Постанова № 24723852, 11.06.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2012 р. Справа № 5023/087/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

прокуратури - Тузов В.Ю.

позивача - Блінов С.І.

відповідача - Мазура П.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу НВПІ "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт", м. Харків (вх. №1339Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 19.03.12 р. по справі № 5023/087/12

за позовом Прокурора Київського району в Інтересах держави в особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові

до НВПІ "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій", м. Харків

про стягнення коштів у розмірі 2 025 865,91 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк Україна" в о. філії в м. Харкові (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій, з урахуванням уточнень, просив суд стягнути з відповідача - НВП інвалідів "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт" заборгованість у розмірі 2 025 865,91 грн.

В процесі розгляду справи судом до її участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій", м. Харків.

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Прохоров С.А.) від 19.03.2012 р. по справі № 5023/087/12 позовні вимоги прокурора задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Навчально-виробничого підприємства інвалідів "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові заборгованість у сумі 2025865,91 грн. Стягнути з Навчально-виробничого підприємства інвалідів "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт" на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 40 517,32 грн.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким повністю відмовити прокурору в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що господарський суд при винесені оскаржуваного рішення неповно з'ясував обставини, які мають істотне значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

Зокрема відповідач зазначає, що поза увагою суду при прийнятті рішення залишився факт відсутності у відповідача заборгованості перед третьою особою за договором оренди від 01.05.2010 р., укладеного між відповідачем та третьою особою, що підтверджується залученими до матеріалів справи первинними документами та підписаним між ними актом звірки взаєморозрахунків.

Зазначене, на думку відповідача, свідчить про відсутність у позивача правових підстав для стягнення заборгованості за договором поруки № 68110Р5 від 18.08.2010 р., та є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог прокурора в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі, просить її задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на правомірність висновків господарського суду стосовно того, що розмір зобов'язання відповідача перед третьою особою за договором оренди від 01.05.2010 р. становить 2025865,91 грн., і саме в зазначеному розмірі повинен відповідати відповідач перед позивачем за договором поруки № 68110Р5 від 18.08.2010 р., що відповідає п. 3.1 зазначеного договору.

Також позивач надав суду власний розрахунок зобов'язань відповідача перед позивачем з урахуванням п. 3.1 ст. 3 договору поруки № 68110Р5 від 18.08.2010 р.

В судовому засіданні представники позивача та прокуратури також просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України") (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій" (позичальник, третя особа) укладено Генеральну угоду № 6807N10 від 30.11.2007 р. з загальним лімітом заборгованості 44 825 641,84 грн., терміном користування кредитом до 29.12.2017 р. (далі - Генеральна угода з додатковими угодами до неї).

Під дію Генеральної угоди між тими же сторонами було підпорядковано та в рамках неї укладено:

- кредитний договір № 6805К112 від 23.12.2005р. на відкриття невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 23 109 473,24 грн. кінцевим терміном погашення 29.12.2017р.;

- кредитний договір № 6806К93 від 22.11.2006р. на відкриття невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 3 928 137,85 грн. з кінцевим терміном погашення 29.12.2017р.;

- кредитний договір № 6807К63 від 30.11.2007р. на відкриття невідновлюваної кредитної лінії в розмірі 3 846 666,66 грн. кінцевим терміном погашення 29.12.2017р.;

- кредитний договір № 68108К63 від 19.11.2008р. на відкриття невідновлюваної кредитної лінії з загальним лімітом 3 974 536,67 грн. строком погашення 29.12.2017р.

За вказаними договорами позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки на умовах, передбачених договорами.

Позивачем були виконані умови вищезазначених договорів та перераховані на користь третьої особи відповідні грошові кошти.

В забезпечення виконання вказаних зобов'язань за Генеральною угодою між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір поруки № 68110Р5 від 18.08.2010 р., згідно з п. 3.1 ст. 3 якого Відповідач зобов'язався перед Банком солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником (ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій") основного зобов'язання (зобов'язання Позичальника, передбаченого Генеральною угодою), але не більш розміру зобов'язання Поручителя перед Позичальником за договором оренди від 01.05.2010 року, укладеного між ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" та Навчально-виробничим підприємством інвалідів "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт".

Умовами Договору оренди майна № 01-05/10-3 від 01.05.2010р. розмір орендної плати за один місяць з урахуванням її індексації визначається погодженими актами виконаних робіт. Розмір орендної плати може переглядатися за згодою сторін один раз протягом кожного календарного місяця.

У випадку невиконання Позичальником основного зобов'язання, Банк має право вимагати виконання цього зобов'язання у Поручителя, як у солідарного боржника (п.3.2. ст. 3 Договору поруки № 68110Р8 від 18.08.2010р.).

Відповідно до п. п. 4.1.3. п.4.1 статті 4 Договору поруки Банк має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання Поручителем у випадку якщо протягом 20 робочих днів з моменту отримання Поручителем письмового повідомлення Кредитора про факт невиконання та/або неналежного виконання Боржником зобов'язань за Кредитною угодою вони не будуть задоволені, в тому числі якщо порушено справу про визнання Позичальника банкрутом.

Відповідно до оголошення, опублікованого у газеті "Голос України" від 21.06.2011 р. № 111 (5111), ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.05.2011 р. порушено провадження у справі № 5023/3687/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій" (Боржника), введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Клочка О.М.

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом травня 2011 року по 17.01.2012 року по Договору оренди майна № 01-05/10-3 від 01.05.2010 р. ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" відповідачу було надано послуг на суму 2 025 865,91 грн. Зазначені обставини підтверджуються вищезазначеними актами, та не заперечуються ні жодною зі сторін ні третьою особою.

Таким чином, у відповідача виник солідарний обов'язок щодо погашення вказаної заборгованості третьої особи в межах зобов'язання відповідача перед третьою особою за договором оренди від 01.05.2010 року.

Письмове повідомлення від 11.07.2011 р. № 068-07/3682 (т.1 а.с.125) про наявність заборгованості ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" було направлено позивачем на адресу відповідача 15.07.2011 р. та повернуто 17.08.2011 р. через закінчення строку зберігання.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Обставини щодо невиконання відповідачем зобов'язань за договором поруки та несплати заборгованості у відповідному розмірі стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом по даній справі.

На думку прокурора та позивача, відповідач, з урахуванням вимог п. 3.1 ст. 3 Договору поруки № 68110Р5 від 18.08.2010 р. повинен відповідати перед позивачем в межах загального розміру наданих йому третьою особою послуг за договором оренди майна № 01-05/10-3 від 01.05.2010 р., тобто в сумі 2 025 865,91 грн.

Проте, відповідач проти позову заперечує, зокрема з тих підстав, що його відповідальність перед позивачем, згідно з п. 3.1 ст. 3 Договору поруки № 68110Р5 від 18.08.2010 р. становить суму не більш розміру зобов'язання Поручителя перед Позичальником за договором оренди від 01.05.2010 року, тоді як станом на момент розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанцій у нього відсутня заборгованість перед третьою особою за вищезазначеним договором оренди майна від 01.05.2010 р. Відповідач зазначає, що вказане підтверджується наданими ним первинними документами які підтверджують факт сплати такої заборгованості, а також складеним між ним та третьою особою актом звірки взаєморозрахунків.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову крім іншого виходив з того, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором поруки № 68110Р5 від 18.08.2010 р.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі.

Частина 1 ст. 543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Господарський суд зазначаючи про порушення відповідачем умов договору поруки № 68110Р5 від 18.08.2010 р., при цьому не надав належної правової оцінки п. п. 3.1 ст. 3, відповідно до якого відповідач зобов'язався перед Банком солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником (ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій") основного зобов'язання (зобов'язання Позичальника, передбаченого Генеральною угодою), але не більш розміру зобов'язання Поручителя перед Позичальником за договором оренди від 01.05.2010 року, укладеного між ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій" та Навчально-виробничим підприємством інвалідів "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт".

Тобто в даному випадку необхідною передумовою для визначення розміру відповідальності відповідача перед позивачем за договором поруки є встановлення факту наявності та розміру заборгованості відповідача перед третьою особою за договором оренди від 01.05.2010 року, укладеним між останніми, оскільки згідно з вимогами п. 3.1 ст. 3 договору поруки № 68110Р5 від 18.08.2010 р. відповідальність відповідача перед позивачем за зазначеним договором не може бути більшою від зобов'язання відповідача перед третьою особою за договором оренди від 01.05.2010 року.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що як станом на січень 2012 р. на який прокурором та позивачем здійснено розрахунок заборгованості, так і станом на момент розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанцій у відповідача перед третьою особою відсутня заборгованість за вищезазначеним договором оренди майна від 01.05.2010 р.

Вказані обставини підтверджуються наданими відповідачем та залученими до матеріалів справи первинними документами які підтверджують факт сплати такої заборгованості, а саме, актами, платіжними дорученнями, повідомленнями про зарахування зустрічних однорідних вимог, тощо (т. 2 а. с. 9-149), а також складеним між ним та третьою особою актом звірки взаєморозрахунків від 29.02.2012 р.

Зазначене свідчить про відсутність у позивача правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором поруки № 68110Р5 від 18.08.2010 р.

Доводи прокурора та позивача про наявність у відповідача обов'язку сплатити на користь позивача заборгованості за договором поруки № 68110Р5 від 18.08.2010 р. в межах загального розміру зобов'язання відповідача перед третьою особою за договором оренди від 01.05.2010 року суд визнає такими, що побудовані на вільному тлумаченні прокурором та позивачем п. 3.1 ст. 3 договору поруки № 68110Р5 від 18.08.2010 р., в зв'язку з чим, є безпідставними.

Також, слід зазначити, що прокурор звернувся до суду із заявою № 04-34-1774/11 від 06.03.2012р. про збільшення позовних вимог ( т.1 а.с. 18), в якій просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2025865,91 грн. До заяви чомусь додано розрахунок заборгованості зіа кредитами та відсотками ТОВ "Ольга" станом на 06.03.2012р., підписана в.о. керуючого філією ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (т.с. 3 а.с. 20). Розрахунок зобов'язань боржника за період з травня 2011р. по січень 2012, вказаний в якості додатку до заяви прокуратури в матеріалах справи відсутній.

Зазначені обставинам суд першої інстанції не надав належної правової оцінки, що призвело до прийняття неправильного рішення, яке, як наслідок, підлягає скасуванню з прийняттям судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в задоволенні позову.

При розподілі судових витрат по даній справі суд виходить з наступного:

Згідно з вимогами ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем по даній справі є ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові в інтересах якого прокурором і було подано позов. Даний позов прокурора позивачем був підтриманий в повному обсязі, і саме на користь останнього було винесено рішення по даній справі, яке не оскаржувалося позивачем.

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Харкові не є особою, яку відповідно до Закону України «Про судовий збір»звільнено від сплати судового збору.

Оскільки відповідачем при подання апеляційної скарги було сплачено судовий збір в сумі, встановленій Законом України "Про судовий збір" - 20258,66 грн., колегія суддів приходить до висновки про стягнення з позивача на користь відповідача 20258,66 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу НВПІ "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт", м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.03.12 р. по справі № 5023/087/12 скасувати повністю, та прийняти нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150 м. Київ, вул. Горького, 127, код 00032112) в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові (61057 м. Харків, вул. Чернишевська, 11, код 19362160) на користь Навчально-виробничого підприємства інвалідів "Інвапром+" Харківської міської громадської асоціації інвалідного спорту "Вітаспорт" (61002, м. Харків, вул. Гуданова, буд.9/11, код ЄДРПОУ 31233569) 20258,66 грн. судового за подання апеляційної скарги.

Доручити видати наказ господарському суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

судді Плахов О.В.

Шутенко І.А.