Постанова № 24753930, 18.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 р. Справа № 2а-4258/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ "Технотранс 2006" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011р. по справі № 2а-4258/11/2070

за позовом ТТОВ "Технотранс 2006"

до Харківської ОДПІ Харківської області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Технотранс 2006", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Харківської ОДПІ у Харківській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000070180/0 від 17 вересня 2010 року, № 0000070180/1 від 14.10.2010 року, № 0000110180/2 від 31.12.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 року в задоволені адміністративного позову ТОВ "Технотранс 2006" відмовлено у повному обсязі.

ТОВ "Технотранс 2006" , не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що полягає в неповному з'ясуванні судом обставин справи, не відповідності висновків суду дійсним обставинам справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного від 28.09.2011р. , прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

Харківська ОДПІ у Харківській області заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково , виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того , що ТОВ "Технотранс 2006"в порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"до складу податкового кредиту включено ПДВ на загальну суму 8900492,71 грн., який виник від виконання угод, що визнані нікчемними та в силу ст. 216 ЦК не створюють юридичних наслідків, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень - червень 2006 року 8900492 грн., внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 8900492 грн. ( квітень 2010 року - 5537,9 грн., травень 2010 року -8060521,44 грн., червень 2010 року - 834433,37 грн.).

Проте, колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається , що фахівцями Харківської ОДПІ у Харківській області проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Технотранс 2006" з питання правомірності формування податкового кредиту у квітні, травні та червні 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ НВФ "Ібріс", ТОВ "НВП"Віон-Фінанс", ТОВ ВКФ "Ігр і К", ТОВ "Ліберті", ПП ВКФ "Віколі", ТОВ "Франсавто", ТОВ "Арден Плюс", ТОВ "АІС-лізінг", ТОВ "Агенство передплати "Меркурій", ТОВ "Рекламне агенство "Медіа-Експерт", ТОВ "АС Плюс", ТОВ "Технотрансферт", ТОВ "Ренесанс Медіа", ТОВ "Астро-Інформ" та правильності обчислення податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року, за результатами якої складено акт від 25.08.10 № 3243/180/34446050.

Перевіркою встановлені порушення позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"в частині віднесення до складу податкового кредиту в квітні 2010 року сум ПДВ на загальну суму 5538 грн., в травні 2010 року на загальну суму 8060521 грн., в червні 2010 року на загальну суму 834433 грн., які виникли від виконання угод, які визнані нікчемними та в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків і як наслідок не пов'язані з власною господарською діяльністю, чим самим занижено податок на додану вартість до сплати всього на суму 8900492,00 грн., в тому числі за травень 2010 року на суму 8066059 грн. та червень 834433 грн., та завищено від'ємне значення ПДВ усього на суму 5538 грн., у тому числі за квітень 2010 р. на суму 5538 грн.

Підставою для зазначеного висновку слугувало те, що за результатами співставлення ви явлені розбіжності між даними задекларованого податкового кредиту ТОВ "Технотранс 2006" та даними податкових зобов'язань ТОВ НВФ "Ібріс", ТОВ "НВП"Віон-Фінанс", ТОВ ВКФ "Ігр і К", ТОВ "Ліберті", ПП ВКФ "Віколі", ТОВ "Франсавто", ТОВ "Арден Плюс", ТОВ "АІС-лізінг", ТОВ "Агенство передплати "Меркурій", ТОВ "Рекламне агенс тво "Медіа-Експерт", ТОВ "АС Плюс", ТОВ' "Технотрансферт", ТОВ "Ренесанс Медіа", ТОВ "Астро-Інформ" , ТОВ "Агенство передплати "Меркурій" перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, в наданій до ДПІ податковій декларації з податку на додану вартість не відображені взаємовідносини з ТОВ "Технотранс 2006", оскільки податкові декларації контрагентів не визнано податковими деклараціями , НВФ "Ібріс" визнано банкрутом, ТОВ "НВП"Віон-Фінанс" відсутнє за адресою місцезнаходження, ТОВ ВКФ "ІгріК" не знаходиться за місцезнаходженням, порушено провадження у справі про банкрутство, ТОВ "Ліберті" не встановлено за місцезнаходження, всі операції купівлі - продажу ПП ВКФ "Віколі"не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача", скасовано свідоцтво платника ПДВ, ТОВ "Арден Плюс" відсутнє за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ від 19.03.08 № 100105475 анульовано, директор ТОВ "Технотрансферт" надав пояснення щодо непричетності до фінансово -господарської діяльності, за фактом створення ТОВ "ІТА фінанси"порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України, директор ТОВ "Ренесанс Медіа" надав пояснення щодо непричетності до фінансово - господарської діяльності, за фактом створення ТОВ "ІТА фінанси"порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України.

На підставі висновків акту перевірки керівником Харківської ОДПІ у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000070180/0 від 17 вересня 2010 року, яким визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8 900 492,00 грн. та штрафну санкцію в розмірі 3 476 753,50 грн.

Рішенням Харківської ОДПІ у Харківській області від 14.10.2010 року № 18237/10/25-018, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення залишено без змін та платнику направлено податкове повідомлення-рішення від 14.10.2010 року № 0000070180/1.

ДПА у Харківській області рішенням від 29.12.2010 року № 4910/10/25-103 частково задовольнила повторну скаргу позивача, скасувала податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 17.09.2010р. № 0000070180/0 (від 14.10.2010р. № 0000070180/1) в частині 1636954,80 грн. - податку на додану вартість та 571338,6 грн. - штрафної санкції. Скасування здійснені стосовно взаємовідносин з ТОВ "Франсавто", ТОВ "АІС-лізінг", ТОВ "Рекламне агентство "Медіа-Експерт", ТОВ "АС Плюс" та ТОВ "Астро-Інформ".

За результатами зазначеного рішення ДПА у Харківській області керівником Харківської ОДПІ у Харківській області 31.12.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000110180/2, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі - 7863537,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 2905414,90 грн.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Також, згідно з п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону.

Відповідно до п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно з пп.7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку, як встановлено пп 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті передбачено, що про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Пунктом 9.2 ст.9 Закону № 168/97 -ВР визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Відповідно до н.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Технотранс 2006"здійснює продаж автомобілів.

Між ТОВ "Технотранс 2006"та ТОВ НПФ "Ібріс"укладено договір № 11-01 ТП від 04.12.2009р. про надання послуг по організації продажу автомобільної техніки, на виконання якого надано акт виконаних робіт від 30.04.2010р., податкова накладна № 430110 від 30.04.2010р., платіжні доручення № 225 від 19.05.2010р., №1298 від 25.05.2010р., №234 від 28.05.2010р., №1357 від 02.06.2010р.

Між ТОВ "Технотранс 2006"та ТОВ "НВП "Віон-Фінанс"укладено договір № 15/001 МУ від 18.01.2010р. про надання маркетингових послуг, на виконання якого надано акт виконаних робіт від 30.04.2010р., податкова накладна № 43011 від 30.04.2010р., платіжне доручення № 1337 від 31.05.2010р.

Між ТОВ "Технотранс 2006"та з ТОВ ВКФ "ІгріК"укладено договір № РмК 035 від 27.01.2010р. про надання маркетингових послуг, на виконання якого надано акт виконаних робіт від 30.04.2010р., податкова накладна № 43016 від 30.04.2010р., платіжні доручення № 1338 від 31,05.2010р., №1356 від 02.06.2010р., №250 від 02.06.2010р.

Між ТОВ "Технотранс 2006"та з ТОВ "Ліберті"укладено договір № РК 011 від 20.01.2010р. про надання маркетингових послуг, на виконання якого надано акт виконаних робіт від 30.04.2010р., податкова накладна № 430210 від 30.04.2010р., платіжне доручення №224 від 19.05.2010р.

Між ТОВ "Технотранс 2006"та з ТОВ "Арденн Плюс"укладено договір № 005 ПрД від 08.09.2009р. про надання маркетингових послуг, на виконання якого надано акт виконаних робіт від 30.04.2010р. з додатком, податкова накладна № 43010 від 30.04.2010р., платіжне доручення №233 від 28.05.2010р.

Між ТОВ "Технотранс 2006"та з ТОВ "Бізнес-інкубатор""Технотрансферт"укладено договір № МУ-076 від 25.02.2010р. про надання маркетингових послуг, на виконання якого надано акт виконаних робіт від 31.05.2010р., податкова накладна № 310510 від 31.05.2010р., платіжні доручення № 281 від 19.07.2010р., № 282 від 20.07.2010р., №283 від 20.07.2010р., №289 від 23.07.2010р.

Між ТОВ "Технотранс 2006"та з ТОВ "Ренесанс Медіа"укладено договір ПЦМ/016 від 11.03.2010р. про надання маркетингових послуг, на виконання якого надано акт виконаних робіт зід 31.05.2010р., податкова накладна № 100531 від 31.05.2010р., платіжне доручення № 291 від 23.07.2010р.

Між ТОВ "Технотранс 2006"та з ПП "ВКФ "Віколі"укладено договір 047/ТТм від 08.02.2010р. про надання маркетингових послуг, на виконання якого надано акт виконаних робіт від 30.04.2010р., податкова накладна № 300453 від 30.04.2010р., акт виконаних робіт від 31.05.2010р., податкова накладна № 310552 від 31.05.2010р.,платіжні доручення №294 від 27.07.2010р., №1549 від 02.09.2010р., №1550 від 03.09.2010р., №321 від 08.09.2010р., №324 від 13.09.2010р., №1571 від 15.09.2010р., №327 від 22.09.2010р., договір № ПТ 01/14 від 18.08.2010р. про уступку права вимоги, платіжні доручення №331 від 01.10.2010р., №334 від 27.10.2010р., №1669 від 26.10.2010р., №1698 від 22.10.2010., №1687 від 15.10.2010р., №1711 від 08.11.2010р., № 1712 від 09.11.2010р., №338 від 02.11.2010р.

В актах виконаних робіт є посилання на додатки до них , в яких міститься інформація про використання отриманих послуг за договорами з вказаними контрагентами в господарській діяльності позивача

Колегія суддів зазначає , що податкові накладні оформлені належним чином, крім того з акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

На час видання зазначених накладних ТОВ "Технотранс 2006" та ТОВ НВФ "Ібріс", ТОВ "НВП"Віон-Фінанс", ТОВ ВКФ "ІгріК", ТОВ "Ліберті", ПП ВКФ "Віколі", ТОВ "Арден Плюс", ТОВ' "Технотрансферт", ТОВ "Ренесанс Медіа" зареєстровані в органах державної податкової служби як платники податку на додану вартість.

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що фактичне виконання господарських операцій позивачем з ТОВ НВФ "Ібріс", ТОВ "НВП"Віон-Фінанс", ТОВ ВКФ "ІгріК", ТОВ "Ліберті", ПП ВКФ "Віколі", ТОВ "Арден Плюс", ТОВ' "Технотрансферт", ТОВ "Ренесанс Медіа" підтверджуються податковими накладними, актами виконаних робіт , платіжними дорученнями, звітами тощо.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97 -ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97 -ВР).

Тобто , така відповідальність покладена на контрагентів, на позивача по справі не може бути покладена відповідальність за неподання податковому органу звітності його контрагентом.

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, неподання податкової звітності або невизнання звітності інспекцією як податковою при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Норми Закону України "Про податок на додану вартість"не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначеного податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з тим, що підприємства, з якими мав правові відносини контрагент такого платника податку, порушують вимоги податкового законодавства.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при неподанні податкової звітності продавцем або невизнанні його звітності інспекцією як податковою, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону про ПДВ свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом №168/97-ВР, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях не має порушень ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Також, колегією суддів критично оцінено твердження відповідача, що укладені між позивачем та ТОВ "Технотранс 2006" та ТОВ НВФ "Ібріс", ТОВ "НВП"Віон-Фінанс", ТОВ ВКФ "ІгріК", ТОВ "Ліберті", ПП ВКФ "Віколі", ТОВ "Арден Плюс", ТОВ' "Технотрансферт", ТОВ "Ренесанс Медіа" правочини є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти судом першої інстанції встановлено не було та відповідачем не надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Правовідносини між ТОВ "Технотранс 2006" та ТОВ "Технотранс 2006" та ТОВ НВФ "Ібріс", ТОВ "НВП"Віон-Фінанс", ТОВ ВКФ "ІгріК", ТОВ "Ліберті", ПП ВКФ "Віколі", ТОВ "Арден Плюс", ТОВ' "Технотрансферт", ТОВ "Ренесанс Медіа" не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано послуги та перераховано грошові кошти.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано сторонами , що суми сплаченого податку з придбання послуг позивачем по зазначеним контрагентам підтверджено податковими накладними, а тому підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Харківської ОДПІ № 0000110180/2 від 31.12.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7857999,20 грн. за основним платежем та 2903199,70 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання податкового органу щодо не надання позивачем до перевірки та до суду першої інстанції документів в підтвердження виконання робіт та подальшого їх використання в господарській діяльності, наданих до апеляційного суду, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається , що на адресу позивача Харківською ОДПІ направлений запит від 19.08.2012 року за № 15084/10/18-018 про надання пояснення та документального підтвердження правових відносин з вказаними контрагентами за період з 01.04.2010р. по 31.05.2010р.

Однак, вказаний запит був направлений одночасно з листом від 19.08.2010 року за № 15154/10/18-17, в якому зазначено, що на підставі наданих документів буде складено акт перевірки, запропонувалось з'явитись для його підписання 25.08.2010 року до Харківської ОДПІ.

В даному конверті також містилось повідомлення про запрошення № 15154 від 19.08.2010 року, з якого слідувало, що Харківською ОДПІ вже проведена невиїзна документальна перевірки позивача та пропонувалось прибути до Харківської ОДПІ для підписання акту.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 року (що діяв на момент проведення перевірки) за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Таким чином, з вказаних листів слідує, що податковим органом заздалегідь, ще до отримання (фактично навіть ще ло направлення запиту про надання) від позивача запитуваних документів для проведення перевірки вже було зроблено висновок про порушення вимог податкового законодавства. При цьому відповідачем наголошувалось про те, що за результатами перевірки буде складено акт, тобто буде прийнято рішення щодо наявності порушень.

Крім того, вказані вище запит та листи в одному поштовому конверті направлені позивачу лише 21.08.2010 року. Згідно поштових штемпелів , ще 26.08.2010 року вказане поштове відправлення знаходилось в закладах поштової служби та не були отримані позивачем, в той час як акт перевірки було складено вже 25.08.2010 року.

Тобто, на момент складення акту перевірки позивачем запиту про надання документів отримано не було, а відповідачем зроблено висновок про порушення та складено акт без перевірки документів.

При цьому, відповідач не впевнився в отриманні запиту позивачем, хоча запит направлявся з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається , що Харківською ОДПІ не витребувались зазначені документи.

Судом першої інстанції питання наявності чи відсутності цих документів, питання подальшого використання отриманих послуг не досліджувалось , документи в обґрунтування використання цих послуг в господарській діяльності не витребувались , незважаючи на те, що актах виконаних робіт, які надані суду першої інстанції містили посилання на наявність цих документів.

З письмових пояснень , наданих позивачем суду апеляційної інстанції вбачається , що необхідність укладення договорів з контрагентами зумовлене тим , що ТОВ «Технотрнас 2006» закупило в лютому 2009 року 7349 автомобілів за оптовими цінами, котра в еквіваленті до долару США була набагато меншою чим та ціна, яку заплатив постачальник при покупці цих автомобілів в 2007-2008 р. Необхідно відмітити що в лютому 2009 року згідно даних НБУ 1 долар США коштував 7,70 грн. В порівнянні з курсом долара США станом на 01.09.2008 року, коли курс складав 4,85 грн., різниця склала 59%. Комерційний курс далара США в лютому 2009 року був у діапазоні 8,12-8,15 грн. за долар. Всі автомобілі, придбані підприємством в 2009 році, являлись автомобілями іноземного виробництва, зібраними з комплектуючих іноземного виробництва, котрі придбані за іноземну валюту. Таким чином можна вважати, що підприємством було зроблено вигідне придбання автомобілів, закупівельна ціна на які в доларовому еквіваленті була значно нижчою закупівельних оптових цін, котрі діяли в 2007-2008 роках.

За результатами 2008 року в Україні продано більше 623000 нових автомобілів. У зв'язку з падінням курсу гривні відносно основних світових валют, підприємством не прогнозувався ріст продажу, однак були надії на те, що і значного падіння ринку нових автомобілів не буде. Однак, в 2009 році в Україні продано всього 162300 нових автомобілів, тобто на 74% або в 4 рази менше, ніж в 2008 році. ТОВ «Технотранс 2006» за 11 місяців 2009 року продало 7282 автомобілі, що склало всього 4,46% від загального обсягу продажу в Україні.

Станом на 01.01.2010 року, тобто за результатами продаж за 11 місяців, підприємство отримало збиток в сумі 43,2 млн. грн., в той час як власний капітал підприємства (статутний фонд) складав 30 млн. грн.

Тобто, підприємством було втрачено 30 млн. грн. власних коштів і 13,2 млн. грн. зайомних коштів. За результатами діяльності за 1 квартал 2010 року збиток склав 16,1 млн. грн. Перед підприємством стояла задача оцінити перспективи розвитку ринку нових автомобілів і розвитку підприємства на цьому ринку, не допустити подальшого росту збитків. У зв'язку з цим підприємству необхідна була інформація, котра дозволила б зробити відповідні висновки для прийняття рішення відносно подальшої роботи.

Для виконання вказаної задачі були укладені договори на всебічне маркетингове дослідження ринку автомобілів.

Зокрема, в квітні, травні 2010 року в результаті надання послуг з маркетингового дослідження автомобільного ринку різними постачальниками послуг з різних питань та напрямів функціонування цього ринку (акти виконаних робіт з переліком досліджень надані суду).

На підставі отриманої інформації позивачем проаналізована динаміка ринку продажу автомобілів вцілому, по маркам та моделям, проведено співставлення з ринком продаж автомобілів, бувших у вжитку.

В результаті встановлено, що динаміка продажу нових автомобілів на ринку України в порівнянні з 2009 роком, коли підприємство почало вести активну господарську діяльність, не покращилось.

В січні 2010 року продаж автомобілів зменшився на 64,1% в порівнянні з січнем 2009 року.

Однак, підприємство вважало вказане порівняння не показовим, оскільки в січні 2009 року розпродавались автомобілі, на які не була збільшена ціна еквівалентно падінню курсу гривні до долара США. По суті, в цьому періоді продаж в Україні здійснювались по заниженим цінам в доларовому еквіваленті. В лютому 2010 року продаж автомобілів зменшився на 18,7% в порівнянні з лютим 2009 року і тільки в квітні 2010 року був незначний приріст в 2,1% відносно квітня 2009 року.

Однак, в травні 2010 року знову було падіння на 12,2% відносно травня 2009 року. Таким чином, аналіз показав, що незважаючи на 4-х кратне падіння кількості продаваємих автомобілів в 2009 році відносно 2008 року, в 2010 році продаж автомобілів продовжував знижуватись навіть після значного падіння в 2009 році.

В той же час, аналіз ринку об'єму продаж автомобілів, бувших у використанні, показав, що в цьому сегменті ринку присутня позитивна динаміка. Кількість продаваємих бувших в користуванні автомобілів в квітні-травні 2010 року в 2-2,7 рази перевищувала продажі нових автомобілів за 2010 рік, в лютому-травні 2010 року продаж бувших у використанні автомобілів перевищували продаж таких автомобілів за аналогічні періоди 2009 року.

Якщо до 2009 року більшість споживачів продавали старі автомобілі для того, щоб придбати новий, тобто 1 продаж старого авто рівнявся 1 продажу нового, то в 2010 році покупці зробили вибір на користь придбання автомобілів, бувших у користуванні. Тобто, сегмент ринку нових автомобілів звужувався, а сегмент ринку бувших в користуванні автомобілів розширявся, що говорило не на користь подальшої діяльності по продажу нових автомобілів ТОВ «Технотранс 2006».

Аналіз середньої вартості продаваємих ТОВ "Технотранс 2006" автомобілів показав, що за результатами квітня 2010 року середня вартість 1 проданого автомобіля склала 89664 грн., при тому,що в березні 2010 року цей показник дорівнював 120511 грн., в лютому 2010 року - 133762 грн. В той же час, середня закупівельна ціна автомобіля за лютий 2010 року склала 69926 грн., за березень 2010 року 95152 грн., за квітень 96709 грн. З цього був зроблений висновок, що ті покупці, котрі вибирають покупку нового автомобіля, надають перевагу придбанню автомобіля в найбільш дешевому сегменті. Причиною такого вибору стала відсутність коштів у потенційних покупців, призупинення банками кредитування придбання автомобілів, висока процентна ставка за кредитами банків.

Аналіз рекламної активності підприємства показав, що реклама автомобілів все більше переміщується в сегмент інтернет-реклами, котрий є більш дешевим, однак охоплює менш широку аудиторію. В той же час, затрати на телевізійну рекламу підприємства - продавці автомобілів скоротили. Це свідчить про те, що продавці автомобілів не мали грошових коштів, котрі вони тратили в попередні періоди та ТВ- рекламу. Причиною цього являвся дефіцит грошових коштів через падіння попиту на автомобілі. Перехід в сегмент інтернет-реклами свідчив про те, що продавці автомобілів розраховували на те, що потенційних покупців необхідно шукати не в загальній масі населення, котра не могла на той час придбати автомобіль, а серед цільової аудиторії, котра є користувачами певних, в основному спеціалізованих, інтернет-сайтів.

Аналіз інформації по продажам автомобілів в розрізі областей України показав, що в ряді регіонів продаж автомобілів практично зупинився. Покупна здатність населення і суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних і юридичних осіб знаходилась на дуже низькому рівні. Падіння обсягів продажу в таких регіонах значно перевищило середній рівень падіння об'ємів продажу по Україні. Це означало, що при досягненні певної критичної межі, через збитковість, підприємство, що закупає автомобілі у ТОВ «Технотранс 2006», може взагалі припинити закупки автомобілів. Таким чином був зроблений висновок про потенційну загрозу повної втрати ринку збуту в деяких областях України.

