Ухвала суду № 24749393, 29.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 р.Справа № 2а-15227/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Гуцала М.І. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2012р. по справі № 2а-15227/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів "Астор"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів "Астор" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова (далі по справі - відповідач) в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.09.2011р. № 0003931510,

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2012 року зазначений позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0003931510 від 21 жовтня 2011 року, винесене ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів норм Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів "Астор"", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 32359553, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції в Орджонікідзевському районі м. Харкова.

ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток підприємств ТОВ "ХЗБМ "Астор" за другий квартал 2011р., результати якої оформлені актом № 1950/15-32359553 від 07.10.2011р..

Висновками акту камеральної перевірки № 1950/15-32359553 від 07.10.2011р. встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, зокрема: неправомірне збільшення розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за рахунок показника від'ємного значення в сумі 4118764,00 грн., що виник за наслідками 2010р., внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2011р. на 4118764,00 грн..

На підставі висновків акту камеральної перевірки № 1950/15-32359553 від 07.10.2011р. та згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, України ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова 21.10.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0003931510 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 4118764,00 грн.. Як з'ясовано в ході судового розгляду, податкове повідомлення-рішення № 0003931510 про зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 4118764,00 грн. фактично було прийнято 21.10.2011р..

Однак, при його оформленні відповідачем було допущено описку в зазначенні дати прийняття податкового повідомлення-рішення та замість 21.10.2011р. помилково зазначено 21.09.2011р.. Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова від 25.11.2011р. № 899/10/15-117 на адресу ТОВ "ХЗБМ "Астор"", в якому повідомляється, що датою прийнятого щодо позивача податкового повідомлення-рішення № 0003931510 слід вважати 21.10.2011р.. Лист відповідача від 25.11.2011р. № 899/10/15-117 щодо дати прийняття податкового повідомлення-рішення № 0003931510 відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення отримано ТОВ "ХЗБМ "Астор"29.11.2011р.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку врегульовані Податковим кодексом України, зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств".

Згідно з п.1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. При цьому, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 1 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону, та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Положеннями п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ "ХЗБМ "Астор" правомірно обчислено об'єкт оподаткування за 1 квартал 2011 року, який має від'ємне значення в розмірі 5141887,00 грн. (рядок 08), з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в розмірі 4118764,00 грн., що не заперечуються відповідачем.

Порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в наступних податкових періодах з 01.04.2011р. встановлений ст. 150 Податкового кодексу України, де зазначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з цим, п. 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як вбачається з матеріалів справи, в декларації з податку на прибуток підприємства за другий квартал 2011 року у складі витрат в розмірі 13109638,00 грн. (рядок 04) позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 06.6) у сумі 5141887,00 грн..

Колегія суддів не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу витрат другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010р..

З цього приводу колегія суддів зазначає, що подібне тлумачення приписів Податкового кодексу України є хибним. Текстуальний аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у першому кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат другого кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить. В даному випадку позивачем безпідставно та необґрунтовано, а тому неправомірно, встановлені правила поведінки платника податків, які є значно ширші за змістом, ніж ті, що прямо визначені в правових нормах, які врегульовують спірні правовідносини.

Системно проаналізувавши положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що наявність у кодексі пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень зумовлена виключно тією обставиною, що у 1 кварталі 2011р. податок на прибуток, у тому числі і за показником від'ємного значення, обчислювався за правилами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Підстав для інших висновків колегія суддів не знаходить, оскільки 1 квартал 2011р. у контексті справляння податку на прибуток нічим не відрізняється від попередніх звітних податкових періодів з огляду та сталість та однаковість правил обчислення податку на прибуток.

Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання відповідача на висновок науково-практичної експертизи НДІ правового забезпечення інноваційної діяльності Національної академії правових наук України за запитом ДПА у Харківській області від 08.11.2011р. за № 177 щодо роз'яснення чи правомірно платники податків у складі податкової звітності з податку на прибуток, починаючи з 2 кварталу 2011 року, враховують не лише від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане за результатами здійсненої господарської діяльності за 1 квартал 2011 року, а й від'ємне значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року за підсумками 2010 року.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 ст. 150 Конституції України офіційне тлумачення Конституції України та законів України належить до повноважень Конституційного Суду України.

Крім того, ст. 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначені повноваження Конституційного Суду України, з п. 4 якої вбачається, що офіційне тлумачення законів України належить до компетенції Конституційного Суду України.

За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем на підставі п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, за змістом яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Натомість, з досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність порушень в діях позивача положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року у розмірі 4118764,00 грн..

Висновки ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова, викладені в акті перевірки № 1950/15-32359553 від 07.10.2011р., не ґрунтуються на приписах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2012р. по справі № 2а-15227/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Гуцал М.І. П'янова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.