Постанова № 24732871, 15.06.2012, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 1625/1192/12

2а/1625/123/12.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2012 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Гальченко О.О.,

при секретарі - Розсоха Я.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ПМУ УМВС України у Полтавській області, виконуючого обов»язки начальника відділу ДАІ ПМУ -Тарана Валерія Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 03.03.2012 року звернувся до суду з позовом до УДАІ УМВС України у Полтавській області, виконуючого обов»язки начальника відділу ДАІ ПМУ -Тарана Валерія Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи, посилаючись на те, що 28 лютого 2012 року посадовою (службовою) особою -виконуючим обов»язки начальника ВДАІ ПМУ, підполковником міліції Таран В.С., винесено постанову № 025066 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 140 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо позивача. За змістом даної постанови, він проводячи земляні роботи на вул. Пролетарській у м. Полтаві, в районі будинків № 37- 39, не обладнав місце проведення робіт відповідними ТЗОДТ, чим порушив ч.3 ст. 140 КУпАП. Даною постановою його притягнуто до адмінвідповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн. З даною постановою він не згоден та прохає суд її скасувати як незаконну, виходячи з наступних доводів.

Він, перебуваючи на посаді інженера з безпеки руху служби охорони праці та техніки безпеки ПАТ «Полтавагаз», з 16.02.2012 року по 19.02.2012 року знаходився разом з бригадою працівників ПАТ «Полтавагаз»на ліквідації аварій на газовій мережі, що мала місце у цей період за адресою: м. Полтава, вул. Пролетарська в районі будинків № 37- 39.

Оскільки, місце витоку газу виявити одразу не представлялось можливим, аварійна бригада на протязі 4 днів міняла місце дислокації, аж поки не виявила місце витоку газу. При цьому, при кожному переміщенні аварійна бригада розміщувала попереджувальні знаки та огороджувала місце проведення аварійно-відновлювальних робіт відповідною стрічкою.

При черговому переміщенні бригади на інше місце протяжності газопроводу, яке передбачало собою також і переміщення техніки та обладнання (2 екскаватори, ЗІЛ, 2 аварійних автомобілі «Газель»тощо) для ліквідації аварії, було розміщено наступні попереджувальні знаки (огороджувальні щити, бар'єри, конуси, та стрічку сигнальну у межах проведення робіт). Даний факт можуть підтвердити свідки.

17.02.2012 року близько 16-00 год. поряд проїздила патрульна машина ДПС. Співробітник ДАІ зупинився та поцікавився чи є у нього дозвіл на проведення робіт. Отримавши від нього відповідь про те, що це аварія на газопроводі, і що у відповідності до Стандарту Укравтодору «Порядок огородження та організації дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт», у разі виконання аварійних робіт передбачається термінові обмеження або заборони руху, склав на нього протокол серія ВІ1 № 176469, де його звинувачено у порушенні п.32.1. «ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.3 ст.140 КУпАП». У цьому ж протоколі інспектором ВДАІ визначено, що позивач як службова особа, проводячи земляні роботи, не обладнав місце проведення робіт відповідними ТЗОДР.

В поясненнях позивач зазначив, що попереджувальні знаки були виставлені у повному обсязі, як це передбачено чинним законодавством, проте інспектор ВДАІ наполягав на наявних порушеннях, що полягали у відсутності дорожніх знаків «Звуження дороги»та «Перевага зустрічного руху».

Відповідних законодавчих чи нормативних актів у позивача, звичайно, із собою не було, а тому, він не зорієнтувався у цій ситуації і повірив на слово працівнику ВДАІ, що дійсно щось порушив чи просто не проконтролював. Зі свого боку, працівник ВДАІ проводив фотозйомку, проте у посадової особи, яка виносила постанову про притягнення позивача до відповідальності, у справі відповідних фотознімків не було.

Він не визнає свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.140 ч.3 КУпАП, оскільки в п.32.1. ПДР України немає жодної вказівки що роботи, які виконуються для ліквідації вибухонебезпечної аварії на газопроводі, а також, встановлення попереджувальних знаків, дорожніх знаків, мають узгоджуватися з органами ДАІ. Згідно ПКМУ № 1104 від 30.09.2009 року «Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл»п.18 «капітальний ремонт та реконструкція інженерних мереж (газопостачання, водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зв»язку, повітряних лінійних електромереж) в межах існуючої мережі».

У відповідності до посадової інструкції «інженера з безпеки руху», затвердженої головою правління ПАТ «Полтавагаз»28.04.2011 року до посадових завдань та обов»язків позивача не входить : проведення земляних робіт, про які йде мова у протоколі та постанові у справі і обладнання місць проведення робіт попереджувальними та дорожніми знаками, що виключає притягнення його до відповідальності за ці порушення.

Прохав скасувати постанову ВІ1 № 025066 від 28.02.2012 року і закрити справу.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, давши суду аналогічні пояснення зазначеним у позові. Уточнив, що прохає скасувати постанову, оскільки не згоден із нею і на даний час не вважає себе винним, бо земляних робіт він не проводив. А допустив помилку, що в протоколі написав, що визнав, бо довіряв інспектору, який красиво йому розповів про його незаконні дії і в нього тоді не виникло сумніву в своїй винності. Бо після цього, він подумав за що сплачувати 700 грн., бо фактично він робив добро -відвертав значно більшу шкоду, яка могла статися і після цього став консультуватися. Не заперечував, що виставив частково попереджувальні знаки та те, що інспектором проводилося фотографування. Ремонтні роботи велися на проїзній частині та перекривали рух ТЗ частково і обстановка кожний час змінювалася. Він виконував дії для забезпечення безпеки дорожнього руху, для чого виставив бар»єри, 5конуси, знаки -обмеження швидкості, об»їзд, ремонтні роботи. Пояснення в протоколі писав власноручно, без будь-якого примусу. Коли їхав виконувати ремонтні роботи, то просто не знав діючого законодавства, яке забезпечує безпеку руху за якій він відповідав.

Представник відповідача ПМУ УМВС України у Полтавській області - Забелінській О.С. позов не визнав з підстав зазначених у запереченнях із додатками, наданих суду. Вважав достатньо приводів і підстав для складання даного протоколу та притягнення до адмівідповідальності позивача.

Представник відповідача Таран В.С. -Носенко Т.Г. ( а. с. 60 ) позов не визнала із аналогічних підстав, зазначених у запереченні іншого відповідача. Пояснила, що згідно СОЦ 4б. 2-00018112-006 «Безпеки дорожнього руху. Порядок огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг»попереджувальні знаки необхідно виставляти згідно вказаних у ньому схем, що не було дотримано позивачем. Дана ситуація підпадає під дію даного стандарту. Є певні вимоги у виставленні дорожніх знаків після огороджування та складання схем ОДР, а позивач не в повній мірі виконав вимоги даного стандарту - не виставив знаки в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_5 (а . с. 70 ) суду пояснив, що 17.02.2012 року він, отримавши повідомлення про розкопки проїзної частини дороги по вул. Пролетарській, 37 - 39 м. Полтави, де по виїзду на місце виявив, що представником «Полтавагаз» був позивач, який відповідав за організацію безпеки дорожнього руху. Місце роботи було ним огороджено і виставлено 2 знаки об»їзду, інших знаків виставлено не було. Але, відповідно до нормативної бази держстандарту, яким регулюються дане питання -СОЦ 4б. 2-00018112-006 «Безпеки дорожнього руху. Порядок огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг» необхідно було виставити по 2 знаки з обох сторін дороги : «звуження дороги», «дорожні роботи», «обмеження швидкості», «пріоритету». Ремонтні роботи велися на проїзній частині і перегороджено було дорожній рух водністю під час його виїзду. Ним було зроблено дві фото з двох боків - початку та кінця робіт.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши зібрані по справі докази, матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, то представниками відповідачів надано суду достатньо обґрунтованих доказів в спростування обставин, на які посилається позивач.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПМУ УМВС України у Полтавській області, виконуючого обов»язки начальника відділу ДАІ ПМУ -Тарана Валерія Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи -відмовити як безпідставному.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова надрукована суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Суддя О. О. Гальченко