Постанова № 24738232, 13.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 червня 2012 р. № 2-а- 5753/12/2070

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Архіпова С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал-декор" про стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з зазначеною позовною заявою та просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал-Декор» (надалі по тексту - відповідач) адміністративно-господарські санкції в розмірі 10979,71 грн., включаючи пеню в сумі 19,71 грн. за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

В обґрунтування заявленого позову вказав, що відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ та організацій, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. Статтею 20 зазначеного Закону передбачено сплату штрафних санкцій тими організаціями, підприємствами та установами, де чисельність працевлаштованих інвалідів менша ніж норматив, встановлений законом. Також позивач вказав, що адміністративно - господарські санкції за не створення робочих місць для інвалідів сплачуються юридичною особою самостійно.

Таким чином позивач зазначає, що за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте ним, відповідач повинен самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі 10960,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Крім того, відповідачу нараховано пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 19,71 грн. Таким чином позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 10979,71 грн.

Представник позивача Лещенко Н.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. В подальшому надала заяву про розгляд справи за своєї відсутності.

Відповідач згідно наданих до суду письмових заперечень проти позову заперечував та пояснив, що відповідачем до центру зайнятості подавалися звіти, проте центром зайнятості інваліди для працевлаштування не направлялись. Відповідач надав до суду заяву про розгляд справи за своєї відсутності.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні та беручи до уваги, що учасники процесу, які не прибули до суду, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе розгляд та вирішення справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в ній доказів, які є достатніми для ухвалення рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та необхідність його задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно чинних нормативів відповідач, середньооблікова чисельність штатних працівників якого в 2011 році складала в 2011 році 35 осіб, мав створити в 2011 році на підприємстві 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, що ним зроблено не було.

Звіт з зазначенням посади для працевлаштування інваліда та її характеристик позивачем в районний центр зайнятості подавався лише в березні та червні 2011 року. подібні звіти протягом року до відповідного центру зайнятості не надавались.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що частиною четвертою статті 43 Конституції України проголошено, що кожний має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Отже, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту інвалідів шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для інвалідів належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, але без встановлення для підприємств жодних обмежень щодо обов'язку працевлаштування інвалідів.

Крім того, згідно з пунктом 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (далі - Положення), працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК. Разом з тим, згідно з пунктом 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. А пунктом 14 Положення визначено, що підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до вимог пункту 3 Положення робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

За таких обставин вбачається, що відповідачем не було повністю виконано покладені на нього законодавством обов'язки щодо створення у себе робочих місць для працевлаштування інвалідів, які мають бути зайняті інвалідами постійно протягом року. Відповідач про створення належно атестованого робочого місця для працевлаштування інваліда відповідні органи протягом цілого року не повідомляв, доказів наявності належної кількості робочих місць протягом звітного року, створених та атестованих згідно встановлених вимог, з матеріалів справи не встановлено.

Таким чином суд дійшов висновку, що несплачені відповідачем штрафні санкції, які мали обчислюватися та сплачуватися ним самостійно, підлягають стягненню з відповідача в примусовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал-Декор» (63734, Харківська область, м. Куп'янськ, смт. Ківшарівка, р/р 26005000162436 ПуАТ «СЕБ Банк», МФО 300175, код ЄДРПОУ 30136436) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, м. Свободи,5, Держпром, 1 під., 1 пов., к. 16, код ЄДРПОУ, одержувач: р/р 312192307000003, МФО 851011, код одержувача 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції та пеню в розмірі 10979.71 грн.

Апеляційна скарга на постанову, прийняту в порядку письмового провадження, подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.В. Архіпова