Постанова № 24739118, 11.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 червня 2012 року 11:10 № 2а-4673/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Денисовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Інвестиційний фонд «Київська Русь - МДС»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Держаної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Інвестиційний фонд «Київська Русь - МДС»(надалі -позивач, Підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Держаної податкової служби (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 березня 2012 року № 0001842250.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про правомірність дій Підприємства щодо не включення сум до складу валового доходу, які були отримані від здійснення операцій з активами інвесторів інституту спільного інвестування, відповідно доводи податкового органу про протилежне вважає необґрунтованими.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що підприємством неправомірно не віднесено суми доходу до складу валового доходу, який був отриманий внаслідок продажу наземних транспортних засобів. Твердження позивача про те, що такі доходи є наслідком операцій з активами інвесторів інституту спільного інвестування вважає безпідставними.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Інвестиційний фонд «Київська Русь - МДС»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2011 року.

За результатами перевірки складений акт від 09 лютого 2012 року № 16/2201/21075315 (далі -Акт перевірки), у висновках якого встановлено порушення позивачем зокрема п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі - Закон «Про ОПП»).

На підставі висновків Акту складено податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2012 року № 0001842250, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 55 208,00 грн., з яких 44 166,00 грн. основного платежу та 11 042,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Як вбачається з акту перевірки висновок податкового органу сформований в результаті неправомірного, на думку відповідача, не віднесення до складу доходів, які оподатковуються за ставкою 25 відсотків, отриманих від продажу транспортних засобів на загальну суму 239 666,66 грн.

Так, перевіркою встановлено, що ПрАТ «Інвестиційний фонд «Київська Русь-МДС»в перевіряємому періоді отримано доходи від продажу наземного транспорту в загальній сумі 239 666,66грн. (без ПДВ), а саме :

- згідно акту прийому-передачі від 06 листопада 2008 року здійснено продаж транспортного засобу «Богдан»2003 року випуску на загальну суму 75 600,00грн ( сума без ПДВ 63 000,00 грн., сума ПДВ 12 600,00 грн). Грошові кошти за транспортний засіб отримано згідно банківської виписки від 06 листопада 2008 року на загальну суму 75 600,00грн.

- згідно акту прийому-передачі від 23 вересня 2009 року здійснено продаж транспортного засобу «Богдан»2003 року випуску на загальну суму 84 000,00грн (сума без ПДВ 70 000,00 грн., сума ПДВ 14 000,00 грн.). Грошові кошти за транспортний засіб отримано згідно банківської виписки від 23 вересня 2009 року на загальну суму 84 000,00 грн.

- згідно актів прийому-передачі від 03 серпня 2010 року здійснено продаж двох транспортних засобів «Богдан»2003 року випуску на загальну суму 128 000,00 грн. (сума без ПДВ 106 666,66грн., сума ПДВ 21 333,33 грн.). Грошові кошти отримано згідно банківської виписки від 03 серпня 2010 року на загальну суму 128 000,00 грн.

Податковий орган вказує, що вищевказані транспортні засоби не відносяться до активів, а тому дохід від їхнього продажу повинен оподатковуватись за ставкою 25 %.

Проте, суд не може погодитися із з такими доводами з наступних причин.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про ОПП»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Пунктом 4.2.8 вказаного Закону наведено перелік доходів, які не включаються до складу валового, серед яких є кошти спільного інвестування, а саме кошти, залучені від інвесторів інститутів спільного інвестування (ІСІ), доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів опе рацій з нерухомістю, доходи від здійснення операцій з активами фондів операцій з нерухомі стю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю.

Як вказує представник відповідача, активами ІСІ можуть бути лише цінні папери, тому транспортні засоби до таких активів не належать.

Суд вважає такі твердження необґрунтованими та звертає увагу на наступне.

Відповідно до п. 17 Розділу І «Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії»затвердженого Указом Президента України від 19 лютого 1994 року Інвестиційний фонд не має права:

- випускати облігації та векселі;

- мати в своїх активах більш як 10 відсотків цінних паперів одного емітента, крім ви падку, передбаченого абзацом сьомим пункту 23 цього Положення, та інвестувати понад 5 відсотків своїх активів у цінні папери одного емітента, крім інвестування в облігації внут рішніх державних позик, казначейські зобов'язання держави та інші цінні папери, одержання доходів за якими гарантовано Урядом України;

- тримати в цінних паперах менш як 70 відсотків активів інвестиційного фонду;

- купувати інвестиційні сертифікати іншого інвестиційного фонду чи інвестиційної компанії;

- займатися представницькою діяльністю з приватизаційними паперами;

- брати банківський кредит, крім випадків використання цього кредиту для викупу відкритим фондом своїх інвестиційних сертифікатів;

- здійснювати інвестиції в цінні папери, емітентом яких є афілійована особа інвести ційного фонду;

- видавати майнові гарантії, забезпечені майном фонду, для третіх осіб, укладати до говори застави;

- придбавати цінні папери повних та командитних товариств.

Вказаний перелік є вичерпним, у зв'язку з чим, Інвестиційні фонди мають право здій снювати будь-яку діяльність, яка не заборонена зазначеним вище пунктом Указу.

Тобто зазначений вище Указ Президента України, який здійснює законодавче регу лювання діяльності Інвестиційних фондів, не містить заборони, щодо тримання в активах Товариства різного рухомого та нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, закриті інвестиційні фонди мають право мати в своїх активах не лише цінні папери, але й інше майно як рухоме так і нерухоме, вклю чаючи і автотранспортні засоби.

Відповідно до п. 4 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року № 87), транспортні засоби відносяться до активів Товариства.

Судом встановлено, що вищезгадані автобуси були придбані позивачем у ТОВ «Автосила»на підставі договору купівлі-продажу від 28 січня 2003 року № 26 по ціні 156 600,00 грн. за одиницю. Автобуси були продані в 2008 -2010 роках, весь час перебували у власності позивача та використовувались у діяльності підприємства.

Також судом встановлено, що у перевіряємому періоді Підприємство зазначало в документах податкової звітності, зокрема в оборотньо-сальдовій відомості за ІІІ квартал 2008 року вказані автобуси, як активи товариства, що відповідачем не заперечується.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що Приватне акціонерне товариство «Інвестиційний фонд «Київська Русь - МДС»не порушувало норми Закону України «Про ОПП»при не віднесенні сум, отриманих від продажу вищенаведених транспортних засобів, до складу валових доходів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 27 березня 2012 року № 0001842250.

Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в розмірі 553,00 грн. (п'ятсот п'ятдесят три гривні) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Держаної податкової служби на користь Приватного акціонерного товариства «Інвестиційний фонд «Київська Русь - МДС».

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 15 червня 2012 року