Ухвала суду № 24748607, 23.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 р.Справа № 2а-10905/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Горбатенко Д.Д.

представника позивача Сломчинського Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2011р. по справі № 2а-10905/11/2070

за позовом Акціонерного товариства "Харківський дослідний ливарний завод"

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство "Харківський дослідний ливарний завод" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач) в якому просив суд:

-скасувати податкові повідомлення- рішення за №0000442320 від 09.08.11 на загальну суму 98222,00 грн. та податкове повідомлення-рішення за №0000432320 від 09.08.11 на загальну суму 122778, 00 грн., винесені ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2011 року адміністративний позов Акціонерного товариства "Харківський дослідний ливарний завод" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова винесені відносно Акціонерного товариства "Харківський дослідний ливарний завод" № 0000442320 від 09.08.2011р. та № 0000432320 від 09.08.2011р.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова (далі ДПІ) було проведено документальну невиїзну перевірку АТ "ХДЛЗ", щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків з ТОВ "Промспец консалтинг"за період 01.01.11р. по 31.01.11р.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 26.07.11р. за №3061/233/30430183.

У відповідності до висновку акту документальної невиїзної перевірки від 26.07.11р. за №3061/233-30430183, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Промспец консалтинг"за період з 01.01.11 по 31.01.11р. зазначається, що перевіркою встановлені порушення:

- ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Промспец консалтинг"за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011 року;

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, ст. 5 та п.п. 11.2.1 п.11..2 ст.11 ЗУ від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього сумі 122777,0 грн., в т.ч. у 1 кварталі 2011 року 122777,0 грн.;

- ст..185, ст.188, ст..192 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 98221,0 грн., у тому числі за січень 2011р.-98221,0 грн.

В мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Промспец консалтинг".

За результатами перевірки ТОВ "Промспец консалтинг", ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було складено акт перевірки від 07.04.2011р. за №546/18-011/37091549 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Промспец консалтинг"(код за ЄДРПОУ 37091549) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки зазначається, що у ТОВ "Промспец консалтинг" не виявлено власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність.

Також зазначається неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.

Зазначені операції ТОВ "Промспец консалтинг" та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ "Промспец консалтинг" є виключно чи переважно формування податкових зобовязань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

У зв'язку з викладеним, ДПІ вважає, що вказані порушення призвели до завищення валових витрат та безпідставно було віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки були винесені податкові повідомлення рішення за №0000442320 від 09.08.11 на загальну суму 98222,00 грн. та податкове повідомлення рішення за №0000432320 від 09.08.11 на загальну суму 122778, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток за січень 2011 року у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту та валових витрат за вказаний період за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемного, на думку відповідача, договору, укладеного з ТОВ "Промспец Консалтинг", який не спричиняє реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договору, укладеного з ТОВ "Промспец Консалтинг", грунтувалися на висновках акту перевірки контрагента позивача, відповідно до якої відповідач прийшов до висновку про відсутність у ТОВ "Промспец Консалтинг" власних, орендованих, одержаних по договорам лізингу, закріплених за товариством на праві господарського відання складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, що свідчить, на думку відповідача, про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності, в зв'язку з чим відповідач прийшов до висновку про нікчемність угоди укладеної між позивачем та ТОВ "Промспец Консалтинг".

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладеного позивачем з ТОВ "Промспец Консалтинг" договору без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, між АТ "ХДЛЗ"та ТОВ "Промспец консалтинг"було укладено договір купівлі-продажу будівельних матеріалів за №ПК/Х-03/01 від 03.01.11р. Відповідно до п.1.1 вказаного договору продавець ТОВ "Промспец консалтинг"зобов'язується передати у власність АТ "ХДЛЗ"товарно-матеріальні цінності, а АТ "ХДЛЗ"зобов'язується прийняти та оплатити їх на умовах цього договору.

Фактичне виконання сторонами вказаного договору купівлі-продажу підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними.

В подальшому товарно-матеріальні цінності були реалізовані підприємству "Глобал Технолоджи"ХОО ВОІ "СОІУ"по договору №ГХ-5/04 від 01.04.10р., що підтверджується видатковими, податковими накладними, виписками банку.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність укладеного позивачем з ТОВ "Промспец консалтинг"договору купівлі-продажу.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на акт перевірки контрагента позивача, відповідно до якого відповідач прийшов до висновку про нікчемність укладеного між позивачем та ТОВ "Промспец консалтинг"договору купівлі-продажу, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки враховуючи вимоги Цивільного кодексу України основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірним договором, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірного договору та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на додану вартість за січень 2011 року за операціями, проведеними на підставі договору поставки, укладеного з ТОВ "Промспец консалтинг"виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі належно оформлених податкових накладних.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ "Промспец консалтинг"податкових накладних.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Промспец консалтинг"за спріним договором, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість .

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Промспец консалтинг"підтверджено матеріалами справи, а тому витрати понесені позивачем в рахунок оплати поставленого товару правомірно віднесені останнім до валових витрат спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на прибуток.

Враховуючи те, що відповідачем не надано інших відомостей, які б свідчили про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та до валових витрат витрат понесених за спірним договором, укладеним з ТОВ "Промспец консалтинг", колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2011р. по справі № 2а-10905/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 28.02.2012 р.