Ухвала суду № 24741700, 12.06.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/536/12

Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О.

при секретарі: Александровій К.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Педченко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (код за ЄДРПОУ 34939477), Державної екологічної інспекції у Вінницькій області ( код за ЄДРПОУ 37979894) про поновлення на роботі , -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34939477) про поновлення на роботі.

Позовні вимоги мотивував тим, що згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції" від 14.09.2011р. № 995, утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції за переліком згідно з додатком. Пунктом 2 встановлено, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків відповідних державних екологічних інспекцій як спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Позивач зазначає, що наказом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 28.12.2011р. № 166-к, його звільнено з посади начальника відділу екологічного міжрайонного контролю, старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища. Дане рішення вмотивоване фактом ліквідації Державної екологічної інспекції у Вінницькій області. При цьому, відповідачем не надано переважного права щодо залишення на роботі позивача, у зв'язку з чим останній просить суд поновити його, на займаній до звільнення посаді, в Державній екологічній інспекції у Вінницькій області.

01.03.2012 року судом першої інстанції залучено в якості другого відповідача Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37979894).

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Таке рішення ґрунтується на тому, що дії відповідача з приводу відмови у поновленні ОСОБА_2 на посаді начальника відділу оперативного екологічного міжрайонного контролю, старшого державного інспектора з ОНПС, відповідають вимогам чинного законодавства.

Не погодившись з ухваленим рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, апелянт вказує, що при винесенні постанови судом не було всебічно та об'єктивно з'ясовано всіх обставин справи, що на думку позивача є підставою для скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2012 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Аргументуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зокрема акцентує на тому, що судом було не правильно визначено його позовні вимоги, а саме в постанові суду позовні вимоги визначені як поновлення позивача на займаній до цього посаді, а фактично в позовній заяві вимогами було поновлення позивача на посаді начальника відділу в Державній екологічній інспекції у Вінницькій області. Зазначає, що судом не було взято до уваги, що у відповідності із Постановою КМУ від 14 вересня 2011 року №999 про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції - правонаступником Державної екологічної інспекції у Вінницькій області стала Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, натомість судом першої інстанції цього не взято до уваги, натомість суд керувався довідками Головного управління статистики у Вінницькій області та Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які не підтверджують, але й не заперечують факт правонаступництва. На думку апелянта йому повинні були запропонувати нове місце роботи в Державній екологічній інспекції, як особі, що має переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці, проте судом не враховано, що стаж позивача в структурі становить понад 16 років, а також 10 років роботи в Інституті технічної екології, провідному проектному інституті в системі Мінприроди, де він працював до працевлаштування в Державній екологічній інспекції у Вінницькій області. Більш того, зауважує, що відповідачем в порушення частини 2 статті 71 КАС України не було надано об'єктивних доказів по даній справі, які б доводили, що звільнення позивача з посади було законним.

До суду апеляційної інстанції з'явився позивач та представник відповідача, зокрема позивач - повністю підтримав доводи апеляційної скарги просив її задовольнити, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились до суду апеляційної інстанції, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працював в структурі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з 1995 року.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011р. № 996 "Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції" та з метою забезпечення здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України видано наказ № 259 від 30.09.2011р. (а. с. 33) про ліквідацію спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища та затвердження голів комісій з їх ліквідації.

Наказом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 128-К від 04.10.2011р. (а.с. 34) працівників, зокрема, ОСОБА_2 05.10.2011р. попереджено про можливе вивільнення за п. 1 ст. 40, 49-2 КЗпП України.

Наказом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 166-К від 28.12.2011р. (а. с. 13) ОСОБА_2 30.12.2011р. звільнено з посади начальника відділу оперативного екологічного міжрайонного контролю, старшого державного інспектора з ОНПС згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, виплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Як встановлено судом першої інстанції, всі працівники Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34939477) звільнені. Однак, окремих працівників, на підставі їх заяв, звільнено не у зв'язку із ліквідацією установи (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України), а у зв'язку із переведенням в іншу установу (п.5 ч.1 ст. 36КЗпП України), про що видано відповідний наказ № 178-к від 29.12.2011р.

Позивач, вважаючи своє звільнення незаконним звернувся в суд з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що процедура звільнення позивача відповідає вимогам трудового законодавства, а тому підстави для скасування наказу № 166-к від 28.12.2011р. відсутні. Такі висновки суду випливають з того, що в судовому засіданні позивач підтвердив, що він не звертався, у тому числі з письмовими зверненнями, до відповідачів про звільнення його з роботи з інших підстав та про прийняття на роботу, тому, у голови ліквідаційної комісії відповідача не було законних підстав для звільнення позивача через інші підстави ніж ті, які зазначені у наказі № 166-к від 28.12.2011р. Також суд першої інстанції вважав, що у голови ліквідаційної комісії відсутні повноваження пропонувати позивачу посади у новоствореному підприємстві - Державній екологічній інспекції у Вінницькій області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37979894), оскільки, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37979894) - є самостійною юридичною установою, яка не підпорядковується ліквідованій, з окремим керівником. Лише керівництво новоствореної Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37979894) має право вирішувати кадрові питання, розглядаючи письмові заяви претендентів щодо прийняття на роботу, в установленому законодавством порядку.

Крім того, суд першої інстанції наголосив на тому, що пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", роз'яснено, що при ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункту 1 статті 40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. У цих випадках працівник не має права вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені за виключної юридичної оцінки обставин справи при правильному застосуванні норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Так, згідно з вимогами пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункту 1 статті 40 КЗпП України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку (пункт 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів").

Стаття 42-1 КЗпП України, регулює переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу. Так, працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 цього Кодексу (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, у відповідності із довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 40), а також довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області № 13/4/208 від 24.02.2012р. (а. с. 39), Державна екологічна інспекція у Вінницькій області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37979894) є новоутвореною шляхом заснування юридичної особи; при цьому дані щодо правонаступництва Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34939477) в ЄДРПОУ відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що встановлені обставини стосовно ліквідації юридичної особи Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34939477) та утворення нової - Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37979894) виключають можливість, як повторного прийняття на роботу, так і залишення на роботі на іншій посаді в ліквідованій установі.

Також, факт ліквідації підтверджується і довідкою Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 25/07 від 14.03.2012р., про те, що всі працівники Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34939477) 30.12.2011р. звільнені, а чисельність штатних працівників облікового складу складає 0 чоловік. Утворення нової юридичної особи також підтверджує і розміщене в газеті оголошення про конкурс на заміщення вакантних посад.

Апеляційним розглядом справи підтверджено, що у Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34939477) мали місце зміни в організації виробництва і праці, а саме його ліквідація; при цьому ліквідаційною комісією Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34939477) додержано норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, в тому числі, дотримано строків попередження про наступне вивільнення; ОСОБА_2 не звертався до відповідачів про звільнення його з роботи з інших підстав, аніж ті, що зазначені в оскаржуваному наказі №166-К від 28.12.2011 року, як і не звертався із заявою про прийняття його на роботу до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37979894). Крім того, ліквідаційна комісія Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34939477) не мала можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, як і застосувати до позивача положення трудового законодавства про переважне право на залишення на роботі, адже Державна екологічна інспекція у Вінницькій області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34939477) у відповідності до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30 вересня 2011 року № 359 (а.с. 33) ліквідована.

Вищезазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог, які не підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що не підлягають до задоволення.

Стосовно посилання позивача на пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2011 року №995 "Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції", в силу якого територіальні органи Державної екологічної інспекції, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків відповідних екологічних інспекцій як спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища, колегія суддів зазначає, що правонаступництво прав та обов'язків не створює обов'язоку для новоутвореної юридичної особи на укладення трудового договору з працівником вивільненим у встановленому законом порядку.

Отже, апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 18 червня 2012 року .

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Гонтарук В. М.

Драчук Т. О.