Постанова № 24755476, 16.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2012 р. Справа № 1601/2а-3704/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Харкові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці про перерахунок пенсії,-

Встановила:

17.01.2011 року позивач, ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці (подалі -УПФУ, відповідач), в якому просив зобов'язати відповідача:

- здійснити перерахунок з 01.06.2009 року раніше призначеної пенсії із врахуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2008 рік у розмірі 1573,99 грн., згідно підпункту 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»(далі Постанова КМУ № 530);

- призначити з 01.06.2009 року і довічно щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 2, згідно ч. 1 ст. 51 Закону України від 28 лютого 1991 року N 796-XII "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон N 796-XII) (в редакції Закону № 2001-ХІІ від 19.12.1991 року) у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі -Закон № 1058-IV) (в редакції Закону від 23.12.2004 року 2291-IV), та здійснювати перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 2, у зв'язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом;

- вчинити дії по виплаті недоплаченої з 01.06.2009 року розміру перерахованої пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2008 рік у розмірі 1573,99, згідно підпункту 3 п. 11 Постанови КМУ № 530 та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 2, передбаченої ч. 1 ст. 51 Закону N 796-XII у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично проведених виплат.

Постановою Автозаводського районного суду від 28 лютого 2011 року, прийнятої в порядку скороченого провадження позов задоволено частково.

Зобов'язано УПФУ здійснити перерахунок з 01.06.2009 року раніше призначеної позивачу пенсії із врахуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2008 рік у розмірі 1573,99 грн.; призначити позивачу з 01.06.2009 року щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 2, згідно ч. 1 ст. 51 Закону N 796-XII у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, та здійснювати перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 2, у зв'язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом; виплатити позивачу недоплачену з 01.06.2009 року розмір перерахованої пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2008 рік у розмірі 1573,99, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 2, передбаченої ч. 1 ст. 51 Закону N 796-XII у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично проведених виплат.

Позивачем судове рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області в апеляційному порядку не оскаржено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, УПФУ в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 року №803 "Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України" створене шляхом злиття -Управління Пенсійного фонду України в місті Кременчуці (код ЄДРПО 37895789, юридична адреса вул. 50-річчя СРСР, 9, м. Кременчук, Полтавська обл., 39630), яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці Полтавської області та Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці Полтавської області.

В порядку, визначеному ст.ст. 183-2, 197, 195 КАС України, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмово провадження та переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Розглянувши доводи відповідача щодо пропуску позивачем процесуального строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 99 КАС України (в редакції Закону, яка діяла до 30.07.2010 року) визначалося, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законом України від 07.07.2010 року "Про судоустрій і статус суддів", що набрав чинності з 30.07.2010 року, зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.

Колегія суддів вважає, що перебіг процесуального (шестимісячного) строку звернення до суду з даним позовом розпочався з 30.07.2010 року, оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік та позивач не був обізнаний про його скорочення.

Колегія суддів, виходячи з наведеного, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин ч. 2 ст. 99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року, виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі "Мельник проти України" (заява № 23436/03).

Отже, з урахуванням дати звернення позивача до суду, обрахунок процесуального (річного) строку для звернення з даним позовом розпочався 17.01.2010 року, однак позовні вимоги задоволено за період з 01.06.2009 року, тобто поза межами строку звернення до адміністративного суду.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України зі змінами відповідно до Закону N 4054-VI від 17 листопада 2011 року адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду за період з 01.06.2009 року до 17.01.2010 року поважними. Доказів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку звернення до адміністративного суду позивачем судам першої та апеляційної інстанції не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.01.2006 року до 17.01.2010 року заявлені за межами процесуального строку, а отже дану частину позовних вимог слід залишити без розгляду.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду прешої інстанції стосовно задовлення позовних позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до приписів ст.ст. 40, 42 Закону № 1058-IV із врахуванням показника заробітної плати за 2008 рік з огляду на наступне.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлено ст. 40 Закону № 1058-IV.

Частиною другою зазначеної статті встановлено формулу заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс -середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К -кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи (абзаци перший -сьомий частини другої статті 40 Закону № 1058-IV у редакції Закону України від 09.07.2003 року).

Підпунктом "б" п.п. 9 п 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 року № 107-V "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2008 року, абзац 4 ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV було викладено в новій редакції: "Зс (середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади у галузях статистики, економіки, праці та соціальної політики і фінансів".

Перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням, зокрема страхового стажу, встановлено частиною четвертою ст. 42 зазначеного Закону. Цією нормою визначено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Згідно із Законом України від 19.12.2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ч. 4 ст. 42 зупинено на 2007 рік, Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI (п.п. "б" п.п. 10 п. 35 розділу II) ч. 4 ст. 42 викладено в такій редакції, - "У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої ст. 40 цього Закону. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, зокрема, положення п.п. "б" п.п. 9, п.п. "б" п.п. 10 п. 35 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ст. 74 Закону України "Про Конституційний Суд України" Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Частиною шостою резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 установлено, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", підпунктом 3 пункту 11 якої установлено, що у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої ст. 40 Закону.

Якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після її призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення (попереднього перерахунку), з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, що продовжує працювати, набув стажу, достатнього для призначення пенсії відповідно до частини першої ст. 28 Закону, то проводиться за заявою пенсіонера перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж при призначенні (попередньому перерахунку) пенсії.

Таким чином, починаючи з 28.05.2008 року діють два нормативно-правові акти (Закон № 1058-IV та постанова Кабінету Міністрів України), які по-різному регулюють розмір показника середньої заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії.

Листом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року № 20/0/18-09/039/4096/02-01 було повідомлено, що до законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2009 році відповідно до п.п. 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а її ст. 75 встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент -Верховна Рада України.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при розв'язанні таких спорів застосуванню підлягають положення Закону № 1058-IV, тобто при обчисленні пенсії слід застосовувати показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, встановлений частиною другою ст. 40 Закону № 1058-IV. Показник заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, для обчислення пенсії підлягав застосуванню з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року.

Частина 4 ст. 42 Закону № 1058-IV не встановлює обмеження можливості працюючого пенсіонера скористатись правом на перерахунок пенсії в будь-який час після її призначення. Однак містить застереження, що наступний перерахунок пенсії може бути проведений не раніш як через два роки після здійснення попереднього. При цьому під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного судового рішення в частині задоволення позовних вимог позивача щодо зобов'язаня відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії із врахуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2008 рік з прийняттям в цій частині нового рішення -про відмову в задоволенні даних позовних вимог.

Щодо позовних вимог про зобов'язання призначення і виплати позивачу щомісячної додаткової пенсії, передбаченої ст. 51 Закону N 796-XII судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 2 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 51 Закону N 796-XII.

13.01.2011 року УПФУ провело розрахунок пенсій позивачу виходячи з розміру, установленого урядовими постановами.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок пенсії позивача, колегія суддів зазначає, ст. 49 Закону N 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) пенсії державної пенсії; б) додаткової за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі ст. 51 Закону N 796-XII у редакції Закону України від 06 червня 1996 року N 230/96-ВР, особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до ст. 51 Закону № 796-ХІІ, - з 01 січня 2008 року встановлено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 2 особам, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зміни, внесені п.п. 13 п. 28 р. II Закону України від 28 грудня 2007 року N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.

Вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону N 1058-IV встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Колегія суддів зазначає, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений чинною постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523 "Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи", положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст. 51 Закону N 796-XII.

А в пункті 2 постанови від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", в пункті 4 постанови від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та в п. 2 постанови від 16 липня 2008 року N 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей Закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст. 51 цього Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV), на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.

Відтак, при розрахунку пенсії позивача УПФУ в період з 13.01.2011 року повинно було виходити з наступних показників:

Розмір пенсії Термін дії Підстава

750 грн. 01.01.2011 -31.03.2011 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV;

Закон України від 23.12.2010 р. № 2857-VI

764 грн. 01.04.2011 -22.07.2011 Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-XIV;

Закон України від 23.12.2010 р. № 2857-VI

Дане відповідає приписам ч. 3 ст. 67 N 796-XII про те, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Разом з тим, рішення суду про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання УПФУ здійснювати виплату додаткової пенсії позивача і на майбутнє не відповідає змісту законодавства.

Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28 лютого 2011 року та прийняти нове рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 183-2, 185, 195, 197, 198 ч. 1 п. 2, 202 ч.1 п.4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці -задовольнити частково.

Постанову Автозаводського районного суд ум. Кременчука Полтавської області від 28 лютого 2011 року - скасувати.

Прийняте нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.06.2009 року по 16.02.2011 року -залишити без розгляду.

У задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці здійснити перерахунок та виплату з 17.01.2010 року раніше призначеної пенсії із врахуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2008 рік у розмірі 1573,99 грн. -відмовити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Автозаводського району в м. Кременчуці призначити та виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеної до категорії 2, згідно ч. 1 ст. 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 17.01.2010 року по 28.02.2011 року.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мельнікова Л.В.