ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" червня 2012 р. Справа № 5023/119/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
позивача - Халабурдін С.В.
відповідача - Сизова Л.В.
третьої особи - не з'явився
прокуратури - Шевевлев К.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ (вх. №1064Х/2-5) та апеляційну скаргу Прокуратури Київського району м. Харкова (вх. № 1065Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 28.02.12 р. по справі № 5023/107/12
за позовом Закритого акціонерного товариства "Астра", м. Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Концерн "Харківський канатний завод", м. Харків
за участю Прокуратури Київського району м. Харкова
до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ
про визнання недійсним договору, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Закрите акціонерне товариство "Астра", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір застави № 681082185, укладений 17 грудня 2008 р. між ним та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 6542.
Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Мамалуй О.О.) від 28.02.2012 р. по справі № 5023/107/12 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір застави № 681082185, укладений 17 грудня 2008 р. між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Закритим акціонерним товариством "Астра", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №6542.
Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу (вх. № 1064Х/2-5), в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається не ігнорування господарським судом при винесенні рішення правової позиції Верховного суду України при вирішенні аналогічних спорів, зокрема при вирішенні спору по справі № 19/87-10.
Крім того, на думку відповідача, прийняте по даній справі рішення прийняте внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають істотне значення для справи, та з порушенням вимог ч. 3 ст. 238, ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Відповідач зазначає, що поза увагою суду безпідставно залишився факт надання загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства "Астра", м. Харків, згідно з рішенням від 12.12.2007 р. (протокол № 1 від 12.12.2007 р.), згоди на укладання директором товариства ОСОБА_6 від імені ЗАТ „Астра" договорів застави основних засобів товариства з відповідачем.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі, просить її задовольнити.
Крім того, з апеляційною скаргою (вх. № 1065Х/2-5) на судове рішення від 28.02.2012 р. також звернулася Прокуратура Київського району м. Харкова, яка з посиланням на порушення господарським судом при його винесенні вимог чинного законодавства України, просить суд апеляційної інстанції зазначене рішення скасувати, та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування своїх вимог прокурор зокрема вказує на те, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення безпідставно залишив поза увагою факт надання загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства "Астра", м. Харків, згідно з рішенням від 12.12.2007 р. (протокол № 1 від 12.12.2007 р.), згоди на укладання директором товариства ОСОБА_6 від імені ЗАТ „Астра" договорів застави основних засобів товариства з відповідачем.
Зазначене, на думку прокурора, свідчить про те, що ОСОБА_6 при укладанні від імені ЗАТ „Астра" договору застави № 681082185 з Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" діяв не у власних інтересах, а в інтересах ЗАТ „Астра".
В судовому засіданні представник прокуратури підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі прокурора, просить її задовольнити. Також представник прокуратури повідомив, що він підтримує позицію, викладену в апеляційній скарзі відповідача.
Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу прокурора.
В судовому засіданні представник позивача просить суд оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційні скарги відповідача та прокурора залишити без задоволення.
Третя особа в судове засідання свого представника не направила, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу не надала.
Враховуючи факт належного повідомлення третьої особи про час та місце розгляду апеляційної скарги, а також те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника останньої, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, між відповідачем і третьою особою було укладено генеральну угоду № 68108N13 від 18.08.2008 р. зі загальним лімітом заборгованості 1800000,00 дол. США строком погашення до 17.08.2013 р.
Судом встановлено, що 17.12.2008 р. між відповідачем та третьою особою було укладено додаток № 1 до додаткової угоди до Генеральної угоди № 68108N13 від 18.08.2008 р., в якому було зазначено перелік кредитних договорів укладених між відповідачем та третьою особою, які є такими, що діятимуть у рамках Генеральної угоди і є додатками до неї (т.1 аркуш справи 65). В цьому переліку міститься договір про надання кредиту в формі овердрафту від 03.10.2008 р., який укладений з відповідачем від імені Концерну генеральним директором Концерну - ОСОБА_6
Окрім того, матеріали справи (аркуш справи 66) свідчать про те, що ОСОБА_6, як генеральний директор третьої особи 30.11.2008 р. уклав з відповідачем додаткову угоду до Генеральної угоди № 68108N13 від 18.08.2008 р.
В забезпечення зобов'язань за Генеральною угодою № 68108N13 від 18.08.2008 р. між відповідачем та позивачем був укладений договір застави № 68108Z185 від 17.12.2008 р., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 6542 на надання в заставу виробничого обладнання - лінії для виробництва пропіленових мішків в кількості 15 млн. на рік виробництва AIA Machinery (H.K.) Co., Ltd Китай, 2003 року випуску.
Відповідно до пункту 1.1. договору застави, ним забезпечуються грошові вимоги відповідача до третьої особи, якому відповідач надав кредит за Генеральною угодою № 68108N13 від 18.08.2008 р.
Матеріали справи також свідчать про те, що спірний договір застави від 17.12.2008р. укладений та підписаний з боку позивача його директором ОСОБА_6 (т. 1 аркуш справи 12).
Таким чином, на момент укладання спірного договору застави ОСОБА_6 був одночасно і директором ЗАТ "Астра" і генеральним директором Концерну "Харківський канатний завод".
В поданій позивачем позовній заяві останній вказує зокрема на те, що оскільки ОСОБА_6 був одночасно і директором Закритого акціонерного товариства "Астра" і генеральним директором Концерну "Харківський канатний завод", останній укладаючи від імені ЗАТ „Астра" договір застави № 68108Z185 від 17.12.2008 р. грубо порушив вимоги ст. 238 ЦК України, що з урахуванням вимог ст. ст. 203, 215 ЦК України, є підставами для визнання зазначеного договору недійсним, що і позивач і просив зробити господарський суд в поданому ним позові.
Матеріали справи також свідчать про те, що на укладання договору застави № 68108Z185 від 17.12.2008 р. директора ЗАТ "Астра" ОСОБА_6 було уповноважено рішенням загальних зборів акціонерів, засвідчених протоколом загальних зборів № 1 від 11.08.2008 р.
Відповідач вказує на те, що при укладанні договору застави № 68108Z185 від 17.12.2008 р., банком були отримані всі установчі документи ЗАТ "Астра" та інші документи у відповідності до вимог АТ "Укрексімбанк" для оформлення в заставу виробничої лінії. Тому, відповідач вважає, що договір застави № 68108Z185 від 17.12.2008 р. укладено у відповідності до вимог Закону.
На думку відповідача, зазначене свідчить про те, що договір застави № 68108Z185 від 17.12.2008 р. укладено без порушень вимог чинного законодавства України.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову крім іншого виходив з того, що договір застави № 68108Z185 від 17.12.2008 р. укладено з порушенням вимог ст. 203, 238 ЦК України.
Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, право чин не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Господарський суд помилково вважав, що спірний договір № 68108Z185, від 17 грудня 2008 р. укладено з порушеннями приписів ст. 238 ЦК України, зокрема з тих підстав, що на момент укладання спірного договору застави ОСОБА_6 був одночасно і директором позивача і генеральним директором Концерну - підприємства, інтересах якого він від імені позивача уклав спірний договір.
Частиною 3 статті 238 ЦК України передбачено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Тобто, вказана норма встановлює заборону на укладання правочину, в якому один з представників одночасно виступає від імені декількох контрагентів. Проте, суд першої інстанції встановивши що спірний договір хоча і був укладений в інтересах третьої особи, проте проігнорував той факт, що сторонами за ним є відповідач та позивач. Зазначені обставини спростовують висновки господарського суду про те, що договір застави № 68108Z185 від 17.12.2008 р. суперечить вимогам ч. 3 ст. 238 ЦК України, а відтак є недійсним.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України, зокрема при вирішенні подібного спору, який виник в межах справи № 19/87-10 (постанова від 16.05.2011 р. по вказаній справі, т. 1 а.с. 169 -171), сторонами за яким, доречи, є саме Концерн "Харківський канатний завод", м. Харків та Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ.
Згідно з ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Проте, дані вимоги ГПК України судом першої інстанції при винесенні рішення не були взяті до уваги, а висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 р. по справі № 19/87-10 взагалі були проігноровані.
Крім того, згідно з п. 1-3 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Згідно з протоколом № 1 загальних зборів акціонерів ЗАТ «Астра» № 1 від 12.12.2007 р. директора ЗАТ «Астра» загальними зборами було уповноважено в залежності від виробничої необхідності передавати основні фонди ЗАТ «Астра» в заставу і підписувати договори застави з банками кредиторами.
Таким чином, підписання гр. ОСОБА_6. від імені ЗАТ «Астра»договору застави № 68108Z185 від 17.12.2008 р. з відповідачем вчинено за наявності в нього відповідних повноважень, наданих йому акціонерами ЗАТ «Астра», тобто відповідає волі останніх.
Зазначене також спростовує висновки господарського суду про те, що гр. ОСОБА_6. підписуючи договори діяв у власних інтересах, як директора Концерну "Харківський канатний завод", м. Харків.
З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги позивача про визнання спірного договору застави недійсним позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, викладених у позові та вільним тлумаченням окремих положень Закону.
За таких обставин, висновки господарського суду про задоволення позову та визнання спірного договору застави недійсним є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, апеляційні скарги відповідача та прокурора підлягають задоволенню, а відповідне рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Враховуючи вимоги ст. ст. 44, 49 ГПК України, з позивача на користь відповідача також підлягають стягненню 536,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ задовольнити
Апеляційну скаргу Прокуратури Київського району м. Харкова задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 28.02.12 р. по справі № 5023/107/12 скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Закритого акціонерного товариства "Астра", м. Харків відмовити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Астра", м. Харків на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ 536,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.
Повний текст постанови підписано 08.06.2012 р.
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
судді Плахов О.В.
Шутенко І.А.
Судове рішення № 24723834, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 08.06.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/107/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: