Рішення № 2473984, 10.09.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.08 р. Справа № 29/123

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.

При секретарі судового засідання Перекрестній О.О.

за участю:

Представників сторін:

від позивача Литвиненко В.І., довір. № б/н від 09.01.2008р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” м. Краматорськ

До відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1м. Краматорськ

про стягнення суми основного боргу в розмірі 1039,08 грн., суми інфляції в розмірі 61,22 грн., пені в сумі 402,28 грн., 3% річних в розмірі 3,29 грн.

СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданні 02.09.2008р. розгляд справи оголошено закінченим відповідно до ст. 85 ГПК України та оголошена перерва для підготовки тексту рішення до 10.09.2008р. згідно ст. 77 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” м. Краматорськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1м. Краматорськ про стягнення суми основного боргу в розмірі 1 309,09 грн., суми інфляції в розмірі 61,22 грн., пені в сумі 402,28 грн., 3% річних в розмірі 3,29 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 728 від 01.01.2007 р., додатки до договору, додаткову угоду № 2 від 01.01.2008 р., акти-рахунки №728-3 від 31.03.08, № 728-4 від 30.04.08, розрахунок суми боргу, акт звірки від 01.06.08.

Представник позивача відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні від 09.07.08 надав заяву про зменшення суми позовних вимог, у зв'язку з частковою оплатою суми боргу в розмірі 200 грн. після звернення з позовом до суду, що підтверджується випискою з банка за 30.05.2008 р. та просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 1109,09 грн., суми інфляції в розмірі 61,22 грн., пені в сумі 402,28 грн., 3% річних в розмірі 3,29 грн.

17.07.2008 р. позивач надав заяву, якою зменшив суму боргу, у зв'язку із частковою оплатою 70,01 грн. після звернення з позовом до суду, а саме 09.06.2008 р. та просить стягнути з відповідача 1039,08 грн. - основного боргу, суму інфляції в розмірі 61,22 грн., суму пені - 402,28 грн., 3% річних в розмірі 3,29 грн.

Представник відповідача надав відзив на позов від 07.07.2008 р., яким заперечує проти позову, повідомив, що не згоден з укладанням додаткової угоди № 2 від 01.01.2008 р. до договору № 728 від 01.01.2007 р., вважає, що позивач порушив умови п.4.2.2 договору. Відзивом № 2 від 11.08.08 відповідач пояснив, що не визнає суму нарахувань за теплову енергію по квадратним метрам за період з березня по квітень 2008 р., однак нарахування за товар згідно спірного договору визнає. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Позивач надав письмові пояснення № 06/2307 від 02.09.2008 р. на відзив відповідача, якими повідомив, що оплата за спожиту теплову енергію виходячи із розрахунку за 1 кв.м. не суперечить законодавству України, де прямо вказано в п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення. Також пояснив, що 09.01.2008 р. відповідачу був направлений лист за № 07/004 з пропозицією укласти додаткову угоду № 2 до договору № 728 від 01.01.2007 р. з переходом на розрахунки виходячи із площі приміщення, що опалюється, на якому стоїть підпис працівника магазину ПП ОСОБА_1., який свідчить про його отримання. Відповідачу було запропоновано надати розрахунок максимальних теплових навантажень об'єктів, які визначені в Додатку № 1 „Перелік об'єктів, заявлених Споживачем на опалювальний сезон 2007-2008 рр.” до договору. При ненаданні розрахунків максимальних теплових навантажень об'єктів та не укладенні Додаткової угоди № 2 до договору, розрахунок теплової енергії що споживається буде здійснюватися виходячи із розміру опалювальної площі (кв.м.). Відповідач наведений розрахунок не надав, вказана додаткова угода була підписана відповідачем добровільно, без розбіжностей та заперечень.

Позивач посилається на Правила користування тепловою енергією, де вказано, що всі системи теплопостачання та теплоспоживання повинні бути забезпечені вузлами обліку у відповідності із затвердженими технічними умовами та проектами. Пояснює, що відповідачу було запропоновано в літній період (до 15.10.2008 р.) встановити вузол обліку теплової енергії, але ПП ОСОБА_1. не скористався своїм правом, тому позивач здійснює розрахунок величини нарахувань згідно площі, що оплюється на підставі тарифу затвердженого Краматорським виконавчим комітетом.

Позивачем було надано копію рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 06.09.06 № 378 „Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води”, яким встановлено:

- опалення з розрахунку оплати протягом опалювального періоду 1 кв.м. - 5,28 грн.,

- опалення при наявності приладів обліку 1 Гкал - 194,14 грн.

Також позивач надав розрахунок вартості спожитої теплової енергії за спірний період. Пояснив, що в рахунку за березень 2008 р. вказані 1,64 Гкал, оскільки мав місце збій біллінгової системи та замість тарифа 8,28 грн. за 1 кв.м. було пред'явлено за 1 кв.м. 8,82 грн., в квітні 2008 р. був здійснений перерахунок на суму 31,61 грн. з ПДВ (26,34 грн. без ПДВ).

Нарахування за новим тарифом в березні за 12 днів:

95,5 кв.м. х 14,136 грн. : 31 день х 12 днів = 522,58 грн.

522,58 : 466,716 = 1,12 Гкал

В квітні за 15 днів:

95,5 кв.м. х 14,136 грн. : 30 днів х 15 днів = 674,99 грн.

674,99 грн. : 466,716 грн. = 1,45 Гкал.

Ухвалою суду від 17.07.2008 р. строк вирішення спору був продовжений за клопотанням сторін на два місяця відповідно до ст. 69 ГПК України.

Суд розглядає остаточні вимоги позивача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” (Теплопостачальна організація) та Приватним підприємцем ОСОБА_1м. Краматорськ (Споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 728 від 01.01.2007 р., строком дії до 31.12.2007 р., який вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде заяви від однієї із сторін про припинення. Договір укладено з додатковою угодою № 2 від 01.01.08, без протоколів розбіжностей. З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що на момент виникнення боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до умов, позивач зобов'язується продати вчасно та відповідної якості теплову енергію в гарячій воді, а відповідач, в свою чергу зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п.п. 5.1, 6.2 договору, облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 5.5 договору, що узгоджено додатковою угодою, зазначено, що при відсутності приладів обліку або виходу його з ладу, розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться Теплопостачальною організацією розрахунковим методом з урахуванням площі опалювального приміщенні згідно додатку №1 до договору. Розрахунки проводяться в грошовій формі відповідно встановленого тарифу, а саме, 8,28 гривень/кв.метр опалювальної площі (включаючи ПДВ у розмірі 20%) (п. 6.1 додаткової угоди).

Відповідно до п. 6.3.1 договору, що узгоджений додатковою угодою, Споживач не пізніше 20 числа місяця, попереднього до розрахункового, перераховує Теплопостачальній організації попередню оплату в розмірі 50% вартості теплової енергії в розрахунковому періоді. Остаточний розрахунок здійснюється Споживачем протягом 3-х календарних днів з дня отримання акту-розрахунку від Теплопостачальній організації.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов'язання за договором, у спірний період, виконав належним чином, продав відповідачу теплову енергію та пред'явив акти-рахунки на оплату, а саме:

- № 728-3 від 31.03.2008 р. на суму 1081,08 грн.;

- № 728-4 від 30.04.2008 р. на суму 643,39 грн., які містять відмітки відповідача про їх отримання.

Відповідач свої договірні зобов'язання стосовно своєчасної та повної оплати за одержану теплову енергію не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути виниклу заборгованість за період з квітня 2008 р. по травень 2008 р. в розмірі 1039,08 грн., як просить позивач у заяві про зменшення позовних вимог від 17.07.2008 р.

Борг в сумі 1039,08 грн. підтверджений матеріалами справи, а саме актом звірки від 01.06.2008 р., який підписаний обома сторонами, та підлягає стягненню.

