Ухвала суду № 24754461, 15.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р.Справа № 2а-1670/512/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Смольського Ю.С.

представника відповідача Зайця С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2012р. по справі № 2а-1670/512/12

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання нечинними (недійсними) податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" (далі по тексту - позивач, ВАТ "Полтавський ГЗК") 30 січня 2012 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання нечинними (недійсними) податкових повідомлень-рішень від 10.11.2011 року № 0001152301/3371, № 0001142301/3372, № 0000592202/3365, № 0000602202/3366.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат" задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0001142301/3372 від 10 листопада 2011 року, № 0001152301/3371 від 10 листопада 2011 року, № 0000602202/3366 від 10 листопада 2011 року, № 0000592202/3365 від 10 листопада 2011 року.

Відповідач не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне та невірне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 р. по справі №2а-1670/512/12 в повному обсязі та ухвалити нове рішення по даній справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції по даній справі та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив суд апеляційної інстанції залишити їх без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції від 02.03.2012 року по справі №2а-1670/512/12 - без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" зареєстроване як юридична особа рішенням виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області від 05 січня 1995 року та перебуває на обліку в якості платника податків в Комсомольському відділенні Кременчуцької ОДПІ з 05 січня 1995 року, ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ 00191282 (т. 2, а.с. 136-137).

У період з 15 серпня 2011 року по 17 жовтня 2011 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00191282) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 24 жовтня 2011 року № 7352/23-308/00191282, в якому зафіксовано, крім іншого, порушення:

- ст. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.1999 року "Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" (зі змінами і доповненнями), п. 3.1 ст. 3 Інструкції "Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища" від 19.07.1999 року № 162/379, внаслідок чого встановлено заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2010 рік на суму 18 344 грн. 47 коп.;

- пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України, що призвело до заниження екологічного податку на загальну суму 195 581 грн. 56 коп., в тому числі: за І квартал 2011 року на суму 100 857 грн. 30 коп., за ІІ квартал 2011 року - 94 724 грн. 26 коп.;

- статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями) в частині недоотримання товару по імпортному контракту № 1142/4638 від 28.05.2009 року з "AGE TRADING FZC", ОАЕ в сумі 22 998 дол. США (183 754 грн.), у зв'язку з чим, позивачу на підставі ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" нараховано пеню за кожен день прострочення з моменту виникнення заборгованості (з 24.05.2010 року);

- статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (із змінами та доповненнями) - невідображення в деклараціях про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.07.2010 року, 01.10.2010 року, на 01.01.2011 року, 01.04.2011 року простроченої дебіторської заборгованості по імпортному контракту з "AGE TRADING FZC", ОАЄ в сумі 22 998 дол. США (183 754,00 грн.) (т. 1, а.с. 31-61).

На підставі вищезазначених висновків акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 10 листопада 2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0001152301/3371, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навколишнього природного середовища" на загальну суму 22 918 грн. 09 коп., в т.ч. за основним платежем - 18 334 грн. 47 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 583 грн. 62 коп. (т. І, а.с. 64-65);

- № 0001142301/3372, відповідно до якого ВАТ "Полтавський ГЗК" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "надходження за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях та об'єктах" на загальну суму 195 582 грн. 56 коп., в т.ч. за основним платежем - 195 581 грн. 56 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. (т. 1, а.с. 62-63);

- № 0000592202/3365, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання за платежем "пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" на загальну суму 182 275 грн. 25 коп. (т. 1, а.с. 68-69);

- № 0000602202/3366, за яким ВАТ "Полтавський ГЗК" донараховано суму грошового зобов'язання за платежем "пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" в сумі 1 360 грн. (т. І, а.с. 66-67).

Не погодившись з вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до Державної податкової адміністрації у Полтавській області (т. 1, а.с. 114-147).

Для розгляду скарги, вирішення питання правомірності донарахування грошових зобов'язань та визначення штрафних санкцій Кременчуцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ "Полтавський ГЗК", у зв'язку з розглядом скарги ДПА у Полтавській області щодо незгоди з податковими повідомленнями-рішеннями Кременчуцької ОДПІ від 10.11.2011 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 0101.2010 року по 30.06.2011 року.

За результатами позапланової перевірки Кременчуцькою ОДПІ складено акт перевірки № 102/23-308/00191282 від 10.01.2012 року, в якому зазначені висновки, аналогічні висновкам планової виїзної перевірки (т. 1, а.с. 149-229).

За наслідками розгляду скарги ВАТ "Полтавський ГЗК" на вищезазначені податкові повідомлення-рішення, ДПА у Полтавській області прийнято рішення, відповідно до якого скаргу платника податків залишено без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін (т. 1, а.с. 230-248).

Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з вимогою щодо скасування спірних податкових повідомлень - рішень.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Щодо податкових повідомлень - рішень Кременчуцької ОДПІ від 10 листопада 2011 року № 0001152301/3371 та № 0001142301/3372, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначено в акті перевірки, в ході проведення планової виїзної перевірки ВАТ "Полтавський ГЗК", виявлено факт невключення до податкових декларацій з екологічного податку деяких видів забруднюючих речовин (люмінесцентних ламп та відпрацьованих акумуляторних батарей), що зазначені в типовій формі № 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари", внаслідок чого відповідач дійшов висновку про заниження платником екологічного податку загалом в сумі 195 581 грн. 56 коп., в тому числі: за І квартал 2011 року на суму 100 857 грн. 30 коп., за ІІ квартал 2011 року - 94 724 грн. 26 коп. (т. І, а.с. 31-52).

Крім того, перевіркою встановлено, що на складах УМП та № 4807 ВАТ "Полтавський ГЗК" станом на 31.12.2010 року було розміщено окремі види забруднюючих речовин, а саме: лампи люмінесцентні, відпрацьовані акумуляторні батареї та відходи масел технічних, що не включені позивачем до розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2010 рік (№ 28333 від 09.02.2011 року) (т. ІІ, а.с. 12-14). Оскільки суб'єкт господарювання не передав утворені відходи іншим власникам та розмістив їх на своїй території, відповідач вважає, що у такого суб'єкта господарювання в силу положень Закону України "Про відходи" виникає зобов'язання зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища.

У зв'язку з тим, що позивачем суму збору за розміщення вищевказаних відходів на території підприємства не сплачено, Кременчуцька ОДПІ дійшла висновку про заниження ВАТ "Полтавський ГЗК" вказаного збору за 2010 рік на суму 18 344 грн. 47 коп.

Відповідно до вимог пп. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Згідно з пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

Як зазначено в пп. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, розміщення відходів - є зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України визначено Законом України "Про відходи" від 05.03.1998 року № 187/98-ВР.

За приписами статті першої вказаного Закону відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

У відповідності до ч. 2 ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року № 1264-XII розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ВАТ "Полтавський ГЗК" не здійснює розміщення відходів в розумінні вищевказаних норм Законів України "Про відходи", "Про охорону навколишнього природного середовища", оскільки не має на балансі жодного місця видалення відходів або спеціально відведеного місця чи об'єкта, на який би було видано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами (лампами люмінесцентними та відпрацьованими акумуляторними батареями). Крім того, відповідно до дозволів на розміщення відходів, які видані ВАТ "Полтавський ГЗК" у 2009, 2010 та 2011 роках, позивачу не надавалися дозволи, на видалення відходів такого типу як люмінесцентні лампи та відпрацьовані акумуляторні батареї (т. 2, а.с. 139-153).

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що у позивача не виникає обов'язок сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища та не являється платником екологічного податку за тимчасове розміщення на своїй території використаних ламп люмінесцентних та відпрацьованих акумуляторних батарей, оскільки не здійснює діяльності з видалення таких відходів шляхом їх захоронення або знешкодження, тобто проведення остаточних операцій видалення.

При цьому, колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до договору № 2064/1235/52 від 21.08.2009 року між ВАТ "Полтавський ГЗК" та ТОВ "Фірма Діола", договору про надання послуг № 746/4684 від 11.03.2010 року, між ВАТ "Полтавський ГЗК" та ТОВ "Метал" зазначені товариства приймають від позивача відходи з метою їх подальшої утилізації та переробки (т. 2, а.с. 154-157, 202-204).

Окрім того, відповідно до договору № 1031/767/52 від 01.06.2009 року, що укладений між ВАТ "Полтавський ГЗК" (Продавець) та ВАТ "Обласне виробничо-заготівельне підприємство "Полтававторресурси" (Покупець), копія якого наявна в матеріалах справи, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю вторинну сировину, зокрема, злиті акумуляторні батареї, а Покупець - прийняти таку сировину та своєчасно здійснити оплату за неї (т. 2, а.с. 158-160).

Також, відповідно до договору № 75/52 на надання послуг утилізації відходів ДП "Національний центр поводження з небезпечними відходами" бере на себе зобов'язання по утилізації/передачі на утилізацію ламп люмінесцентних усіх типів (т. 2, а.с. 161-177).

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що ВАТ "Полтавський ГЗК" не здійснює фактичного розміщення вищезгаданих відходів, а готує їх до передачі третім особам, які, в свою чергу, безпосередньо займаються діяльністю, пов'язаною зі збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням відходів.

При цьому, дані контрагенти позивача у встановленому законом порядку отримали ліцензію спеціального уповноваженого органу на право здійснення вищевказаного виду діяльності, копії таких ліцензій позивачем надано до матеріалів адміністративної справи (т.2, а.с. 186-188, 205, 212).

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем безпідставно донараховано платнику податків грошові зобов'язання зі сплати екологічного податку в сумі 195 582 грн. 56 коп. та збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 22 918 грн. 09 коп.

Що стосується податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 10 листопада 2011 року № 0000592202/3365, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання за платежем "пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" на загальну суму 182 275 грн. 25 коп. та № 0000602202/3366, на підставі якого ВАТ "Полтавський ГЗК" донараховано суму грошового зобов'язання за платежем "пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" в сумі 1 360 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначено в акті перевірки, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень є встановлення, що станом на 01.01.2010 року у ВАТ "Полтавський ГЗК" рахувалася дебіторська заборгованість по контракту № 1142/4638 від 28.05.2009 року в сумі 22 998 дол. США (183 754 грн.), яка виникла у зв'язку з надходженням на підприємство бентоніту відповідно до імпортних ВМД типу ІМ-40 загальною кількістю 70 540, 04 тон, вартістю 3 527 002 дол. США (27 620 251 грн. 95 коп.), тобто на 459,96 тон менше, ніж визначено контрактом. Дана дебіторська заборгованість у лютому 2010 року списана позивачем на рах. 9471 як недостача в межах природного убутку (т. 2, а.с. 201, 213).

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком відповідача з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, між ВАТ "Полтавський ГЗК" (Покупець) та фірмою "AGE TRADING FZC", Об'єднані Арабські Емірати (Продавець) 28.05.2009 року укладено контракт № 1142/4638. Як зазначено в п. 1.1 зазначеного договору, Продавець продає, а Покупець купляє на умовах CIF порт Южний, Україна, бентоніт (виробник - компанія Ashapura Minechem Ltd. (Індія)

За змістом п. п. 4.1., 4.2. Контракту визначення кількості бентоніту та його якості здійснювалось фірмою SGS India (Pvt) Ltd, маса товару, визначена осадкою судна, вписана в коносамент та прийнята капітаном судна є кінцевою та обов'язковою для обох сторін (т. 2, а.с. 87-95).

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС (в редакції 2000 року) у випадку поставки товару на умовах CIF право власності на товар переходить до покупця з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження.

На виконання умов даного контракту фірмою "AGE TRADING FZC" здійснено поставку активованого содою кальцієвого бентоніту для окатишів в гранулах кількістю 71 000 тон. Поставка товарно-матеріальних цінностей здійснювалася на умовах CIF порт Южний морським транспортом, навалом, з порту "Мундра" (Індія).

Транспортування товарно-матеріальних цінностей (бентоніту) з порту Мундра (Індія) до порту Южний (Україна) здійснювалося ТОВ "Трансінвестсервіс" на підставі договору № 10-06/П1 від 10.07.2009 року (т. 2, а.с. 99-121). Товар надійшов у порт Южний та знаходився під митним контролем з 18.07.2009 року, що підтверджується відповідними відмітками Південної митниці, проставленими на коносаменті № MUD/НТ/UKR001 (т. ІІ, а.с. 122). При цьому, як вбачається зі змісту вказаного коносамента, в порт надійшла 71 000 тон бентоніту, відповідно до умов контракт № 1142/4638.

Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей в сумі 3 550 000 дол. США позивачем сплачено у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 453 від 27.07.2009 року, № 529 від 27.08.2009 року, № 594 від 25.09.2009 року, № 666 від 26.10.2009 року, № 788 від 24.11.2009 року (т. 2, а.с. 193-197).

В подальшому під час проведення перевантаження з борту судна на складські площадки, а потім на залізничні вагони потягло за собою часткову втрату поставленого товару (природні втрати), про що було складено акт №2 від 25.09.2009 року та зазначено про розмір втрат такого виду вантажу в розмірі 1,8% від загальної його кількості в межах норм зазначених в пункті 3 Додатку № 1 до Договору № 10-06/П1 (т. 2, а.с. 113).

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними висновки Кременчуцької ОДПІ про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Відтак, приймаючи до уваги, що платником податків правомірно знято з валютного контролю суму в розмірі 22 998 дол. США (183 754 грн.), суд дійшов висновку про те, що у відповідача був відсутній обов'язок щодо декларування даної суми як простроченої дебіторської заборгованості по імпортному контракту № 1142/4638 від 28.05.2009 року у ІІ - IV кварталі 2010 року, І кварталі 2011 року, у Кременчуцької ОДПІ відсутні підстави для застосування до ВАТ "Полтавський ГЗК" штрафу в розмірі 1 360 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України , колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2012р. по справі № 2а-1670/512/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Перцова Т.С. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 21.05.2012 р.