Постанова № 24736765, 12.06.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/6071/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенка С.В.,

при секретарі Проніні Д.С.,

за участю

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення грошових коштів з банківського рахунку, обслуговуючого такого платника, в рахунок погашення податкової заборгованості з плати за землю, -

ВСТАНОВИВ:

Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення грошових коштів з банківського рахунку, обслуговуючого такого платника, в рахунок погашення податкової заборгованості з плати за землю в сумі 150 659,53 грн., яка виникла на підставі несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань шляхом подання податкової декларації та розрахунку.

Представник позивача у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові, та письмові докази в підтвердження своїх позовних вимог і просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з невідомих суду причин не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, але надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та представника позивача, дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами ст. 41 ПКУ встановлено, що контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Позивач є суб'єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Державне підприємство «Макіїввугілля» (ідентифікаційний код 32442295, 86157, Донецька область, Центрально - Міський район, м. Макіївка, пл. Радянська, 2) 29.04.2003 р. зареєстровано Виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

На обліку у Макіївській ОДПІ як платник податків перебуває з 15.05.2003 р. за № 58, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг з земельного податку в розмірі 150 659,53 грн. утворився внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань та штрафних санкцій:

за податковим розрахунком від 26.01.11 № 9000065457:

- 9 744,23 грн. по строку сплати на 30.10.11;

- 9 744,23 грн. по строку сплати на 30.11.11;

- 9 744,23 грн. по строку сплати на 30.12.11;

за уточнюючою декларацією від 29.12.11 № 9013011767:

- 40 285,80 грн. по строку сплати на 29.12.11;

- 13 428,60 грн. по строку сплати на 30.12.11;

за податковою декларацією від 31.01.12 № 9002609958:

- 21 769,33 грн. по строку сплати на 01.03.12;

- 21 769,33 грн. по строку сплати на 30.03.12;

- 21 769,33 грн. по строку сплати на 30.04.12;

за уточнюючою податковою декларацією від 29.12.11 № 9013011767:

- 2 014,30 грн. по строку сплати 29.11.11 (самостійно визначені штрафні санкції)

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань з земельного податку була нарахована пеня в сумі 390,15 грн., яка до теперішнього часу на сплачена.

Згідно з п. 286.2. ст. 282 Податкового кодексу України, платники земельного податку самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Так, судом встановлено, що відповідачем самостійно визначений розмір плати за землю, але в порушення вимог закону узгоджене податкове зобов'язання у встановлений законом строк не сплатив.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (п. 290.1 ст. 290 ПКУ).

Пунктом 309.2 статті 309 ПКУ встановлено, що платники податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку.

Приписами ст. 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1 ст. 110 ПКУ), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом. Пунктом 129.3 цієї статті встановлено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Податковим кодексом України (далі - ПКУ) встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкові зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку відповідачем не сплачені в установлені строки, такі зобов'язання є податковим боргом.

Податкова заборгованість перед бюджетом складає 150 659,53 грн., що підтверджується даними зворотнього боку облікової картки платника податків.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

У зв'язку з наявністю податкового боргу, ДП «Макіїввугілля» надіслано першу податкову вимогу від 12.09.2002 р. № 1/716 на суму 2091,21 грн., яку було отримано 13.09.2002 р.

Відповідач не погасив податковий борг протягом 30 днів з дня отримання першої податкової вимоги і 17.10.2002 р. відповідачу направлена друга податкова вимога № 2/19 на суму 184006,27 грн. податкового боргу, яку було отримано 17.10.2002 р.

Відповідач - ДП «Макіїввугілля» не оспорювало податкові вимоги. Доказів про погашення податкового боргу суду не подано.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III Макіївською ОДПІ Донецької області прийнято рішення № 6340/10/24-013-4 від 23.06.2003 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3. ст. 95 зазначеного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення.

Зважаючи, що несплата податкового боргу відповідачем призводить до порушення Конституційного обов'язку кожного сплачувати податки, а ненадходження коштів до Державного бюджету ускладнює виконання державою своїх соціальних функцій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Питання про стягнення судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення грошових коштів з банківського рахунку, обслуговуючого такого платника, в рахунок погашення податкової заборгованості з плати за землю - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з рахунків платника податків - Державного підприємства «Макіїввугілля» (ідентифікаційний код 32442295, 86157, Донецька область, Центрально - Міський район, м. Макіївка, пл. Радянська, 2) у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь держави заборгованість з плати за землю в розмірі 150 659 грн. (сто п'ятдесят тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 53 коп.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 18.06.2012 р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 12.06.2012 р. в присутності представника позивача та приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.