Постанова № 24738205, 07.06.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"07" червня 2012 р. Справа № 2а-16394/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вороніної І.О.,

за участю: представника позивача - Гальцової І.В.,

представника відповідача - Байбак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень , -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" (позивач або ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції (Чугуївська ОДПІ), у якому просить суд визнати недійсними та скасувати

- податкове повідомлення-рішення від 22.06.2011 №0002182311 про стягнення з підприємства податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 4720,00грн. та штрафних (фінансових санкцій) - 1180,00грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 15.07.2011 №0002752311 на збільшену визначену штрафну (фінансову) санкцію - 2360,00грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" зазначає, що зроблені в акті перевірки №456/2311/32500414 від 27.05.2011 висновки про порушення податкового та цивільного законодавства не відповідають дійсності, є безпідставними та такими, які не відповідають фактичним обставинам здійснення господарської діяльності підприємства позивача, податковий кредит ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" сформовано правомірно, а прийняті на підставі вказаного акта перевірки податкові повідомлення - рішення позивач вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду замінено відповідача - Чугуївську об'єднану державну податкову інспекцію - його правонаступником - Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби.

У судовому засіданні та наданих до суду запереченнях (т.1 а.с.69-72) представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Фахівцем Чугуївської ОДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Аллюр-2009" за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, результати якої оформлені актом №456/2311/32500414 від 27.05.2011 (акт про результати перевірки) (т.1 а.с.6-21).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс":

- ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" з ПП "Аллюр-2009";

- п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2010 року на загальну суму 4720,00грн.

Підставою для вказаних висновків податкової інспекції стали наступні обставини.

При перевірці правильності формування ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" податкового кредиту по взаємовідносинам ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" з ПП "Аллюр-2009" згідно проведеного аналізу поданих ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" декларацій з ПДВ за січень-грудень 2010р. встановлено, що ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" до складу податкового кредиту в листопаді 2010 року включено суму податку на додану вартість по придбанню у ПП "Аллюр-2009" в розмірі 4720,00грн. (номер запису в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних 127) по податковій накладній від 21.09.2010 №998.

ПП "Аллюр-2009" знаходиться на обліку в Мелітопольській ОДПІ Запорізької області, індивідуальний податковий номер №365485108320. Підприємство має стан платника «8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

На виконання Наказу ДПА України від 18.04.2008 №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» проведено співставлення даних податкової звітності з податку па додану вартість, а саме розшифровок податкового зобов'язання та податкового кредиту за вересень 2010р.

В результаті співставлення виявлені розбіжності між даними задекларованого податкового кредиту ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" та даними податкових зобов'язань ПП "Аллюр-2009" на загальну суму ПДВ 4720,00грн.

Відповідно до Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ПП "Аллюр-2009" декларація з ПДВ за вересень 2010р. ''не визнана як податкова декларація".

Фахівцем Чугуївської ОДПІ перевірено надані ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" до перевірки первинні бухгалтерські документи з 01.01.2010 по 31.12.2010.

З урахуванням досліджених перевіркою обставин встановлено віднесення підприємством ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" до складу податковою кредиту сум по операціям з підприємствами ПП «Аллюр-2009», яке у періоді взаємовідносин з ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" не подало у строк та на час проведення перевірки ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" податкові декларації з податку на додану вартість та відповідно не задекларувало свої податкові зобов'язання.

В акті про результати перевірки ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" зазначено, що відсутність податкових декларацій, об'єкта оподаткування податком на додану вартість свідчить про відсутність у ПП "Аллюр-2009" законних підстав скласти та надати оригінал податкової накладної покупцю - ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс".

Податковою інспекцією зроблено висновок, що факт неподання податкових декларацій, недекларування об'єкта оподаткування та податкових зобов'язань з ПДВ та безпідставність складання податкових накладних контрагентом - ПП «Аллюр-2009» в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від контрагента, які фактично не відбулися.

Податкова інспекція вважає, що наявність у підприємства ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" податкової накладної є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Право на податковий кредит у ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Податкова інспекція вважає, що в сукупності наведені обставини доводять неможливість реального здійснення ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" задекларованих операцій, що в силу ч.5 ст.203 ЦК України доводить порушення такої вимоги, додержання якої є необхідною для чинності правочину, як спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Єдиний правовий наслідок вказаного правочину - збільшення сум податкового кредиту за відсутності документального їх підтвердження, що за ознаками може бути кваліфіковано як необґрунтована податкова вигода.

Отже укладену між ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" та ПП «Аллюр-2009» угоду податкова інспекція вважає нікчемною в силу ч.1 ст.207 Господарського кодексу України та ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Оскільки нікчемна угода не створює правових наслідків, вона підлягає виключенню з податкового обліку як така, що не спричиняє виникнення об'єкту оподаткування та формування податкового кредиту, податкових зобов'язань у її сторін.

Таким чином, Чугуївською ОДПІ зроблено висновок, що ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" в порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкову накладну, отриману від постачальника ПП «Аллюр-2009» на загальну суму 28320,00грн., у т.ч. ПДВ 4720,00грн., що призвело до заниження податку на додану вартість в листопаді 2010 року в сумі 4720,00грн.

На підставі акта про результати перевірки №456/2311/32500414 від 27.05.2011 згідно з п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України Чугуївською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.06.2011 №0002182311 (т.1 а.с.22-23), яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" з податку на додану вартість на 5900,00грн., у тому числі: +4720грн. - за основним платежем та 1180грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем було оскаржено податкове повідомлення - рішення від 22.06.2011 №0002182311 в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області від 26.07.2011 №3340/10/25-103 про результати розгляду скарги (т.1 а.с.33-36) залишено без змін податкове повідомлення - рішення Чугуївської ОДПІ від 22.06.2011 №0002182311, а скаргу директора ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" Мелікбегяна А.А. - без задоволення та збільшено визначену податковим повідомленням - рішенням від 22.06.2011 №0002182311 штрафну (фінансову) санкцію на суму 2360,0грн.

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України Чугуївською ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.07.2011 №0002752311 (т.1 а.с.25-26), яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" з податку на додану вартість на 2360,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з рішенням Державної податкової служби України від 13.10.2011 №3638/6/10-2115 про результати розгляду повторних скарг (т.1 а.с.37-40) залишено без змін податкове повідомлення - рішення Чугуївської ОДПІ від 22.06.2011 №0002182311 з врахуванням рішення ДПА у Харківській області від 26.07.2011 №3340/10/25-103, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скарги - без задоволення.

Порядок формування податкового кредиту у період виникнення спірних правовідносин було визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. (Підпункт 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. (Підпункт 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. (Підпункт 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. (Підпункт 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). (Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 4720,00грн. за податковою накладною від 21.09.2010 №998, отриманою від ПП "Аллюр-2009", суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ПП "Аллюр-2009" відвантажило, а ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" отримало шнеки відповідно до видаткової накладної від 21.09.2010 №780 та податкової накладної від 21.09.2010 №998 (сума ПДВ - 4720,00грн.).

Розрахунки між ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" та ПП "Аллюр-2009" за відвантажені товари проведені у безготівковій формі. Факт розрахунків між підприємствами підтверджується банківськими виписками.

Зазначені обставини підтверджуються копіями вказаних документів, що містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.27-32).

Суд не вбачає порушень закону в укладенні зазначеного договору між ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" та ПП "Аллюр-2009", оскільки вказаний правочин було укладено право і дієздатними юридичними особами, його предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону.

Первинні документи, надані позивачем в обґрунтування правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Аллюр-2009", за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

На підтвердження того, що отримані від ПП "Аллюр-2009" товари призначаються для їх використання в господарській діяльності ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс", позивачем надано до суду бухгалтерські довідки №057-11 від 21.11.2011 (т.1 а.с.42) та №011-12 від 17.01.2012 (т.1 а.с.57) про те, що отримані 21.09.2010 за накладною №780 від ПП "Аллюр-2009" шнеки використовуються в господарській діяльності підприємства. Також позивачем надано до суду копії актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 21.09.2010 (т.1 а.с.58-61), копію інструкції з використання шнеків для лінії розливу лікеро-горілчаних виробів (т.1 а.с.64-68), копію декларації №6611854 щодо перевезення запчастин, отриманих від ПП "Аллюр-2009" (т.1 а.с.113).

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагента позивача статусу платника ПДВ, або на завищення вартості товарів, або на несумісність зазначених в документах товарів з власною господарською діяльністю ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від контрагента, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі й податкової).

При цьому суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій по вказаному договору, укладеному між ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" та ПП "Аллюр-2009", відповідач до суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не надав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Відповідачем не надано доказів і на підтвердження обізнаності ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" з умовами господарської діяльності ПП "Аллюр-2009".

Аналізуючи положення ст.ст.203, 204, 215, 228 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладена між позивачем та його контрагентом угода не віднесена законом до нікчемних, також відсутнє судове рішення про визнання її недійсною. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до ст.71 КАС України він, як суб'єкт владних повноважень, має довести суду правомірність свого рішення.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані в даній справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, а його позиція про те, що даний договір суперечать інтересам держави та суспільства, порушує публічний порядок, не підкріплені належними доказами та рішенням суду про визнання його таким.

Суд зазначає, що позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Приєднана до матеріалів справи копія складеної ПП "Аллюр-2009" податкової накладної від 21.09.2010 №998 на суму ПДВ 4720,00грн. не має недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату вказаною накладною юридичного статусу податкової накладної.

Суд звертає увагу на те, що, якщо контрагент і допустив порушення законодавства, у тому числі податкового, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд також звертає увагу, що згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.1 а.с.126-128) на час виконання зобов'язань з поставки товару до ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" у вересні 2010 року щодо ПП "Аллюр-2009" не було внесено до реєстру запису про відсутність за місцезнаходженням.

Крім того, суд при вирішенні даного спору критично ставиться до факту порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4, оскільки в обвинувальному висновку (т.2 а.с.1-53) ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" відсутнє в переліку підприємств, господарські відносини ПП "Аллюр-2009" з якими стали об'єктом дослідження в кримінальній справі.

Таким чином, факт порушення ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" у відносинах з ПП "Аллюр-2009" положень п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач правомірності висновків, якими вмотивовано спірні податкові повідомлення-рішення, не довів.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку про безпідставність висновків акта про результати перевірки №456/2311/32500414 від 27.05.2011 щодо порушення ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" з ПП "Аллюр-2009", а також п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2010 року на загальну суму 4720,00грн.

Згідно з п.57.4 ст.57 Податкового кодексу України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення від 22.06.2011 №0002182311 та від 15.07.2011 №0002752311, прийняті на підставі акта перевірки від №456/2311/32500414 від 27.05.2011, суд вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути витрати в сумі 28,23грн., сплачені позивачем при зверненні з даним позовом до суду.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.06.2011 №0002182311 про стягнення з підприємства податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 4720,00грн. та штрафних (фінансових санкцій) - 1180,00грн., та податкове повідомлення-рішення від 15.07.2011 №0002752311 на збільшену визначену штрафну (фінансову) санкцію - 2360,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський лікеро - горілчаний завод - плюс" (ідент. код 32500414; вул.Олімпійська, 1, смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область,63525) витрати зі сплати судового збору в сумі 28,23грн. (двадцять вісім грн. 23коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 14 червня 2012 року.

Суддя Р.В. Мельников