З огляду на вищевикладене, акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами (накладними, рахунками), але позивач додав до позовної заяви акти-розрахунки, які підтверджують суму заборгованості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача за період з 14.04.2008 р. по 28.05.2008 р. 3% річних на суму 3,29 грн.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, вважає його арифметично вірним, але період, за який позивач має право вимагати заборгованість починається з 15.04.2008 р. по 28.05.2008 р. Таким чином, сума 3% річних в розмірі 3,29 грн. відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає стягненню з відповідача.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову у розмірі 61,22 грн. за період з 14.04.2008 р. по 28.05.2008 р.

Перевіривши розрахунок інфляційної складової, суд вважає його арифметично невірним, оскільки при розрахунку позивач бере повні місяці та період виникнення боргу починається з 15.04.2008 р. по 28.05.2008 р.

Таким чином розрахунок інфляційної складової має наступний вигляд:

(103,1 + 101,3) : 2 х 1039,08 грн. : 100 - 1039,08 грн. = 22,86 грн.

Суд відмовляє в задоволенні інфляційної складової в сумі 38,36 грн. та задовольняє на суму 22,86 грн.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 402,28 грн. пені за період з 14.04.2008 р. по 28.05.2008 р.

Відповідно до ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно п. 7.2.5 договору, за ухилення від виконання зобов'язання по актам-рахункам за теплову енергію, а також за їх несвоєчасне оформлення відповідно п.6.3 договору Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню в розмірі 1% належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибуткових територій” № 686-ХІY від 20.05.1999р.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його арифметично вірним, але період, за який позивач має право вимагати заборгованість починається з 15.04.2008 р. по 28.05.2008 р.

Таким чином, пеня нарахована вірно та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Посилання відповідача на те, що не отримував листа з пропозицією укласти додаткову угоду № 2 до договору 728 від 01.01.2007 р. з переходом на розрахунки виходячи із площі приміщення, що опалюється, судом до уваги не приймається, оскільки в матеріалах справи містяться докази, а саме - лист № 07/004 від 09.01.2008 р., на якому стоїть підпис працівника магазину ПП ОСОБА_1., а саме - продавця ОСОБА_2., про його отримання.

Також судом не приймається до уваги той факт, що відповідач підписав додаткову угоду в спішному та примусовому порядку, оскільки додаткова угода № 2 від 01.01.2007 р. не містить жодних зауважень та розбіжностей з боку відповідача.

Вимоги позивача щодо надання позивачем розрахунка пред'явлених сум за проданий товар указав його кількість, якість та ціну, визнання додаткової угоди № 2 від 10.01.08 неправомірною та безграмотною, яке має неув'язку з предметом даного договору, умовами та порядком передачі теплової енергії, ст.ст. 655, 656, 669, ч. 1 ст. 673, ст. 683 ЦК України, зобов'язання позивача провести відповідний перерахунок нарахувань судом не приймається до уваги, оскільки наведені питання повинні розглядатися окремим провадженням.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” м. Краматорськ до Приватного підприємця ОСОБА_1м. Краматорськ про стягнення заборгованості за теплову енергію в сумі 1039,08 грн., суми інфляції в розмірі 61,22 грн., пені в сумі 402,28 грн., 3% річних в розмірі 3,29 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1м. Краматорськ (АДРЕСА_1, свід. НОМЕР_1від 21.02.1994 р., ІНН НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Краматорськтеплоенерго” (84320, м. Краматорськ, вул. Беляєва, 113, т/с 26009060110331 в Краматорському відділенні КБ ПриватБанк, МФО 335548, ЄДРПОУ 34657789) 1039,08 грн. - заборгованість за теплову енергію, 3,29 грн. - 3% річних, 22,86 грн. - інфляційна складова, 402,88 грн. - пені, 84,32 грн. - державного мита, 97,54 грн. - плати за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.

У стягненні суми індексу інфляції у розмірі 38,36 грн. відмовити як безпідставно заявленій.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя