Постанова № 24736905, 24.05.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Справа № 2a-0770/4200/11

Рядок статзвіту № 8.2.1

Код - 13

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ващиліна Р.О.,

при секретарі судового засідання - Фантич В.В.,

за участю сторін:

позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед", представники - Мамченко К. О., Пенськой К.В., Процюк О.О., Верланів С.О.;

відповідача: Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція у Закарпатській області, представник - Ставичний П. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0011991502 від 18.11.2011, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 24.05.2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 травня 2012 року.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед", звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0011991502 від 18.11.2011 року. Неправомірність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та висновків про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 2936292,00 грн. обґрунтовує тим, що в результаті виявлення допущеної помилки у відповідності до вимог чинного законодавства в серпні 2011 року ним було подано уточнюючі розрахунки за своїми зобов'язаннями щодо послуг, отриманих від нерезидента з місцем їх поставки на території України, та складено податкові накладні на суми уточнених податкових зобов'язань. Вважає, що платник податку має право формувати податковий кредит за такими операціями в податковій декларації з податку на додану вартість, що подається за наслідками податкового періоду, в якому відбулася сплата податку за податковими зобов'язаннями. Позицію відповідача щодо необхідності оформлення податкових накладних виключно в момент отримання послуг чи їх оплати вважає безпідставною, оскільки чинне законодавство не забороняє виписувати податкову накладну в момент виявлення помилки та складання уточнюючих розрахунків. Враховуючи подання уточнюючих розрахунків в межах встановленого законодавством строку та факт сплати 3% штрафних санкцій і пені за період несвоєчасного нарахування податкових зобов'язань, вважає своє право на формування податкового кредиту по операціях з отримання послуг від нерезидента на митній території України законодавчо обґрунтованим та беззаперечним.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у запереченнях проти адміністративного позову №355/10/10-011 від 24.01.2012 року та додатковому обґрунтуванні №1062/10/10-011 від 22.05.2012 року, а саме, зазначив, що у позивача відсутнє право на формування податкового кредиту за операціями з отримання послуг від нерезидента на митній території України в сумі 2936292,00 грн. на підставі податкових накладних від 31.08.2011 року у зв'язку з несвоєчасністю їх оформлення, тобто не в день виникнення податкових зобов'язань. Крім того, на підставі вищенаведеного вважає, що позивачем пропущено 365-денний строк, встановлений для включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що з 27.10.2011 року по 04.11.2011 року Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією у Закарпатській області було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 04.11.2011 року №1345/1502/32836226.

Відповідно до пп. 2, 3 висновків вищезазначеного акта, перевіркою встановлено порушення п.200.1 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2011 року на загальну суму 2936292,00 грн., а також пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", пп.201.4, 201.12 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за серпень 2011 року в сумі 2936292,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із висновками зазначеного акта перевірки, подав на адресу відповідача заперечення вих. №1686 від 16 листопада 2011 року, за результатами розгляду якого зроблені висновки залишені без змін.

На підставі акта перевірки №1345/1502/32836226 від 04.11.2011 року Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №0011991502 від 18.11.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2936292,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1468146,00 грн.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції від №0011991502 від 18.11.2011 року, суд виходить з наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Польща" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" (орендар) було укладено договір оренди основного засобу від 24.06.2008 р. з додатками до нього від 01.09.2008 р., 18.05.2009 р., 03.12.2009 р., 06.01.2010 р., а також договір оренди основних засобів від 31.07.2008 р. з додатками до нього від 17.09.2008 р., 18.09.2009 р., 03.12.2009 р., 17.12.2009 р. та 06.01.2010 р.

У відповідності до п. 1 параграфу 1 укладених договорів, орендодавець надає у платне користування орендарю визначені в договорі одиниці обладнання, які надалі іменуються об'єктами оренди.

Параграфом 3 договорів передбачено, що об'єкти оренди передаються орендарю на території підприємства орендодавця та транспортуються орендарем на територію його підприємства.

Згідно з умовами укладених договорів (параграф 4) орендар здійснює наступні платежі, пов'язані з користуванням об'єктом оренди:

- орендна плата, розмір якої дорівнює вартості амортизаційних витрат, нарахованих на підприємстві орендодавця;

- комісійні орендодавця, розмір яких становить 4% від вищевказаної суми вартості амортизаційних витрат.

П. 2 параграфу 5 договорів передбачено, що орендар сплачує орендні платежі на користь орендодавця щомісячно шляхом перерахування коштів через банк протягом 45 банківських днів, починаючи з кінця місяця, в якому було надано послуги з оренди.

Додатком №1 від 01.09.2008 р. до договору від 24.06.2008 р. було збільшено розмір комісійних орендодавця та встановлено їх на рівні 6,5% від вартості, вказаної у п.1 договору.

На підтвердження виконання робіт згідно вищезазначених договорів сторонами складені та підписані акти виконаних робіт від 31.03.2009 р., 30.04.2009 р., 31.05.2009 р., 30.09.2009 р., 31.10.2009 р., 30.11.2009 р., 20.12.2009 р., 21.12.2009 р., 23.12.2009 р., 31.01.2010 р., 30.11.2010 р., 11.05.2011 р. (а. с. 116 - 169).

Фактична оплата отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Польща" робіт підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 28.05.2010 р., 16.06.2010 р., 25.06.2010 р., 23.09.2010 р., 29.12.2010 р., 30.12.2010 р., 21.04.2011 р., 26.05.2011 р., загальною сумою 1871700,88 доларів США (а. с. 170 - 178).

В подальшому укладаючи додатки до вищезазначених договорів від 18.05.2009 р., 03.12.2009 р., 17.12.2009 р. та 06.01.2010 р. сторони вирішили достроково припинити оренду частини обладнання.

Податкові накладні по вищезгаданих господарським операціям були виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" 31 серпня 2011 року на суму податку на додану вартість 2936292,00 грн.

31 серпня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" подало до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у деклараціях за попередні податкові періоди, якими уточнило суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість щодо послуг, отриманих від нерезидента, за попередні податкові періоди, а саме: за березень 2009 року на суму 20914,00 грн.; за квітень 2009 року - 20914,00 грн.; за травень 2009 року - 20693,00 грн., за вересень 2009 року - 170125,00 грн.; за жовтень 2009 року - 155729,00 грн.; за листопад 2009 року - 157992,00 грн.; за грудень 2009 року - 1925285,00 грн.; за січень 2010 року - 6490,00 грн.; за листопад 2010 року - 432841,00 грн.; за травень 2011 року - 25310,00 грн., а також нарахувало штраф у розмірі 3% у відповідності до вимоги ст. 50 Податкового кодексу України.

Ст. 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI регламентується порядок внесення змін до податкової звітності, у відповідності до якого платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, в тому числі, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Таким чином, загалом в декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" до складу податкового кредиту було включено наступні суми:

- податок на додану вартість від придбання на митній території України товарів (послуг) та необоротних активі з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою - 1028725,00 грн.;

- податок на додану вартість, сплачений митним органам - 1669551,00 грн.;

- послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України - 3109792,00 грн.

В жовтні 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" було складено та подано відповідачу декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку, у відповідності до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 5778221,00 грн., а саме: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду - 7391542,00 грн.; частина залишку від'ємного значення фактично сплачено отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) - 5778221,00 грн.; сума, що підлягає відшкодуванню - 5778221,00 грн.

Зменшуючи суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2936292,00 грн. відповідач виходить з того, що позивачем було порушено порядок формування податкового кредиту, оскільки ним не було виписано податкові накладні на отримані від нерезидента послуги, місце постачання яких знаходиться на митній території України, в момент виникнення податкового зобов'язання, а також пропущено законодавчо визначений строк (365 днів), протягом якого платник податку має право на включення сум ПДВ до податкового кредиту. Проте із зазначеним висновком відповідача суд погодитись не може з огляду на наступне.

Ст. 200 Податкового кодексу України встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, зокрема, п. 200.1 ст. 200 передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 200.4 а) ст. 200 зазначеного нормативно-правового акту, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

У відповідності до п. 198.1 в) ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що датою виникнення права на податковий кредит для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України є дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

П. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України вважається дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Таким чином, Податковий кодекс України встановлює право платника податку на додану вартість відносити суми податку до складу податкового кредиту по операціях з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, у разі їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, та на які виписані податкові накладні.

Порядок складання податкової накладної регулюється ст. 201 Податкового кодексу України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379.

Так, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що також кореспондується з п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Абз. 6 п. 1 Порядку заповнення податкової накладної визначає, що у разі надання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, податкова накладна виписується зареєстрованим на території України платником податку - покупцем (отримувачем).

У відповідності до п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України, для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.

Листом від 17.10.2005 № 20667/7/16-1517-26, опублікованим в різних періодичних виданнях, Державна податкова адміністрація України роз'яснила, що починаючи з 28.07.2005 року датою виникнення податкового кредиту при отриманні послуг від нерезидента є дата сплати податку по податкових зобов'язаннях (підпункт 7.5.2 пункту 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами, внесеними Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законів України").

Датою сплати податку до бюджету в такому разі згідно цих роз'яснень вважається дата подання до податкової інспекції (адміністрації) податкової декларації з податку на додану вартість, в якій сума податку на додану вартість за отримані від нерезидента послуги включена до податкових зобов'язань.

Таким чином, аналізуючи вищенаведене можна зробити висновок, що, визначальною підставою для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту при отриманні послуг від нерезидента є сплата податку по податкових зобов'язаннях, тобто подання до податкового органу декларації з податку на додану вартість, в якій сума податку за отримані від нерезидента послуги включена до податкових зобов'язань.

Виписуючи податкові накладні 31 серпня 2011 року у зв'язку з самостійним виявленням помилки, Товариство з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" здійснило порушення, проте воно не обмежує право платника податку на віднесення сум податку по операціях з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, отримання та сплату яких підтверджується належними первинними документами, до податкового кредиту.

Твердження відповідача щодо пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" встановленого законодавством строку включення податку на додану вартість до податкового кредиту спростовується положенням п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у відповідності до якого таке право зберігається за платником податку протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0011991502 від 18.11.2011 - задовольнити.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення №0011991502 від 18.11.2011 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" судові витрати у розмірі 30,12 грн.

4.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Ващилін Р. О.