно до п. 6.3 Загальних умов змінений за правилами п .п. 6.1, 6.2 Загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

Також у кожному рахунку-фактурі повторно зазначена дата його сплати, та вихідні дані розрахунку на дату виставлення рахунку, такі як курс USD Libor 3M (або EURIBOR ЗМ), ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діяла на момент виставлення рахунку, комісія банку з купівлі валюти, курс гривні до обраної сторонами іноземної валюти.

Позивач пояснив суду, що відповідач в порушення умов договору № LC596-05/11 належним чином не виконав свої зобов'язання, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість у розмірі 97 956,93 грн. за наступними рахунками-фактурами № №:

LС596-05/11/2-002 від 01.07.2011 р. на суму 13 39,13 грн.;

LС596-05/11/4-006 від 01.09.2011 р. на суму 13 180,52 грн.;

LC596-05/11/5-008 від 03.10.2011 р. на суму 12 223,07 грн.;

LС596-05/11/6-010 від 01.11.2011 р. на суму 12 578,78 грн.;

LС596-05/11/7-012 від 01.12.2011 р. на суму 11 976,26 грн.;

LC596-05/11/8-014 від 03.01.2012 р. на суму 11 384,50 грн.;

LС596-05/11/9-016 від 01.02.2012 р. на суму 11 543,37 грн.;

LС596-05/11/10-018 від 01.03.2012 р. на суму 11 676,30 грн.;

У підтвердження позивач надав суду банківські виписки з особового рахунку відповідача.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальність «Спецбудбетон»з заявами або листами про неотримання рахунків до ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»не зверталося.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», п. п. 4.1 договору в редакції від 25.09.09 р., 8.1.4 Загальних умов встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»про стягнення 97 956,93 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № LC596-05/11.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо предмету лізингу від відповідача не надходило, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів виконав неналежним чином.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 97 956,93 грн. заборгованості, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»заборгованості за договором фінансового лізингу № LC596-05/11 у розмірі 97 956,93 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 806 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»(03146, м. Київ, вул. Качалова, 5-В, код ЄДРПОУ 34731008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корпус 5, код ЄДРПОУ 34480657) 97 956 (дев'яносто сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 93 коп. заборгованості за договором фінансового лізингу № LC596-05/11 та 1 959 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 13 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 15.06.12 р.

Суддя Гавриловська І.О.