Постанова № 24738207, 06.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"06" червня 2012 р. Справа № 2а-4033/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вороніної І.О.,

за участю: представника позивача - Машир В.О.,

представника відповідача - Буряківського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Харківагроснаб" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Харківагроснаб" (позивач або ТОВ фірма "Харківагроснаб") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова (ДПІ у Ленінському районі м.Харкова), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Харкова №0000190700 від 25.03.2011 року.

Позивач стверджує, що здійснені ним господарські операції відповідають закону, є реальними та мають безпосереднє відношення до власної господарської діяльності; податковий кредит з податку на додану вартість (ПДВ) був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних з дотриманням вимог чинного податкового законодавства, а тому завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ фірма "Харківагроснаб" не допускало.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Харкова - його правонаступником - Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (Західна МДПІ м.Харкова).

У судовому засіданні та наданих до суду запереченнях (а.с.26-27) представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення таким, що прийнято правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Фахівцем ДПІ у Ленінському районі м.Харкова проведена камеральна перевірка ТОВ фірми "Харківагроснаб" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 по 31.12.2010.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 18.03.2011 №361/07-004/25190036 (акт про результати перевірки) (а.с.5-17).

Перевіркою встановлено, що в порушення п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України підприємством безпідставно заявлено суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року в розмірі 125658,00грн.

Вказаний висновок податкової інспекції обґрунтовується наступним.

Перевіркою встановлено, що ТОВ фірмою "Харківагроснаб" у періоді, що перевірявся, до складу податкового кредиту було віднесено наступні податкові накладні по отриманню запчастин від ТОВ "ФІНВЕСТБУД": №47302 від 15.12.2010 на суму ПДВ 51531,33грн. та №48603 від 28.12.2010 на суму ПДВ 137539,17грн., всього за грудень 2010 року ПДВ на суму 189070,50грн.

Підставою для висновків ДПІ у Ленінському районі м.Харкова щодо порушення ТОВ фірмою "Харківагроснаб" вимог податкового законодавства став акт ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова №218/23-104/35331483 від 10.03.2011 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ФІНВЕСТБУД" з питань перевірки податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 по 31.12.2010.

Перевіркою ТОВ "ФІНВЕСТБУД" встановлено, що підприємством не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань в т.ч.: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №№311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації, 641 «Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

Зазначені операції ТОВ «Фінвестбуд» та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Так причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ «Фінвестбуд» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Таким чином, в ході проведення перевірки ТОВ "ФІНВЕСТБУД" встановлено:

- неможливість фактичного здійснення ТОВ «Фінвестбуд» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі -продажу;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

- порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215 , п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Фінвестбуд" з постачальниками та покупцями;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.3, ст.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

ДПІ у Ленінському районі м.Харкова посилається на те, що згідно з актом №218/23-104/35331483 від 10.03.2011 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Фінвестбуд" з питань перевірки податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 всі операції купівлі - продажу ТОВ «Фінвестбуд» з контрагентами, у тому числі з ТОВ фірма "Харківагроснаб" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до „вигодонабувача".

Податкова інспекція зазначає, що після виконання постачальником та покупцем умов нікчемної угоди не виникло будь-яких юридично значимих наслідків, а саме переходу права власності на поставлений товар та право включати покупцем вартість отриманого товару до складу свого податкового кредиту, оскільки згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит визначається у зв"язку з придбанням товарів та послуг, а за відсутності юридичних наслідків (нікчемних правочинів), факт такого придбання товарів (послуг) не відбувся.

ДПІ у Ленінському районі м.Харкова вважає, що наявність у ТОВ фірми "Харківагроснаб" податкових накладних отриманих від ТОВ „Фінвестбуд", які відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Право на податковий кредит у ТОВ фірмою "Харківагроснаб" не виникає, оскільки перевіркою ТОВ „Фінвестбуд" встановлено, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Таким чином, ДПІ у Ленінському районі м.Харкова прийшла до висновку, що в порушенням вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ фірмою "Харківагроснаб" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ "ФІНВЕСТБУД" у грудні 2010р. на суму 189070,50грн.

Згідно з поданою ТОВ фірмою "Харківагроснаб" до ДПІ у Ленінському районі м.Харкова податковою декларацією з ПДВ за січень 2011 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за січень 2011 року складає 125658,00грн.

На підставі встановлених перевіркою ТОВ фірми "Харківагроснаб" обставин ДПІ у Ленінському районі м.Харкова вважає, що підприємством безпідставно заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 125658,00грн.

На підставі акта про результати перевірки від 18.03.2011 №361/07-004/25190036 згідно з п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України ДПІ у Ленінському районі м.Харкова прийнято податкове повідомлення - рішення №0000190700 від 25.03.2011 (а.с.18), яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 125658,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1грн.

Правовідносини щодо формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у період виникнення відповідних спірних правовідносин було врегульовано Законом України "Про податок на додану вартість" (втратив чинність з 1 січня 2011 року) та Податковим кодексом України (набрав чинності з 1 січня 2011 року).

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. (Підпункт 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. (Підпункт 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. (Підпункт 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. (Підпункт 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). (Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (Пункт 200.3 ст.200 Податкового кодексу України.)

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг. (Пункт п.200.4 «а» ст.200 Податкового кодексу України.)

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. (Пункт 200.7 ст.200 Податкового кодексу України.)

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. (Пункт 200.8 ст.200 Податкового кодексу України.)

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. (Пункт 200.10 ст.200 Податкового кодексу України.)

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування. (Пункт 200.14 «б» ст.200 Податкового кодексу України.)

Такі ж приписи містились і в п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.4, 7.7.5, 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними №47302 від 15.12.2010 на суму ПДВ 51531,33грн. та №48603 від 28.12.2010 на суму ПДВ 137539,17грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ фірмою "Харківагроснаб" (покупець) та ТОВ "ФІНВЕСТБУД" (продавець) був укладений договір №08/12-10 від 08.12.2010 (а.с.45-46), згідно з умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець - оплатити та прийняти гірничо-шахтне обладнання у кількості, асортименті та за ціною, відповідно до специфікації (п.1.2 договору). Договір вступає в силу з момента підписання та діє до 31.12.2011.

Суд не вбачає порушень закону в укладенні зазначеного договору, оскільки вказаний правочин укладено право і дієздатними юридичними особами, його предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону. Текст договору засвідчено печатками суб'єктів господарювання, які є їх сторонами.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду копії наступних документів: податкових накладних №47302 від 15.12.2010 на суму ПДВ 51531,33грн. та №48603 від 28.12.2010 на суму ПДВ 137539,17грн., видаткових та товарно-транспортних накладних, банківських виписок, накладної на вантаж (а.с.47-51, 64-68, 73-75).

На підтвердження використання ТОВ фірмою "Харківагроснаб" у господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ "ФІНВЕСТБУД", позивачем надано до суду копію контракту №20 від 23.12.2010, укладеного між ТОВ фірмою "Харківагроснаб" (продавець) та ВАТ «Гірничо-Збагачувальний Комбінат «Адрасмон» (покупець) про поставку гірничо-шахтного збагачувального обладнання, що діє до 23.12.2011 з додатком - специфікацією, а також копії митних декларацій (а.с.52-63).

Первинні документи, надані позивачем в обґрунтування правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ФІНВЕСТБУД", за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагента позивача статусу платника ПДВ, або на завищення вартості товарів чи послуг, або на несумісність зазначених в документах товарів чи послуг з власною господарською діяльністю ТОВ фірми "Харківагроснаб". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ фірмою "Харківагроснаб" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від контрагента, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

При цьому суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій по договору №08/12-10 від 08.12.2010, укладеному між ТОВ фірмою "Харківагроснаб" та ТОВ "ФІНВЕСТБУД", відповідач до суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не надав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Аналізуючи положення ст.ст.203, 204, 215 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до ст. 71 КАС України він, як суб'єкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані в даній справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, а його позиція про те, що дані договори суперечать інтересам держави та суспільства, порушують публічний порядок не підкріплені належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими.

Суд зазначає, що позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

З урахуванням викладеного вище, суд, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, не знаходить правових підстав для визнання правомірним висновку відповідача про нікчемність договору №08/12-10 від 08.12.2010, укладеного між ТОВ фірмою "Харківагроснаб" та ТОВ "ФІНВЕСТБУД".

Приєднані до матеріалів справи копії складених ТОВ "ФІНВЕСТБУД" на виконання договору №08/12-10 від 08.12.2010 податкових накладних №47302 від 15.12.2010 на суму ПДВ 51531,33грн. та №48603 від 28.12.2010 на суму ПДВ 137539,17грн. не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Суд звертає увагу на те, що, якщо контрагент і допустив порушення законодавства, у тому числі податкового, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При вирішенні даного спору суд також бере до уваги наступне.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 у справі №2070/2а-2979/11 (а.с.97-98) за позовом ТОВ "ФІНВЕСТБУД" до ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова про визнання протиправними дій, яка набрала законної сили, визнано дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова незаконними щодо проведення документальної планової виїзної перевірки податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2008р. по 31.12.2010р. за результатами якої складено акт від 10.03.2011р. №218/23-104/35331437.

Під час судового розгляду справи №2070/2а-2979/11 встановлено, що 04.03.2011 ТОВ "ФІНВЕСТБУД" повідомило податковий орган про те, що вся бухгалтерська, банківська документація, печатка були вилучені під час проведення обшуку о/у МВПМ СДПІ ВПП у м.Харкові.

У постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 у справі №2070/2а-2979/11 зазначено, що колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій ДПІ у Комінтернівському р-ні м.Харкова при проведенні планової виїзної документальної перевірки 10.03.2011р. та як наслідок, по складанню акту перевірки через недотримання приписів п.п.77.4 ст.77, п.п.85.9 ст.85 ПК України, що призвело до порушення прав ТОВ "ФІНВЕСТБУД" на надання відповідних документів для проведення даної перевірки.

Суд звертає увагу, що саме акт ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова №218/23-104/35331483 від 10.03.2011 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ФІНВЕСТБУД" з питань перевірки податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, став підставою для висновків ДПІ у Ленінському районі м.Харкова щодо порушення ТОВ фірмою "Харківагроснаб" вимог податкового законодавства.

Таким чином, факт порушення ТОВ фірмою "Харківагроснаб" у відносинах з ТОВ "ФІНВЕСТБУД" положень п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та як наслідок факт завищення суми бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року на 125658,00грн., не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач правомірності висновків, якими вмотивовано спірне податкове повідомлення-рішення, не довів.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку про безпідставність висновків акта про результати перевірки від 18.03.2011 №361/07-004/25190036.

Згідно з п.57.4 ст.57 Податкового кодексу України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення №0000190700 від 25.03.2011, прийняте на підставі акта перевірки від 18.03.2011 №361/07-004/25190036, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути витрати в сумі 03,40грн., сплачені позивачем при зверненні з даним позовом до суду.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Харківагроснаб" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Харкова №0000190700 від 25.03.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Харківагроснаб" (ідент. код 25190036) витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 13 червня 2012 року.

Суддя Р.В. Мельников