Ухвала суду № 24748571, 01.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р.Справа № 2а-6407/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Сидорук Т.П.

представника відповідача Тоцької М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. по справі № 2а-6407/11/2070

за позовом Акціонерного товариства закритого типу " Харківська бісквітна фабрика"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Харківська бісквітна фабрика» (надалі по тексту - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000130842 від 27.05.2011р. про зменшення Публічному акціонерному товариству «Харківська бісквітна фабрика» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 316 560 грн., у тому числі по податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 174 113 грн. 00 коп. та по податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року у розмірі 142 447 грн. 00 коп., штрафні санкції на суму 2 грн. 00 коп.,;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000140842 від 27.05.2011р. про зменшення Публічному акціонерному товариству «Харківська бісквітна фабрика» суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 174 113 грн. 00 коп. по податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року, штрафні санкції на суму 1 грн. 00 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2011 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Харківська бісквітна фабрика» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000130842 від 27.05.2011р. про зменшення Публічному акціонерному товариству «Харківська бісквітна фабрика» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 316 560 грн., у тому числі по податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 174 113 грн. 00 коп. та по податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року у розмірі 142 447 грн. 00 коп., штрафні санкції на суму 2 грн. 00 коп.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000140842 від 27.05.2011р. про зменшення Публічному акціонерному товариству «Харківська бісквітна фабрика» суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 174 113 грн. 00 коп. по податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року, штрафні санкції на суму 1 грн. 00 коп.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Харківська бісквітна фабрика» судові витрати в сумі 3 ( три) грн. 40 коп.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Харкові, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 216 ЦК України, п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п.п. 200.1, 2004 ст. 200 Податкового Кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи. Окрім цього відповідач зазначає, що судом першої інстанції не було надано об'єктивної оцінки наступним доказам: акту від 18.05.2011 року № 1392/42-013/00377265, листу Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції від 08.06.2011 року № 8862/07-15 та акту від 18.05.2011 року № 1710/2305/30289081.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Харківська бісквітна фабрика» з питань достовірності та законності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку за лютий 2011р. , яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р., за наслідками якої складено Акт перевірки від 18.05.2011р. №1392/42-013/00377265. 27.05.2011р.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000130842 від 27.05.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 316560,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 грн.; №0000140842 від 27.05.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 174113,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн.

Підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті від 18.05.2011р. №1392/42-013/00377265. висновок відповідача про порушення Публічним акціонерним товариством «Харківська бісквітна фабрика» ч.1 ст.203 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ПАТ «Харківська бісквітна фабрика» з Приватною фірмою «Творче об'єднання «Матрікс»; п.185.1. ст.185, п.198.3. ст.198 ПК України у зв'язку із завищенням від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за січень 2011р. у сумі 174113 грн. та за лютий 2011р. на суму 142447,00 грн.; п.200.1. ст.200 ПК України у зв'язку із завищенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011р. на суму 174113,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було повністю дотримано всіх вимог Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит та отримання суми бюджетного відшкодування, ним було подано декларацію з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування, а відповідач, в свою чергу, правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Як встановлено матеріалами справи, ПАТ «Харківська бісквітна фабрика" є підприємством кондитерської галузі виробництва, основними видами якого є виробництво какао, шоколаду, сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання, торгівля кондитерськими виробами.

Господарська діяльність позивача направлена не лише на виготовлення певної продукції, а й спрямована на збільшення обсягу продажу та розширення ринків збуту кондитерських виробів, яка досягається, зокрема за рахунок проведення рекламних заходів таких як трансляція рекламних відеороликів кондитерської продукції ТМ "Бісквіт-Шоколад" на різних каналах телебачення.

Так, між ПАТ «Харківська бісквітна фабрика» (Замовник) та ГО «ОКФ Журналістики» (Виконавець) було укладено договір № 118/11 від 05.01.2011 р. про надання рекламних послуг (далі - Договір № 118/11 від 05.01.2011 р.).

Згідно п.1.1. Договору № 118/11 від 05.01.2011 р., Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати рекламні послуги з розміщення відеороликів на телеканалах м. Харкова та Всеукраїнських телеканалах з метою рекламування продукції Замовника серед цільової аудиторії споживачів, а Замовник зобов'язується приймати та сплачувати належним чином надані Виконавцем послуги в порядку визначеному цим договором.

У відповідності до п.1.2. Договору № 118/11 від 05.01.2011 р., хронометраж відеороликів, час, кількість виходу та телеканали розміщення визначаються у Додатках до цього договору.

Як було встановлено в ході розгляду справи в суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ГО «ОКФ Журналістики», відповідно до умов договору про надання рекламних послуг № 118/11 від 05.01.2011 р. надав Позивачу у січні та лютому 2011 року рекламні послуги, зокрема, розмістив на телеканалах: «Перший національний» (Україна), «7 канал», «АТВ/К», «Фора», «Фаворит» (м. Харків) відеоролики продукції ПАТ «Харківська бісквітна фабрика» (Сендвічі «Софі», Цукерки «Чоко- лак», «Віденський пиріг»).

Фактичне проведення рекламних послуг ГО «ОКФ Журналістики» для ПАТ «Харківська бісквітна фабрика» підтверджується первинними документами, якими є Акти здачі-прийомки наданих послуг, що відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: від 17.01.2011 р. на суму 145 009,88 грн., у т.ч. ПДВ - 24 168,31 грн.; від 24.01.2011 р. на суму 148 023,36 грн., у т.ч. ПДВ - 24 670,56 грн.; від 31.01.2011 р. на суму 148 494,85 грн., у т.ч. ПДВ-24 749,14 грн.; від 21.02.2011 р. на суму 170 734,18 грн., у т.ч. ПДВ - 28 455,70 грн.; 28.02.2011 р. на суму 170 798,06 грн., у т.ч. ПДВ - 28 466,34 грн.

Окрім актів здачі - приймання наданих послуг, здійснення рекламних послуг з розміщення відеороликів продукції ПАТ «Харківська бісквітна фабрика» на телеканалах підтверджується ефірними довідками за січень та лютий 2011 р., з яких вбачається, період трансляції, час, кількість виходів в ефір, назва телеканалу та передачі, хронометраж певного відеоролику.

Вказані господарські операції з розміщення рекламних відеороликів у січні та лютому 2011 р. відображені ГО «ОКФ Журналістики» у складі податкових зобов'язань січня та лютого 2011 року, що підтверджується деклараціями ГО «ОКФ Журналістики» з ПДВ за вказані періоди 2011 р. із додатками № 5 до них.

За отримані від ГО «ОКФ Журналістики» рекламні послуги по розміщенню відеороликів Позивач розрахувався у повному обсязі грошовими коштами на загальну суму 783 060, 33 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 1102024720 від 02.02.2011 р. на суму 207 528,09 грн.; № 1102085207 від 08.02.2011 р. на суму 115 000,00 грн.; № 1102186280 від 18.02.2011 р. на суму 67 000,00 грн.; № 1102216478 від 21.02.2011 р. на суму 52 000,00 грн.; № 1103108256 від 10.03.2011 р. на суму 341 532,24 грн.

Тобто, в ціні придбаних послуг ПАТ «Харківська бісквітна фабрика» сплачено ПДВ у розмірі 130 510,05 грн., у тому числі:

-за січень 2011 року у розмірі 73 588,01 грн.;

-за лютий 2011 року у розмірі 56 922,04 грн.

Наведені обставини вказують на те, що позивачем отримано послуги з розміщення рекламних відеороликів на різних телеканалах, які використав у власній господарській діяльності, а ГО «ОКФ Журналістики» отримало грошові кошти за надані послуги.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що ГО «ОКФ Журналістики» у січні та лютому 2011 р. виписані податкові накладні на загальну суму 783 060,33 грн., у т.ч. ПДВ - 130 510,05 грн., а саме: № 1 від 17.01.2011 р. на суму 145 009,88 грн., у т.ч. ПДВ - 24 168,31 грн.; № 2 від 24.01.2011 р. на суму 148 023,36 грн., у т.ч. ПДВ - 24 670,56 грн.; № 3 від 31.01.2011 р. на суму 148 494,85 грн., у т.ч. ПДВ -24 749,14 грн.; № 4 від 21.02.2011 р. на суму 170 734,18 грн., у т.ч. ПДВ - 28 455,70 грн.; № 5 від 28.02.2011 р. на суму 170 798,06 грн., у т.ч. ПДВ - 28 466,34 грн.

Наведені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки вони містять усі обов'язкові реквізити.

Так, у відповідності до вимог пп. "ґ" п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у вказаних вище податкових накладних визначено місцезнаходження Виконавця послуг (ГО «ОКФ Журналістики») - м. Мерефа, вул. Леонівська, 84.

З матеріалів справи вбачається, що підтвердженим у встановленому законом порядку місцезнаходженням ГО «ОКФ Журналістики» є 62472, м. Мерефа, вул. Леонівська, 84. (Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 12.07.2011 року, запис № 3).

Отже, податкові накладні, виписані ГО «ОКФ Журналістики», на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит січня та лютого 2011 року, не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає встановленому чинним законодавством.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність у позивача права відносити суми по ПДВ до складу податкового кредиту у розмірі 130 510,02 грн. за січень та лютий 2011 року, оскілки не можливо встановити місцезнаходження ГО «ОКФ Журналістики», з огляду на наступне.

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового Кодексу України, реєстрація платника діє до дати анулювання реєстрації платника податку. Відповідно до п. 184.5 ст. 184 Кодексу, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку, така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як було встановлено під час розгляду справи в суді першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, відповідно з описом про проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу» та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 26.07.2011 року підтверджено, що місцезнаходження ГО «ОКФ Журналістики» є 62472, м. Мерефа, вул. Леонівська, 84.

Висновок відповідача про відсутність ГО «ОКФ Журналістики» за юридичною адресою, який встановлений на підставі довідки відділу податкової міліції № 372/26-020 від 20.04.2011 року спростовується ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відповідно до якої, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Отже, довідка податкової міліції не спростовує того факту, що на час здійснення господарських операцій продавці були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Таким чином, будь-який Акт контролюючого органу про неможливості проведення перевірки ГО «ОКФ Журналістики», в зв'язку із відсутністю суб'єкта господарювання за місцезнаходженням, що складений податковим органом, не є допустимим доказом даного факту.

За таких обставин, не підтверджений документально факт відсутності контрагента (ГО «ОКФ Журналістики») Позивача за зареєстрованим місцезнаходженням і не доводить його відсутності за юридичною адресою в січні - лютому 2011 р.

Окрім цього, судом першої інстанції було встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між ПАТ «Харківська бісквітна фабрика» (Замовник) та ПФ «ТО «Матрікс» (Виконавець) укладений договір № 1/126/11 від 05.01.2011 р. (далі - договір № 1/126/11 від 05.01.2011 р.).

У відповідності до п. 1.1. Договору № 1/126/11 від 05.01.2011 р., Виконавець надає Замовнику послуги по розміщенню рекламних матеріалів Замовника в ефірі загальнонаціональних та регіональних телевізійних каналів України та на інших рекламних носіях.

Послуги по розміщенню рекламних матеріалів та/або підготовка рекламних матеріалів мають назву - "рекламна компанія" (п. 1.3. Договору № 1/126/11 від 05.01.2011 р.)

Згідно умов п. 2.1. Договору № 1/126/11 від 05.01.2011 р., Виконавець зобов'язаний надати Замовнику звіт про рекламну компанію у вигляді ефірної довідки, якщо тільки Замовником не буде обумовлена інша форма звіту.

Виходячи з умов п. 4.3. Договору № 1/126/11 від 05.01.2011 р., сторони домовились про те, що підтвердженням факту належного надання рекламних послуг є акт приймання-передачі виконаних робіт, складений у двох примірниках.

Так, на виконання умов договору № 1/126/11 від 05.01.2011 р., Виконавцем у період січень-лютий 2011 р. здійснена рекламна компанія на телеканалах «Інтер», «СТБ», «Тоніс» по розміщенню відеороликів «Віденський пиріг», Цукерки «Чоко», Сендвічі «Софі».

На підтвердження здійснення вказаних операцій, сторонами складені наступні Акти здачі - прийомки робіт (наданих послуг): № ОУ - 0000001 від 31.01.2011 р. на суму 201 135,00 грн., у т.ч. ПДВ - 33 522,50 грн.; № ОУ - 0000002 від 31.01.2011 р. на суму 199 870,00 грн., у т.ч. ПДВ - 33311,67 грн.; № ОУ - 0000003 від 31.01.2011 р. на суму 202 146,00 грн., у т.ч. ПДВ - 33691,00 грн.; № ОУ - 0000014 від 28.02.2011 р. на суму 171 135,00 грн., у т.ч. ПДВ - 28522,50 грн.; № ОУ - 0000015 від 28.02.2011 р. на суму 169 870,00 грн., у т.ч. ПДВ - 28311,67 грн.; № ОУ - 0000016 від 28.02.2011 р. на суму 172 146,00 грн., у т.ч. ПДВ - 28691,00 грн.

Фактичне здійснення рекламних послуг з розміщення відеороликів продукції ПАТ «Харківська бісквітна фабрика» на телеканалах підтверджується ефірними довідками за січень та лютий 2011 р., з яких вбачається, період трансляції, час, кількість виходів, назва телеканалу та передачі, хронометраж певного відеоролику.

Розрахунки за надані рекламні послуги проведені Позивачем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на користь ПФ «ТО «Матрікс» на загальну суму 1 116 308,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 1102014593 від 01.02.2011 р. на суму 375 000,00 грн.; № 1102044915 від 04.02.2011 р. на суму 107 000,00 грн.; № 1102075023 від 07.02.2011 р. на суму 121 157,00 грн.; № 1103047858 від 04.03.2011 р. на суму 365 000,00 грн.; № 1103098006 від 09.03.2011 р. на суму 148 151,00 грн.

Отже, в ціні придбаних послуг Позивачем повністю сплачено податок на додану вартість.

В матеріалах справи містяться податкові накладні (№ 8 від 31.01.2011 р. на суму 202 146,00 грн., у т.ч. ПДВ - 33 691,00 грн.; № 9 від 31.01.2011 р. на суму 199 870,00 грн., у т.ч. ПДВ - 33 311,67 грн.; № 10 від 31.01.2011 р. на суму 201 135,00 грн., у т.ч. ПДВ - 33 522,50 грн.; № 22 від 28.02.2011 р. на суму 172 146,00 грн., у т.ч. ПДВ - 28 691,00 грн.; № 23 від 28.02.2011 р. на суму 169 870,00 грн., у т.ч. ПДВ - 28 311,67 грн.; № 24 від 28.02.2011 р. на суму 171 135,00 грн., у т.ч. ПДВ - 28 522,50 грн.), виписані ПФ «ТО «Матрікс» у січні та лютому 2011 р., що містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Усі господарські операції з розміщення рекламних відеороликів у січні та лютому 2011 р. були відображені ПФ «ТО «Матрікс» у складі податкових зобов'язань січня та лютого 2011 року, що підтверджується деклараціями з ПДВ за наведені періоди 2011 р. із додатками № 5 до них.

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 Податкового Кодексу України (далі ПК України).

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Проаналізувавши норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що ПАТ «Харківська бісквітна фабрика» мало достатні і передбачені ПК України підстави для віднесення Позивачем сум ПДВ сплачених на користь ПФ «ТО «Матрікс» та ГО «ОКФ Журналістики» до складу податкового кредиту січня 2011 року у розмірі 174 113,00 грн. та до складу податкового кредиту лютого 2011 р. у розмірі 142 447,00 грн., а відповідно обґрунтовано визначено суми від'ємного значення по податку на додану вартість по податковим деклараціям ПДВ за лютий та березень 2011 р., оскільки рекламні послуги фактично були отримані Позивачем від Виконавців, що підтверджується первинними документами, якими є Акти здачі - прийомки робіт (наданих послуг).

В межах умов укладених правочинів, крім первинних документів, фактичне здійснення рекламних послуг підтверджується ефірними довідками Виконавців (ПФ «ТО «Матрікс» та ГО «ОКФ Журналістики») за січень та лютий 2011 р.

При цьому, колегія суддів зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачена обов'язкова наявність інших документів, окрім тих, які засвідчують факти здійснення господарських операцій (рекламних послуг тощо), а саме, Акти здачі - приймання наданих послуг.

Відповідачем не надано до суду першої та апеляційної інстанції доказів, які підтверджують та встановлюють спеціальні вимоги по обов'язковому складанню та наявності інших документів для підтвердження здійснення рекламних послуг з розповсюдження відеороликів на різних телеканалах.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3. ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4. ст. 200 ПК України).

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право Позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (Позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Виходячи з вищезазначених норм, питання щодо встановлення від'ємного значення суми податку на додану вартість поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування), і цей факт законом не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб (контрагентів Позивача) та їх адміністративно-фінансового стану.

Таким чином, Позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит та отримання суми бюджетного відшкодування, ним було подано декларацію з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування.

Вказані Позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Колегія суддів, також зазначає, що укладені між Позивачем та його контрагентами договори не були визнані недійсними, а факти сплати ціни отриманих рекламних послуг за відповідними договорами з урахуванням ПДВ, Відповідачем не заперечувались.

Таким чином, завищення Позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 73588,00 грн. та лютий 2011 року у розмірі 56 922,00 грн. не відбулося.

Отже, позивач не допустив порушень вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, а відповідно правомірно визначив суми від'ємного значення по податку на додану вартість по податковим деклараціям за січень 2011 року та лютий 2011 року.

Норми Податкового кодексу України не ставлять в залежність виникнення у платника ПДВ (Позивача) права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання по ланцюгу (ПФ «ТО «Матрікс» та/або ТОВ «Ф.Р.Е.Ш.»).

Окрім цього, якщо контрагент (інший суб'єкт господарювання) відсутній за місцем реєстрації, не надав документів для перевірки, не виконав свої зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих суб'єктів господарювання, а не для Позивача.

Даний висновок повністю кореспондується з положеннями ст. 61 Конституції України, якими гарантовано індивідуальний характер юридичної відповідальності особи.

Тобто, відповідальність повинен нести саме той платник податків, який допустив порушення законодавства, а не сумлінний платник податку (Позивач), що сплатив в ціні придбаних рекламних послуг суму ПДВ.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що відповідач ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не надав беззаперечних доказів правомірності винесених податкових повідомлень - рішень.

Окрім цього, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди. Факт здійснення господарських операцій, за наслідками виконання яких у позивача виникло від'ємне значення податку, податковим органом не заперечувалося, доказів того, що безпосередні контрагенти позивача були виключені з реєстру платників податку на додану вартість, а їх свідоцтва платників податку на додану вартість були анульовані у встановленому чинним законодавством порядку, не надано.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2011р. по справі № 2а-6407/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 06.03.2012 р.