Аналіз продажу автомобілів за рахунок кредитів банків показав, що кредитування відновлюється вкрай низькими темпами, а ставки кредитів надзвичайно високі в порівнянні з темпами росту доходів населення. Таким чином, відновлення ринку продажу за рахунок кредитних ресурсів в найближчій перспективі не передбачалось.

Аналіз продажу лізинговими компаніями показав, що лізингові компанії скоротили придбання автомобілів у зв'язку з падінням платіжноспроможного попиту.

Аналіз макроекономічної ситуації показав, що існує ризик подальшого падіння курсу гривні відносно основних світових валют, котрими оплачувалась поставка автомобілів при їх імпорті. Тобто, вартість авто в гривні піднялась. Індекси споживчого іастрою були на вкрай низькому рівні відносно показників першої половини 2008 року.

Крім того,що підприємство використовувало маркетингову інформацію для прийняття рішень, що впливали на управління господарською діяльністю, ще маркетинг- говар продавався. Була реалізована маркетингова інформація на 1670000 грн. с ПДВ, тобто використана в господарській діяльності для отримання доходу.

Проаналізувавши результати діяльності підприємства, інформацію про стан ринку нових автомобілів, інформацію по макроекономічним показникам України, споживчим настроям, стану кредитування придбання нових автомобілів керівництвом підприємства було зроблено висновок про те, що в найближчі періоди ринок продажу автомобілів не дасть очікуваного приросту продажу.

На підставі цього позивачем прийнято рішення про розпродаж наявного складу автомобілів за максимально можливою ціною і припинення активної діяльності по продажу автомобілів до суттєвого покращення макроекономічних показників в Україні вцілому і на ринку нових автомобілів зокрема.

Колегією суддів встановлено , що податкове повідомлення - рішення № 0000110180/2 прийнято без врахування без врахування рішення ДПА у Харківській області рішенням від 29.12.2010 року про результати розгляду скарги, виходячи з того, що ДПА у Харківській області рішенням від 29.12.2010р. № 4910/10/25-103 частково задовольнила скаргу позивача, скасувала податкове повідомлення- рішення Харківської ОДПІ від 17.09.2010р. № 0000070180/0 (від 14.10.2010р. № 0000070180/1) в частині 1636954,80 грн. податку на додану вартість та 571338,6 грн. штрафної санкції.

Таким чином, за результатами розгляду повторної скарги необхідно було винести податкове повідомлення-рішення, в якому, загальна сума податкового зобов'язання по ПДВ повинна складати 10 168 952,21 грн., в том числі основний платіж - 7 263 537,20 грн. та штрафна санкція - 2 905 414,90 грн.

Вищевказане не було враховано судом першої інстанції , що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, тому відповідно п.4 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нової постанови, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ "Агенство передплати "Меркурій" , датованих квітнем 2010 року на загальну суму ПДВ 5537,0 грн., оскільки до матеріалів справи позивачем не надано жодних документів в підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту цієї суми.

Крім того, позивачем після проведення перевірки самостійно проведено корегування на цю суму.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про не обґрунтованість позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення Харківської ОДПІ № 0000110180/2 від 31.12.2010 року. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5538,0 грн. за основним платежем та 2215,20 грн. - штрафна (фінансова) санкція, застосована відповідно до п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Судом першої інстанції ці обставини не з'ясовані , не встановлені, але правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог.

В задоволенні вимог про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000070180/0 від 17 вересня 2010 року та № 0000070180/1 від 14.10.2010 року суд першої інстанції правомірно відмовив, оскільки відповідно до п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення вважаються відкликаними.

В цій частині постанова суду відповідно положень ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, 200, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ "Технотранс 2006" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011р. по справі № 2а-4258/11/2070 скасувати в частині відмови у задоволенні позову ТОВ "Технотранс 2006" про скасування податкового повідомлення-рішення Харківської ОДПІ № 0000110180/2 від 31.12.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7857999,20 грн. за основним платежем та 2903199,70 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

В цій частині прийняти нову постанову, якою позов ТОВ "Технотранс 2006" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської ОДПІ № 0000110180/2 від 31.12.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7857999,20 грн. за основним платежем та 2903199,70 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст постанови виготовлений 23.04.2012 р.