Рішення № 24756562, 11.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/4176-2012 11.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-Транс", м.Київ

до Гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор", м.Київ

про стягнення 101633,67 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники:

від позивача: Штіфонов П.С.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аксепт-транс»звернулось з позовом до Господарського суду м. Києва про стягнення з Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»101 633,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням господарського суду міста Києва № 8/530-13/275-22/106 від 07.09.2009 р., яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 р. по справі № 8/530-13/275-22/106, було встановлено факт наявності у Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»заборгованості у розмірі 335 004,84 грн. по Договору № 12/01 від 19.11.01 щодо оплати виконаних позивачем будівельних робіт. Як вказує позивач, відповідач не виконав свої грошові зобов'язання, у зв'язку з чим, відповідно до ст.612 ЦК України, він вважається боржником, який прострочив, і відповідно до ст. 625 ЦК України повинен сплатити інфляційні втрати та три відсотки річних від простроченої суми за період з 01.04.2009 р. по 16.03.2012 р. У зв'язку з тим, що питання стягнення з відповідача збитків від інфляції та трьох процентів річних за період з 01.09.04 по 31.03.09. було предметом розгляду справи № 8/530-13/275-22/106, позивач просить суд стягнути збитки від інфляції та три проценти річних від простроченої суми за період з 01.04.09 по 16.03.12.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.04.2012 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.04.2012 р.

У судове засідання 26.04.2012 р. з'явився представник позивача за первісним позовом та на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі надав копії документів для долучення до матеріалів справи та оригінали документів для огляду.

Представник відповідача у судове засідання 26.04.2012 р. не з'явився, проте через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання 26.04.2012 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.04.2012 р. відкладено розгляд справи на 24.05.2012 року.

У судове засідання 24.05.12 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки повноважного представника суд не повідомлено, вимоги ухвал суду від 04.04.2012 р. та від 26.04.2012 р. не виконано.

Представник позивача у судове засідання 24.05.2012 р. з'явився та заявив клопотання про продовження строку розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України для надання можливості подати додаткові документи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.05.2012 р. продовжено розгляд спору по справі на 15 календарних днів та відкладено розгляд справи на 11.06.2012 р.

У судове засідання 11.06.2012 р. з'явився представник позивача, заявив клопотання про залучення додаткових документів до матеріалів справи, яке задоволено судом. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки повноваженого представника відповідача суд не повідомлено. Про час та місце слухання відповідач був належним чином повідомлений за адресою зазначеною позивачем в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Належність повідомлення судом відповідача про час та місце слухання справи підтверджується наявними в матеріалах справи, ухвалами суду та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень суду з відмітками про отримання їх відповідачем 18.04.12 та 30.05.12.

За таких підстав, відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце слухання справи та обізнаним про розгляд даної справи судом.

Представником позивача, на підставі ст.75 ЦК України, заявлено клопотання про розгляд справи за наявними в ній матеріалами. Суд визнав клопотання представника позивача таким, що підлягає задоволенню. Оскільки розгляд справи неодноразово відкладався, відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, мав можливість надати суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак, цього не зробив, у зв'язку з чим, розгляд справи, на підставі ст.75. ЦК України, здійснюється за наявними в ній матеріалами.

У судовому засідання представник позивача підтримав заявлені позовні вимогу у повному обсязі.

11.06.12 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 року по справі № 8/530-13/275-22/106 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-транс»задоволено частково. Стягнуто з Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-транс»заборгованість в сумі 335 004,84 грн. за виконані будівельні роботи. Позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення з Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»суми інфляційних збитків у розмірі 261 927,50 грн. та 3 % річних за прострочку платежу у розмірі 48 327,24 грн. залишено без розгляду. В іншій частині в задоволені первісного позову відмовлено. Стягнуто з Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-транс»3845,63 грн. судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 р. по справі № 8/530-13/275-22/106 рішення господарського суду м. Києва від 07.09.2009 року у справі № 8/530-13/275-22/106 залишено без змін, а апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Авіатор" та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксепт-транс" - без задоволення.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

23.02.2012 р. рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 року по справі № 8/530-13/275-22/106 набрало законної сили, у зв'язку з чим 23.02.2012 р. Господарським судом міста Києва було видано наказ про примусове виконання рішення від 07.09.2009 року по справі № 8/530-13/275-22/106.

Під час розгляду даної справи Господарським судом міста Києва встановлено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань по оплаті суми боргу, а також не виконав рішення Господарського суду м. Києва від 07.09.2009 р. у справі № 8/530-13/275-22/106 , про що свідчить лист ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 18.05.2012 р. № ДВ/20.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 по справі № 8/530-13/275-22/106, позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 101633,67 грн., з яких 71 868,72 грн. -інфляційні втрати, 29764,95 грн. -3 % річних за період з 01.04.2009 р. по 16.03.2012 р.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

В силу частини 1 статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 229 ГК України визначено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Як визначено частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Одночасно з цим, відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Отже, чинне законодавство не пов'язує припинення зобовязання з прийняттям судового рішення чи відкриттям провадження з його примусового виконання, про, що зокрема, зазначено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. № 01-06/1624/2011.

Таким чином, наявність судових актів про стягнення заборгованості, не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальність за порушення строків розрахунків.

Отже, як вбачається з норм ст. 625 ЦК України, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, нарахування 3 відсотків річних та збитків від інфляції не обмежується певним періодом, а стягується за весь період прострочення виконання зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що право позивача вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Законодавство не обмежує можливість позивача захистити своє право на грошову компенсацію в окремому судовому провадженні після винесення судового рішення про стягнення інфляційних збитків та процентів річних.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. у справі № 8/530-13/275-22/106 встановлено суму основного боргу у розмірі 335 004,84 грн., а також враховуючи те, що представником відповідача за первісним позовом не надано жодних доказів які б свідчили про відсутність його вини у порушенні грошового зобов'язання, не надано доказів виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 р. у справі № 8/530-13/275-22/106 або сплати суми основного боргу, суд приходить до висновку про те, що позивач на підставі рішення Господарського суду міста Києва № 8/530-13/275-22/106 від 07.09.2009 р. та положень ст. 625 ЦК України, вправі вимагати нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції за період з 01.04.2009 р. по 16.03.2012р.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних в межах заявленого позивачем періоду, а саме з 01.04.2009 р. по 16.03.2012 р. з огляду на наступне.

Предметом спору у справі № 8/530-13/275-22/106 було стягнення простроченої заборгованості за актами виконаних робіт № 22 від 28.08.2003р., № 31 від 01.03.2004р., № 35 від 03.04.2004р, № 38 від 01.05.2004р., № 57 від 30.06.2005р., № 66 від 30.12.2005р., № 67 від 01.03.2006р., № 68 від 03.04.2006р., № 69 від 03.04.2006р., № 70 від 28.04.2006р., яка відповідно до договору № 12/01 від 19.11.01 підлягала оплаті в п'ятиденний термін з дня підписання вказаних актів виконаних робіт. Судами визнано борг за вказаними актами у розмірі 335 004,84 грн., а відтак, з огляду на те, що строк оплати вказаної заборгованості станом на 01.04.09 наступив, суд вважає, що позивач на підставі ст.625 ЦК України, має право вимагати стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 01.04.09 по 16.03.12, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання у розмірі 335 004,84 грн.

Судом перевірено розрахунок 3% річних за період з 01.04.09 по 16.03.12 з суми боргу 335 004,84 грн. За перерахунком суду розмір 3% становить 29 764,95 грн.

Рекомендації Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачають, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період щомісячні індекси, які складають відповідний період перемножуються.

Розмір збитків від інфляції становить:

335 004,84 грн. грн. (заборгованість)* (зведений індекс інфляції за період з 01.04.2009 р. по 16.03.2012 р. ):100% - 335 004,84 грн. = 73 031,06 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 71 868,72 грн. і трьох відсотків річних у розмірі 29 764,95грн. за період за заявлений позивачем період, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до статті 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33,44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу «Авіатор»(01135, м.Київ, вул.Андрющенка, 4В, код ЄДРПОУ 22954533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксепт-транс»(03049, м. Київ, вул. Курська, 13-А, кв. 100, код ЄДРПОУ 30518388) суму інфляційних втрат у розмірі - 71 868 (сімдесят одна тисяча вісімсот шістдесят вісім) грн.72 коп., суму трьох процентів річних у розмірі - 29 764 (двадцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 95 коп. та судовий збір у розмірі 2032 (дві тисячі тридцять дві) грн. 67 коп.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Капцова Т.П.

Повне рішення складено 18.06.2012 року