УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2012 р.Справа № 1613/2а-2869/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Жигилія С.П.
Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління праці та соціального захисту населення Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на постанову Котелевського районного суду Полтавської області від 08.11.2011р. по справі № 1613/2а-2869/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області , Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Котелевського районного суду Полтавської області від 08.11.2011 року по справі задоволено частково позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Котелевської райдержадміністрації Полтавської області (далі - відповідача - 1), Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області (далі - відповідач - 2) про визнання протиправними дій на стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області здійснити перерахунок позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік, виходячи з розміру 5 мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області нарахувати виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік, в розмірі 5 мінімальних заробітних плат з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачами було подано апеляційні скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідачі просять постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідачі посилаються на порушення судом першої інстанції приписів Бюджетного кодексу України, Закону України про Державний бюджет України на 2011 рік, ст. ст. 62, 63 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 95 Конституції України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з незаконності дій відповідачів з приводу нарахування та виплати позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач відноситься до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення.
Частиною 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії становить п'ять мінімальних заробітних плат.
Частиною 7 статті 48 вищенаведеного закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Разом із тим, при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення відповідачі в порушення вимог законодавства керувався постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836.
Крім того, колегія суддів зауважує, що норми підзаконних нормативних актів не можуть суперечити нормам законів, а тим більше змінювати їх при вирішенні питання щодо розміру щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, відповідачами неправомірно у 2011 році нараховано грошову допомогу на оздоровлення позивачу в розмірі меншому, ніж це передбачено ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на одержання щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до розмірів, передбачених ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Котелевської районної державної адміністрації Полтавської області та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Котелевського районного суду Полтавської області від 08.11.2011р. по справі № 1613/2а-2869/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.
Судове рішення № 24748480, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1613/2а-2869/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: