Постанова № 24738541, 30.05.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 року Справа № 2а/2370/1333/2012

13 год. 05 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Чубар Т.М.,

секретар -Гоменюк О.Ю.,

за участю представника позивача приватного підприємства «Торговельна компанія «ТВС»ОСОБА_1 -згідно довіреності від 09.04.2012р.,

представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкасах ОСОБА_2 - за довіреністю № 780/10-017 від 10.04.2012р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Торговельна компанія «ТВС» до державної податкової інспекції у м. Черкасах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство «Торговельна компанія «ТВС», в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах № 0001412301 та № 0001402301 від 02.04.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. Ні акти перевірок інших платників податків, ні відомості баз даних податкових органів в розумінні чинного законодавства не є первинними документами чи документами бухгалтерського або податкового обліку, які могли б підтвердити факт безтоварності операцій. Позивач, в свою чергу, не може нести відповідальність ні за несплату контрагентами податків, ні за можливу недостовірність наведених у ЄДРПОУ відомостей про них.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що оскільки у жовтні 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не міг фактично здійснювати транспортно-експедиційні операції з урахуванням реального часу на здійснення операцій, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, пунктів відправлення та призначення вантажу, віддаленості контрагентів один від одного, розміру плати експедитору, чисельності найманих працівників, перевіркою встановлено відсутність здійснення реальної господарської операції з отримання транспортно-експедиційних послуг приватним підприємством «Торговельна компанія «ТВС»у контрагента фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за жовтень 2011 року на суму 580 635 грн., в т.ч. ПДВ 96 772 грн. 50 коп.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу сум податкових зобов'язань згідно спірних податкових повідомлень-рішень № 0001412301 та № 0001402301 від 02.04.2012р., слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті за результатами позапланової виїзної документальної перевірки приватного підприємства «Торговельна компанія «ТВС»щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень 2011 року.

Так, в ході перевірки встановлено, що відповідно до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України приватне підприємство «Торговельна компанія «ТВС»включило до розділу «податковий кредит»додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість постачальника -фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 Відповідно до умов угоди на отримання транспортно-експедиційних послуг № 113 від 01.10.2011р. відповідачем отримано від даного контрагента податкову накладну № 105 від 31.10.2011р. та акти приймання-передачі послуг № 105, № 106, № 107 та № 108 від 31.10.2011р. на загальну суму 580 635 грн., в т.ч. ПДВ 96 772 грн. 50 коп. Разом з тим, укладений договір експедирування № 113 від 01.10.2011р. серед істотних умов не містить виду та найменування вантажу, розміру плати експедитору, порядку розрахунків тощо. Переміщення товару згідно подорожніх листів: № 008309, автомобіль Renault RG04АІ НОМЕР_11, водій ОСОБА_4, причеп НОМЕР_1 здійснювалось за маршрутом Черкаси-Журавлівка, загалом 840 км; № 008302, автомобіль Renault Magnum НОМЕР_8, водії ОСОБА_5, ОСОБА_4, причеп НОМЕР_12 здійснювалось за маршрутами Черкаси-Макіївка, Черкаси-Журавлівка, Черкаси-Полтаевка та ін. загалом 15 550 км; № 008301, автомобіль Frilender НОМЕР_9, водій ОСОБА_6, причеп НОМЕР_13 здійснювалось за маршрутами Черкаси-Старобешив, Черкаси-Крижопіль-с.Маяки, Черкаси-Макіївка, Черкаси-Дніпродзержинськ та ін. загалом 9 219 км; № 002084, автомобіль SCANIA НОМЕР_10, водії ОСОБА_7, ОСОБА_8, причеп НОМЕР_14 здійснювалось за маршрутами Черкаси-Журавлівка, Черкаси-Макіївка та ін. загалом 17 030 км. За доданими до перевірки документами приватне підприємство «Торговельна компанія «ТВС»використовує у своїй фінансово-господарській діяльності чотири вантажних автомобілі. Основний вид діяльності -оптова торгівля паливом. За поясненнями директора відповідача, фактично у всіх господарських операціях з транспортування пічного палива приватного підприємства «Торговельна компанія «ТВС»за жовтень 2011 року приймав участь фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у вигляді надання товарно-експедиторських послуг при транспортуванні палива від постачальників відповідача до місць зберігання та передачі покупцям товару. Надані до перевірки подорожні листи не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки в останніх не заповнені графи: час вибуття, час прибуття, кількість годин, звідки взятий вантаж, куди доставити вантаж, найменування вантажу, кількість їздок з вантажем і т.п. Окрім того, державною податковою інспекцією у м. Черкасах було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та складено акт № 7/17-2107/НОМЕР_7 від 10.01.2011р., відповідно до якого встановлено порушення останнім п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкове зобов'язання за жовтень 2011 року на суму 1 183 109 грн. 20 коп.; п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за жовтень 2011 року на суму 1 177 154 грн. Під час перевірки не встановлено факту передачі товару (послуг) від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до підприємств-покупців у зв'язку з відсутністю актів приймання передачі товару (послуг), довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товару, а також інших первинних документів, які свідчать про здійснення підприємцем господарських операцій у жовтні 2011 року. Оскільки у жовтні 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не міг фактично здійснювати транспортно-експедиційні операції з урахуванням реального часу на здійснення операцій, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, пунктів відправлення та призначення вантажу, віддаленості контрагентів один від одного, розміру плати експедитору, чисельності найманих працівників, перевіркою встановлено відсутність здійснення реальної господарської операції з отримання транспортно-експедиційних послуг приватним підприємством «Торговельна компанія «ТВС»у контрагента фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за жовтень 2011 року на суму 580 635 грн., в т.ч. ПДВ 96 772 грн. 50 коп., що, в свою чергу, свідчить про порушення відповідачем статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ-ІV квартал на суму 111 246 грн. 92 коп., а також п. 198.1, п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2011 року в сумі 96 772 грн. 50 коп.

На підставі зазначеного акту перевірки державна податкова інспекція у м. Черкасах прийняла податкові повідомлення-рішення № 0001412301 та № 0001402301 від 02.04.2012р., якими позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 96 772 грн. 50 коп. за основним платежем, 24 193 грн. 13 коп. за штрафними санкціями, та з податку на прибуток в сумі 111 246 грн. 92 коп. за основним платежем.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Торговельна компанія «ТВС»зареєстроване 16.02.2005р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради, код ЄДРПОУ 33363314; місцезнаходження відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: м. Черкаси, вул. Хоменко, 14; взято на податковий облік в органах державної податкової служби приватне підприємство «Торговельна компанія «ТВС»09.03.2005р.; відповідно до свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість № 32152323 від 11.03.2005р. приватне підприємство «Торговельна компанія «ТВС»зареєстроване як платник податку на додану вартість з 11.03.2005р.; основним видом діяльності позивача є оптова торгівля паливом.

З метою здійснення господарської діяльності між позивачем (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір експедирування № 113 від 01.10.2011р., відповідно до якого виконавець зобов'язується за плату надати транспортно-експедиційні послуги -організувати та забезпечити доставку вантажу за місцем призначення та надати інші послуги, а саме: навантаження та розвантаження вантажу, оформлення супровідної документації, зберігання вантажу до його одержання в пункті призначення, перевірку кількості та стану вантажу при його здачі одержувачу, оформлення та отримання документів, що підтверджують здачу-приймання вантажу; на підтвердження надання послуг сторони протягом трьох робочих днів після передачі вантажу підписують акт та скріплюють його печатками; за надання експедиційних послуг замовник сплачує виконавцю 8 грн. за 1 км, і коригується актом виконаних робіт; оплата послуг здійснюється шляхом перерахування грошової суми на поточний рахунок виконавця, зазначений у реквізитах договору. За результатами виконаних робіт позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 складено акти приймання-передачі послуг: № 105 від 31.10.2011р. про надання послуг транспортного експедирування товару на а/м державний номер НОМЕР_8 на загальну суму 174 300 грн.; № 106 від 31.10.2011р. про надання послуг транспортного експедирування товару на а/м державний номер НОМЕР_9 на загальну суму 138 285 грн.; № 107 від 31.10.2011р. про надання послуг транспортного експедирування товару на а/м державний номер НОМЕР_10 на загальну суму 255 450 грн.; № 108 від 31.10.2011р. про надання послуг транспортного експедирування товару на а/м державний номер НОМЕР_11 на загальну суму 12 600 грн.

На підтвердження факту придбання послуг, позивачем у ході судового розгляду надані також: податкова накладна № 105 від 31.10.2011р. на загальну суму 580 635 грн.; Подорожній лист вантажного автомобіля № 008309 від 30.10.2011р., автомобіль Renault RG04АІ НОМЕР_11, водій ОСОБА_4, причеп НОМЕР_1; Подорожній лист № 008302, автомобіль Renault Magnum НОМЕР_8, водії ОСОБА_5, ОСОБА_4, причеп НОМЕР_12; Подорожній лист № 008301, автомобіль Frilender НОМЕР_9, водій ОСОБА_6, причеп НОМЕР_13; Подорожній лист № 002084, автомобіль SCANIA НОМЕР_10, водії ОСОБА_7, ОСОБА_8, причеп НОМЕР_14; рахунок-фактура № 128 від 05.12.2011р. на загальну суму 580 635 грн.; акт звірки взаєморозрахунків до договору № 113 від 01.10.2011р.; претензія щодо сплати грошових коштів від 13.12.2011р.; заявки на транспортно-експедиторські послуги до договору № 113 від 01.10.2011р. № 011001 від 01.10.2011р., № 011002 від 01.10.2011р., № 031001 від 03.10.2011р., № 041001 від 04.10.2011р., № 061001 від 06.10.2011р., № 061002 від 06.10.2011р., № 141001 від 14.10.2011р., № 151001 від 15.10.2011р., № 191001 від 19.10.2011р., № 211001 від 21.10.2011р., № 241001 від 24.10.2011р., № 271001 від 27.10.2011р., № 281001 від 28.10.2011р., № 281002 від 28.10.2011р., № 281003 від 28.10.2011р., № 31001 від 31.10.2011р.

Крім цього, суд дослідив надані позивачем: свідоцтво серії НОМЕР_15 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_7, дата державної реєстрації -19.11.2004р.; свідоцтво № НОМЕР_16 про реєстрацію платника податку на додану вартість -ОСОБА_3, видане 12.04.2011р.

З аналізу досліджених під час судового розгляду документів суд дійшов висновку про фактичне здійснення господарських операцій з надання послуг транспортного експедирування на загальну суму 580 635 грн., в т.ч. ПДВ 96 772 грн. 50 коп.

Позивачем виконано вимоги статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»щодо документального оформлення фактів здійснення господарських операцій та дотримано вимог статті 198 Податкового кодексу України, і в підтвердження правомірності формування податкового кредиту за жовтень 2011 року за податковими накладними, виданими фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, надано всі передбачені діючим законодавством України документи, в тому числі податкові накладні, складені у відповідності до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України особами, які зареєстровані як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З огляду на зазначене суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів/надання послуг.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідно до п. 36.5 статті 36 Податкового кодексу України несе платник податків. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Надання ж податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про оподаткування, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування) є підставою для її одержання, якщо контролюючий орган не доведе і не встановить, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах жодних доказів в підтвердження необґрунтованості заявлених платником податків вимог про надання податкової вигоди, в тому числі щодо безтоварності операцій чи одержання доходу за рахунок податкової вигоди, зокрема відшкодування податку на додану вартість з бюджету, за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність, ні під час складання акту перевірки, покладеного в основу оскаржуваних в судовому порядку податкових повідомлень-рішень, ні під час розгляду справи по суті не надано.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, а отже не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах № 0001412301 та № 0001402301 від 02.04.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Торговельна компанія «ТВС»2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 05 червня 2012 року.