Постанова № 24738230, 30.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 травня 2012 р. № 2-а- 5315/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Крайник Т.О.,

за участю представників сторін: позивач - Обраменко І.О., відповідач - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інжиніринг" до Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд-Інжиніринг»звернулось до суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі -Західна МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2012 року №0000011532 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 45775,0 грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий органі дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Так, єдиною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугував висновок контролюючого органу про неправомірне включення підприємством до складу податкового кредиту декларації за листопад 2011 року, податкових накладних виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Промспец консалтинг»(далі -ТОВ «Промспец консалтинг»), реєстрація платника податку на додану вартість якого була скасована на підставі рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 14.10.2011 року №82/15-02-036. Разом з тим, оскільки вище зазначене рішення податкового органу було скасовано у судовому порядку, то позивачем було правомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні по взаємовідносинам із вище зазначеним контрагентом.

Представник позивача у судовому засіданні 30.05.12р. підтримав свою правову позицію по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, заперечень проти позову до суду не надходило.

Суд дійшов висновку про розгляд справи на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), без участі представника відповідача, який був належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як було встановлено під час розгляду справи, 20.02.2012 року співробітниками Західної МДПІ проведено камеральну перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ Гранд-Інжиніринг», за результатами якої складено Акт №214/15-02-36 від 20.02.2012 року.

За результатами перевірки встановлені порушення позивачем вимог - п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі -ПК України) в результаті чого занижено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за листопада 2011 року на суму 36620,00 грн.

На підставі вище зазначеного акту Західною МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012 року №0000011532 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 45775,0 грн., в т.ч. за основним платежем 36620,00 грн.., та за штрафними (фінансовими) санкціями -9155,00 грн.

Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання слугував висновок контролюючого органу про неправомірне включення підприємством до складу податкового кредиту декларації за листопад 2011 року, податкових накладних виписаних ТОВ «Промспец консалтинг»№86 від 07.11.2011 року на суму 192810,16 грн., у т.ч. ПДВ 32135,03 грн., №215 від 23.11.2011 року на суму 26909,76 грн., у т.ч. ПДВ 4484,96 грн., реєстрація платника податку на додану вартість якого була скасована на підставі рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 14.10.2011 року №82/15-02-036.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.

З 01.01.2011 року порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений ПК України.

Так, згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, у позивач у перевіряємий період мав господарські відносини із ТОВ «Промспец консалтинг».

Так, між ТОВ «Промспец консалтинг»(Продавець) та ТОВ Гранд-Інжиніринг»(Покупець) укладено договір купівлі-продажу №012/10-11 від 10.10.2011 року та протокол погодження договірної ціни до договору від 10.10.2011 року.

На виконання договору купівлі-продажу №012/10-11 від 10.10.2011 року ТОВ «Промспец консалтинг» були виписані податкові накладні №86 від 07.11.2011 року на суму 192810,16 грн., у т.ч. ПДВ 32135,03 грн., №215 від 23.11.2011 року на суму 26909,76 грн., у т.ч. ПДВ 4484,96 грн.

Суд зазначає, що контролюючим органом під час перевірки реальність укладеного договору не заперечувалось.

Підставою ж для визначення позивачу суми грошового зобов'язання, слугували висновки контролюючого органу про те, що підприємством було неправомірно включено до складу податкового кредиту декларації за листопад 2011 року, податкових накладних виписаних ТОВ «Промспец консалтинг»№86 від 07.11.2011 року на суму 192810,16 грн., у т.ч. ПДВ 32135,03 грн., №215 від 23.11.2011 року на суму 26909,76 грн., у т.ч. ПДВ 4484,96 грн., оскільки реєстрація платника податку на додану вартість якого була скасована на підставі рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 14.10.2011 року №82/15-02-036.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року по справі №2а-14157/11/2070, залишеною без змін ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року, задоволено адміністративний позов ТОВ «Промспец консалтинг»до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

Визнано протиправним та скасовано Рішення № 82/15-02-036 від 14.10.2011 року ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Промспец консалтинг»та зобов'язано ДПІ м. Харкова поновити реєстрацію ТОВ «Промспец консалтинг», як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до п.6.2 Наказу ДПА України №978 від 22.12.2010 року, який діяв на час складання спірного нормативного акту індивідуальної дії, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Крім того, згідно до абз.3,4 п.3 Інформаційного листу Вищого адміністративного суду України № 1172/11/13-10 від 02.08.2010 р. зазначено, що у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Пунктами 201.8., 201.9., 201.10. ст.. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи вище викладене, оскільки судовим рішенням, яке набрало законну силу, визнано неправомірним та скасовано рішення Рішення ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова № 82/15-02-036 від 14.10.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Промспец консалтинг» та зобов'язано поновити реєстрацію, як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту видані ТОВ «Промспец консалтинг»податкові накладні, оскільки останній є платником податку, свідоцтво якого не є анульованим, в зв'язку з чим, він має встановлене законом право виписувати податкові накладні.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийняті не на підставі законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачами не доведено правомірність прийняття спірного рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інжиніринг" до Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000011532 від 30.03.12року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Інжиніринг" (61064, м. Харків, профспілковий бульвар, буд. 64, кор. А, кв. 79, код 36374465) судовий збір в сумі 457 (чотириста пятдесят сім) грн. 75 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Повний текст виготовлено 05.06.2012року.

Суддя Горшкова О.О.