Постанова № 24737764, 20.04.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2012 р. 09:40 Справа № 2а-1537/12/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С., розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовом

Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби,

вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029

до

Приватного підприємства "Ротатор",

вул. Фалеєвська, 91. кв. 100, м. Миколаїв, 54020

про

стягнення заборгованості в сумі 15807,95 грн.,

Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету Заводського району м. Миколаєва податковий борг в сумі 15807,95 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач має заборгованість щодо податку на додану вартість в сумі 15318,89 грн. відповідно до декларацій та податкових повідомлень –рішень, а також нарахованої пені. Розрахунок по даній заборгованості відповідачем не погашено.

Також позивач зазначає, що згідно податкових повідомлень –рішень та нарахованої пені відповідач має борг щодо податку на прибуток в сумі 513,00 грн. Відповідач розрахунок в повному обсязі не здійснив, сплативши в рахунок погашення заборгованості щодо податку на прибуток 23,94 грн. Заборгованість склала 489,06 грн.

Загальна сума податкового боргу відповідача складає 15807,95 грн.

04.04.2012 року представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, відповідач заперечень суду не надав в зв’язку з цим справа розглядається у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, –

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство “Ротатор” є платником податків і зборів, зареєстроване державним реєстратором Виконавчого комітету Миколаївської міської ради.

Відповідач відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 15.02.2012 року № 899 знаходиться на обліку як платник податків та зборів з 27.01.2007 року за № 1492.

29.01.2010 року відповідач подав до ДПІ декларацію № 78899 з податку на додану вартість за листопад 2009 року, в якій самостійно визначив суму податкового зобов’язання з даного виду податку у розмірі 6913,00 грн., однак розрахунок в повному обсязі не здійснив. В рахунок сплати заборгованості сплатив 38,57 грн. заборгованість склала 6874,43 грн.

03.02.2010 року відповідач подав до ДПІ декларацію № 80162 з податку на додану вартість за грудень 2009 року, в якій самостійно визначив суму податкового зобов’язання з даного виду податку у розмірі 6490,00 грн., однак розрахунок не здійснив.

15.03.2010 року відповідач подав до ДПІ декларацію № 5230 з податку на додану вартість за січень 2010 року, в якій самостійно визначив суму податкового зобов’язання з даного виду податку у розмірі 569,00 грн., однак розрахунок не здійснив.

Позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість. За наслідками перевірки складено акт № 63/152-10/20918869 від 15.01.2010 року.

На підставі даного акту перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення рішення: № 000110150210 від 16.03.2010 року згідно якого відповідачу нараховане податкове зобов’язання в сумі 70,65 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача та повернуто з відміткою “не существует”. Суму податкового зобов’язання по податковому повідомленню рішенню відповідач не сплатив.

На підставі акту перевірки № 3053/232-00/20918869 від 06.09.2010 року позивачем було прийнято податкове повідомлення –рішення: № 0002162301/0 від 24.09.2010 року згідно якого відповідачу нараховане податкове зобов’язання в сумі 510,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача та отримано, про що свідчить підпис на поштовому повідомленню про вручення. Суму податкового зобов’язання по податковому повідомленню рішенню відповідач не сплатив.

Також у відношенні до відповідача була нарахована пеня за несвоєчасну сплату боргу в період з 30.01.2010 року по 24.07.2010 року в сумі 804,81грн.

Таким чином загальна податкова заборгованість відповідача з податку на додану вартість склала 15318,89 грн.

Позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток за 2009 рік.

За наслідками перевірки складено акт № 1341/151/20918869 від 14.04.2010 року.

На підставі даного акту перевірки позивачем було прийнято податкове повідомлення –рішення: № 00001821501/0 від 22.04.2010 року згідно якого відповідачу нараховане податкове зобов’язання в сумі 170, 00 грн. штрафних санкцій. Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача та повернуто з відміткою про неможливість вручення. Суму податкового зобов’язання по податковому повідомленню рішенню відповідач повністю не сплатив. Сплативши в рахунок погашення заборгованості 23,94 грн. Заборгованість склала 146, 06 грн.

На підставі акту перевірки 3053/232-00/20918869 від 06.09.2010 року позивачем було прийнято податкове повідомлення –рішення: № 0002152301/0 від 24.09.2010 року згідно якого відповідачу нараховане податкове зобов’язання в сумі 340,00 грн. штрафних санкцій. Вказане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача та отримано, про що свідчить підпис на поштовому повідомленню про вручення. Суму податкового зобов’язання по податковому повідомленню рішенню відповідач не сплатив.

Також у відношенні до відповідача була нарахована пеня за несвоєчасну сплату боргу з 22.05.2010 року по 24.07.2010 року в сумі 3, 00 грн.

Таким чином загальна податкова заборгованість відповідача щодо податку на прибуток склала 489, 06 грн.

Загальна податкова заборгованість відповідача становить 15 807,95 грн.

Згідно п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов’язаний сплачувати

податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Підпунктом 49.1 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває платник податків.

На підставі п. 49.2. ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання являється податковим боргом.

Відповідач самостійно визначив податкове зобов’язання у податковій декларації, таким чином дане податкове зобов’язання є узгодженим. Станом на момент розгляду справи заборгованість щодо податку на прибуток та з податку на додану вартість не погашена і становить 38 134,74 грн.

Згідно ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 20.1.18. ст. 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Ротатор ” податковий борг в сумі 15807,95 грн. на користь Державного бюджету Заводського району м. Миколаєва.

3. Роз’яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар