Постанова № 24739605, 15.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2012 року 17:03 № 2а-3584/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю позивача -ОСОБА_1, представника відповідача -ОСОБА_2 (довіреність від 22.03.2012р. № 153/9/10-017), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києвапро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 вересня 2011 року № 0004531705, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1, позивач) з позовом до ДПІ у Деснянському районі м. Києва (далі -ДПІ у Деснянському р-ні м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 вересня 2011 року № 0004531705.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування валових витрат за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Євротрейд-Холдінг», зокрема, перевірено статус і повноваження контрагента на складання первинних документів та податкових накладних, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що встановлені в ході перевірки висновки про порушення позивачем ч. 2, ч. 3 ст. 13 р. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992р. № 13-92, ч. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»спростовані ним не були, а тому донарахування податку з доходів фізичних осіб спірним податковим повідомленням -рішення є таким, що відповідає вимогам законодавства.

В судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 15 травня 2012 року в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) зареєстрований як фізична особа - підприємець 04 травня 2006 року Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією та перебуває з цього часу на податковому обліку в ДПІ у Деснянському районі м. Києва (копії Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3 та Довідки від 14.07.2010р. № 29057 про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП наявні в матеріалах справи).

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 11.08.2010р. № 100297331 (форма № 2-ПДВ) (серія НБ № 339459) ФОП ОСОБА_1 є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер НОМЕР_2).

Відповідно до даних Акта перевірки від 09.09.2011р. № 6227/17-05/298422/976 до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься: 19.10.0 Виробництво шкіри, 51.11.0 Посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

Протягом перевіряємого періоду, а саме з 01.06.2010р. по 30.06.2011р., позивач здійснював підприємницьку діяльністю на загальній системі оподаткування, обліку та звітності.

ДПІ у Деснянському районі м. Києва провела позапланову невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_2) з питання фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Євротрейд-Холдінг»(код за ЄДРПОУ 37222018) за період з 01.06.2010р. по 30.06.2011р., за результатами якої було складено Акт від 09.09.2011р. № 6227/17-05/298422/976.

В ході проведення перевірки були встановлені взаємовідносини Позивача (Покупець) з ТОВ «Євротрейд-Холдінг»(Продавець) (ідентифікаційний код 37222018) щодо придбання шкір ВРХ м/с 1 -3 сорту на загальну суму 185 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -30 900, 00 грн.), що підтверджується наданими до перевірки первинними документами, а саме: договором від 26.10.2010р. № 26/10-1, податковою накладною від 26.10.2010р. № 402, банківськими виписками по рахунку підприємця, та іншими документами, наданими ФОП ОСОБА_1 на запит ДПІ у Деснянському р-ні м. Києва від 15.07.2011р. № 4812/10/17-550.

За результатами проведеного аналізу «Журналу звірки податкових зобов'язань в розрізі контрагентів»АІС ONTR_AGENT»ДПА України встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року були віднесені суми ПДВ в розмірі 30 900, 00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Євротрейд-Холдинг», а також включено до складу валових витрат суму в розмірі 185 400, 00 грн. витрат за придбаний у вказаного товариства товар.

Також до ДПІ у Деснянському районі м. Києва надійшли наступні документи, які були покладені в основу Акта від 09.09.2011р. № 6227/17-05/НОМЕР_2:

- матеріали документальної невиїзної перевірки вказаного контрагента позивача, а саме: Акт ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 25.03.2011р. № 241/23-02/37222018 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Євротрейд-Холдінг»з питань правильності нарахування сум податкових зобов'язань з ПДВ та правомірності формування сум податкового кредиту з ПДВ, задекларованих в податкових деклараціях з ПДВ. Вказаною перевіркою встановлено, що на підприємстві працює одна особа, відсутні власні або орендовані складські приміщення, виробничі потужності, транспортні засоби для здійснення основних видів діяльності. Встановити фактичне місцезнаходження підприємства не виявилося можливим;

- лист ДПА у Запорізькій області від 29.06.2011р. № 1833/09-005 щодо проведення виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, з доданою до нього постановою про порушення кримінальної справи № 211113пр-2 відносно ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «Євротрейд-Холдінг»за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

На підставі наведеного працівники ДПІ у Деснянському районі м. Києва в своєму Акті від 09.09.2011р. № 6227/17-05/НОМЕР_2 прийшли до висновків:

- про відсутність поставок товарів (робіт, послуг), взаєморозрахунків та укладення угод з метою настання реальних наслідків між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Євротрейд-Холдінг». На думку перевіряючого, господарські операції щодо придбання ФОП ОСОБА_1 товарів (робіт, послуг) у контрагента-постачальника ТОВ «Євротрейд-Холдінг»за період з 01.06.2010р. по 30.06.2011р. не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зв'язку з чим згідно з п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено нікчемні правочини по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Євротрейд -Холдінг»;

- про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч. 2, ч. 3 ст. 13 р. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992р. № 13-92, ч. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення підприємцем валових витрат на суму 185 400, 00 грн. та відповідно до заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 27 810, 00 грн.

26 вересня 2011 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва на підставі Акта від 09.09.2011р. № 6227/17-05/НОМЕР_2 прийняла податкове повідомлення-рішення № 0004531705, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України за порушення вимог ч. 2, ч. 3 ст. 13 р. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992р. № 13-92 збільшила ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності»в розмірі 27 810, 00 грн. (основний платіж).

Згідно рішень ДПА у м. Києві від 05.12.2011р. № 1734/к/25-214 та ДПС України від 05.01.2012р. № 226/к/10-2315 за результатами розгляду первинної та повторної скарг ФОП ОСОБА_1, спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги підприємця -без задоволення.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Пунктом 22.10 ст. 22 («Прикінцеві положень») Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. № 889-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(далі - Декрет 13-92) визнано таким, що втратив чинність, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 13 Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992р. № 13-92 (далі - Декрет 13-92) оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Згідно з ч. 3 ст. 13 цього Декрету до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.2004р. № 334/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин) встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин) визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Також, відповідно до Додатку № 7 («Про склад валових витрат виробництва (обігу), що виключаються з валового доходу платників податку - фізичних осіб») до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від заняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 року № 12 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18 травня 1993 року № 17), зареєстрованого в Міністерстві юстиції 09 червня 1993 року за № 64, відповідно до статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерській облік, тому формує витрати за переліком статті 5 «Валові витрати»і відповідно до статті 8 «Амортизація»вказаного Закону з деякими особливостями.

Положення статті 5 («Валові витрати») застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.

До податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

До складу витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, зареєстрованого як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ), також включаються суми ПДВ, внесені до бюджету. Не включаються до валових витрат і валового доходу суми ПДВ, які входять до ціни придбаних та проданих товарів (робіт, послуг) відповідно.

Згідно з п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

В силу ч. 6 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець зобов'язаний вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства; своєчасно надавати податковим органам декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996 - ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996 -ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996 -ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996 -ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції фізичної особи -підприємця, та мають бути пов'язані з отриманням доходу фізичною особою -підприємцем.

В ході судового розгляду було встановлено, що 26 жовтня 2010 року між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та ТОВ «Євротрейд-Холдінг»(Продавець) був укладений договір за № 26/10-1 щодо придбання товару (шкури ВРХ, мокро соленої консервації, обряджені, боєнського походження).

Отримання Позивачем товару в загальній кількості 9 000 кг підтверджується накладною від 26.10.2010р. № 402 на суму 185 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -30 900, 00 грн.).

ТОВ «Євротрейд-Холдінг»за фактом реалізації товару виписало на користь Позивача податкову накладну від 26.10.2010р. № 402 на суму 185 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -30 900, 00 грн.), яка підписана ОСОБА_3 та скріплена печаткою підприємства.

Оплата за придбаний товар здійснювалась ФОП ОСОБА_1 шляхом перерахування безготівкових коштів зі свого рахунку № НОМЕР_4 в Рівненській філії ПАТ КБ «Приватбанк»у м. Рівне (МФО 333391) на рахунок контрагента № 2600610520001 в АТ «МЕТА Банк», м. Запоріжжя (МФО 313582), що підтверджується копією платіжного доручення від 05.11.2010р. № 7 та банківською випискою за листопад 2010 року по рахунку позивача. Сума валових витрат в розмірі 154 500, 00 грн. за придбаний товар була відображена позивачем в Книзі обліку доходів та витрат, які ведуть громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності протягом календарного року (для торговельно-посередницької діяльності) (реєстраційний № 40687/2011 від 18.02.2011р.).

Придбаний у ТОВ «Євротрейд-Холдінг»товар в подальшому був реалізований Позивачем іншому суб'єкту господарської діяльності -ТОВ «Чигиринтур ЛТД», відповідно до договору від 18.10.2010р. № 18/10-1. Дані твердження Позивача підтверджуються також копіями цього договору, а також видаткової накладної від 28.10.2010р. № 3, податкової накладної від 28.10.2010р. № 3 та товарно-транспортної накладної від 28.10.2010р. № 3.

Транспортування товару автомобільним транспортом на склад Покупця (ТОВ «Чигиринтур ЛТД») здійснювалося позивачем за допомогою третьої особи, а саме: СПД -фізичної особи ОСОБА_4 відповідно до усної угоди (копії акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2010р. № 2910/01, рахунка-фактури від 29.10.2010р. № 2910/01, товарного чека на оплату транспортних послуг та згадуваної товарно-транспортної накладної від 28.10.2010р. № 3 наявні в матеріалах справи).

Таким чином, позивачем були правомірно віднесені до валових витрат витрати, понесені у зв'язку з придбанням товару у ТОВ «Євротрейд-Холдінг»з метою його використання в господарській діяльності та отримання доходу, що підтверджується належним чином складеними первинними документами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003р. № 755-IV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що на момент здійснення господарської операції контрагент позивача -ТОВ «Євротрейд-Холдінг»було зареєстроване як юридична особа та платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі (ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України).

Доводи податкового органу відносно відсутності у ТОВ «Євротрейд-Холдінг»умов для здійснення господарської операції (відсутність майна, трудових ресурсів тощо) не підтверджені належними та допустими доказами та не спростовують факт здійснення господарських операцій. Зокрема, під час розгляду даної справи відповідач не довів кількості працівників, яка повинна працювати у контрагента для виконання спірних операцій, але була відсутня, а також необхідності наявності у цьому випадку складських та виробничих ресурсів.

Натомість відповідно до довідки Головного управління статистики у Запорізькій області серії АА № 261234 від 10.08.2010р. до видів діяльності за КВЕД ТОВ «Євротрейд-Холдінг», зокрема, відноситься «51.24.0 Оптова торгівля шкурами та шкірою».

Посилання відповідача на факти господарської діяльності ТОВ «Євротрейд-Холдінг»визнаються судом безпідставними, оскільки вони не впливають на формування валових витрат позивачем. Крім того, відповідачем на підтвердження правомірності своєї позиції не було надано до суду копії документів, на яких ґрунтуються висновки Акта перевірки від 09.09.2011р. № 6227/17-05/298422197, а саме: Акт ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 25.03.2011р. № 241/23-02/37222018, реєстраційні та звітні документи підприємства на момент укладення спірних правочинів, матеріали кримінальної справи № 211113пр-2.

Відповідачем не надано доказів нікчемності правочинів, укладених Позивачем з ТОВ «Євротрейд-Холдінг», в Акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємства за фактом ухиляння від сплати податків, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь -які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

При цьому судом враховується те, що подальше самостійне зменшення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 30 900, 00 грн., сформованого за наслідками господарської операції з ТОВ «Євротрейд-Холдінг», не впливає на правомірність формування позивачем валових витрат.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неправомірність донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб спірним податковим повідомленням -рішенням.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати спірне по справі податкове повідомлення-рішення.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва від 26 вересня 2011 року № 0004531705.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова