Копія
Справа № 2270/2717/12
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2012 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіГнап Д.Д. при секретарі Тимощуку І.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів АГРО" до Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати протиправними та скасувати прийняті на підставі акту перевірки № 1238/231/34337479 від 17.11.2011 року податкові повідомлення-рішення Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції від 02.12.2011 року № 0001142300 і № 0001162300, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2011 року на загальну суму 122813 грн., і нараховані штрафні санкції в розмірі 61406 грн., та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року на 55515 грн. відповідно. На думку позивача, зазначені податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки базуються на безпідставних висновках відповідача про відсутність реальних наслідків господарських операцій з поставки засобів захисту рослин від ТОВ «Латагро» відповідно до договору купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року.
Вважає, що має всі первинні документи, оформлення яких передбачене Податковим кодексом України та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», необхідні для формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями.
Представник позивача в судовому засідання заявив клопотання про зупинення провадження по справі в частині оскарження податкового повідомлення-рішення № 0001162300 від 02.12.2012 року, так як на даний момент в Хмельницькому окружному адміністративному суді розглядається справа № 2270/2420/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинів АГРО" до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень, яка прямо пов'язана з зазначеною справою.
Суд задовольнив клопотання позивача, роз'єднав позови та зупинив провадження у даній справі в частині оскарження податкового повідомлення-рішення № 0001162300 від 02.12.2012 року до набрання законної сили судовим рішенням в справі № 2270/2420/12.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідача проти позову заперечили, вважають спірне податкове повідомлення-рішення законними, оскільки факт порушення позивачем Податкового кодексу України та завищення від'ємного значення з ПДВ за серпень 2011 року на 55515,00 грн. по операції з купівлі-продажу товару від ТОВ «Латагро», яка не мала реальних наслідків, встановлений під час перевірки позивача та зафіксований в акті перевірки № 1238/231/34337479 від 17.11.2011.
На думку відповідача про відсутність реальних наслідків договору купівлі-продажу свідчить відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення товару на склад позивача. Вказує, що відповідно до наданих під час перевірки товарно-транспортних накладних відправником товару є ТОВ «Торговий дім «Насіння», а вантажоодержувачем -ТОВ «Латагро».
На підставі ст. 55 КАС України судом допущено заміну відповідача - Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції на Красилівську міжрайонну державну податкову інспекцію Хмельницької області.
Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з урахуванням викладеного нижче.
Суд встановив, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинів агро» 04.07.2007 року зареєстроване Старокостянтинівською райдержадміністрацією (Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 №627797). З 30.10.2007 року перебуває на обліку як платник податку на додану вартість в Старокостянтинівській ОДПІ.
Основними видами діяльності позивача є вирощування зернових та технічних культур, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.
В листопаді 2011 року на підставі пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України Старостянтинівською ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань в наступних звітних періодах за серпень 2011 року, результати якої оформлені актом № 1238/231/34337479 від 17.11.2011 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 року № 0001142300, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року на 55515 грн.
До звернення до суду зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДПА у Хмельницькій області та Державної податкової служби України. За результатом розгляду скарг позивача рішенням ДПА у Хмельницькій області № 22597/10/25-034 від 20.12.2011 року, залишеним без змін рішенням ДПС України № 4012/6/10-2115 від 05.03.2012 року, залишене без змін податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 року № 0001142300.
Зазначене податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки № 1238/231/34337479 від 17.11.2011 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 198.1 п. 198.3 ст. 198 і п. 200.1 п.200.3 ст.200 Податкового кодексу (надалі -ПК України) та завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2011 року на 55515 грн. по операції з придбання засобів захисту рослин від ТОВ «Латагро», яка не мала реальних наслідків.
Суд встановив, що відповідно до договору купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року ТОВ «Латагро» зобов'язалось продати позивачеві засоби захисту рослин, вказані у специфікаціях до договору (п.1.1 договору), якість яких повинна відповідати стандартам, що діють в Україні на момент постачання та підтверджуватися сертифікатом якості заводу-виробника на кожну партію товару (п.п.2.1 -2.2 договору). Відповідно до умов договору купівлі-продажу конкретний асортимент, кількість, ціна та термін постачання кожної партії товару, а також строк оплати і відповідний розрахунковий рахунок постачальника визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п.3.1 і п.4.1 договору); право власності на товар переходить до покупця в момент отримання ним товару і супровідних документів (п.5.1 договору); датою поставки товару вважається дата відвантаження товару та складання первинних документів, які є доказом здійснення господарської операції (п.5.6 договору); товар поставляється на умовах EXW (Інкотермс 2000), місце отримання вказане в графі «базис поставки» специфікації. Пунктом 4.2 договору передбачений обов'язок продавця передати покупцю (позивачеві) в момент отримання товару рахунку-фактури, податкової накладної, накладної на передачу товару та сертифікат якості.
Додатковою угодою №2 від 30.12.2009 року сторони продовжили строк дії до договору купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року до 31.12.2011 року.
У специфікаціях № 45 від 19.07.2011 року, № 46 від 05.08.2011 року, № 47 від 22.08.2011 року позивач та його контрагент (ТОВ «Латагро») погодили назву товару, його кількість, ціну за одиницю виміру, загальну вартість, строк поставки та одночасно підтвердили, що базисом поставки є с. Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області. У зазначених специфікаціях сторони договору також вказали, що оплату транспортних витрат по доставці товару від базису поставки до місцезнаходження покупця здійснює продавець.
На виконання договору купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року ТОВ «Латагро» в серпні 2011 року поставило позивачеві засоби захисту рослин на загальну суму 333090,65 грн., в тому числі ПДВ 55515,11 грн.
Вказане підтверджується: податковими накладними № 6 від 92670,65 року, № 19 від 09.08.2011 року, № 38 від 12.08.2011 року і № 66 від 22.08.2011 року; видатковими накладними № 465 від 09.08.2011 року, № 471 від 12.08.2011 року, 484 від 22.08.2011 року на суму 23731,20 грн.; та копією журналу реєстрації довіреностей.
На підставі оформлених позивачем довіреностей у місці поставки від імені позивача придбаний товар від представника ТОВ «Латагро» отримував уповноважені особи позивача ОСОБА_4
Оприбуткування зазначеного товару на складі позивача підтверджується складською книгою за 2011 рік та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 208, а оплата - виписками з банківського рахунку та платіжними дорученнями.
Придбані від ТОВ «Латагро» засоби захисту рослин позивач використав у власній господарській діяльності для вирощування зернових культур, що підтверджується лімітно-забірними картами на отримання матеріальних цінностей та актами про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив за 2011 рік.
Позивач та його контрагент ТОВ «Латагро» відобразили операції з поставки мінеральних добрив у бухгалтерському та податковому обліку.
Отримавши від постачальника товару ТОВ «Латагро» видаткові та податкові накладні, які засвідчують факт придбання товару, та оплативши його вартість, позивач включив податок на додану вартість, сплачений в ціні товару, до податкового кредиту в серпні 2011 року.
За змістом п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За змістом п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.
З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товару виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару.
В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
В судовому засіданні судом не встановлено, та відповідачем не доведено, що податкові накладні на загальну суму ПДВ 55515,11 грн., оформлені ТОВ «Латагро» з порушенням ПК України, або їх реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язковою.
Відтак, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, контрагентом позивача (ТОВ «Латагро»), які підтверджують факт купівлі-продажу засобів захисту рослин, є достатньою підставою для віднесення сплаченого в ціні товару ПДВ до податкового кредиту.
При цьому суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача щодо відсутності реальних наслідків договору купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року, а відтак і відсутності у позивача права на віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які ґрунтуються на відсутності у позивача товарно-транспортних накладних на перевезення товару від ТОВ «Латагро».
Суд встановив, щодо проданий позивачеві товар ТОВ «Латагро» придбало від ТОВ «Торговий дім «Насіння» відповідно до договору №2-1002/пр20х від 10.02.2011 року, за змістом якого (п.7.1 договору) та додатків до нього місцем поставки є с. Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області.
Таким чином, с.Пеньки є одночасно місцем передачі придбаного товару від ТОВ «Торговий дім «Насіння» до ТОВ «Латагро» та місцем поставки товару від ТОВ «Латагро» позивачеві.
Досліджені судом докази, зокрема лист ТОВ «Торговий дім «Насіння» №1-3/28 від 21.02.2012 року, довіреності по операціям за серпень ТОВ «Латагро», оформлені ТОВ «Торговий дім «Насіння» податкові накладні та видаткові накладні, копії платіжних доручень і товарно-транспортні накладні, свідчать про те, що уповноважена особа ТОВ «Латагро» прийняла від ТОВ «Торговий дім «Насіння» засоби захисту рослин у місці поставки (с. Пеньки) та в той же день передала представник позивача разом з супровідними документами на цей товар.
Тому, надані позивачем під час перевірки товарно-транспортні накладні на перевезення мінеральних добрив від відправника ТОВ «Торговий дім «Насіння» до вантажоодержувача - ТОВ «Латагро» одночасно є перевізними документами, які підтверджують доставку останнім зазначеного товару до місця поставки за договором купівлі-продажу №16-09/L-ЗР від 13.04.2009 року для передачі позивачеві.
Суд враховує, що статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В процесі судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договору купівлі-продажу, укладеного позивачем з ТОВ «Латагро», вимогам ст.203 і ст.215 ЦК України, не надано рішення суду про визнання цього договору нікчемним на підставі ст.228 ЦК України.
Досліджені судом докази свідчать про те, що зазначений договір купівлі-продажу укладений позивачем та ТОВ «Латагро» в межах їх господарської діяльності і безпосередньо направлений на отримання доходу, та фактично виконаний ними.
Судом також не встановлено заборони на укладання договорів купівлі-продажу товару певного виду на умовах EXW (Інкотермс 2000).
Суд також враховує, що відсутність товарно-транспортних накладних у покупця, який не є перевізником придбаного товару та не несе витрати на його транспортування, не може слугувати підставою для позбавлення його права на включення до податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного товару за умови фактичного здійснення операції.
Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року по операції з придбання товару від ТОВ «Латагро».
Підпунктом 14.1.18 ст.14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений ст. 200 ПК України.
Суд встановив, що позивач виконав вимоги ПК України щодо формування податкового кредиту та визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ та відповідно суми бюджетного відшкодування ПДВ.
Тому, висновки відповідача про завищення від'ємного значення з ПДВ за серпень 2011 року на 55515 грн. є безпідставними
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене відповідачем не доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення. В той же час позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.
Керуючись Цивільним кодексом України, Податковим кодексом України та ст.ст. 11, 70, 71, 99, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001142300 від 2 грудня 2011 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2012 року
Суддя/підпис/Д.Д. Гнап"Згідно з оригіналом" Суддя
Судове рішення № 24738475, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 22.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2270/2717/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: